3 червня 2011 року заступник прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Херсонській області (позивач-1), в особі Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства (позивач-2) звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Державного підприємства "Голопристанське лісомисливське господарство" (відповідач-1) та до Фірми "Plazamix Ltd" (відповідач-2) про визнання недійсним контракту, спонукання відповідача-2 повернути відповідачу-1 445,42 куб.м. необробленої деревини, спонукання відповідача-1 повернути відповідачу-2 вартість 445,42 куб.м. необробленої деревини у розмірі 85100,00 грн.

16 серпня 2011 року Господарським судом прийнято рішення про відмову в задоволенні позову з огляду на те, що спірний договір цілком відповідає вимогам чинного законодавства.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Заступник прокурора Херсонської області звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та задовольнити позов.

18 жовтня 2011 року Постановою Одеського апеляційного господарського суду вищевказану апеляційну скаргу заступника прокурора Херсонської області залишено без задоволення, рішення господарського суду Херсонської області від 16.08.2011 року -без змін.

24 січня 2012 року Постановою Вищого господарського суду України постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.10.2011 р. та рішення господарського суду Херсонської області від 16.08.2011 р. у справі №5024/1056/2011 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно Розпорядження керівника апарату Господарського суду Херсонської області від 10.04.2012 р. №51 справу передано на новий розгляд судді Людоговській В.В.

Прокурор у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви від 25.04.2012 року, в якій відмовляється від позовних вимог в частині застосування наслідків недійсності правочину та просить визнати недійсним контракт №32 від 30.03.2011, укладений між ДП «Голопристанське лісомисливське господарство»та фірмою "Plazamix Ltd" щодо купівлі деревини для технологічних потреб (сосна). В обґрунтування позовних вимог заступник прокурора Херсонської області посилається на положення ст.ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, затверджене наказом Державного комітету лісового господарства України № 42 від 19.02.2007 р. (z0164-07) , ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру".

Державна екологічна інспекція в Херсонській області (позивач 1) в судове засідання не з»явилась, причини неявки не повідомила.

Херсонське обласне управління лісового та мисливського господарства (позивач 2) проти позову заперечує, посилаючись на наступні обставини. На думку позивача-2, укладаючи оспорюваний правочин ДП "Голопристанське ЛМГ" не порушувало вимог наказу Держкомлісгоспу України від 19.02.2007 року № 42 (z0164-07) "Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини". Відповідно до листа Державного агентства лісових ресурсів України (створеного замість ліквідованого Державного комітету лісового господарства України) від 06.06.2011 № 04-04-/3329 стосовно доцільності і необхідності проведення підприємствами Херсонської області аукціонів з продажу необробленої деревини: "...основні види лісопродукції (техсировина та баланси), які заготовлюються підприємствами Херсонського облуправління, у відповідності до пункту 1.4. "Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини" затвердженого наказом № 42 від 19.02.2007 року (z0164-07) можуть бути реалізованими лише суб'єктам господарської діяльності, які мають власне плитне, фанерне та целюлозно-паперове виробництво на спеціалізованих торгах на біржі. Основна маса цих підприємств знаходиться в Карпатському регіоні та на північному-заході країни, тому, в зв'язку з великою вартістю доставки деревини та незначними її обсягами, вони категорично відмовляються приймати участь у аукціонах, що проводяться підприємствами Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської, Одеської, Херсонської областей та АР Крим. Враховуючи викладене, Держлісагентство не вбачає доцільності в проведенні зазначених аукціонів в облуправліннях півдня та сходу України, оскільки в результаті їх підготовки та проведення державні лісогосподарські підприємства несуть значні матеріальні та трудові витрати не отримуючи жодних результатів...". На думку позивача-2, вказані обставини підтверджуються наказом Держкомлісгоспу від 05.05.2010 № 135, листами від 26.01.2010 № 04-04/209, від 22.11.2010 № 04-04/5700, від 19.04.2011 № 04-04/2324 щодо графіків щоквартального проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, в яких відсутні Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Херсонська області та АР Крим.

Державне підприємство «Голопристанське лісомисливське господарство»(відповідач 1) проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві та письмових поясненнях. 23 квітня 2012 року відповідач-1 подав заяву про зупинення провадження по справі у зв»язку з направленням до Верховного суду України заяви про перегляд рішення Вищого господарського суду України по справі №5024/1056/2011. 25 квітня 2012 року представником подано клопотання про направлення запиту до Державного агентства лісових ресурсів України.

Представник відповідача-2 в ході судового розгляду справи проти позовних вимог заперечував, відповідно до відзиву на позовну заяву, посилаючись на те, що наказ Держкомлісгоспу України № 42 від 19.02.2007 р. (z0164-07) , на думку відповідача-2, не стосується фірми "Plazamix Ltd", оскільки дія наказу поширюється тільки на вітчизняні підприємства, установи організації та населення (визначено фабулою Наказу). Крім того, на думку відповідача-2, заступником прокурора Херсонської області в позові не зазначено, в чому саме полягають порушення інтересів держави.

Судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд

30.03.2011 між державним підприємством "Голопристанське лісомисливське господарство" (продавець) та фірмою "Plazamix Ltd" (покупець) укладено контракт №32 щодо купівлі деревини для технологічних потреб (сосна) в кількості 1200 куб. м.

Відповідно до п. 2.1 контракту ціна одного кубічного метра деревини складає 24 долари США. П. 2.2 контракту визначено, що загальна вартість орієнтовно складає 28800 доларів США. Отже, відповідно до умов контракту державне підприємство "Великокопанівське лісомисливське господарство" зобов»язалось поставити фірмі "Plazamix Ltd" 1200 куб.м. деревини.

Відповідно до ст. 377 ГК України зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів господарювання є господарська діяльність, яка в процесі її здійснення потребує перетинання митного кордону України майном, зазначеним у частині першій статті 139 цього Кодексу, та/або робочою силою. Зовнішньоекономічна діяльність провадиться на принципах свободи її суб'єктів добровільно вступати у зовнішньоекономічні відносини, здійснювати їх у будь-яких формах, не заборонених законом, та рівності перед законом усіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Загальні умови та порядок здійснення зовнішньоекономічної діяльності суб'єктами господарювання визначаються цим Кодексом, законом про зовнішньоекономічну діяльність та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" визначено, що зовнішньоекономічна діяльність -це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Відповідно до ст. 6 ГК України загальними принципами господарювання в Україні є: забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання; свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; захист національного товаровиробника; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Частиною 1 ст. 380 ГК України встановлено, що державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності спрямовується на захист економічних інтересів України, прав і законних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, створення рівних умов для розвитку усіх видів підприємництва у сфері зовнішньоекономічних відносин та використання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності доходів та інвестицій, заохочення конкуренції і обмеження монополізму суб'єктів господарювання у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

При цьому, захист необхідно розуміти не як можливість звернення до суду чи інших компетентних органів, а як результат задоволення законних прав і інтересів суб'єктів господарювання, у тому числі без участі таких суб'єктів, зокрема забезпечення економічної конкуренції, користування природними ресурсами.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" одним з принципів зовнішньоекономічної діяльності є принцип верховенства закону, що полягає у: регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України; забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України.

Під недобросовісною конкуренцією при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності віднесено здійснення інших дій, що законами України визнаються недобросовісною конкуренцією (п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність").

Наказом Державного комітету лісового господарства України щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини від 19.02.2007 року № 42 (z0164-07) затверджено Положення "Про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини", метою якого є вдосконалення організації роботи з реалізації необробленої деревини в країні, створення прозорого механізму ціноутворення, розвитку конкурентних засад у торгівлі деревиною, для забезпечення нею зростаючих потреб вітчизняних деревообробних підприємств, установ, організацій та населення.

Це Положення регулює порядок реалізації усієї необробленої деревини, заготовленої підприємствами, які здійснюють заготівлю деревини як постійні користувачі лісових ресурсів, за винятком дров паливних, деревини, яка використовується для розвитку матеріально-технічної бази (будівництво, ремонт тощо) постійних лісокористувачів відповідно до затверджених кошторисів, деревини, використання якої передбачено колективними договорами, деревини для індивідуального ремонту та будівництва згідно з поданими заявами, деревини для забезпечення потреб соціальної сфери, а також деревини для забезпечення потреб виробничих деревообробних підрозділів постійних лісокористувачів (п. 1.1. Положення).

Відповідно до п. 1.2. Реалізація необробленої деревини всіма постійними лісокористувачами здійснюється через аукціони з продажу необробленої деревини на біржі.

Пунктом 1.6 зазначено, що покупцем є суб'єкт господарської діяльності незалежно від форми власності, резидент України, який бажає придбати необроблену деревину для забезпечення потреб власного деревообробного виробництва відповідно до умов аукціону від свого імені та за власний рахунок і не перебуває у стані ліквідації або проти якого не порушено справу про банкрутство.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства, які містять основні принципи зовнішньоекономічної діяльності, держава в особі уповноважених органів здійснює, зокрема забезпечення економічної конкуренції, забезпеченням конкурентоспроможності українських суб'єктів господарювання у конкурентній боротьбі з іноземними фірмами та запобігає випадкам виникнення недобросовісної конкуренції, а тому застосування підзаконних актів має відповідати Законам України та загальним принципам господарювання в Україні.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що дія Положення "Про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини", затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України "Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини" від 19.02.2007 року № 42 (z0164-07) розповсюджується на зовнішньоекономічну діяльність Державного підприємства "Голопристанське лісомисливське господарство" та фірми "Plazamix Ltd", оскільки вищевказане Положення запроваджено для продажу лісопродукції через аукціони, саме для створення однакових умов і можливостей для суб'єктів господарювання при придбанні лісопродукції та становлення механізму продажу лісопродукції відповідно до норм ст. 12 ГК України.

Відповідно до ст. 215 Цивільного Кодексу України, підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною /сторонами/ вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою-шостою статті 203 цього Кодексу. Також, вказаною статтею встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Статтею 203 Цивільного Кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (v0009700-09) зазначено, що при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Пунктом 2 цієї Постанови передбачено, що судам необхідно враховувати, що згідно зі статтями 4, 10, 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК (435-15) , іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) та ЦК (435-15) , міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України (254к/96-ВР) та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) .

В Роз"ясенні Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 р. №02-5/111 (v_111800-99) «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов»язаних з визнанням угод недійсними»зазначено, що, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов»язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що контракт №32 від 30.03.2011 р. укладено з порушенням вимог Положення "Про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини", затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України "Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини" від 19.02.2007 року № 42 (z0164-07) , аукціон щодо продажу 1200 куб.м. необробленої деревини не проводився, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання недійсним вищевказаного контракту.

Суд відмовляє відповідачу-1 в задоволенні заявленого клопотання про зупинення провадження по справі у зв»язку з відсутністю відповідних підстав, передбачених ст. 79 ГПК України (1798-12) . Також суд відмовляє і в задоволенні клопотання про направлення запиту до Державного агентства лісових ресурсів України щодо розповсюдження дії наказу Держкомлісгоспу України від 19.02.2007 року №42 (z0164-07) , оскільки думка вищевказаної установи не може вплинути на результати розгляду справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідачів.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України,

1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2.Визнати недійсним контракт №32 від 30.03.2011, укладений мід ДП «Голопристанське лісомисливське господарство»та фірмою "Plazamix Ltd" щодо купівлі деревини для технологічних потреб.

3.Стягнути з Державного підприємства «Голопристанське лісомисливське господарство»(75600, м.Гола Пристань, вул..Московська, 21, р/р 380805260077026223721 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», код ЄДРПОУ 00993254) в доход державного бюджету України (отримувач УДКСУ у м. Херсоні, код ЄДРПОУ 37959779, рахунок 31210206700002, банк ГУДКСУ у Херсонській області, МФО 852010, код 03500045; стягувач ДПІ у м. Херсоні) 160,50 грн. судового збору.

4.Стягнути з Фірми "Plazamix Ltd" (Clarence Thomas building, Pasea Estate, P.O. Box 4649, Road Town, Tortola, British VirGin Islands YAPI KREDI BANK NEDERLAND N.V., Голландія) в доход державного бюджету України (отримувач УДКСУ у м. Херсоні, код ЄДРПОУ 37959779, рахунок 31210206700002, банк ГУДКСУ у Херсонській області, МФО 852010, код 03500045; стягувач ДПІ у м. Херсоні) 160,50 грн. судового збору.

5.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).