ПРО визнання права власності на майно, що було вилучене 22.09.2010 р. працівниками ДПА у Закарпатській області з автомобіля марки ДАФ р\н НОМЕР_2 та причепа р/н НОМЕР_1, перелік якого визначено у протоколі огляду від 22.09.2010 р., а саме: дитячий комбінедзон -720 штук; куртка жіноча -9103 штук; шуба жіноча -582 штук; куртка чоловіча -2025 штук; пальто жіноче -1270 штук; брюки жіночі (стрейчеві) -4210 штук; джинси жіночі -216 штук; кофта жіноча -2605 штук; напівпальто жіноче -5325 штук; жакет жіночий -440 штук; куртка дитяча -110 штук; светр чоловічий -306 штук, а також про зобов'язання Державну податкову службу у Закарпатській області передати майно, що було вилучене 22.09.2010 р. працівниками ДПА у Закарпатській області з автомобіля марки ДАФ р/н НОМЕР_2 та причепа р/н НОМЕР_1, перелік якого визначено в протоколі огляду від 22.09.2010 р., а саме: дитячий комбінедзон -720 штук; куртка жіноча -9103 штук; шуба жіноча - 582 штук; куртка чоловіча -2025 штук; пальто жіноче -1270 штук; брюки жіночі (стрейчеві) -4210 штук; джинси жіночі -216 штук; кофта жіноча -2605 штук; напівпальто жіноче -5325 штук; жакет жіночий -440 штук; куртка дитяча -110 штук; светр чоловічий -306 штук

(позовні вимоги викладено з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 05.04.2012 р.)

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача -ОСОБА_2 -представник за довіреністю від 09.02.2012р.

від відповідача - ОСОБА_3 -предст. за довіреністю №27/10/10-032 від 06.02.2012р.

від третьої особи - ОСОБА_4 -предст. за дов. №5070/10/10-11 від 14.10.2011р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 08.02.2012р. порушено провадження у справі №5008/94/2012 та призначено справу до розгляду на 20.02.2012р.

Позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі по мотивах, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Також просить суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, вилучене 22.09.2010 р. працівниками ДПА у Закарпатській області з автомобіля марки ДАФ р/н НОМЕР_2 та причепа р/н НОМЕР_1, перелік якого визначено в протоколі огляду від 22.09.2010 р., а також заборонити Відповідачу, та третій особі без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача та будь-яким іншим особам відчужувати, реалізовувати майно, що вилучене 22.09.2010 р. працівниками ДПА у Закарпатській області з автомобіля марки ДАФ р/н НОМЕР_2 та причепа р/н НОМЕР_1, перелік якого визначено в протоколі огляду від 22.09.2010 р.

Ухвалою суду від 08.02.2012р. заяву фізичної -суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.

В судовому засіданні 20.01.2012 р. представник Відповідача подав суду клопотання про заміну відповідача в порядку вимог ст. 24 ГПК України у зв'язку з перетворенням Державної податкової адміністрації у Закарпатській області у Державну податкову службу у Закарпатській області, у підтвердження чого подав суду копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Ухвалою від 20.02.2012 р. вказане клопотання задоволено.

Також на виконання вимог суду Відповідач подав письмове пояснення по суті заявлених позовних вимог та просить суд взяти до уваги те, що не заслуговують на увагу доводи Позивача про нібито незаконне заволодіння податковим органом належним йому майном внаслідок порушення норм Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (509-12) та Закону України «Про міліцію» (565-12) , оскільки законність дій податкового органу не є предметом дослідження у даній справі, ці обставини не стосуються предмету спору та не встановлюють факти які підлягають доказуванню, а саме не встановлюють право власності Позивача на спірне майно. Так само не стосується справи наведена Позивачем у позовній заяві правова оцінка можливості віднесення спірного майна до знахідки або надання їй статусу безхазяйної речі. У цій частині не заслуговує на увагу і твердження позивача, що оскільки він заявляє вимоги на спірне майно таке майно не може вважатися безхазяйним або знахідкою, адже право власності підлягає доведенню у встановленому порядку. Щодо заявленої вимоги про визнання права власності на спірне майно то Позивач заявляючи таку вимогу жодним чином своє право не доводить та навпаки обставини справи свідчать про те, що Позивач не може бути визнаний власником спірного майна, оскільки вантаж, який було затримано працівниками податкової міліції за асортиментом та кількістю не відповідає зазначеному у накладній №8 від 10.07.2010р. Крім того, затримане майно яке позивач просить йому повернути, не є майном зазначеним у накладній №8, оскільки не співпадає по переліку та по вартості. Зокрема фактично затримано дитячі комбінезони (110 - 120грн.шт.), жіночі куртки (320грн.шт.), шуби жіночі (1600грн.шт.), куртки чоловічі (260грн.шт.), пальта жіночі (340грн.шт.), кофти жіночі (85грн.шт.), брюки жіночі (1ЗО грн.шт.), светр чоловічий (80грн.шт.), тощо. Тобто товарні позиції за ціною вказаною у накладній №8 серед затриманого майна відсутні. Згідно висновку експерта ринкова вартість затриманого майна складає 2903550грн., а вартість майна згідно накладної №8 складає 474360грн.

З огляду на наведене відзначає, що Позивач можливо і є власником майна зазначеного у накладній №8 від 10.07.2010р., однак оскільки спірне майно щодо якого заявляються вимоги про встановлення права власності фактично не відповідає зазначеному у накладній №8, така вимога, щодо спірного майна, є безпідставною.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача заперечує з приводу заявлених позовних вимог в повному обсязі з мотивів, наведених у поданому суду письмовому поясненні та зазначає про те, що Позивачем не доведеним є право власності саме на спірне майно.

Також Відповідач у відповідності до вимог ст.ст. 22 та 80 ГПК України подав суду клопотання про припинення провадження у справі з огляду на те, що з врахуванням предметної підсудності визначеної ст. 12 ГПК України даний спір не підлягає вирішенню у господарських судах України, а тому відповідно до ст. 80 ГПК України провадження у даній справі підлягає припиненню.

Представник третьої особи також заперечує з приводу обґрунтованості заявлених позовних в повному обсязі та у відповідності до вимог ст.ст. 22 та 80 ГПК України подав клопотання з проханням провадження у справі припинити.

Ухвалою від 14.03.2012 р. у задоволенні клопотань Державної податкової служби у Закарпатській області, м. Ужгород та Ужгородської міжрайонної Державної податкової інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород про припинення провадження у справі відмовлено з підстав у ній викладених. Розгляд справи відкладено на 26.03.2012 р.

26.03.2012р. до Господарського суду Закарпатської області від надійшло клопотання представника Позивача з проханням про вихід за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів Позивача, під час прийняття судом рішення по справі.

05.04.2012р. представником Позивача надано суду письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог з належним чином завіреними додатками, а саме: копія договору поставки товару від 25.06.2010р.; копія специфікації до договору поставки товару від 25.06.2010р.; копія Акту приймання-передачі товару від 10.07.2010р.; копія листа позивача від 12.12.2011р.; копія листа ФОП ОСОБА_5 від 16.12.2011р.; копія претензії від 28.12.2010р.; копія листа ФОП ОСОБА_5 від 04.01.2012р.; копія листа позивача від 11.01.2012р.. Також в даному судовому засіданні представником Позивача надано суду письмові пояснення, та заяву про уточнення позовних вимог в якій просить:

1. визнати право власності приватного підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3, Закарпатська обл.., АДРЕСА_1) на майно, що було вилучене 22.09.2010 р. працівниками ДПА у Закарпатській області з автомобіля марки ДАФ р\н НОМЕР_2 та причепа р/н НОМЕР_1, перелік якого визначено у протоколі огляду від 22.09.2010 р., а саме: дитячий комбінедзон -720 штук; куртка жіноча -9103 штук; шуба жіноча -582 штук; куртка чоловіча -2025 штук; пальто жіноче -1270 штук; брюки жіночі (стрейчеві) -4210 штук; джинси жіночі -216 штук; кофта жіноча -2605 штук; напівпальто жіноче -5325 штук; жакет жіночий -440 штук; куртка дитяча -110 штук; светр чоловічий -306 штук.

2. зобов'язати Державну податкову службу у Закарпатській області (м. Ужгород, вул.. Волошина, 52, код 01291784) передати майно, що було вилучене 22.09.2010 р. працівниками ДПА у Закарпатській області з автомобіля марки ДАФ р/н НОМЕР_2 та причепа р/н НОМЕР_1, перелік якого визначено в протоколі огляду від 22.09.2010 р., а саме: дитячий комбінедзон -720 штук; куртка жіноча -9103 штук; шуба жіноча -582 штук; куртка чоловіча -2025 штук; пальто жіноче -1270 штук; брюки жіночі (стрейчеві) -4210 штук; джинси жіночі - 216 штук; кофта жіноча -2605 штук; напівпальто жіноче -5325 штук; жакет жіночий - 440 штук; куртка дитяча -110 штук; светр чоловічий -306 штук.

В даному судовому засіданні представником Позивача подано довідку ФОП ОСОБА_6 в якій зазначено, що серед вилученого майна з автомобіля ДАФ р/н НОМЕР_2 та причепа р/н НОМЕР_1 майна інших осіб, окрім Позивача, не було.

05.04.2012р. представником Відповідача подано додаткові пояснення від 04.04.2012р. з додатками на 14 аркушах.

В засіданні суду 05.04.2012р. судом, за згодою представників сторін для ознайомлення з поданими сторонами додатковими поясненнями та доказами, у відповідності до вимог статті 77 ГПК України було оголошено перерву до 06.04.2012р.

Представник Відповідача в засіданні суду 06.04.2012р. заявив клопотання про проведення судової технічної експертизи документів поданих Позивачем 05.04.2012р.

Аналізуючи подане відповідачем клопотання про проведення судової технічної експертизи документів поданих Позивачем 05.04.2012р. суд констатує наступне.

Відповідно до п.1 Листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006 р. № 01-8/2651 (v2651600-06) «Про деякі питання призначення судових експертиз»судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Згідно з Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою Мінюстом 08.10.1998 р. за № 53/5 (z0705-98) , визначення відносної давності виконання документа або його фрагментів є одним з головних завдань технічної експертизи документів, на вирішення якої може бути поставлене одне з таких питань, а саме: чи виготовлені (виконані) документи (фрагменти документа) у різний час У якій послідовності виконувались реквізити документа (підпис, відтиск печатки тощо)?

Також згідно п. 39 Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, що затверджені Мінюстом від 08.10.1998 р. за № 53/5 (z0705-98) , при призначенні експертиз стосовно документів, виготовлених за допомогою комп'ютерної техніки, необхідно з'ясувати, чи змінювались знімні частини (картриджі) або чи піддавались ремонту які-небудь вузли принтерів. Якщо картриджі лазерних принтерів змінювались, необхідно вжити заходів щодо розшуку відпрацьованих картриджів та подати їх на дослідження. Для проведення експертизи необхідно також вилучити вільні зразки, які були виготовлені на вилученому принтері в період, що відповідає періоду виготовлення досліджувальних документів.

Тобто, згідно вказаною методикою, немає можливості проведення експертизи документів на предмет відповідності виготовлення їх у 2010 році, вказане питання по-перше, не може бути вирішене технічною експертизою документів, а по-друге, не входить до предмету доказування.

У судовому засіданні 06.04.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача, третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і їх заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

Відповідно до протоколу огляду від 22.09.2020 року працівникам податкової міліції ДПА у Закарпатській області України із автомобіля марки ДАФ р\н НОМЕР_2 та причепа р/н НОМЕР_1 був вилучений вантаж, а саме товар -предмети одягу, право власності на який просить визнати Позивач.

30.05.2011 року за замовленням Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області (третя особа без самостійних вимог на предмет спору) ФОП ОСОБА_8 виготовлено Експертний висновок №148/05/11 щодо проведення експертного дослідження та визначення ринкової вартості на території України станом на момент дослідження, тобто 12.05.2011 р., безхазяйного майна-товару «куртки, пальта, напівпальта, кофти, брюки, комбінезони, та ін..»яке зберігається на складі ПРАТ «Єврокар»за адресою: Ужгородський район, с. Соломоново, вул.. Перемоги, 46 у зв'язку з передачею його на реалізацію.

Позивач звернувся з позовом про визнання права власності на майно, що було вилучене 22.09.2010 р. працівниками ДПА у Закарпатській області з автомобіля марки ДАФ р\н НОМЕР_2 та причепа р/н НОМЕР_1, перелік якого визначено у протоколі огляду від 22.09.2010 р., а саме: дитячий комбінедзон -720 штук; куртка жіноча -9103 штук; шуба жіноча -582 штук; куртка чоловіча -2025 штук; пальто жіноче -1270 штук; брюки жіночі (стрейчеві) -4210 штук; джинси жіночі -216 штук; кофта жіноча -2605 штук; напівпальто жіноче -5325 штук; жакет жіночий -440 штук; куртка дитяча -110 штук; светр чоловічий -306 штук, а також про зобов'язання Державну податкову службу у Закарпатській області передати майно, що було вилучене 22.09.2010 р. працівниками ДПА у Закарпатській області з автомобіля марки ДАФ р/н НОМЕР_2 та причепа р/н НОМЕР_1, перелік якого визначено в протоколі огляду від 22.09.2010 р., а саме: дитячий комбінедзон -720 штук; куртка жіноча -9103 штук; шуба жіноча - 582 штук; куртка чоловіча -2025 штук; пальто жіноче -1270 штук; брюки жіночі (стрейчеві) -4210 штук; джинси жіночі -216 штук; кофта жіноча -2605 штук; напівпальто жіноче -5325 штук; жакет жіночий -440 штук; куртка дитяча -110 штук; светр чоловічий -306 штук з огляду на те, що відповідачем заперечується право власності Позивача на даний вилучений Відповідачем товар, що придбаний за відповідною цивільно-правовою угодою.

Так, між Позивачем (Покупець) та ФОП ОСОБА_5 (Продавець) було укладено договір поставки товару від 25.06.2010р. За умовами вказаного договору предметом поставки є одяг. Кількість штук, номенклатура товару визначається в специфікації до даного договору (п.2 Договору).

Відповідно до п. 7 Договору, товар підлягає переданню Продавцем Покупцю у тарі (запакованому вигляді) яка забезпечує перевезення цього товару автомобільним вантажним транспортом без втрати товарного вигляду та якості (ящики, коробки тощо).

10.07.2010 р. між сторонами підписано Акт приймання-передачі товару, номенклатура та кількість товару визначена у накладній № 8 від 10.07.2010 р. на загальну суму 474 360,00 грн..

Позивач звернувся 12.12.2011р. до ФОП ОСОБА_5 з проханням про повернення його примірника договору (з усіма додатками), оскільки свій примірник Позивач залишив при прийманні товару. Листом від 16.12.2011 р. примірник договору, специфікації до договору та акту приймання-передачі було направлено Позивачу.

На вказану претензію ФОП ОСОБА_5 надано відповідь від 04.01.2012 р., в якій остання зазначає, що відповідно до п. 14 Договору у Позивача відсутнє право вимагати вчинення дій, передбачених у п. 12 Договору, так як Позивачем не дотримано вимог п.11 Договору. У вказаному листі ФОП ОСОБА_5 також зазначає, що відповідно до п. 9 Договору, Позивач став власником товару в цілому, в тому числі й майна, що не вказано в накладній.

Відповідно до п.п. 10,. 11., Договору, в момент передання товару та підписання акту приймання-передачі товар, Продавець зобов'язаний надати Покупцю накладну, в якій має бети засвідчено кількість, номенклатура та вартість товару, що передається згідно до вимог п. 7 цього Договору. Покупець, під час отримання товару, передачі на склад або при оприбуткуванні товару, після підписання акту приймання-передачі товару, зобов'язаний здійснити перевірку на відповідність товару щодо кількості, номенклатури та якості, що вказана у виданій Продавцем накладній. Розпакування та перевірка товару Покупцем проводиться у присутності Продавця або його уповноваженого представника.

Відповідно до п. 9 Договору право власності на товар переходить до Покупця з моменту передання товару Продавцем, що засвідчується актом приймання-передачі товару.

Листом від 11.01.2012 р. позивач погодився з набуттям у власність товару, який було йому фактично передано під час підписання Акту приймання-передачі від 10.07.2010р. з моменту передачі

Сторони Договору поставки товарів від 25.06.2010 р., домовились що Позивач переходить право власності на отримане фактично майно -товар з моменту підписання Акту від 10.07.2010р. передачі-приймання товару згідно договору поставки товару від 25.06.2010р.. Тобто, 10.07.2010р. Позивачу перейшло право власності на все майно -товар передане згідно Акту від 10.07.2010р. передачі-приймання товару згідно договору поставки товару від 25.06.2010р., накладної №8 від 10.07.2010р. та листа ФОП ОСОБА_5 від 04.01.2012р., що було вилучено від Позивача на підставі протоколу огляду від 22.09.2010 р.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.

Статтею 316 ЦК України визначено поняття права власності, а саме: правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328).

Статтею 334 ЦК України передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.

Як вже зазначалось, Позивач на підставі саме Договору поставки товару від 25.06.2010 р. він набув права власності на товар.

10.07.2010 р. між сторонами Договору поставки товару від 25.06.2010 р. -Позивачем (Покупець за Договором) та ФОП ОСОБА_5 (Продавець за договором поставки) підписано Акт приймання-передачі товару, номенклатура та кількість товару визначена у накладній № 8 від 10.07.2010 р. на загальну суму 474 360,00 грн.

Позивач 28.12.2011 р. у зв'язку з невиконанням умов договору ФОП ОСОБА_5 щодо кількості та номенклатури товару, а саме невідповідності переданого майна згідно Акту приймання-передачі від 10.07.2010 р. Специфікації до Договору поставки товару від 25.06.2010 р., Позивач звернувся до ФОП ОСОБА_5 з Претензією, в якій вимагав поставити різницю товару. Також, в зазначеній претензії Позивач вказав найменування та опис фактично отриманого по Акту передачі приймання товару від 10.07.2010, а саме: дитячий комбінезон -720 штук; куртка жіноча -9103 штук; шуба жіноча -582 штук; куртка чоловіча -2025 штук; пальто жіноче - 1270 штук; брюки жіночі (стрейчеві) -4210 штук; джинси жіночі -216 штук; кофта жіноча -2605 штук; напівпальто жіноче -5325 штук; жакет жіночий -440 штук; куртка дитяча -110 штук; светр чоловічий -306 штук.

Відповідно до п.п. 10,. 11., Договору, в момент передання товару та підписання акту приймання-передачі товар, Продавець зобов'язаний надати Покупцю накладну, в якій має бути засвідчено кількість, номенклатура та вартість товару, що передається згідно до вимог п. 7 цього Договору. Покупець, під час отримання товару, передачі на склад або при оприбуткуванні товару, після підписання акту приймання-передачі товару, зобов'язаний здійснити перевірку на відповідність товару щодо кількості, номенклатури та якості, що вказана у виданій Продавцем накладній. Розпакування та перевірка товару Покупцем проводиться у присутності Продавця або його уповноваженого представника.

Сторони Договору поставки товарів від 25.06.2010 р., домовились що до Позивача переходить право власності на отримане фактично майно -товар з моменту підписання Акту від 10.07.2010р. передачі-приймання товару згідно договору поставки товару від 25.06.2010р.. Тобто 10.07.2010р. Позивачу перейшло право власності на все майно -товар передане згідно Акту від 10.07.2010р. передачі-приймання товару згідно договору поставки товару від 25.06.2010р., накладної №8 від 10.07.2010р. та листа ФОП ОСОБА_5 від 04.01.2012р., що було вилучено від Позивача на підставі протоколу огляду від 22.09.2010 р.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів не господарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) про договір купівлі-продажу. Згідно ст. 226 ГК України, загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до п. 7 Договору, товар підлягає переданню Продавцем Продавцю у тарі (запакованому вигляді) яка забезпечує перевезення цього товару автомобільним вантажним транспортом без втрати товарного вигляду та якості (ящики, коробки тощо).

У статті 334 ЦК України встановлено момент набуття права власності за договором. Так ч.1 даної статті передбачає, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 2 зазначеної статті закріплено, що переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.

До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно пункту 2 ст. 184 Господарського кодексу України, укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до положень ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному чи кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

10.07.2010р. Позивачу перейшло право власності на все майно -товар передане згідно Акту від 10.07.2010р. передачі-приймання товару згідно договору поставки товару від 25.06.2010р., накладної №8 від 10.07.2010р. та листа ФОП ОСОБА_5 від 04.01.2012р., що було вилучено від Позивача на підставі протоколу огляду від 22.09.2010 р.

Таким чином право власності на товар позивача підтверджується матеріалами справи.

Посилання ж Відповідача на той факт, у зв'язку зі зверненням ОСОБА_1 йому надсилались листи від 10.10.2010 р. № 545/4/26-34 та повторно від 27.10.10 № 569/4/26-32 з пропозицією надати документи які б давали змогу встановити його як власника затриманого товару, однак жодних належних доказів які б визначали ОСОБА_1 як власника товару ним надано не було, судом не приймаються, оскільки, Позивач отримав свій примірник договору разом з додатками згідно супровідного листа ФОП ОСОБА_5 лише 16.12.2011 р.

Судом відхиляються також твердження Відповідача, що докази належності вилученого товару Позивачем не надавалось і в ході розгляду адміністративної справи № 2а-4024/10/0770 Закарпатським окружним адміністративним судом, у зв'язку з чим у постанові від 18.01.2011 р. суд констатував ненадання ОСОБА_1 доказів належності йому вилученого товару, з огляду на те, що постанову 18.01.2011р. Львівським апеляційним адміністративним судом було скасовано згідно ухвали від 24.01.2012 р.

Крім того Відповідачем не надано жодних допустимих і належних доказів на підтвердження того, що угоди, на підставі яких Позивач набув право власності на спірне майно, визнані недійсними в установленому законом порядку.

Окрім того, посилання відповідача на необхідність дослідження судом оригіналів документів, поданих позивачем, судом не може бути взяте до уваги, оскільки відповідно до вимог ст. 36 ГПК України оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду. Зокрема, в оригіналах подаються документи, з яких не допускається знімання копій: паспорт, документи, що його замінюють, військовий квиток, депутатське посвідчення, службове посвідчення, тощо.

Відповідач також не спростував факт перебування у нього спірного майна.

Також судом відхиляються твердження Відповідача про те, що за відсутності доказів перевезення спірного майна Позивачем при його придбанні, в тому числі і шляхом укладення договору перевезення, виключається факт пов'язаності майна, щодо якого позивачем заявлено вимоги та майна, яке вилучено відповідачем з огляду на те, що перевезення вантажу може здійснюватись також власним транспортом. Окрім того, відсутність відповідних документів на перевезення вантажу ще не спростовує порядку та підстав придбання Позивачем спірного товару.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судові засідання не з'явився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32- 34, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

1. Уточнені позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати право власності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3, Закарпатська обл.., АДРЕСА_1) на майно, що було вилучене 22.09.2010 р. працівниками ДПА у Закарпатській області з автомобіля марки ДАФ р\н НОМЕР_2 та причепа р/н НОМЕР_1, перелік якого визначено у протоколі огляду від 22.09.2010 р., а саме: дитячий комбінедзон -720 штук; куртка жіноча -9103 штук; шуба жіноча -582 штук; куртка чоловіча -2025 штук; пальто жіноче -1270 штук; брюки жіночі (стрейчеві) -4210 штук; джинси жіночі -216 штук; кофта жіноча -2605 штук; напівпальто жіноче -5325 штук; жакет жіночий -440 штук; куртка дитяча -110 штук; светр чоловічий -306 штук.

3. Зобов'язати Державну податкову службу у Закарпатській області (м. Ужгород, вул.. Волошина, 52, код 01291784) передати (повернути) фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3, Закарпатська обл.., АДРЕСА_1) майно, що було вилучене 22.09.2010 р. працівниками ДПА у Закарпатській області з автомобіля марки ДАФ р/н НОМЕР_2 та причепа р/н НОМЕР_1, перелік якого визначено в протоколі огляду від 22.09.2010 р., а саме: дитячий комбінедзон -720 штук; куртка жіноча -9103 штук; шуба жіноча -582 штук; куртка чоловіча -2025 штук; пальто жіноче -1270 штук; брюки жіночі (стрейчеві) -4210 штук; джинси жіночі -216 штук; кофта жіноча -2605 штук; напівпальто жіноче -5325 штук; жакет жіночий -440 штук; куртка дитяча -110 штук; светр чоловічий -306 штук.