Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Трансенергопром", м. Київ (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця" м. Харків про стягнення заборгованості в розмірі 995791,32 грн. та пені в розмірі 11003,96 грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов’язків за договором поставки № П/НХ-111157/НЮ від 19.07.2011 року. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 січня 2011 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 5023/011/12 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 24 січня 2012 року о 11:40.

Від відповідача 24 січня 2012 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує.

В судовому засіданні, яке розпочалося 24 січня 2012 р. судом було оголошено перерву до 07 лютого 2012 року.

07 лютого 2012 року судове засідання було продовжено.

В призначене судове засідання 07 лютого 2012 року позивач не з'явився.

Представник відповідача в призначене судове засідання з'явився.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 лютого 2012 року розгляд справи було відкладено на 20 лютого 2012 року.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Харківської області від 10 лютого 2012 року, у зв'язку з обранням на посаду судді Харківського апеляційного господарського суду судді Тихого П.В., призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи.

15 лютого 2012 року автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області справу призначено для розгляду судді Калініченко Н.В.

В судове засідання 20 лютого 2012 року з'явилися представники сторін.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просить їх задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти позову та надав заяву про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Суд, розглянувши заяву відповідача, вважав за можливе її задовольнити, та продовжив строк розгляду спору на 15 днів, до 18 березня 2012 року. Ухвалою суду від 20 лютого 2012 року розгляд справи було відкладено на 12 березня 2012 року.

В засідання суду 12 березня 2012 року позивач не з’явився.

Відповідач в засіданні суду 12 березня 2012 року проти задоволення позову заперечує в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що в укладеному між позивачем та відповідачем договорі поставки № П/НХ-111157/НЮ від 19.07.2011 р. у розділі ІV "Порядок здійснення оплати" у п. 4.2. визначено, що покупець оплачує постачальнику кожну прийняту партію товару не пізніше 45 банківських днів з дати поставки товару покупцю, при умові своєчасного надання постачальником рахунку-фактури, податкової накладної, документів якості на поставлений товар, а умова своєчасно надати рахунки-фактури позивачем виконана не була. Початок перебігу строку визначеного для виконання грошового зобов’язання відповідача нерозривно пов'язаний з виконанням позивачем умови визначеної договором поставки № П/НХ-111157/НЮ від 19.07.2011 р. Водночас відповідач підтверджує факт отримання продукції на загальну суму 995791,32 грн.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Між ТОВ "Виробничо-комерційна компанія "Трансенергопром" (постачальник, позивач) та СТГО Південна залізниця (покупець, відповідач) був укладений договір поставки № П/НХ 111157/НЮ від 19.07.2011 р. із змінами внесеними згідно додаткової угоди № 1.

Згідно п. 1.1 договору позивач зобов'язався поставити і передати у зумовлені строки у власність відповідача певну продукцію, надалі товар, відповідно до специфікації № 2 (додаток № 2), яка є невід’ємною частиною договору, а відповідач зобов'язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату відповідно до умов договору.

На виконання умов договору позивачем за видатковими накладними № РН-0000401 від 01.08.2011, № РН-0000433 від 12.08.2011, № РН-0000467 від 31.08.2011, № РН-0000548 від 21.10.2011 передано відповідачеві товар загальною кількістю 8585 шт. на загальну суму 995 791,32 грн. з ПДВ. Відповідачем одержано товар від позивача. Також між сторонами було складено акти прийому-передачі товару без номерів від 01.08.2011 р., 12.08.2011 р., 31.08.2011 р. та від 21.10.2011р. про передання позивачем та прийняття відповідачем товару загальною кількістю 8585 шт. на загальну суму 995 791,32 грн. з ПДВ.

За умовами п. 4.2 договору відповідач зобов’язаний оплатити позивачу кожну прийняту партію товару не пізніше 45 банківських днів з дати поставки товару відповідачу, при умові своєчасного надання позивачем рахунку-фактури, податкової накладної, документів якості на поставлений товар.

На момент розгляду спору в суді оплата за прийнятий відповідачем у позивача товар останнім не здійснена.

Судом встановлено, що відповідач листом від 18.10.2011 р. за № НХ-09/01-294 повідомляв позивача, що останнім не надано рахунків-фактур на поставлений товар.

Як свідчать матеріали справи, 10 листопада 2011 року відповідачем було одержано від позивача (поштовий конверт поштової кур’єрської служби № 216227 із датою відправлення – 09 листопада 2011 р.) чотири рахунки-фактури № СФ 0000403 від 01.08.2011 р. (із застереженням дійсний до сплати до 04.10.11), № СФ 0000435 від 12.08.2011 р. (із застереженням дійсний до сплати до 17.10.11), № СФ 0000470 від 31.08.2011 р. (із застереженням дійсний до сплати до 02.11.11), № СФ 000551 від 21.10.2011 р. (із застереженням дійсний до сплати до 23.12.11), які, відповідно до застережень в них наведених, не були дійсними на момент їх одержання відповідачем, окрім рахунку-фактури № СФ-00551 від 21.10.2011 р. відповідно до застереження в якому він був дійсним на 10.11.2011 р., коли рахунки були одержані відповідачем.

Таким чином, станом на 09 листопада 2011 року позивачем направлено на адресу відповідача чотири рахунки, три з яких (за винятком рахунку-фактури № СФ-00551 від 21.10.2011 р.) були не дійсними на момент їх надсилання на адресу відповідача, що в свою чергу є неналежним виконанням позивачем умови п. 4.2. договору.

Позивач в засіданні суду 20 лютого 2012 року вказував на виконання ним умов п. 4.2 договору іще до надсилання відповідачеві рахунків 09 листопада 2011 року за поштовим конвертом № 216227, а саме в момент передачі товару, та послався на визначений у п. 5.2.1 договору порядок передачі-приймання товару, зазначивши що без надання ним рахунків-фактури відповідач не міг одержувати цей товар.

Судом встановлено, що пунктом 5.2.1 договору визначено про приймання товару відповідачем за приписами Інструкції № П-6 від 15.06.65 р. (va006400-65) "О порядке приёмки продукции производственно-технического назначения товаров народного потребления по количеству" та Інструкції № П-7 від 25.04.66р. (va007400-66) "О порядке приёмки продукции производственно-технического назначения товаров народного потребления по качеству" при наявності товаро-супровідних документів: товарно-транспортної накладної, пакувальних аркушів, податкової накладної на кожну партію товару, документів, підтверджуючих якість товару. Обов’язкова наявність рахунку-фактури в момент передачі товару договором не визначена, таким чином посилання на це позивача є безпідставним.

Судом від позивача були витребувані докази на підтвердження виконання ним умов п. 4.2 договору, однак позивач в засідання суду 12 березня 2012 року не з’явився, доказів на підтвердження виконання ним умов п. 4.2 договору суду не надав.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальні умови виконання господарського зобов’язання встановлені ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, згідно яких суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов договору, закону, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положенням ст. 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, зокрема укладають господарський договір, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Визначений сторонами порядок виконання грошового зобов’язання покупця (відповідача) у п. 4.2 договору містить умову необхідну для початку перебігу строку, визначеного для виконання грошового зобов’язання покупця, яка за своїм змістом є відкладальною обставиною. Тобто настання цієї відкладальної обставини обумовлює настання права постачальника (позивача) вимагати в строк, перебіг якого розпочався в момент настання відкладальної обставини, виконання грошового зобов’язання покупця, а покупець (відповідач) в свою чергу зобов’язаний в цей строк виконати своє грошове зобов’язання.

Оскільки судом встановлено, що умова п. 4.2 договору на дату поставки – в день підписання між сторонами актів прийому-передачі товару, позивачем виконана не була, а її виконання відбулось 10 листопада 2011 року й виключно в частині щодо партії товару, яка була прийнята відповідачем згідно акту прийому-передачі товару без номеру від 21.10.2011 р. – рахунок-фактури № СФ-00551 від 21.10.2011 р., суд приходить до висновку, що тільки для частини грошового зобов’язання визначеної рахунком-фактури № СФ-00551 від 21.10.2011 р. на суму 195 330,53 грн. з ПДВ станом на 10.11.2011 р. настала відкладальна обставина, з якою відповідно до умов договору пов'язаний початок перебігу строку. Тобто 11 листопада 2011 року відповідно до положень ст. 253 ЦК України є першим банківським днем строку передбаченого для виконання частини грошового зобов’язання визначеної рахунком-фактури № СФ-00551 від 21.10.2011 р. на суму 195 330,53 грн. з ПДВ й відповідно строк його виконання в 45 банківських днів закінчується включно 17.01.2012 р. (03.01.2012 згідно листа НБУ від 22.12.2011 р. № 25-211/2963-15403 банки працювали без клієнтів).

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги п. 7.3 договору, суд визнав позовні вимоги позивача підлягаючими частковому задоволенню, а саме щодо стягнення боргу із відповідача на користь позивача в розмірі 195330,53 грн. (з врахуванням ПДВ) за видатковою накладною № РН-00548 від 21 жовтня 2011 р., актом прийому-передачі товару від 21 жовтня 2011 року та рахунком-фактурою № СФ-00551 від 21.10.2011 р. та 744,50 грн. пені за вказаною поставкою, яка нарахована за період з 18 по 26 січня 2012 року .

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати в розмірі 3921,50 грн. суд покладає на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82- 85 ГПК України, суд, -

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Статутного територіально-галузевого об’єднання "Південна залізниця", 61052, м. Харків, вул. Червоноармійська, 7 (в тому числі з р/р 26003000128516/980 в філії АТ "Укрексімбанк", МФО 351618, код ЗКПО 01072609) на користь ТОВ "Виробничо-комерційна компанія "Трансенергопром", 04053, м. Київ, пров. Киянівський, 7-а (код ЗКПО 37143649) 195330,53 грн. боргу, 744,50 грн. пені та 3921,50 грн. судового збору.