Позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ БРОК", Українсько –американсько-британського Товариства з обмеженою відповідальністю "Пронто-Київ" в особі Харківської філії "Агенція "АВІЗО" про захист ділової репутації та спростування недостовірних відомостей.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.02.2012р. позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5023/429/12 та призначено справу до розгляду.

Відповідач-1 у відзиві проти позову заперечив, зазначаючи, що розміщене оголошення у виданні Харківської філії "АВІЗО"Українсько –американсько-британського Товариства з обмеженою відповідальністю "Пронто-Київ" містить інформацію про ініціювання відповідачем-1 винесення на розгляд до порядку денного Загальних зборів акціонерів ПАТ "Трест Житлобуд -1"переліку питань, які відносяться до компетенції загальних зборів. Отже, в оголошенні поширено інформацію щодо реалізації відповідачем-1 як акціонером ПАТ "Трест Житлобуд -1" своїх законних прав. Відповідно, в оголошенні не містяться відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про які не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Зазначення в оголошенні про те, що відповідач-1 є одним з найбільших акціонерів позивача є оціночним судженням, яке не підлягає спростуванню, крім того, таке твердження відповідає дійсності. Оголошення не містило недостовірної, неповної, перекрученої та/або негативної інформації про позивача, а тому жодним чином не могло та не може завдати шкоди діловій репутації позивача.

Відповідач-2 у відзиві проти позову заперечив, зазначаючи, що у розміщеному оголошенні не було поширено жодної інформації щодо діяльності позивача, а було поширено інформацію щодо реалізації акціонером своїх прав. Оголошення не містить інформації про скликання загальних зборів акціонерів, заклики до ліквідації позивача, а містить інформацію про намір включення до порядку денного зборів акціонерів товариства низки питань.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.02.2012р. №5023/429/12 матеріали справи №5023/429/12 надіслано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

03.03.2012р. матеріали справи №5023/429/12 одержано Господарським судом міста Києва.

За результатом автоматичного розподілу справ, який проведено 03.03.2012р., матеріали справи №5023/429/12 передано для розгляду судді Палію В.В.

У зв’язку з наведеним, ухвалою від 05.03.2012р. справа прийнята до провадження суддею Палієм В.В., справі присвоєно номер №5023/429/12 - 5011- 20/2675-2012, розгляд справи призначено на 20.03.2012р.

15.03.2012р. судом одержано клопотання від позивача про залучення до матеріалів справи додаткових документів.

16.03.2012р. судом одержано заяву від відповідача-2 про розгляд справи без участі представника відповідача-2 на підставі поданих документів та відзиву на позовну заяву.

У судовому засіданні 20.03.2012р. судом задоволено клопотання позивача та клопотання відповідача-2, яке міститься у заяві.

Представником позивача заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи, з метою ознайомлення з матеріалами справи.

Клопотання судом задоволено.

У зв’язку з наведеним, розгляд справи 20.03.2012р. відкладено.

26.03.2012р. судом одержано від позивача копію рішення Господарського суду Харківської області від 15.02.2012р. по справі №5023/10562/11.

У судовому засіданні 27.03.2012р. представник відповідача-1 надав суду додаткові письмові заперечення по справі.

Представник відповідача-1 звернувся до суду із клопотанням про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

Надані документи за резолюцією судді долучені судом до матеріалів справи та передані для подальшої реєстрації до канцелярії суду.

У судовому засіданні 27.03.2012р. після закінчення розгляду справи судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представники позивача та відповідача-1 повідомлені про дату складення повного рішення –28.03.2012р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1, оглянувши оригінали документів, суд, -

У щотижневику рекламно-інформаційного видання газети приватних оголошень"за 18-24 грудня 2011року по м. Харкову та Харківській області на стор. 3 у розділі "Нерухомість" було надруковано оголошення наступного змісту:

"Уважаемые акционеры!

АО "Трест Жилстрой -1"

г. Харьков, ул. Артема, 43

ООО "Сити Брок"(г. Киев), являющееся одним из крупнейших акционеров АО "Трест Жилстрой-1", в связи с неблагоприятной экономической ситуацией в строительной отрасли, с целью защиты прав акционеров инициирует вынесение на рассмотрение в повестку дня Общего собрания акционеров, которое состоится согласно действующего законодательства, следующие вопросы:

1. Ликвидация АО "Трест Жилстрой -1"(г. Харьков, ул. Артема, код ОКПО 01270285) по решению высшего органа эмитента.

2. Избрание Ликвидационной комиссии, утверждение порядка и сроков ликвидации.

3. Порядок распределения между акционерами имущества, которое остается после удовлетворения требований кредиторов.

4. Утверждение ликвидационного баланса".

Редакцією вказаного видання є Українсько – американсько-британське Товариство з обмеженою відповідальністю "Пронто-Київ"в особі Харківської філії "Агенція "АВІЗО"(відповідач-2 по справі).

Позивач вважає, що розміщена інформація порочить ділову репутацію позивача та може вплинути на фондову вартість компанії та ввести в оману учасників фондового ринку щодо ціни на акції Товариства. Так, відповідач-1 не є найбільшим акціонером ПАТ "Трест Житлобуд -1"та не має права скликати позачергові збори. У розміщеному оголошенні неправомірно використано найменування ПАТ "Трест Житлобуд -1"без згоди останнього, що порушує ст. 8 Закону України "Про рекламу". Даним оголошенням порушено усі можливі правила етики, що призвело до втрати планових доходів суб’єкта господарювання.

За наведених обставин, позивач просить суд: визнати недостовірною та такою, що дискредитує, порочить ділову репутацію Публічного акціонерного товариства "Трест Житлобуд -1" інформацію, яка вміщена у розміщеному оголошенні; спонукати Українсько –американсько-британське Товариство з обмеженою відповідальністю "Пронто-Київ" в особі Харківської філії "Агенція "АВІЗО" протягом одного місяця з моменту набрання судовим рішенням законної сили розмістити у щотижневику рекламно-інформаційного видання Українсько –американсько-британського Товариства з обмеженою відповідальністю "Пронто-Київ" в особі Харківської філії "Агенція "АВІЗО"спростування поширеної інформації.

Відповідач-1 у відзиві проти позову заперечив, зазначаючи, що розміщене оголошення у виданні Харківської філії "АВІЗО"Українсько –американсько-британського Товариства з обмеженою відповідальністю "Пронто-Київ"містить інформацію про ініціювання відповідачем-1 винесення на розгляд до порядку денного Загальних зборів акціонерів ПАТ "Трест Житлобуд -1"переліку питань, які відносяться до компетенції загальних зборів. Отже, в оголошенні поширено інформацію щодо реалізації відповідачем-1 як акціонером ПАТ "Трест Житлобуд -1" своїх законних прав. Відповідно, в оголошенні не містяться відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про які не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Зазначення в оголошенні про те, що відповідач-1 є одним з найбільших акціонерів позивача є оціночним судженням, яке не підлягає спростуванню, крім того, таке твердження відповідає дійсності. Оголошення не містило недостовірної, неповної, перекрученої та/або негативної інформації про позивача, а тому жодним чином не могло та не може завдати шкоди діловій репутації позивача.

Проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1, суд прийшов до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, відповідно, відмовляє у їх задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати людині.

Право на недоторканість своєї ділової репутації відноситься до особистих немайнових прав фізичної особи, що забезпечують соціальне буття фізичної особи. Це право за своєю природою може належати не лише фізичній, але й юридичній особі.

Відповідно до ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті права, які можуть їй належати, і це право підлягає захисту в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є в тому числі ділова репутація; ім'я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

За своєю правовою природою право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 ЦК України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам, оскільки це право може бути використано господарюючим суб'єктом (підприємцем) як спосіб судового захисту про поширення інформації, що шкодить його діловій репутації.

Згідно ст. 1 Закону України "Про інформацію" інформація - це документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого Господарського Суду України від 28 березня 2007 року № 01-8/184 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію" (v_184600-07) ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування, та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг. Приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.

Згідно ст. 34 ГК України дискредитацією суб’єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов’язаних із особою чи діяльністю суб’єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб’єкта господарювання.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто, містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті, тощо), і, яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Поняття ділової репутації визначено у Законі України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) , відповідно до статті 2 якого під діловою репутацією слід розуміти сукупність підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про професійні та управлінські здібності такої особи, її порядність та відповідність її діяльності вимогам закону.

Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування, торговельних марок та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг.

Ділова репутація має грошовий еквівалент у формі гудвіл, який згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є нематеріальним активом, вартість якого визначається як різниця між балансовою вартістю активів підприємства та його звичайною вартістю як цілісного майнового комплексу, що виникає внаслідок використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів (робіт, послуг), нових технологій тощо.

Гудвіл як нематеріальний актив підлягає бухгалтерському обліку відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 "Об'єднання підприємств", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.07.1999 № 163 (z0499-99) і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23.07.1999 № 499/3792 (z0499-99) . Тому приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.

Крім цього, у п. 8 Інформаційного листа Вищого Господарського Суду України від 28 березня 2007 року № 01-8/184 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію" (v_184600-07) зазначено, що у вирішенні відповідних спорів господарським судам необхідно виходити з того, що недостовірність негативної інформації є правовою презумпцією. Згідно з ч.3 статті 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. З цього випливає, що тягар доказування достовірності негативної інформації про позивача покладається на відповідача, а на позивача покладено лише обов'язок доказування факту поширення такої інформації відповідачем. Цей висновок узгоджується з приписом абзацу першого частини другої статті 302 ЦК України.

Відповідно до Постанови пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (v_001700-09) при розгляд справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Позивачем надано суду належні та допустимі докази на підтвердження поширення в оголошенні інформації саме про позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 302 Цивільного кодексу України фізична особа, яка поширює інформацію, зобов'язана переконатися в її достовірності.

Для правильного вирішення спору важливим є з’ясування того, чи було розміщено в оголошенні недостовірну інформацію про позивача, тобто, такої, що не відповідає дійсності.

Проте, проаналізувавши поширену відповідачем інформацію, суд приходить до висновку, що поширена інформація не є такою, що не відповідає дійсності, з огляду на наступне.

Оголошення не містить інформації про скликання загальних зборів акціонерів та (або) заклики до ліквідації позивача, як про це зазначено у позові, а містить інформацію про намір одного з акціонерів - Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ БРОК" включити до порядку денного зборів акціонерного товариства низки питань, розгляд яких віднесено до компетенції загальних зборів. Більше того, матеріалами справи підтверджується, що відповідач-1 звертався до позивача з приводу скликання позачергових загальних зборів із пропозицією порядку денного, який було викладено у публікації (лист вих. від 07.12.2011р. №275) та отримав відмову від позивача (лист вих. від 21.12.2011р. №02/1365).

Факт того, що відповідач-1 є акціонером позивача не заперечується позивачем згідно позовної заяви.

Відповідно до п. 1 ст. 38 Закону України "Про акціонерні товариства"кожний акціонер має право внести пропозиції щодо питань, включених до порядку денного загальних зборів акціонерного товариства.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" свобода слова і вільне вираження у друкованій формі своїх поглядів і переконань гарантуються Конституцією України (254к/96-ВР) і відповідно до цього Закону означають право кожного громадянина вільно і незалежно шукати, одержувати, фіксувати, зберігати, використовувати та поширювати будь-яку відкриту за режимом доступу інформацію за допомогою друкованих засобів масової інформації.

Позивач також зазначає, що у розміщеному оголошенні неправомірно використано найменування ПАТ "Трест Житлобуд -1"без згоди останнього, що порушує ст. 8 Закону України "Про рекламу".

Відповідно до ст. 8 Закону Україну "Про рекламу" у рекламі забороняється вміщувати зображення фізичної особи або використовувати її ім'я без письмової згоди цієї особи.

Проте, Публічне акціонерне товариство "Трест Житлобуд -1"є юридичної особою і вказана норма закону не містить жодних заборон щодо використання найменування юридичної особи у рекламному оголошенні.

Отже, поширена у оголошенні інформація не містить негативних відомостей про позивача або про господарську діяльність останнього, а містить інформацію про реалізації одним із акціонерів товариства своїх прав.

Щодо посилання у оголошенні на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СІТІ БРОК"є одним із найбільших акціонерів Публічного акціонерного товариства "Трест Житлобуд -1"(що за твердженням позивача не відповідає дійсності), то зазначене судження є оціночним.

Згідно ст. 30 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Отже, оціночне судження про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СІТІ БРОК"є одним із найбільших акціонерів Публічного акціонерного товариства "Трест Житлобуд -1"не підлягає спростуванню та доведенню його правдивості.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оголошення у газеті приватних оголошень "AVISO"за 18-24 грудня 2011року по м. Харкову та Харківській області на стор. 3 у розділі "Нерухомість"не містить недостовірної, неправдивої, перекрученої та/або негативної інформації про позивача.

Щодо посилання позивача на лист Харківського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.01.2012р. №04/166, у якому Харківське територіальне управління висловило позицію про те, що в діях відповідача-1 наявні ознаки маніпулювання цінами на фондовому ринку при опублікуванні повідомлення у щоденному рекламно-інформаційному виданні "Прем’єр –експрес"№289 від 08.12.2011р., то суд зазначає, що викладена позиція не стосується того оголошення, яке було розміщено у щотижневику рекламно-інформаційного видання газети приватних оголошень"за 18-24 грудня 2011року по м. Харкову та Харківській області та зміст якого є предметом даного спору.

рішення Господарського суду Харківської області віл 15.02.2012р. по справі №5023/10562/11 про захист ділової репутації та спростування інформації також стосується повідомлення у щоденному рекламно-інформаційному виданні "Прем’єр –експрес"№289 від 08.12.2011р.

За відсутності юридичного складу правопорушення, підстави для задоволення позову –відсутні.

Щодо позовної вимоги, яка пред’явлена позивачем до Українсько – американсько-британського Товариства з обмеженою відповідальністю "Пронто-Київ"в особі Харківської філії "Агенція "АВІЗО", як до редакції видання про розміщення у щотижневику рекламно-інформаційного видання Українсько –американсько-британського Товариства з обмеженою відповідальністю "Пронто-Київ"в особі Харківської філії "Агенція "АВІЗО"спростування поширеної інформації, суд також зазначає наступне.

Відповідно до ст. 21 "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації за дорученням засновника (співзасновників) здійснює редакція або інша установа, що виконує її функції.

Редакція діє на підставі свого статуту та реалізує програму друкованого засобу масової інформації, затверджену засновником (співзасновниками).

Редакція друкованого засобу масової інформації набуває статусу юридичної особи з дня державної реєстрації, яка здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

На стор. 2 газети приватних оголошень SO"міститься застереження про те, що відповідальність за інформацію, яка міститься у безкоштовних та платних об’явах несуть особи, які їх подають.

Тобто, навіть за умови, що поширена у оголошенні (об’яві) інформація містить недостовірні відомості, редакція газети не зобов’язана за власний рахунок розміщувати спростування такої інформації, оскільки спростування поширеної інформації здійснюється безпосередньо за рахунок тієї особи, за замовленням якої було розміщено таку інформацію.