За позовом В інтересах держави в особі Заступника військового прокурора Київського гарнізону Військової частини № 3030 внутрішніх військ МВС України ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська судноплавна компанія" Про стягнення 74729,59 грн. Суддя Бондаренко Г.П.За участю представників сторін: Від прокуратури від позивача- Погорєлов А.А. (посв. № 879 від 19.07.2011 року) - ОСОБА_2 (дов. № 22 від 12.01.2012 р.) від відповідача - ОСОБА_3 (дов. б/н від 19.07.2011 року)

В судовому засіданні 10.04.2012 р. відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник військового прокурора Київського гарнізону (далі по тексту - прокурор, процесуальний позивач ) звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Військової частини № 3030 внутрішніх військ МВС України (далі по тексту -позивач, військова частина) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська судноплавна компанія»(далі по тексту відповідач, товариство) про стягнення 74729,59 грн. заборгованості за договором про надання послуг із забезпечення безпеки № 11 від 29.05.2011 року, з яких 63327,00 грн. основного боргу, 947,30 грн. 3% річних, 639,60 грн. інфляційних втрат, 9815,69 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2012 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5011-9/2435-2012, розгляд справи призначено на 20.03.2012 р.

В судовому засіданні 20.03.2012 р. представник позивача надав усні пояснення по суті позовної заяви, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги повністю. Вимоги ухвали суду від 01.03.2012 р. виконав частково, надав додаткові матеріали по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні 20.03.2012 р. заперечив проти задоволення позовних вимог, подав письмовий відзив у справі, в якому вказав, що заборгованість відповідача перед позивачем відсутня. Послуги відповідачем фактично надавалися у червні місяці 2011 року, які повністю оплачені відповідачем у розмірі 19998,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9 від 22.06.2011 року. З липня місяця 2011 року договір припинив свою дію, у зв'язку з відмовою відповідача як замовника від надання послуг позивачем як виконавцем. Позивачем не надано доказів направлення відповідачеві актів виконаних робіт та виставлення рахунків на оплату послуг, а отже не надано доказів того, що у відповідача виник обов'язок щодо оплати наданих послуг, оскільки позивачем не підтверджено як факту надання послуг, так і направлення документів, передбачених договором, що є підставою для оплати наданих послуг.

Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 20.03.2012 року було оголошено перерву до 10.04.2012 року для надання сторонами додаткових доказів та пояснень.

В судовому засіданні 10.04.2012 року представниками сторін надано додаткові пояснення у справі у справі та додаткові докази.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судового засідання, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

Як вбачається з матеріалів справи, 29 травня 2011 року між ТОВ "Дніпровська судноплавна компанія" (Замовник за договором) та Військовою частиною № 3030 внутрішніх військ МВС України (Виконавець за договором) було укладено договір надання послуг із забезпечення безпеки № 11 (далі по тексту - Договір), відповідно до умов якого Виконавець в порядку та на умовах визначених Договором зобов'язується надати Замовнику послуги по забезпеченню безпеки силами Виконавця на відповідній території Замовника за адресою: м. Київ, Русанівська набережна, 1/2-51/24. Забезпечення безпеки здійснюється в дні і години визначені в дислокації (додаток № 1 до договору). Забезпечення безпеки здійснюється Виконавцем без матеріальної відповідальності.

Відповідно до п. 4.1 Договору, за надані послуги Замовник розраховується з Виконавцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця (на підставі наданих виконавцем рахунків) протягом 3-ьох банківських днів після підписання сторонами Акту наданих послуг та Табелю робочого часу (на кожного військовослужбовця). Згідно з п. 4.2 договору, вартість послуг по забезпеченню безпеки одним військовослужбовцем за одну годину становить 15,15 грн. з ПДВ, орієнтовна ціна послуг за місяць становить 19998,00 грн. з ПДВ.

Як стверджує позивач, на виконання умов Договору позивачем було надано відповідачу в повному обсязі та своєчасно послуги, передбачені договором у червні, липні, серпні та вересні 2011 року.

Відповідно до пунктів 4.1., 4.3 здавання послуг Виконавцем та приймання їх Замовником оформлюється Актом наданих послуг та Табелем робочого часу, які підписуються повноважними представниками сторін.

Проте, відповідно до матеріалів справи (копії актів надані позивачем) жоден з актів наданих послуг з червня по вересень 2011 року зі сторони Відповідача (Виконавця) не підписані. Проте як свідчать матеріали справи та не заперечуються відповідачем у справі послуги Позивача за червень 2011 року Відповідачем оплачені у розмірі 19998,00 грн. (копія платіжного доручення № 9 від 22.06.2011 року долучено до відзиву).

За період з липня по вересень 2011 року позивачем було виставлено відповідачу рахунки для сплати, а саме: № 55 від 02.09.2011 року на суму 20664,60 грн., № 76 від 15.09.2011 року на суму 20664,60 грн., № 79 від 03.10.2011 року на суму 19998,00 грн. (містяться в матеріалах справи), які, за твердженням позивача, відповідачем безпідставно не оплачені.

Таким чином, позивач вважає, що в повному обсязі та належним чином виконав умови Договору. Однак, в порушення умов договору, відповідач оплатив лише послуги позивача надані у червні 2011 року .

Крім того, позивач надсилав на адресу відповідача претензію № 562 від 27 жовтня 2011 року з вимогою перерахувати на поточний рахунок позивача заборгованість за Договором у розмірі 63327,00 грн., яка залишена відповідачем без відповіді.

Враховуючи вищевикладені обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача 63327,00 грн. грн. основного боргу. Крім того, позивач у відповідності до п. 5.5. Договору та чинного законодавства України просить суд стягнути з відповідача 9815,69 грн. пені, 947,30 грн. 3% річних, 639,60 грн. інфляційних втрат за невизначених позивачем у позові період.

Відповідач у справі проти заявлених позовних вимог заперечує та просить у позові відмовити у повному обсязі з наступних підстав:

- 20.06.2011 року відповідач (Замовник за умовами договору) попередив Позивача (Виконавця за умовами договору ) про відмову від послуг виконавця, про що свідчить лист № 4 від 20.06.2011 року, а отже договір припинив свою дію з липня місяця 2011 року Як на доказ направлення листа № 4 від 20.06.2011 року відповідач надав суду факсову копію відповіді позивача на лист № 4 від 20.06.2011 року, що за твердженням позивача свідчить про направлення відповідачем вказаного листа;

- Позивачем не виконані зобов'язання, передбачені п. п.3.1, 4.1, 4.4 договору, а саме не направлено на адресу відповідача акти наданих послуг та табелі робочого часу, що є підставою для відмови позивачеві у задоволенні позовних вимог.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір № 11 є договором про надання послуг та є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт укладення договору між сторонами ними не заперечується та підтверджується наявною в матеріалах справи копією договору № 11, оригінал якого оглянуто в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 905 ЦК України, строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до п. 8.8 договору, договір діє з дня підписання та до 24.00 години 31 грудня 2011 року.

При цьому як слідує з відзиву відповідача у справі, договір № 11 укладено ним для забезпечення виконання своїх зобов'язань по договору № 01/08-19 від 04.08.2008 року, відповідно до п. 3.2 якого ТОВ «Дніпровська судноплавна компанія»зобов'язувалась слідкувати за суспільним порядком на причалі під час стоянки плавзасобу товариства на Русанівській набережній (копія договору надано відповідачем до додаткових пояснень).

Позивач у справі, Виконавець за умовами договору стверджує, що на підставі договору, ним було надано послуги відповідачеві у червні, липні, серпні та вересні 2011 року.

Відповідач, не заперечуючи факту надання позивачем послуг у червні 2011 року, які оплачені ним у повному обсязі, стверджує, що послуги за липень-вересень 2011 року позивачем не надавались, оскільки у Замовника відпала необхідність в отриманні вказаних послуг, про що Виконавця було повідомлено листом від 20.06.2011 року за № 4.

Пунктом 7.5 договору № 11 визначено, що даний договір може бути достроково розірваний у випадках, передбачених чинним законодавством або за рішенням командування внутрішніх військ МВС України, а п. 3.1.7 договору передбачено, що Замовник зобов'язаний у випадку неможливості подальшої дії договору попередити письмово виконавця не пізніше ніж за 10 діб.

Відповідно до ч. 1 ст. 907 Цивільного кодексу України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Оскільки, і законом, і договором передбачена можливість розірвання договору шляхом односторонньої відмови від нього, то вказане не є порушенням господарського зобов'язання.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Разом з тим, відповідачем у справі не надано суду належних доказів надсилання позивачеві - виконавцеві за умовами договору листа № 4 від 20.06.2011 року з відмовою від договору про надання послуг, оскільки відповідачем на вимогу суду на надано доказів надсилання вказаного листа поштою на юридичну адресу позивача чи надсилання даного листа факсом. При цьому, суд критично оцінює наданий відповідачем доказ щодо надсилання вказаного листа № 4 у вигляді відповіді позивача з посиланням на дані вказаного листа, в якій зазначено реквізити рахунків позивача, оскільки зі змісту відповіді вбачається, що позивач повідомляє реквізити рахунку, що не може підтверджувати отримання листа відповідача зі змістом щодо розірвання договору замовником в односторонньому порядку.

Отже, суд вважає, що відповідачем не доведено належними засобами доказування повідомлення Виконавця про розірвання Замовником договору про надання послуг.

Позивачем у справі (виконавцем за умовами договору) надано до матеріалів справи акт № 227 від 02.09.2011 року здачі-прийомки виконаних робіт по забезпеченню безпеки у липні 2011 року на суму 20664,60 грн. та табель виконання робіт за липень 2011 року, рахунок № 55 від 02.09.2011 року, акт № 244 від 15.09.2011 року здачі-прийомки виконаних робіт по забезпеченню безпеки у серпні 2011 року на суму 20664,60 грн. та табель виконання робіт за серпень 2011 року, рахунок № 76 від 15.09.2011 року, акт № 247 від 03.10.2011 року здачі-прийомки виконаних робіт по забезпеченню безпеки у вересні 2011 року на суму 19998,00 грн. та табель виконання робіт за вересень 2011 року, рахунок № 79 від 03.10.2011 року, які підписані з боку виконавця та скріплені його печаткою. Вказані акти, табелі виконання робіт з боку замовника не підписані та печатка товариства на них відсутня.

На доказ направлення вказаних актів, табелів та рахунків позивачем на вимогу суду в судовому засіданні 10.04.2012 року надано поштовий конверт про направлення поштової кореспонденції на юридичну адресу Замовника (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 30/10), яка також вказана в договорі, з довідкою поштового відділення, що станом на 24.11.2011 року вказана поштова кореспонденція не доставлена, оскільки адресата не розшукано.

Як вбачається з наданих до справи документів, зокрема статуту, витягу з ЄДРПОУ на відповідача, юридичною адресою товариства є саме адреса: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 30/10, а отже відповідач у справі зобов'язаний знаходиться за вказаною адресою та отримувати за нею поштову кореспонденцію.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем у справі надано належній докази направлення на юридичну адресу замовника (вказану також в договорі) актів виконаних робіт, табелів виконання робіт та рахунків на оплату послуг за липень-вересень 2011 року. Вся відповідальність за незнаходження за юридичною адресою чи відмову в отриманні поштовою кореспонденції за юридичною адресою покладається саме на юридичну особу.

Враховуючи викладене, позивач як виконавець належним чином виконав своє зобов'язання, передбачені п. 4.4 договору щодо складання актів надання послуг та табелів робочого часу.

Відповідно до п. 4. 3 договору, акт наданих послуг та табелі робочого чану замовник зобов'язаний підписати протягом 3 днів з моменту отримання актів від виконавця або надати письмові зауваження.

У випадку безпідставного не підписання акту наданих послуг та ненадання відповідних зауважень у строк, визначений у цьому пункті, послуги надані Виконавцем, вважаються наданими належним чином, та прийнятими замовником у повному обсязі.

У випадку наявності у Замовника зауважень до акту або Табелю робочого часу, він має право викласти окрему думку до даного акту або Табелю та повернути їх Виконавцю без підписання.

Виконавець повинен розглянути, усунути недоліки та погодити зауваження замовника протягом 3 днів та повторно направити Замовнику акт наданих послуг та Табелі робочого часу.

За таких обставин, суд вважає, що акти, табелі та рахунки, направлені Виконавцем Замовнику 02.11.2011 року, з урахуванням строку поштового перебігу, отримані Замовником 05.11.2011 року. Відповідачем у справі, замовником за умовами договору, доказів направлення зауважень до актів та табелів виконаних робіт суду не надано.

Враховуючи викладене, а також положення п. 4.3 договору, послуги вважаються наданими належним чином та прийнятими замовником у повному обсязі. Відповідно до п. 4. 1договору, у відповідача виник обов'язок щодо їх оплати протягом трьох банківських днів, тобто до 09.11.2011 року.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (436-15) .

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, наявними матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги за період липень-вересень 2011 року у розмірі 61327,20 грн.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому суд зазначає, що позивачем жодним доказом не доведено наявність заборгованості у розмірі 1999,80 грн. за травень 2011 року по договору № 11, а отже позовні вимоги щодо стягнення вказаної суми основного боргу задоволенню не підлягають.

Відповідачем також не доведено належними засобами доказування, що позивачем послуги по забезпеченню безпеки у липні-вересні 2011 року не надавались, що також спростовується тим, що у відповідача на підставі договору № 01/08-19, який не припинив свою дію, існують зобов'язання по забезпеченню суспільного порядку.

Щодо заявлених позовних вимог про стягнення штрафних санкцій у вигляді пені, а також стягнення 3% річних та інфляційних витрат, то позивач в позовній заяві не вказав за який календарний період він нараховує вказані санкції за порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання.

Враховуючи надання позивачем доказів направлення актів виконаних робіт, табелів виконання робіт та рахунків відповідачеві тільки 02.11.2011 року, суд приходить до висновку, що обов'язок оплати вказаних послуг виник у відповідача тільки 05.11.2011 року, а отже відповідач є таким, що прострочив виконання щодо оплати наданих послуг тільки з 10.11.2011 року.

Відповідно до п. 5.5 договору, у випадку несвоєчасної оплати наданих послуг замовник зобов'язаний сплатити виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Як слідує з абзаців 8,9 сторінки 2 позовної заяви позивач нараховує пеню, виходячи з розміру облікової ставки станом на 15.06.09року, що є безпідставним та без визначення періоду (строку) нарахування пені. За таких обставин, суд залишає вимоги про стягнення пені без задоволення, в зв'язку з їх недоведеністю позивачем.

Позивачем також не надано на вимогу суду розрахунок інфляційних витрат та 3% річних з зазначенням строку (календарних дат) їх нарахування, а отже позивачем не доведений заявлений до стягнення розмір 3% річних та інфляційних втрат, в зв'язку з чим вказані вимоги також залишаються судом без задоволення.

Зважаючи на встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 61327,20 грн. основного боргу за надані послуги, в іншій частині позовні вимоги є недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог та підлягають стягненню до Державного бюджету України, в зв'язку зі звільненням процесуального позивача від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 82- 85 ГПК України, суд, -

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська судноплавна компанія»(01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 30/10, код ЄДРПОУ 32959287, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Військової частини № 3030 внутрішніх військ МВС України (03049, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 24, код ЄДРПОУ 23313859) 61327,20 (шістдесят одну тисячу триста двадцять сім) грн. 20 коп. основного боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська судноплавна компанія»(01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 30/10, код ЄДРПОУ 32959287, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) до Державного бюджету України 1225,56 (одну тисячу двісті двадцять п'ять) грн. 56 коп. судового збору.

4. В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

5. рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.