про стягнення з відповідача-1 заборгованості за кредитним договором №237/08 від 26.06.2008р. в сумі 400 000,00 грн., відсотків за користування кредитною лінією - 86 027,40 грн., заборгованості за комісією - 1 500,00 грн.; стягнення з відповідача-2 заборгованості за кредитним договором №237/08 від 26.06.2008р. як з солідарного боржника згідно з договором поруки №66/09 від 25.06.2009р. в сумі 400 000,00 грн., відсотків за користування кредитною лінією - 86 027,40 грн., заборгованості за комісією - 1 500,00 грн.; стягнення з відповідача-3 заборгованості за кредитним договором №237/08 від 26.06.2008р. в сумі 400 000,00 грн., відсотків за користування кредитною лінією - 86 027,40 грн., заборгованості за комісією - 1 500,00 грн., шляхом звернення стягнення на заставлене майно, надане за договором застави майна №240/08 від 26.06.2008р., а саме сільгосптехніку у кількості 17 одиниць заставною вартістю 545 860,00 грн., перелік якої викладено у договорі застави майна

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю;

від відповідача-1 : ОСОБА_1 за довіреністю;

від відповідача-2 : не з'явився;

від відповідача-3: ОСОБА_3 за довіреністю.

Суд перебував в нарадчій кімнаті

24.04.2012р. з 10.40 год. по 10.50 год.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" м. Київ в особі філії "Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області", м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард", с.Олексіївське Амвросіївського району Донецької області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Амвросіївське підприємство "Агроремонт", м.Амвросіївка Донецької області та Колективного підприємства "Украгроремонт" м.Сніжне Донецької області про стягнення з відповідача-1 заборгованості за кредитним договором №237/08 від 26.06.2008р. в сумі 400 000,00 грн., відсотків за користування кредитною лінією - 86 027,40 грн., заборгованості за комісією - 1 500,00 грн.; стягнення з відповідача-2 заборгованості за кредитним договором №237/08 від 26.06.2008р. як з солідарного боржника згідно з договором поруки №66/09 від 25.06.2009р. в сумі 400 000,00 грн., відсотків за користування кредитною лінією - 86 027,40 грн., заборгованості за комісією - 1 500,00 грн.; стягнення з відповідача-3 заборгованості за кредитним договором №237/08 від 26.06.2008р. в сумі 400 000,00 грн., відсотків за користування кредитною лінією - 86 027,40 грн., заборгованості за комісією - 1 500,00 грн., шляхом звернення стягнення на заставлене майно, надане за договором застави майна №240/08 від 26.06.2008р., а саме сільгосптехніку у кількості 17 одиниць заставною вартістю 545 860,00 грн., перелік якої викладено у договорі застави майна

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем-1 зобов'язань за кредитним договором №237/08 від 26.06.2008р. в частині повернення кредиту, сплати відсотків за неправомірне користування ним та комісійної винагороди за управління кредитом, у зв'язку з чим притягує до відповідальності його фінансового та майнового поручителів.

Ухвалою від 12.07.2011р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №19/58.

Разом з позовом 11.07.2011р. позивачем було надано заяву про його забезпечення шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача-1 та відповідача-2 в межах суми заявлених вимог в розмірі 487 527,40 грн.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позивачем не підтверджено ймовірність припущення того, що майно, яке є у відповідачів-1, 2 на момент пред'явлення позову до них, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Крім того, позивачем не визначено, на які саме банківські рахунки та майно відповідачів має накладатись арешт, що унеможливлює вжиття таких заходів.

Відтак, заява щодо забезпечення позову у справі №19/58 шляхом накладання арешту на грошові кошти та майно відповідачів-1, 2 не підлягає задоволенню, оскільки є необґрунтовано заявленою.

За клопотаннями позивача та відповідачів-1, 2 розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

09 серпня 2011р. відповідачем-1 наданий відзив від 08.08.2011р., в якому він заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки вважає їх незаконними з огляду на подвійне стягнення кредитної заборгованості з позичальника та його майнового та фінансового поручителів.

23 серпня 2011р. через канцелярію суду від відповідача-2 надійшов відзив від 18.08.2011р., в якому він заперечив проти позову з огляду на припинення договору поруки №66/09 від 25.06.2009р. та водночас зазначив, що строк виконання зобов'язань за вищевказаним договором на момент звернення позивача до суду не настав.

Цього ж дня надано відзив на позов відповідачем-3, в якому він заперечив проти його задоволення, посилаючись на потрійний характер стягнення спірної заборгованості.

Відповідно до ухвали суду від 20.09.2011р. провадження по справі №19/58 зупинялось до затвердження реєстру кредиторів ТОВ «Авангард» в межах справи №5/129б про його банкрутство.

Під час судового розгляду справи позивачем неодноразово надавались письмові пояснення, які залучені судом до матеріалів справи №19/58. Зокрема, в поясненнях, отриманих судом 10.04.2012р., позивач зазначив, вважає необхідним припинення провадження по справі №19/58 в частині позовних вимог до ТОВ «Авангард» у зв'язку з визнанням кредиторських вимог банку в межах справи про банкрутство останнього. Разом з цим, позивачем конкретизовано позовні вимоги щодо відповідачів-2,3, зокрема, позивач просить суд стягнути з відповідача-2 та відповідача-3 заборгованість в розмірі 545 860,00 грн., стягнення якої з відповідача-3 здійснити шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

В судовому засіданні 24.04.2012р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням їх конкретизації, представники відповідачів-1, 3 заперечили проти позову з підстав, викладених у відзивах. Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив.

Згідно до п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 (v0018600-03) від 26.12.2011р., у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками, передбаченими ст. 22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 42, 43 ГПК, ст. 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

26 червня 2008р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), далі - банк, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авангард" (далі - позичальник) був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії №237/08 (далі - кредитний договір).

Відповідно до п.2.1 кредитного договору, банк зобов'язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 500 000,00 грн., на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором.

Згідно з п.2.2 кредитного договору (в редакції договору про внесення змін №61/09 від 25.06.2009р.), дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - до 01.01.2010р. Повернення кредиту повинно здійснюватись позичальником частинам у відповідності до наступного графіку: 170 тис.грн. - 30.10.2009р., 170 тис.грн. - 27.11.2009р., 160 тис.грн. - 25.12.2009р.

Згідно з п.3.1, кредит надається банком позичальнику шляхом оплати в межах сум та відповідно до термінів, визначених в п.п.2.1 цього договору, розрахункових документів (платіжних доручень) позичальника безпосередньо з позичкового рахунку №20628309570762, відкритого банком в філії "Відділення Промінвестбанку в м. Сніжне Донецької області", код банку 334237, на рахунки контрагентів позичальника відповідно до цільового призначення кредиту.

За умовами п.3.2 кредитного договору (в редакції договору про внесення змін №61/09 від 25.06.2009р.), проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи зі встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 20% річних, порядок нарахування та сплати яких конкретизований в п.3.2 договору. В подальшому за згодою сторін розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами був підвищений до 23% річних (за договором про внесення змін №16/09 від 18.02.2009р.) та до 25% річних відповідно до договору про внесення змін №61/09 від 25.06.2009р.

За управління кредитом у формі кредитної лінії позичальник сплачує банку комісійну винагороду в розмірі 500,00 грн. щомісячно відповідно до п.2.1 цього договору, порядок нарахування та сплати якої узгоджений сторонами в п.3.3 кредитного договору в редакції договору про внесення змін №61/09 від 25.06.2009р.

Відповідно до п.3.4, у випадку порушення позичальником встановленого п.2.2 цього договору строку остаточного повернення кредиту, позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи з відсоткової ставки у розмірі 25% річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно з п.3.2 цього договору.

Згідно з п.п.6.1, 6.8 кредитного договору, він набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі відсотків за користування ним та повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно з умовами цього договору.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України (435-15) (далі - ЦК України (435-15) ) та ст. 345- 346 ГК України.

Як вбачається зі змісту кредитного договору про відкриття кредитної лінії №237/08 від 26.06.2008р. (зі змінами), сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного правочину, відсутні докази його припинення або визнання у встановленому порядку недійсним. З наведеного суд робить висновок, що вищевказаний кредитний договір наразі є чинним, дійсним та обов'язковим для виконання сторонами.

25 червня 2009р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), далі - кредитор, Товариством з обмеженою відповідальністю "Амвросіївське підприємство "Агроремонт" (далі - фінансовий поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авангард" (далі - позичальник) був укладений договір фінансової поруки №66/09 (далі - договір поруки), відповідно до п.2.1 якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за своєчасне виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором №237/08 від 26.06.2008р.

За умовами п.2.2, позичальник та поручитель є солідарними боржниками перед кредитором та залишаються зобов'язаними за кредитним договором до повного виконання всіх своїх зобов'язань за ним у повному обсязі. В п.2.3 міститься застереження щодо обізнаності поручителя з істотними умовами кредитного договору, виконання якого ним забезпечено.

Розділом 3 договору поруки сторонами узгоджено порядок пред'явлення вимоги за договором поруки та розрахунків. Зокрема, у випадку невиконання зобов'язань позичальником у строки, визначені кредитним договором, кредитор зобов'язується звернутись з письмовою вимогою на адресу поручителя, зміст якої має відповідати п.3.2. Виконання поручителем зобов'язань перед кредитором повинно відбутись не пізніше 3 робочих днів з дати отримання зазначеної вимоги (п.п.3.1, 3.4 договору поруки).

Згідно з п.5.4, строк дії договору поруки - з моменту підписання до повного погашення зобов'язання згідно з п.2.1 цього договору, також договору про внесення змін до нього.

Проаналізувавши зміст договору поруки №66/09 від 25.06.2009р., суд дійшов висновку, що за своєю суттю він є правочином, яким забезпечується виконання кредитного договору №237/08 від 26.06.2008р., та підпадає під правове регулювання норм §3 Глави 49 Цивільного кодексу України (435-15) (далі - ЦК України (435-15) ).

26 червня 2008р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), далі - заставодержатель, та Колективним підприємством "Украгроремонт" (далі - заставодавець), яке виступає майновим поручителем Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард», був укладений договір про заставу майна №240/08 (далі - договір застави), який відповідно до п.1.1 забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору №237/08 від 26.06.2008, укладеного з ТОВ «Авангард», а також будь-яких договорів про внесення змін до нього. Передане в заставу майно, перелік якого міститься в п.1.3, сторони цього договору оцінюють у 545 860 грн. (п.1.3 договору застави).

За умовами п.5.2, звернення стягнення на заставлене майно відбувається по заставній вартості.

Згідно з п.п.7.2-7.3, договір застави набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін і діє до повного виконання зобов'язань заставодавцем за кредитним договором (з урахуванням змін і доповнень до них) або до припинення права застави у випадках, що прямо передбачені чинним законодавством.

26 червня 2008р. обтяження заставою майна "Украгроремонт", зазначеного в п.1.3 договору застави, зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за №7466017, звернення стягнення на нього зареєстровано 19.07.2011р.

Проаналізувавши зміст вищевказаного договору, суд дійшов висновку, що він за своєю правовою природою є засобом забезпечення виконання зобов'язань (в даному випадку - за договором гарантії) та підпадає під правове регулювання §6 Глави 79 Цивільного кодексу України (435-15) (далі - ЦК України (435-15) ) та Закону України "Про заставу" (2654-12) (далі - Закон).

Відповідно до п.1 ст.1 Статуту ПАТ Промінвестбанк, затвердженого загальними зборами акціонерів ПАТ Промінвестбанк 23.04.2010р., протокол №28, (дата реєстрації 08.06.2010р.), Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" є правонаступником прав та зобов'язань Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства), створеного рішенням установчих зборів засновників від 28.04.1992р. та зареєстрованого Національним Банком України 26.08.1992р. за реєстраційним №125.

З огляду на вищевикладене, кредитором за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №237/08 від 26.06.2008р., договором поруки №66/09 від 25.06.2009р. та договором про заставу майна №240/08 від 26.06.2008р. наразі виступає Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк".

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ), ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

На виконання п.3.1 кредитного договору, банк перерахував контрагенту позичальника - ТОВ «Амвросіївське підприємство «Агроремонт» грошові кошти в сумі 500 000,00 грн. в якості оплати з/частин до сільгосптехніки відповідно до рахунку №2606 від 26.06.2008р. Водночас, на підставі п.3.2 кредитного договору протягом його дії позивачем нараховувались до сплати відсотки за користування кредитними коштами та комісійна винагорода за управління кредитом у вигляді кредитної лінії.

В свою чергу, позичальник взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, отримані грошові кошти відповідно до графіку, визначеного п.2.2 кредитного договору не повертав, плату за кредит не сплачував, у зв'язку з чим банк звернувся до нього та поручителів з вимогою №02-14-33/1 від 11.02.2011р., в якій повідомив про наявність у позичальника заборгованості та попередив про можливість звернення її стягнення на заставлене майно. Як зазначає позивач та не спростовують відповідачі, вищевказана вимога була залишена ними без відповіді та задоволення.

Як заявляє позивач, наразі у позичальника наявна заборгованість за кредитом в сумі 400 000,00 грн., заборгованість за відсотками в сумі 86 027,40 грн., заборгованість за комісією в сумі 1 500,00 грн.

На вимогу суду, банком до матеріалів справи №19/58 надані документи первинного бухгалтерського обліку (виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), які відповідно до ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтверджують наявність у позичальника заборгованості за кредитним договором. Водночас, в якості належного доказу наявності у відповідача заборгованості у визначених позивачем сумах суд приймає складений за підписом уповноважених осіб банку розрахунок заборгованості ТОВ «Авангард» за кредитним договором №237/08 від 26.06.2008р., відповідно до якої заборгованість за кредитом складає 400 000,00 грн., заборгованості з відсотків за користування кредитними коштами складає 86 027,40 грн., заборгованість з комісійної винагороди складає 1500,00 грн., оскільки, як вбачається з виписок по рахунках заборгованість позичальника за кредитним договором перекрита за рахунок резервів банку у зв'язку з реорганізацією філії «Відділення Промінвестбанку у м. Сніжне Донецької області» обліковується поза межами балансу ПАТ Промінвестбанк.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Донецької області від 22.12.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Авангард» визнано банкрутом, в той час як забезпечені заставою вимоги ПАТ «Промінвестбанк» в сумі 2 008 326,07 грн. включені до реєстру кредиторів боржника відповідно до ухвали суду від 15.11.2011р. по справі №5/129Б.

Беручи до уваги п.8.13 Рекомендацій Вищого господарського суду України № 04-5/1193 від 04.06.2004р. "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (v1193600-04) , суд погоджується з правовою позицією позивача (а.с.51, том ІІ) та припиняє провадження по справі №19/58 в частині позовних вимог до ТОВ «Авангард» відповідно до п.2 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. За приписами ч.4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

У відповідності до ст. 251 ЦК України строками, у розумінні цивільного права, є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, що має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Укладаючи договір сторони не визначили строк (який відповідає приписам ст. 252 ЦК України) після закінчення якого припиняється порука, а визначили його дію до повного погашення зобов'язання згідно з п.2.1 цього договору. У відповідності до правової позиції Верховного Суду України, яка викладена в постанові №6-6486св09 від 07.10.2009р., умова договору про його дію до повного виконання зобов'язань за договором не може розглядатись як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України.

Відтак, суд робить висновок про відсутність в договорі фінансової поруки №66/09 від 25.06.2009р. строку дії поруки та про необхідність звернення кредитора з вимогою до поручителя в межах встановленого ч.4 ст. 559 Цивільного кодексу України 6-місячного строку від дня настання строку виконання грошових зобов'язань позичальника.

Як зазначалося вище, фінансовий поручитель взяв на себе зобов'язання щодо солідарної відповідальності за виконання позичальником грошових зобов'язань за кредитним договором №237/08 від 26.06.2008р. Прийнятий відповідачем обов'язок кореспондується з правом кредитора (банку) при порушенні боржником зобов'язання вимагати його виконання від будь-якої зобов'язаної особи - боржника або/та поручителя в порядку, встановленому розділом 3 договору поруки.

Як зазначалось вище, згідно з п.2.2 кредитного договору, остаточне повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту має відбутись до 01.01.2010р.

Відповідач -2 наполягає на тому, що позивач не звертався до нього з вимогою про виконання зобов'язання протягом шості місяців з моменту настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором. Позивач не спростовує цей факт належними доказами. Оскільки позивачем до матеріалів справи не надано доказів звернення протягом шестимісячного строку з дня настання строку виконання основного зобов'язання за кредитним договором до відповідача-2 з вимогою, яка відповідає умовам п.3.2 договору поруки, суд робить висновок, що дія поруки припинилась відповідно до закону 01.07.2010р.

Враховуючи вищевикладені обставини, приписи ч.4 ст. 559 ЦК України та відсутність звернення банку до фінансового поручителя з вимогою про виконання взятих на себе зобов'язань, судом встановлено припинення з 01.07.2010р. договору фінансової поруки №66/09 від 25.06.2009р., що виключає притягнення ТОВ "Амвросіївське підприємство "Агроремонт" як поручителя до солідарної відповідальності за виконання кредитного договору №237/08 від 26.06.2008р.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача-2 заборгованості за вищевказаним кредитним договором у розмірі 487 527,40 грн. не відповідають чинному законодавству, тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Аналогічні за змістом норми містяться в ст. 19 Закону України "Про заставу".

У відповідності до ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Реалізація предмету застави, на який звернене стягнення, за приписами ч.1 ст. 591 ЦК України, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

Оскільки матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості за кредитним договором №237/08 від 26.06.2008р., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 400 000,00 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитною лінією в сумі 86 027,40 грн., заборгованості за комісією в сумі 1 500,00 грн., суд вважає правомірними вимоги позивача про звернення стягнення в рахунок її погашення на предмет застави за договором застави майна №240/08 від 26.06.2008р.

Водночас, суд з наступних підстав відхиляє твердження відповідачів щодо подвійного (потрійного) стягнення кредитної заборгованості.

За приписами ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням. Проте, як встановлено судом, наразі забезпечене заставою зобов'язання залишилось не виконаним, заборгованість за кредитним договором №237/08 від 26.06.2008р. не погашена жодною зі зобов'язаних осіб, відсутні докази припинення основного зобов'язання з інших підстав, передбачених главою 50 ЦК України (435-15) , відтак твердження відповідачів щодо кратного стягнення кредитної заборгованості не відповідають дійсності.

З огляду на оцінку сторонами предмету застави в сумі 545 860 грн. та беручи до уваги положення п.5.2 договору застави, за якими звернення стягнення на майно відбувається за його заставною вартістю, суд встановлює його початкову ціну продажу на рівні заставної вартості, визначеної п.1.3 договору застави.

Проаналізувавши витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №35782192 від 24.04.2012р., судом встановлено відсутність інших обтяжувачів майна, переданого у заставу відповідно до договору застави майна №240/08 від 26.06.2008р.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за можливе звернути стягнення заборгованості за кредитним договором №237/08 від 26.06.2008р. на предмет застави за договором №240/08 від 26.06.2008р., тому задовольняє позовні вимоги до Колективного підприємства "Украгроремонт" м.Сніжне Донецької області.

З огляду на приписи ст.ст. 1, 21, 28 ГПК України, заявлені Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області" позовні вимоги підлягають задоволенню в обґрунтованій частині на користь юридичної особи позивача - ПАТ «Промінвестбанк».

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 611, 612, §§3, 6 Глави49, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України (435-15) , ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 9 Законами України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", «Про заставу» (2654-12) , ст.ст. 1, 4, 22, 33- 34, 43, 44, 49, 75, 80, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області", м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард", с.Олексіївське Амвросіївського району Донецької області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Амвросіївське підприємство "Агроремонт", м.Амвросіївка Донецької області та Колективного підприємства "Украгроремонт" м.Сніжне Донецької області - задовольнити частково.

Стягнути з Колективного підприємства "Украгроремонт" (86500, м. Сніжне Донецької області, вул. Леніна, 20, ЄДРПОУ 30347420) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, пров. Шевченко, 12, код ЄДРПОУ 0039002) в рахунок погашення заборгованість за кредитним договором №237/08 від 26.06.2008р., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 400 000,00 грн., заборгованості за відсотками в сумі 86 027,40 грн., заборгованості за комісією в сумі 1 500,00 грн. шляхом звернення стягнення на майно Колективного підприємства "Украгроремонт", передане в заставу за договором застави майна №240/08 від 26.06.2008р., встановивши початкову ціну його продажу наступним чином:

Назва майна та його характеристики Кількість Початкова вартість, грн..

Трактор Т-1507, 1991 р.в., дв 0050042, шас б/н гос 8570 ДЦ 1 18 400

Трактор Т-150-7, 1991 р.в., дв 10061843, шас б/н гос Т8569 ДЦ 1 18 400

Трактор Т-150К, 1983 р.в., з/н 298844, дв.10061838, гос 13431 ТК 1 16 256

Трактор МТЗ-80, 1992 р.в., з.н 822289, дв.271093, гос 13432 ТК 1 17 388

Комбайн ДОН 1500, 1992 р.в., дв 01991688 ном.маш 70520 гос 13433ТК 1 32 384

Прицеп 2ПТС-4, 1991 р.в., ном.маш 889152, гос ТМ02518 1 2 032

Сівалка 6-разрядная «Кинза», 1995 р.в. 1 29 711

Борона дисковая ДМТ-4000, 1998 р.в. 1 5 502

Борона ЗБР-24.00.00.000-01, 2007 р.в. 2 63 775

Сівалка зерно-тукова BD-300-400 C/S, 2006 р.в. 1 115 500

Плуг SPB-9, 2005 р.в. 6 240 000

Встановити спосіб реалізації предмету застави - шляхом його продажу з публічних торгів.