Суть спору: Прокурор м. Феодосії, діючи в інтересах держави в особі Щебетівської селищної Ради міста Феодосії, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача Приватного малого підприємства проектно-виробничої фірми «Еліта» про розірвання договору оренди землі від 27.12.2001 р., укладеного між Щебетівською селищною Радою міста Феодосії та Приватним малим підприємством проектно-виробничою фірмою «Еліта», зареєстрованого у Феодосійській міській Раді АР Крим за №10 від 28.12.2001р. та зобовязання Приватного малого підприємства проектно-виробничої фірми «Еліта» повернути Щебетівській селищній Раді міста Феодосії земельну ділянку площею 0,2158 га по вул. Курортна, с. Курортне,

м. Феодосія АР Крим, нормативно грошовою вартістю 398060,88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані недодержанням відповідачем своїх договірних зобовязань в частині цільового використання земельної ділянки яка була надана для будівництва та обслуговування культурно оздоровчого центру.

Прокурор посилається на те, що відповідач протягом 10 років не використовує надану йому земельну ділянку, тобто не розпочав та не здійснює будівництва та обслуговування культурно оздоровчого центру, на що звертає увагу у представлених суду актах обстеження земельної ділянки та актах перевірок дотримання вимог земельного законодавства складених Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим.

Вказуючи на ч. 1 ст. 143 Земельного кодексу України як на підставу позову відповідно до якої передбачено примусове припинення у судовому порядку прав на земельну ділянку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, прокурор вважає, що порушення умов використання земельної ділянки за її цільовим призначенням охоплює не лише випадки її використання з іншою, не передбаченою умовами договору оренди метою, але і випадки невикористання земельної ділянки взагалі (за будь яким призначенням), що має місце у спірних правовідносинах.

Позивач вимоги прокурора підтримує в повному обсязі. Посилаючись на те, що укладаючи договір оренди земельної ділянки Орендодавець розраховував на будівництво Орендарем культурно оздоровчого центру на наданій останньому земельній ділянці, що призвело б до поліпшення інфраструктури с. Курортне, на утримання земельної ділянки в належному стані, створення додаткових робочих місць, благоустрій території та відповідні збільшення надходжень до місцевого бюджету, невиконання Орендарем умов договору щодо будівництва та обслуговування культурно оздоровчого центру призводить до порушення прав та інтересів Орендодавця земельної ділянки.

Відповідач з позовом не погоджується та вимоги не визнає. Вважає твердження прокурора та позивача про нецільове використання земельної ділянки такими, що засновані на невірному тлумаченні діючого законодавства. Посилаючись на ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України, яка визначає категорії цільового призначення та на ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу, відповідач вважає, що підприємство має право на власний розсуд визначати вид діяльності (вид використання) на даній земельній ділянці певної категорії в межах вимог встановлених законом. Вказуючи на ту обставину, що на даний час спірна земельна ділянка зайнята будівлями та спорудами, які перебувають на балансі ПМП ПВФ «Еліта» та є його власністю, земельна ділянка використовуються виключно за цільовим призначенням у складі єдиного масиву площею 0,3352 га для оздоровлення та відпочинку працівників ПМП ПВФ «Еліта», що підтверджується відповідними наказами по підприємству про організацію відпочинку працівників, договорами на постачання електричної енергії та платіжними дорученнями про її сплату. Також відповідач вказує на своєчасну та в повному обсязі сплату орендної плати.

Третя особа також надала суду свої пояснення. Посилаючись на факт проведення перевірки дотримання відповідачем вимог земельного законодавства вказує, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» невикористання земельної ділянки розцінюється як невиконання вимог відносно використання земельної ділянки по цільовому призначенню, що вважається порушенням ст. 96 Земельного кодексу України.

В ході розгляду справи відповідач представив доповнення до відзиву в якому зазначає, що посилання прокурора та позивача на матеріали перевірки 2011 року Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим щодо спірної земельної ділянки не можуть вважатися належними доказами та підставою позовних вимог, так як Державний комітет України із земельних ресурсах видав лист відповідь №10512/26/7 11 від 11.07.2011 р. щодо незаконних дій та висновків посадових осіб, які проводили вказану вище перевірку дотримання ПМП ПВФ «Еліта» вимог земельного законодавства.

Крім того, відповідач зазначає, що наразі на спірній земельній ділянці ПМП ПВФ «Еліта» розпочало виконання будівельних робіт про що свідчить Декларація про початок виконання будівельних робіт від 19.09.2011 р., яка була зареєстрована Державною архітектурно будівельною інспекцією в АР Крим 26.09.2011 р.

На день ухвалення рішення по справі відповідач заявив клопотання про зупинення провадження у даній справі до моменту прийняття остаточного рішення за результатами розгляду касаційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.10.2011 р. та ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.02.2012 р. по справі №2а-7674/11/0170/2 (справа К/9991/20229/12).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін та третьої особи, суд

07.11.2001 р. рішенням №291 Щебетівської селищної Рад 28-ї сесії 23-го скликання «Про затвердження проекту відводу та надання земельної ділянки ПМП ПВФ «Еліта» в

смт Курортне» вирішено, затвердити проект відводу земельної ділянки Приватному малому підприємству проектно виробничій фірмі «Еліта» для будівництва та обслуговування культурно оздоровчого центру (код цільового використання 1.17) та надати ПМП ПВФ «Еліта» у тимчасове користування на умовах оренди строком на 49 років земельну ділянку (кадастровий номер 01116 452 00:00:00:029) загальною площею 0,2158 га в т.ч. по угіддям: відкриті землі без рослинного покрову або з незначним рослинним покровом 67 0,2158 га в т.ч. інші 71 0,2158 га за рахунок земель загального користування в межах смт Курортне Щебетівської селищної Ради.

27.12.2001 р. між Щебетівською селищною Радою Орендодавцем та Приватним малим підприємством проектно виробничою фірмою «Еліта» - Орендарем укладений договір оренди землі.

Відповідно до п. 1. даного договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає у термінове платне володіння та користування (оренду) земельну ділянку, розташовану в Автономній Республіці Крим, місті Феодосії, селищі міського типу Курортне, вул. Курортна, (вище домоволодіння №14) (конкретне місцезнаходження визначено у плані відводу земельної частки і ситуаційної схеми, котрі є невідємною часткою цього договору).

Розмір земельної ділянки 0,2158 га.

Згідно п. 2. договору, строк дії договору оренди 49 років, з моменту його державної реєстрації у виконавчому комітеті Щебетівської селищної Ради (Феодосійському міському управлінні земельних ресурсів).

Пунктом 5 визначено, що цільове використання земельної ділянки для будівництва та обслуговування культурно оздоровчого центру.

27.12.2001 р. цей договір посвідчений ОСОБА_4, приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу. Зареєстровано в реєстрі №8285.

Договір зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 28.12.2001 р. за №10 Феодосійської міської Ради АР Крим.

09.07.2009 р. Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель АР Крим проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства ПМП ПВФ «Еліта» за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Феодосії, смт Курортне, вул. Курортна.

В результаті перевірки був складений відповідний акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за №09/07 згідно якого встановлено, що між Щебетівською селищною Радою та ПМП ПВФ «Еліта» укладений договір оренди земельної ділянки щодо земельної ділянки загальною площею 0,2158 га в смт Курортне по вул. Курортній. Договір оренди укладений строком на 49 років. На момент проведення перевірки на земельній ділянці розміщено три літніх збірно розбірних будинки, ділянка частково огороджена. Вказана земельна ділянка надана для будівництва та обслуговування культурно оздоровчого центру.

30.12.2009 р. між Щебетівською селищною Радою Орендодавцем та ПМП ПВФ «Еліта» - Орендарем укладена додаткова угода про зміну договору оренди земної №10 від 28.12.2001 р. відповідно до якої сторони домовились внести зміни до договору оренди в частині зміни розміру орендної плати.

31.09.2010 р. рішенням №2729 Щебетівської селищної Ради «Про розірвання договорів оренди землі з СПД Харламовим В.В., ПМП ПВФ «Еліта» вирішено звернутися до прокуратури м. Феодосії з клопотанням про припинення права користування ПМП ПВФ «Еліта» земельними ділянками по вул. Курортна, с. Курортне шляхом розірвання договорів оренди землі №10 від 28.12.2001 р., №22 від 29.07.2002 р. та договору оренди землі №040501900008 від 02.06.2005 р. в судовому порядку.

20.01.2011 р. Управлінням Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим проведено обстеження земельної ділянки загальною площею 0,2158 га, яка знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Феодосії, смт Курортне, вул. Курортна.

За результатами обстеження складений акт обстеження земельної ділянки відповідно до якого встановлено, що земельна ділянка площею 0,2158 га використовується ПМП ПВФ «Еліта» на підставі договору оренд землі №10 від 28.12.2001 р. для будівництва та обслуговування культурно оздоровчого центру. На момент перевірки ділянка по периметру огороджена забором, на ділянці знаходиться два вагончика, будівництво не ведеться, ділянка не освоюється з моменту укладення договору оренди землі, по цільовому призначенню не використовується, що є порушенням ст. 91 Земельного кодексу України та ст. 53 КУпАП.

Аналогічні обставини встановлені в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 20.01.2011 р. складеному за результатами проведення перевірки дотримання земельного законодавства ПМП ПВФ «Еліта» при використанні земельної ділянки розташованої за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Феодосії, смт Курортне, вул. Курортна.

Звернувшись до господарського суду АР Крим з позовом про розірвання договору оренди землі та зобовязання відповідача повернути земельну ділянку Орендодавцю прокурор та позивач посилаються на недотримання Орендарем умов договору оренди в частині невиконання обовязків щодо будівництва та обслуговування культурно оздоровчого центру, та у звязку з чим вказують на порушення відповідачем цільового використання земельної ділянки.

Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позов обґрунтований та такий, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України (435-15) ) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання не допускається.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Проаналізувавши правовідносини, що склалися відносно земельної ділянки загальною площею 0,2158 га яка знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Феодосії,

смт Курортне, вул. Курортна суд встановив, що основною підставою виниклого господарського спору стала обставина невикористання Орендарем, який виступає в якості відповідача у даній справі, земельної ділянки згідно пункту 5 договору оренди землі, що передбачає цільове використання земельної ділянки, а саме, для будівництва та обслуговування культурно оздоровчого центру.

Слід зазначити, що в спірному договорі оренди землі обумовлено саме умову використання земельної ділянки, проте, не вказано цільового призначення земельної ділянки.

Суд звернув увагу на рішення №291 Щебетівської сільської Ради від 07.11.2001 р., яким вирішено надати відповідачу земельну ділянку в оренду та згідно якого вказано, що код цільового використання наданої земельної ділянки 1.17.

Враховуючи, що вказане рішення було прийняте до набрання законної сили Земельним кодексом України (2768-14) від 25.10.2001 р. єдиним документом, який визначав цільове призначення земельних ділянок був Український класифікатор цільового використання землі, затверджений листом Держкомзему України від 24.04.1998 р. №14-1-7/1205 (v1205219-98) .

Згідно даного листа, під кодом 1.17. містяться землі рекреаційного призначення.

Отже, у даному провадженні суд розглядає справу щодо земельної ділянки рекреаційного призначення з цільовим використанням для будівництва та обслуговування культурно оздоровчого центру.

Згідно зі ст. 50 Земельного кодексу України (далі ЗК України), до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

Впродовж судового процесу відповідач надав суду документи в обґрунтування того, що ним не порушується цільове призначення спірної земельної ділянки та її використання здійснюється для оздоровлення працівників підприємства, доказом чого представлені фотокартки з розміщенням на землі будиночків, схеми розміщення земельної ділянки, ескізний проект.

Однак, як вказано у п. 5. договору оренди земля надається для будівництва та обслуговування культурно оздоровчого центру.

Надані відповідачем докази не підтверджують виконання вказаного пункту.

Використання наданої ПМП ПВФ «Еліта» земельної ділянки для оздоровлення власних працівників у наведених будиночках не може відповідати визначенню поняття земель рекреаційного призначення наданому у ст. 50 ЗК України поряд з визначенням у

п. 5. договору умови використання землі для будівництва та обслуговування культурно оздоровчого центру, адже самого культурно оздоровчого центру фактично не побудовано та протягом 10 років навіть не розпочато будівництва, що не оспорюється відповідачем.

Як вказує позивач, при укладенні Щебетівська селищна Рада розраховувала на будівництво Орендарем культурно оздоровчого центру на наданій останньому земельній ділянці, що призвело б до поліпшення інфраструктури с. Курортне, на утримання земельної ділянки в належному стані, створення додаткових робочих місць, благоустрій території та відповідні збільшення надходжень до місцевого бюджету

З огляду на представлені докази використання спірної земельної ділянки суд робить висновок, що земля використовується для власних потреб підприємства без врахування

п. 5. договору оренди землі.

Відповідно ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій» дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю на підставі: проектної документації; документа, що засвідчує право власності чи користування (в тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою; угоди про право забудови земельної ділянки; рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування; комплексного висновку державної інвестиційної експертизи; документа про призначення відповідальних виконавців робіт.

Видача та реєстрація дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється протягом одного місяця з дня подання заяви.

Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт, а також здійснення незазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.

Таким чином, підтвердженням початку відповідачем будівництва торговельного центру є наявність дозволу ДАБК на виконання будівельних робіт.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, на момент розгляду справи такий дозвіл відповідачем не одержано, а, відтак, орендар всупереч умовам договору оренди на протязі більш ніж десяти років не приступив до використання земельної ділянки за цільовим призначенням до будівництва та обслуговування культурно оздоровчого центру.

Відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до статті 618 ЦК України боржник відповідає за порушення зобов'язання іншими особами, на яких було покладено його виконання якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця.

Відповідач мотивуючи свої заперечення проти позову посилається на ч. 5 ст. 20 ЗК України відповідно до якої, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Вказуючи на даному норму ПМП ПВФ «Еліта» зазначає. що підприємство на власний розсуд вправі визначати вид діяльності (вид використання) на даній земельній ділянці певної категорії в межах вимог встановлених законом.

Однак, з таким висновком суд не може погодитись.

Вид використання, що виражається у цільовому використанні спірної земельної ділянки встановлено самим договором, а саме пунктом 5 договору, від якого відповідач відступив шляхом ігнорування виконання даного пункту.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі», умова щодо використання та цільового призначення земельної ділянки є істотною умовою договору.

Також вказаною статтею встановлені умови договору оренди землі. Зокрема, п.5 ч.1 ст.15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду є істотними умовами договору оренди землі.

Пунктом 5 договору оренди землі від 27.12.2001 р. сторони встановили умови використання земельної ділянки - для будівництва та обслуговування культурно оздоровчого центру.

рішенням №291 Щебетівської селищної Ради від 07.11.2001 р. встановлено надання відповідачу земельної ділянки за кодом цільового використання 1.17. землі рекреаційного призначення.

Частиною 1 статті 143 ЗК України передбачено примусове припинення у судовому порядку прав на земельну ділянку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Таким чином, імперативні вимоги земельного законодавства передбачають розірвання договору оренди земельної ділянки у разі тривалого використання орендарем землі не за цільовим призначенням всупереч умовам договору оренди. Причому порушення умов використання земельної ділянки за її цільовим призначенням охоплює не лише випадки її використання з іншою, не передбаченою умовами договору оренди метою, але і випадки невикористання земельної ділянки взагалі (за будь-яким призначенням), що власне і має місце в даній справі.

Відповідно до п. 2.21. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» (v0006600-11) , у разі встановлення порушень, передбачених статтею 143 ЗК України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та у спосіб, що суперечить екологічним вимогам, суди мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди на підставі статті 32 Закону України «Про оренду землі».

Про невиконання відповідачем умов договору щодо використання землі за цільовим призначенням може свідчити, зокрема, відсутність проведення будь-яких будівельних робіт на об'єкті, що може підтверджуватися, наприклад, актом, складеним Державною архітектурно-будівельною інспекцією. Разом з тим слід звернути увагу на те, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме факт використання землі не за цільовим призначенням, а не, наприклад, невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

Як зазначалося судом вище, факт використання відповідачем спірної земельної ділянки не за цільовим призначенням рівно як і не використання за цільовим призначенням встановлено Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель АР Крим шляхом неодноразового складання відповідних актів, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 09.07.2009 р., акт обстеження земельної ділянки від 20.01.2011 р., та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 20.01.2011р.

Законність винесеного акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 20.01.2011р. відповідач оскаржував у судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.10.2011 р. у справі №2а-7674/11/0170/2 за позовом ПМП ПВФ «Еліта» до Відділу Держкомзему у м. Феодосія АР Крим, провідного державного інспектора сектору державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель відділу Держкомзему у м. Феодосія АР Крим Таліпова О.В., за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Щебетівської селищної Ради про скасування рішення, вирішено у позові відмовити.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.02.12 р., постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.10.11 р. залишено без змін.

На день судового засідання 05.04.12 р. відповідач представив клопотання про зупинення провадження у справі до моменту прийняття остаточного рішення за результатами розгляду касаційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.10.2011 р. та ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.02.2012 р. по справі №2а-7674/11/0170/2 (справа К/9991/20229/12).

Проте, суд не вбачає за доцільне зупинення провадження у справі за наявності фактичного набрання постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.10.2011 р. законної сили. Крім цього, суд враховує строки розгляду господарської справи передбачені Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) та розумні строки розгляду справи передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод які можуть бути порушені з огляду на строки вирішення касаційних скарг, у звязку з чим, клопотання про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає.

В свою чергу, у випадку задоволення касаційної скарги відповідач не позбавлений права звернутися до суду у порядку передбаченому ст. 112 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 143 ЗК України, примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Суд вважає помилковим посиланням відповідача на ст. 144 ЗК України так як вказаною статтею врегульовано адміністративний порядок припинення права користування земельною ділянкою за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування тоді як підставою позовних вимог позивачем в позовній заяві визначено саме ст. 143 Земельного кодексу України, якою встановлено підстави для примусового припинення в судовому порядку прав на земельну ділянку.

Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 23.10.2007 р. у справі №30/86-07-2501.

Не беруться судом до уваги посилання відповідача на представлену декларацію про початок виконання будівельних робіт від 19.09.2011 р. та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 18.08.2011 р. складену Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі якою встановлено, що на момент перевірки не було виявлено факту здійснення на земельній ділянці ПМП ПВФ «Еліта» діяльності, не повязаної з вказаним в договорі оренди землі основному цільовому призначенні (категоріям) відповідно до ст. 19 ЗК України.

Отже, у даному судовому процесі встановлені факти невикористання відповідачем наданої йому земельної ділянки як за цільовим призначенням так і за цільовим використанням протягом 10 років з моменту надання земельної ділянки в оренду, що за чинним земельним законодавством визнається як порушення договірних зобовязань у сфері земельних відносин та недодержання вимог щодо використання землі за цільовим призначенням.

За нормою ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України (2768-14) та іншими законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 24 цього Закону, орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України «Про оренду землі», орендар земельної ділянки зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

У судовому засідання представник відповідача заявив клопотання про необхідність залучення до справи Державну інспекцію сільського господарства України.

Відповідно до п. 3. Положення про Державну інспекцію сільського господарства України затвердженої Указом Президента України від 13.04.2011 р. №459/2011 (459/2011) , основними завданнями Держсільгоспінспекції України є реалізація державної політики у сферах здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі та внесення на розгляд Міністерства пропозицій щодо формування державної політики у зазначених сферах.

Згідно з підпунктом 1 п. 4 вказаного Положення (459/2011) Держсільгоспінспекція України відповідно до покладених на неї завдань організує та здійснює державний нагляд (контроль), зокрема, у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності.

Суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача про залучення Держсільгоспінспекції України до розгляду справи, та залучає її в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Належні до сплати судові витрати суд відносить на відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 05.04.2012.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 27, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

1.Залучити до участі у справі Державну інспекцію сільського господарства України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

2.Позов задовольнити у повному обсязі.

3.Розірвати укладений 27.12.2001 р. між Щебетіською селищною Радою та Приватним малим підприємством проектно виробничої фірми «Еліта» договір оренди землі, зареєстрований у Феодосійській міській Раді АР Крим за №10 від 28.12.2001 р.

4.Зобовязати Приватне мале підприємство проектно виробничої фірми «Еліта» повернути Щебетівській селищній Раді земельну ділянку площею 0,2158 га по вул. Курортна, с. Курортне, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, нормативно грошовою вартістю 398060,88 грн.