Приватне підприємство "ERCO UKRAINE" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просило стягнути з відповідача 235 900,82 грн. заборгованості за договором поставки № 14/12Е, з яких: 204 598,92 грн. основного боргу, що виник внаслідок неналежного виконання договірних зобов"язань за договором поставки № 14/12Е від 15.02.2010р., 21 198,72 грн. пені, 4 103,18 грн. - 3 % річних та 6 000,00 грн. матеріальних збитків у вигляді оплати адвокатських послуг.

Ухвалою суду від 02.11.2011р. порушено провадження у даній справі із залученням до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Торговельно-сервісного центру "Хамелеон" та призначенням судового засідання на 29.11.2011 р.

Ухвалою суду від 29.11.2011р. розгляд справи відкладено на 20.12.2011р. за клопотанням відповідача та у зв"язку з ненаданням сторонами витребуваних документів.

В судовому засіданні 20.12.2011р. за клопотанням представника позивача оголошено перерву до 04.01.2012р.

Ухвалою суду від 04.01.2012 р. за клопотанням відповідача та клопотанням сторін про продовження строку розгляду справи, строк розгляду справи продовжено та оголошено перерву до 13.01.2012 р.

В судовому засіданні 13.01.2012р. представники позивача підтримали подану до суду 13.01.2012р. заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 145 728,82 грн., з яких: 125 000,00 грн. боргу, 16 754,89 грн. пені, 3 973,93 грн. - 3% річних, а також витрати на сплату державного мита, витрат на інформаційне забезпечення судового процесу та адвокатських послуг.

Дана заява прийнята судом на підставі ст. 22 ГПК України.

Під час перерви в судовому засіданні 13.01.2012р. суддею Кожухар М.С. подано заяву про створення судової колегії для розгляду справи № 12/88/2011/5003, яка виявилась значно складною з урахуванням її особливостей.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Вінницької області від 16.01.2012 року за вказаною заявою створено колегію для розгляду даної справи у складі головуючого судді Кожухар М.С., суддів: Матвійчука В.В. та Нешик О.С.

Ухвалою від 16.01.2012р. судова колегія прийняла справу до провадження та призначила її до розгляду на 07.02.2012р. Судове засідання 07.02.2012 року не відбулось через хворобу судді Матвійчука В.В.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Вінницької області від 07.02.2012 року за заявою головуючого судді, у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Матвійчука В.В., сформовано колегію суддів у новому складі: головуючий суддя - Кожухар М.С., члени колегії - судді: Білоус В.В. та Нешик О.С. - яка ухвалою від 08.02.2012р. прийняла справу до провадження та призначила її до розгляду на 13.03.2012р.

Ухвалою суду від 13.03.2012р. розгляд справи відкладено на 03.04.2012р. за клопотанням сторін.

В судове засідання 03.04.2012 р. представники відповідача та 3-ї особи не з"явились.

Натомість від відповідача 02.04.2012 р. надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 12/88/2011/5003 до вирішення господарським судом Вінницької області пов"язаної з нею справи № 16/16/2012/5003 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ТОВ Торгівельно-сервісного центру "Хамелеон" та ПП "Ерко-Україна" про тлумачення змісту Договору поставки № 14/12Е від 15.02.2011р.

Також від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв"язку з його хворобою.

Від представника позивача 03.04.2012 р. надійшла заява, у якій позивач просить стягнути з відповідача 125 000,00 грн. боргу за товар, переданий за видатковою накладною № РН-0000031 від 01.02.2011 р. та відмовляється від позову в частині стягнення з відповідача пені та штрафних санкцій. Також в судовому засіданні подано заяву про зміну підстав позову, у якій позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 125 000,00 грн. боргу за товар, поставлений суто по видатковій накладній № РН-0000031 від 01.02.2011 р.

Заява позивача про зміну підстав позову надійшла до суду початку розгляду справи по суті судовою колегією у складі головуючого судді Кожухар М.С., Білоус В.В. та Нешик О.О., якою розгляд справи відповідно до законодавства розпочато заново. Тому вона (заява) прийнята судом відповідно до ст. 22 ГПК України.

Отже ціна позову становить 145 728,82 грн.

Ухвалою суду від 03.04.2012 р. розгляд справи відкладено на 23.04.2012 р.

В судове засідання 23.04.2012р. з"явились представники позивача та відповідача. Третя особа повноважного представника не направила. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення третій особі рекомендованої кореспонденції.

23.04.2012 р. від позивача надійшла заява про зміну підстав позову, аналогічна заяві від 03.04.2012 р., копія якої надіслана відповідачу двічі 02.04.2012 р. та 05.04.2012 р. В судовому засіданні 23.04.2012 р. представник позивача підтримав підтримав позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 125 000,00 грн. боргу за товар, переданий за видатковою накладною № РН-0000031 від 01.02.2011 р., також ним підтримана заява про відмову від позову в частині стягнення пені та 3-х відсотків річних, та подана заява про відмову від стягнення вартості адвокатських послуг і повернення з державного бюджету судового збору з суми, від стягнення якої позивач відмовився. Заяви позивача прийняті судом на підставі ст. 22 ГПК України.

Представником відповідача в судовому засіданні підтримано клопотання відповідача про зупинення на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України провадження у справі № 12/88/2011/5003 до вирішення господарським судом Вінницької області пов"язаної з нею справи № 16/16/2012/5003 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ТОВ Торгівельно-сервісного центру "Хамелеон" та ПП "Ерко-Україна" про тлумачення змісту Договору поставки № 14/12Е від 15.02.2011р., що надійшла до суду 02.04.2012 р., та подане 20.04.2012 р. клопотання про зупинення відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України провадження у справі до розгляду пов"язаної з нею справи № 6/35/2012/5003 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ПП "Ерко-Україна" про розірвання договору купівлі-продажу, укладеного на підставі видаткової накладної № РН-0000031 від 01.02.2011 р., яка розглядається господарським судом Вінницької області.

Представник позивача проти клопотань відповідача заперечила, вважає, що розгляд вищевказаних справ не перешкоджає розгляду справи № 12/88/2011/5003.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані відповідачем клопотання та матеріали справи, суд дійшов висновку, що вони задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі зокрема в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов"язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Разом з тим, виходячи із змінених позивачем підстав позову у справі № 12/88/2011/5003, розгляд справи № 16/16/2012/5003 р. про тлумачення змісту Договору поставки № 14/12Е від 15.02.2011р., не перешкоджає розгляду справи № 12/88/2011/5003, спір у якій не грунтується на даному договорі.

Також не є перешкодою для розгляду справи № 12/88/2011/5003 про стягнення вартості переданого за накладною товару розгляд справи № 6/35/2012/5003 про розірвання договору купівлі-продажу, укладеного на підставі видаткової накладної № РН-0000031 від 01.02.2011 р., оскільки відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, якщо договір розривається у судовому порядку, зобов"язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

З урахуванням наведеного, суд ухвалив відмовити у задоволенні клопотань відповідача від 02.04.2012 р. та від 20.04.2012 р. про зупиення провадження у справі, про що оголосив в судовому засіданні.

Після цього, представник відповідача подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та оголошення перерви в судовому засіданні, яке мотивоване тим, що представник відповідача ОСОБА_4, який діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 20.04.2012 р., жодного разу не приймав участі у справі раніше та не мав можливості ознайомитись з матеріалами справи. Усно він заявив, що для ознайомлення з матеріалами справи йому потрібно два тижня.

Представник позивача проти даного клопотання заперечив, посилаючись на зловживання відповідачем наданими йому правами.

Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд ухвалив відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про оголошення перерви на два тижні.

Відповідно до ч.3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов"язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторонми, вживати заходів до всебічного, повного та об"єктивного дослідження всіх обставин справи.

У п. 1.2.4 Постанови Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 (v0018600-11) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) судами першої інстанції" зокрема защначено, що слід розцінювати як зловживання учасником судового процесу своїми процесуальними правами, зокрема, подання ним другої і наступних заяв про відвід судді (суддів) господарських судів з одних і тих самих підстав (у тому числі з викладенням відповідної заяви в іншій стилістичній формі), або, хоча й з інших підстав, ніж у первісній заяві, але з таких, що з урахуванням обставин справи були або мали бути відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, і, отже, повинні були зазначатися саме в ній.

Зловживанням процесуальними правами слід вважати також: неподання або несвоєчасне подання учасниками судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу; подання клопотань (заяв) про вчинення господарським судом не передбачених ГПК (1798-12) процесуальних дій, другого і наступних клопотань (заяв) з одного й того самого питання, яке вже вирішено господарським судом; апеляційних і касаційних скарг на процесуальні документи, дія яких на момент подання такої скарги закінчилася - та інші дії, спрямовані на затягування розгляду справи (п.п. 3,13, 3.14 Постанови).

Як свідчать матеріали справи, відповідачем неодноразово подавались безпідставні клопотання про зупинення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, подано безпідставний відвід судді.

Так, клопотанням від 19.12.2011 р. представник відповідача ОСОБА_5 просив відкласти розгляд справи, у зв"язку з його хворобою; клопотанням ві 04.01.2012 р., поданим безпосередньо перед судовим засіданням 04.01.2012 р., представник відповідача ОСОБА_5 просив суд надати йому можливість ознайомитись з матеріалами справи та оголосити перерву у судовому засіданні; після оголошеної судом перерви безпосередньо перед судовим засіданням відповідачем подано три безпідставних клопотання про призначення судових експертиз та у судовому засіданні - безпідставну заяву про відвід судді; клопотанням від 06.02.2012 р. відповідач просив відкласти розгляд справи, що має відбутись 07.02.2012 р., у зв"язку з його перебуванням у відрядженні; у клопотанні від 12.03.2012 р. він знову просив відкласти розгляд справи, оскільки перебуватиме у відрядженні, разом з тим, бажає самостійно захищати свої інтереси. У клопотанні від 02.04.2012 р. відповідач просив відкласти розгляд справи, у зв"язку з тим, що він хворіє і хворітиме надалі, тому не може бути присутнім у судовому засіданні. У судовому засіданні 23.04.2012 р. його представник, доручення на якого оформлено 20.04.2012 р., заявив безпідставне клопотання про зупинення провадження у справі, а коли воно було відхилено судом, подав заздалегідь заготовлене клопотання про оголошення перерви для ознайомлення з матеріалами справи.

Такі дії відповідача свідчать про зловживання ним процесуальними правами. Суд вважає, що відповідач не був позбавлений можливості уповноважити представника для захисту його інтересів у строк, необхідний останньому для ознайомлення з матеріалами справи. Крім того, у представника відповідача з 20.04.2012 р. до початку судового засідання було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи. У будь-якому разі, оголошення перерви на два тижні виключається в силу положень ст. 69 ГПК України, якою визначено строк розгляду справи, який у даній справі закінчується 23.04.2012 р.

У зв"язку з наведеним, суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про оголошення перерви на два тижні. Однак, йому надано час для ознайомлення з матеріалами справи шляхом оголошення перерви в судовому засіданні до 15-20 год. 23.04.2012 р., після чого розпочато розгляд справи по суті.

Представник відповідача обгрунтованих заперечень на позов не надав.

У письмових поясненнях від 16.12.2011 р. відповідач проти позову заперечував в частині вимог про розірвання договору та пояснив, що поставлений позивачем товар на суму 27809,27 грн. виявився неякісним (а.с.91 т. 1).

Заслухавши надані в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

01.02.2011р. на підставі видаткової накладної № РН-0000031 від 01.02.2011р. позивач передав, а відповідач через представника, що діяв на підставі довіреності ГСО № 2 від 01.02.211р., прийняв товар на загальну суму 162 313,78 грн. (а.с. 20 т.1).

Відповідачу виставлено рахунок-фактуру № СФ-0000031 від 01.02.2011р. на оплату вартості товару, дані про який (рахунок) містяться у видатковій накладній № РН - 0000031, довіреності ГСО № 2 від 01.02.211р. та платіжних документах відповідача на часткову оплату товару(а.с. 20, 76, 97-106 т. 1, а.с. 2 т.2).

19.05.2011р. відповідач повернув позивачу частину товару на загальну суму 1 143,94 грн., що стверджується видатковою накладною (повернення) № -М-0000008 від 19.05.2011р. (а.с. 16 т.2).

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, сплативши позивачу 36 169,82 грн., що стверджується платіжними дорученнями: № 21 від 02.03.2011р., № 44 від 20.05.2011р., № 62 від 04.07.2011р., № 79 від 25.08.2011р., № 80 від 02.09.2011р., № 81 від 07.09.2011р., № 1 від 05.10.2011р., № 7 від 18.10.2011р., № 93 від 31.10.2011р., № 94 від 10.11.2011р., № 102 від 23.11.2011р., № 103 від 05.12.2011р. та випискою позивача станом на 16.12.2011р. (а.с. 97-106 т.1; а.с. 148 т.2).

З метою досудового врегулювання спору, позивачем 14.03.2012р. на адресу відповідача було направлено претензію № 4 від 14.03.2012р. з вимогою оплатити 125000,00 грн. боргу. (а.с. 126,128 т.2).

Відповідач відповіді на претензію не надав, з позивачем не розрахувавсяйснив. Станом на день розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 125 000,00 грн.

Наведене стверджується поясненнями учасників сторін, переліченими вище матеріалами справи та актом звірки взаємних розрахунків, підписаним відповідачем (а.с.87 т.2).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши матеріали справи, що стосуються предмету та підстав позову, суд дійшов такого висновку.

Статтею 193 Господарського кодексу України ( ГК України (436-15) ) визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом (436-15) , іншими законами або договором. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) ( ЦК України (435-15) ).

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини щодо купівлі-продажу товару.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідачу виставлено рахунок на оплату товару, що стверджується наданим позивачем примірником рахунку, зазначенням цього рахунку у видатковій накладній та довіреності на отримання товару та посиланням відповідача на ці рахунки при частковій оплаті товару у платіжних дорученнях.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів погашення заборгованості у повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 125 000,00 грн. боргу підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача, зазначені у письмових поясненнях від від 16.12.2011 р., судом не приймаються, оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження їх пов"язаності з предметом спору, крім того неналежна якість товару у встановленому законодавством (зокрема Інструкції П-7) порядку не доведена.

Крім суми основного боргу, позивачем, за неналежне виконання грошових зобов'язань пред'явлено до стягнення з відповідача 16 754,89 грн. пені, 3 973,93 грн. - 3% річних.

Разом з тим, позивач відмовився від позову у цій частині та судом прийнято цю відмову і припинено провадження у справі в частині вимог про стягнення пені та трьох відсотків річних на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, про що постановлено ухвалу від 23.04.2012р. та оголошено разом із вступною і резолютивною частиною рішення

Згідно з положеннями ст. 49 ГПК України судові витрати зі сплати держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.7-9 т.1) підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 84, 115, 116 ГПК України, -

1. Позов стосовно стягнення 125 000,00 грн. боргу задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 21000) на користь Приватного підприємства "ERCO UKRAINE" (вул. Північна, 9, м. Вінниця, 21100; вул. А.Артинова, 55, оф. 5 м. Вінниця; код ЄДРПОУ 36365293, р/р 26007000116967 в ФВАТ "Дер.Екс-Імп. Банк України" в м. Вінниця, МФО 302429) 125 000,00 грн. (сто двадцять п"ять тисяч гривень 00 коп.) боргу, 1 250,00 (одну тисячу двісті п"ятдесят гривень 00 коп.) державного мита та 125,05 грн. (сто двадцять п"ять гривень 05 коп.) витрат на оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.