за позовом: Дочірньої компанії "Газ України"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

про стягнення 25421838,10 грн.,

Суддя Зеленіна Н.І.,

при секретарі судового засідання Наумкіній П.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Ткаченко Р.Ю., дов. № 102/10 від 26.12.2011 року,

від відповідача: Синюк Д.М., дов. № 93/2012/02/16-5 від 16.02.2012 року.

Суть спору:

30.01.2012 року Дочірня компанія "Газ України"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"(далі –позивач) звернулась до господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства "Київенерго"(далі –відповідач) про стягнення 25421838,10 грн., з яких: 24008300,15 грн. основного боргу, 1124113,70 грн. пені, 72024,90 грн. інфляційних втрат та 217399,35 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором поставки природного газу № 06/11-1211БО-41 від 30.08.2011 року, внаслідок чого станом на 21.09.2011 року утворилась заборгованість в сумі 24008300,15 грн.

Ухвалою суду від 02.02.2012 року порушено провадження у справі № 5011-64/993-2012, розгляд справи призначено на 15.02.2012 року.

У судовому засіданні 15.02.2012 року від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для підготування відзиву на позовну заяву.

У судовому засіданні 15.02.2012 року судом було оголошено перерву у розгляді справи до 21.03.2012 року в порядку ст. 77 ГПК України.

21.02.2012 року від представника відповідача через відділ діловодства суду надійшло клопотання про зменшення штрафних та фінансових санкцій.

21.02.2012 року від представника відповідача через відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

У судовому засіданні 21.03.2012 року судом було оголошено перерву у розгляді справи до 30.03.2012 року в порядку ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні 30.03.2012 року представник позивача позов підтримав та просив суд про його задоволення.

У судовому засіданні 30.03.2012 року представник відповідача позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 30.03.2012 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

30 серпня 2011 року між ДК "Газ України"НАК "Нафтогаз України" (за договором - Постачальник) та ПАТ "Київенерго"(за договором - Покупець) був укладений договір поставки природного газу № 06/11-1211БО-41 (надалі-Договір).

Відповідно до п. 1.2. Договору Постачальник зобов'язався передати Покупцю в період з 06 серпня 2011 року по 30 вересня 2011 року природний газ, з урахуванням вартості його транспортування в обсязі 10903,296 тис. куб.м., а Покупець зобов’язався прийняти та оплатити поставлений природний газ.

Відповідно до вимог п. 4.1. Договору, остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем передачі газу.

Термін дії договору відповідно до умов п. 10.1 Договору встановлений з 06.08.2011 року і діє в частині поставки газу по 30.09.2011 року включно, а в частині розрахунків за газ –до їх повного виконання.

Доказів припинення договору, в частині розрахунків за поставлений газ, в установленому порядку суду не надано.

Поясненнями позивача, наявними у матеріалах справи умовами поставки і обліку газу від 30.08.2011 року та актами прийому-передачі природного газу від 30.08.2011 року та від 31.08.2011 року стверджується наявність заборгованості відповідача за договором № 06/11-1211БО-41 від 30.08.2011 року в сумі 24008300,15 грн.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 526 ЦК України підлягає стягненню 24008300,15 грн. основного боргу за поставлений газ.

Заперечення відповідача на позовну заяву в частині стягнення основного боргу судом відхиляються як такі, що не ґрунтуються на нормах законодавства та не відповідають дійсним обставинам справи.

Окрім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 1124113,70 грн. пені, 72024,90 грн. інфляційних втрат та 217399,35 грн. трьох процентів річних.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання удосконалення схем розрахунків за використану електроенергію та природний газ"від 3 грудня 2008 р. N 1082 (1082-2008-п) установлено, що плата за теплову енергію від усіх категорій споживачів зараховується виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за використаний природний газ комунальними підприємствами теплоенергетики, тепловими електростанціями, теплоелектроцентралями, котельнями та іншими суб'єктами господарювання, які провадять діяльність, пов'язану з постачанням теплової енергії, крім підприємств, що належать до системи автономного та децентралізованого теплопостачання (далі - підприємства теплоенергетики).

Таким чином оплата природного газу на вироблення теплової енергії здійснюється відповідно до особливого порядку проведення розрахунків, а порушення строків оплати за газ відбувається не з вини відповідача.

Суд враховує ту обставину, що поставлений позивачем природний газ споживався відповідачем виключно для надання послуг з опалення та гарячого водопостачання бюджетних організацій та інших суб’єктів.

Статтею 8 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що державна підтримка у сфері теплопостачання надається відповідно до обсягів коштів, передбачених законом про Державний бюджет України та місцевими бюджетами на відповідний рік, а також коштів на проведення науково- дослідних робіт з удосконалення систем теплопостачання та енергозбереження.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14.12.2010 № 1729 (v1729227-10) "Про затвердження тарифів на теплову енергію АЕК "Київенерго"з 01.01.2011 року затверджено тарифи на теплову енергію, яку виробляє та постачає Київенерго.

Судом встановлено, що заборгованість за Договором виникла як різниця в тарифах на теплову енергію, що постачалась бюджетним установам, внаслідок невідповідності фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджуються відповідним органом місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 3 ст. 550 ЦК України кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання (стаття 617 цього Кодексу).

А тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 1124113,70 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки у даному випадку, в силу законодавчо встановлених особливостей проведення розрахунків за природний газ та теплову енергію відсутній факт користування або утримування ідповідачем належних до сплати позивачу коштів та відсутній факт прострочення боржника з його вини, а отже позовні вимоги в частині стягнення 72024,90 грн. інфляційних втрат та 217399,35 грн. трьох процентів річних задоволенню не підлягають.

Згідно із ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З таких обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог на суму 24008300,15 грн. заборгованості за поставлений природний газ.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1124113,70 грн. пені, 72024,90 грн. інфляційних втрат та 217399,35 грн. трьох процентів річних суд відмовляє у зв’язку із необґрунтованістю.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київенерго"(01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Дочірньої компанії "Газ України"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 24008300,15 (двадцять чотири мільйони вісім тисяч триста грн. 15 коп.) грн. заборгованості за поставлений природний газ.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київенерго"(01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Дочірньої компанії "Газ України"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) судовий збір в сумі 60800,26 (шістдесят тисяч вісімсот грн. 26 коп.) грн.

4. В задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

5. Після набрання рішення законної сили видати наказ.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.