За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рассвет", м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області

до Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області

Третя особа: Відкрите акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про визнання права власності на нежитлові приміщення площею 224 кв.м по вул. Косіора, 8 у м. Кривому Розі Дніпропетровської області

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1- довіреність б/н від 18.01.2012 р.,

Сіваков В.П.- керівник, довідка АБ № 013443 від від 27.04.2011 р.

від відповідача: ОСОБА_2- довіреність № 271 від 23.01.2012 р.

від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рассвет" з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог просить визнати право власності на вбудовані в житловий будинок А-5, що розташований по вул. Косіора, будинок №8 у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, на першому поверсі нежитлові приміщення, а саме: - приміщення №53, площею 19,3 м2; - приміщення №54, площею 83,0 м2; - приміщення №55, площею 52,10 м2; - приміщення №56, площею 34,9 м2.

рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2009р. у справі №16/23-09 у справі № 16/23-09(8/451-07) за позовом ТОВ "Рассвет" до управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" про визнання права власності на нежитлові приміщення та за позовом третьої особи із самостійними вимогами "Центрально- міського відділення Промінвестбанку в м.Кривий Р до ТОВ "Рассвет", Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг " про визнання недійсним в частині передачі нежитлових приміщень в будинках 6 і 8 по вул. Косіора, м.Кривого Рогу про визнання договору від 11.07.1990 р. № 273/13 "О безвозмездной передаче нежилых обьектов и автотранспорта", укладений між Виробничо- технічним кооперативом "Рассвет" та Криворізьким металургійним комбінатом "Криворізьким металургійним комбінатом "Криворіжсталь" ім. В.І. Леніна припинено провадження у справі за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) в особі філії "Центрально-міське відділення Промінвестбанку в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області", визнано за ТОВ "Рассвет" право власності на наступні обєкти нерухомого майна, вбудовані в житловий будинок А-5 по вул. Косіора, 8 у м. Кривому Розі Дніпропетровської області на першому поверсі, а саме: -нежитлове приміщення площею 19,3 кв.м (приміщення №53);-нежитлове приміщення площею 83,0 кв.м (приміщення №54); -нежитлове приміщення площею 52,1 кв.м (приміщення №55); -нежитлове приміщення площею 34,9 кв.м (приміщення №56).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.05.2010 р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2009 р. у справі № 16/23-09(8/451-07) залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2011р. у справі №16/23-09(8/451-07) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2009р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.05.2010 р. у справі № 16/23-09(8/451-07) скасовано в частині первісного позову про визнання права власності та направити справу в цій частині на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області; в решті рішення та постанова залишені без змін.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2011 р. справу № 16/23-09(8/451-07) прийнято до свого провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 11.05.2011 р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 30.05.2011 р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2011 р. було зупинено провадження у справі № 5005/4694/2011 до часу вирішення спору у справі № 10/100-09 за позовом Криворізької міської ради Дніпропетровської області та управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради до ТОВ "Рассвет", за участю третьої особи регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області про визнання недійсним договору про безоплатну передачу нежилих об'єктів та автотранспорту від 11.07.1990 № 273/13 до набрання законної сили .

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2012 р. поновлено провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рассвет" у заяві (вх.№2196 від 16.02.2009р.) про зменшення розміру позовних вимог просить визнати право власності на вбудовані в житловий будинок А-5, що розташований по вул. Косіора, будинок №8 у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, на першому поверсі нежитлові приміщення, а саме: - приміщення №53, площею 19,3 м2; - приміщення №54, площею 83,0 м2; - приміщення №55, площею 52,10 м2; - приміщення №56, площею 34,9 м2.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рассвет" у поясненнях до позову (вх.№31960/11 від 11.05.20011р.) вказує на те, що: перебування ТОВ "Рассвет" у договірних відносинах з відповідачем та внесення орендної плати не свідчить про те, що ТОВ "Рассвет" фактично визнавало та визнало право власності на спірні об'єкти за управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, підприємство не мало можливості підтвердити своє право на нерухомість, оскільки первинні документи, на підставі яких вона була отримана від КМК "Криворіжсталь" (договір № 273/13 від 11.07.1990 "Про безоплатну передачу нежитлових об'єктів і автотранспорту" тривалий час вважались втраченими і тільки в 2006 р. зазначені документи знайшлись в період підготовки до судових засідань по справі за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтеломережа" про виселення ТОВ "Рассвет" і з приміщення, що належить йому і розташоване за адресою м. Кривий Ріг, вул. Косіора, 6, наявність цих документів дозволила ставити питання про визнання права власності не нерухоме майно, їх відсутність не надала іншого, ніж перебувати у орендних відносинах. Також вказує на те, що в рішенні виконкому Криворізької міської ради народних депутатів № 231 від 12.05.1993 р. зафіксовано факт передачі нерухомості на баланс УЖКГ від комунального господарства "Металург", але не підтвердженням набуття відповідачем права власності на нерухоме майно. Наявність заяви про перегляд рішення суду від 21 грудня 2007 року в частині визнаних ТОВ "Рассвет" права власності на нерухоме майно по вул. Косіора, 6 в м. Кривому Розі ніяк не свідчить про передчасність визнання за ТОВ "Рассвет" права власності на нерухоме майно. Як зазначено в тексті цієї заяви, необхідність перегляду рішення викликане ж помилкою суду щодо фактичного розташування спірних об'єктів нерухомості, а відмовою БТІ здійснити державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за формальними підставами - невідповідність заявлених прав та поданих документів (матеріалів технічної інвентаризації об'єктів), що передбачено п. 3.3. Тимчасового положення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 N 7/5 (z0157-02) (із змінами та доповненнями). Оскільки в первинних документах про передачу майна у власність (договір № 273/ 13 ви 11.07.1990 "Про безоплатну передачу нежитлових об'єктів і автотранспорту", акти прийому -передачі основних засобів від 26.07.1990р.) мова йшла про нежитлові приміщень в зазначенням площі, а матеріалів технічної інвентаризації на момент винесення рішення не було, ТОВ "Рассвет" сформулювало назву об'єктів нерухомості саме так, як було зазначено в первинних документах і саме в такій редакції суд сформулював резолютивну частину рішення від 21 грудня 2007 року. На момент укладення договору від 11.07.1990р. та складання актів від 26.07.1990р. діюче на той час законодавство дозволяло здійснювати передачу майна між юридичними особами без нотаріального посвідчення. Тільки з набранням чинності нового Цивільного кодексу України (435-15) 01 січня 2004 року всі правочини стосовно нерухомості, незалежно від суб'єктного складу підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню. Технічна характеристика об'єкту нерухомості відповідно до інженерних та будівельних норм на теперішній час зазначається в матеріалах технічної інвентаризації, а також у витягу Реєстру прав, в якій відповідна інформація вноситься також з інвентаризаційних справ. В 1990 році назва об'єкту зазначалась в договорах на відчуження в такій редакції, вона обраховувалась на балансі у підприємства -відчужувача. Таким чином, невідповідність, яка стала підставою відмови в державній реєстрації прав, не свідчить про неправильне встановлення обставин справи, а є результатом того, що фактична передача об'єктів нерухомості відбувалась за часів дії іншої законодавчої бази.

Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради у своєму поясненні (вх. № 11900/12 від 01.03.2012 р.) просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилається на те, що власником спірного майна є територіальна громада м.Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради, саме вона повинна бути належним відповідачем по справі, оскільки саме власник здійснює розпорядження своїм майном відповідно до ст. 326, 319 Цивільногого кодексу України, позивач противоправно розпоряджається майном, яке належить до комунальної власності міста, незважаючи на те, що за його правовою природою договору про безоплату передачу нежилих об'єктів та автотранспорту від 11.07.1990 № 273/13 у останнього не виникає відповідне право власності, той факт, що виробничо - технічний кооператив "Рассвет" отримав нерухоме майно від державного підприємства безоплатно, суперечить постановам Ради Міністрів УРСР, Ради міністрів СРСР, ст. 4 СРСР "Про державне підприємство об"єднання", оскільки оплата вартості майна не відбулася. Просить також залучити до участі у справі належного відповідача, залучити до участі у справі третю особу ПАТ Промінвестбанк в особі філії "Центрально- міське відділення ПАТ Примівестбанк в м.Кривий Ріг, оскільки відповідно до договору купівлі - продажу № 470 від 14.04.2004 р. власником частини спірного приміщення по вул. Косіора, 8 у м.Кривому Розі є банк. У поясненні (вх. № 13030/12 від 06.03.2012 р.) зазначає на те, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26. 07.2011 р. по справі № 10/100-09 у задоволенні позовної заяви Криворізькій міській раді та управлінню комунальної власності міста виконкому Криворізької ради було відмовлено у зв'язку з тим, що не може бути визнаний недійсним правочин, оскільки як встановлено рішенням суду відсутність у спірній угоді встановленої законодавством однієї із істотних умов, необхідної для укладання вказаного договору (опису об'єкту нерухомості) свідчить про те, що договір про безоплатну передачу нежилих об'єктів та автотранспорту від 11.07.1990 р. № 273/13 між Криворізьким металургійним комбінатом "Криворіжсталь" ім. В.І.Леніна та виробничо- технічним кооперативом "Рассвет" приміщення по вул. Косіора, 8 у розмірі 224 кв. м.- не є укладеним, тобто є таким, що не вчинено. Отже відповідач вважає, що договір визнаний в судовому порядку таким, що не вчинено, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" у поясненні по справі (вх. №31959 від 11.05.2011р.) вказує, що на підставі договору № 273/13 від 11.07.1990р. "Про безоплатну передачу нежитлових об'єктів і автотранспорту", актів прийому -передачі основних засобів від 26.07.1990р. Криворізький металургійний комбінат "Криворіжсталь" передав у власність ВТК "Рассвет" майно: приміщення під управління підприємством по вул. Косіора, 8 в м.Кривому Розі, - нежитлове приміщення, розміром 252 кв. м., по вул. Косіора, 6 в м.Кривому Розі, - автомобіль КРАЗ бортовий 1 одиниця, - автотрактор "Бєларусь"- 1 одиниця, - зварочний агрегат "Сак" - 1 одиниця, зазначене майно КМУ "Криворіжсталь" не передавав до Управління комунальної власності міста, а також не передавав у власність ЖКП "Металург".

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, відповідача, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2011р. у справі №10/100-09 за позовом позивачів: Криворізької міської ради Дніпропетровської області, Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради, третя особа-1 на стороні Позивачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, третя особа-2 на стороні Позивачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради "Криворізьке бюро технічної інвентаризації"; третя особа-3 на стороні Позивачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк ( ЗАТ) в особі філії "Центрально-міське відділення Промінвестбанку в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області" до відповідачів: товариства з обмеженою відповідальністю "Рассвет", публічного акціонерного товариства "Арселор Міттал Кривий Ріг", про визнання недійсним договору від 11.07.1990р. №273/13 "Про безоплатну передачу нежилих об'єктів та автотранспорту" в позові було відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.10.2011р. у справі №10/100-09 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2011р. у справі №10/100-09 скасовано та прийняте нове рішення, в позові відмовлено повністю, колегія суддів не погоджуючись з висновком господарського суду проте, що договір є неукладеним. Застосування господарським судом ст. 210 та 640 ЦК України є неправомірним, оскільки суперечить ст. 5 ЦК України (435-15) та п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (435-15) щодо дії цивільного законодавства в часі. ЦК УРСР (1540-06) , який втратив чинність з 01.01.04р., не ставив момент укладання угоди з реєстрацією у виконавчому комітеті. Відповідно до ст. 153 ЦК УРСР, договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди. Господарський суд безпідставно в рішенні послався на те, що в оспорюваному договорі відсутня встановлена законодавством істотна умова, необхідна для укладання даного договору опис обєкту, оскільки на час укладання угоди діюче законодавств не встановлювало істотних умов щодо договорів передачі нерухомого майна. Укладаючи оспорювану угоду сторони дійшли згоди щодо всіх умов договору, в тому числі і щодо предмету договору (в частині, що оспорюється) приміщення під управління підприємством по вул.Косіора, 8 у розмірі 224 кв.м. (т. 6 ас. 4-6).

Постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.10.2011р. у справі №10/100-09 набрала законної сили з моменту її прийняття.

11 липня 1990 р. між Криворізьким металургійним комбінатом "Криворіжсталь" ім. В. І. Леніна в особі заступника генерального директора Козарюка Г. П. та Виробничо-технічним кооперативом "Рассвет" керівника Сіваков В.Ф. було укладено Договір № 273/13 "О безвозмездной передаче нежилых объектов и автотранспорта".

Відповідно до п. 1 Договору, на виконання рішення виконкому Дзержинської районної ради народних депутатів від 21.09.1989 р. №174/1, Криворізькому металургійному комбінату "Криворіжсталь" ім. В. І. Леніна передати, а Виробничо-технічному кооперативу "Рассвет" прийняти на свій баланс наступні обєкти:

- приміщення під управління підприємства по вул. Косіора, 8 у розмірі 224 кв. м. ;

- нежиле приміщення розміром 18х14 по вул. Косіора, 6;

- автомобіль КРАЗ бортовий 1 од.;

- автотрактор "Беларусь" 1 од.;

- зварювальний агрегат "САК" 1 од.;

Пунктами 2 та 3 Договору передбачено Виробничо-технічному кооперативу "Рассвет" прийняти на свій баланс вищевказані обєкти і техніку та узаконити обєкти нерухомості і автотранспортну техніку як власність підприємства.

Згідно актів від 26.07.1990 р. приймання-передачі основних засобів, на підставі договору від 11.07.1990 р. № 273/13 Виробничо-технічному кооперативу "Рассвет" безоплатно передано обєкти у м. Кривому Розі по вул. Косіора, 8 та по вул. Косіора, 6.

рішенням Виконкому Дзержинської районної ради народних депутатів м. Кривого Рогу від 25.12.1990р. №262/9 "Про перереєстрацію виробничо-технічного кооперативу "Рассвет" в Агропромислове обєднання "Рассвет" вирішено перереєструвати Виробничо-технічний кооператив "Рассвет" в Агропромислове обєднання "Рассвет".

рішенням Виконкому Дзержинської районної ради народних депутатів м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.10.1994р. №352/2 "Про державну перереєстрацію Агропромислового обєднання "Рассвет" у Товариства з обмеженою відповідальністю "Рассвет-ЛТД" Агропромислове обєднання "Рассвет" перереєстровано у Товариство з обмеженою відповідальністю "Рассвет-ЛТД" за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Косіора,8.

Згідно Статуту (нова редакція) Товариства з обмеженою відповідальністю "Рассвет" від 24.04.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Рассвет" є правонаступником ТОВ "Рассвет-ЛТД" (зареєстровано 13.10.1994р. рішенням Виконкому Дзержинської районної ради), Агропромислового обєднання "Рассвет" (зареєстровано 25.12.1990р. рішенням Виконкому Дзержинської районної ради), виробничо-технічного кооперативу "Рассвет". (зареєстровано 21.09.1989р. рішенням Виконкому Дзержинської районної ради).

При вирішенні спору, повязаного з оцінкою правомірності передачі або продажу державного майна, слід виходити з вимог законодавства, яке діяло на момент вчинення зазначених дій.

Згідно ч.1 ст.24 Закону СРСР від 06.03.1990р. "Про власність в СРСР", майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання.

Здійснюючи право повного господарського відання своїм майном, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном і на свій розсуд вчиняє щодо нього будь-які дії, які не суперечать законові. До права повного господарського відання застосовуються правила про право власності, якщо законодавчими актами Союзу РСР, союзних і автономних республік не передбачено інше.

Частиною 1, 4 ст.4 Закону СРСР, від 30.06.1987, № 7284-XI "Про державне підприємство (об'єднання)", матеріально-технічну базу і кошти підприємства, тобто його майно, становлять основні фонди і оборотні засоби, а також інші матеріальні цінності і фінансові ресурси. Підприємство здійснює права володіння, користування і розпорядження цим майном. Підприємство зобов'язане постійно забезпечувати відтворення матеріально-технічної бази на прогресивній основі, ефективно використовувати виробничі потужності й основні фонди.

Підприємство має право:

передавати іншим підприємствам і організаціям, продавати, обмінювати, здавати в оренду, надавати безплатно в тимчасове користування або у позичку будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар, сировину та інші матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу, якщо вони зношені або морально застаріли.

Відповідно до ч.1 ст. 91 ЦК УРСР, порядок передачі будівель, споруд, устаткування та іншого майна, що належить до основних засобів державних організацій, іншим державним організаціям, а також колгоспам, іншим кооперативним та іншим громадським організаціям визначається законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Пунктом 10 Постанови Ради Міністрів Української РСР від 28 квітня 1980 р. N 285 (285-80-п) "Про порядок передачі підприємств, об'єднань, організацій, установ, будинків і споруд" та пунктом 14 Положення про порядок передачі підприємств, об'єднань, організацій, установ, будинків і споруд встановлено, що підприємства, об'єднання й організації, переведені на повний господарський розрахунок і самофінансування, мають право передавати (продавати) будинки і споруди самостійно.

Згідно ст.7 Закону СРСР "Про кооперацію в СРСР", власністю кооперативу є засоби виробництва та інше майно, які належать йому і необхідні для здійснення статутних завдань. Кооперативові можуть належати будинки, споруди, машини, устаткування, транспортні засоби, продуктивна і робоча худоба, вироблена продукція, товари, кошти та інше майно відповідно до цілей його діяльності.

Майно кооперативу формується за рахунок грошових і матеріальних внесків його членів, виробленої ним продукції, доходів, одержуваних від її реалізації та іншої діяльності, надходжень від продажу акцій, інших цінних паперів кооперативу і кредитів банку. У формуванні майна кооперативу можуть брати участь на договірних засадах шляхом грошових і матеріальних внесків державні, кооперативні та інші громадські підприємства (організації), а також громадяни, які не є членами даного кооперативу, але працюють у ньому за трудовим договором.

Відповідно до ч.4 ст.27 Закону СРСР "Про кооперацію в СРСР", кооператив має право придбавати, обмінювати, орендувати, позичати у державних кооперативних та інших громадських підприємств (організацій) і громадян невикористовувані будинки, споруди, машини, устаткування, транспортні засоби, сировину і матеріали.

З вищезазначених норм законодавства випливає, що підприємства мали право передавати, а кооперативи придбавати, в тому числі безоплатно, будівлі і споруди.

Так, якщо державне майно безоплатно передане або продане за рішенням державного органу після встановлення мораторію на зміну форм власності на державне майно ( постанова Верховної Ради України від 29.11.1990р. №506-XII "Про захист суверенних прав власності Української РСР" (506-12) та після прийняття Кабінетом Міністрів України Декрету від 15.12.1992р. №8-92 "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" (8-92) , то заява про визнання такого рішення недійсним або віндікаційний позов підлягає задоволенню. В інших випадках господарському суду слід оцінювати правомірність передачі або продажу державного майна, виходячи з законодавства, яке діяло на момент здійснення зазначених дій.

Оскільки спірне майно було фактично передане безоплатно позивачу за актом прийому-передачі основних засобів 26.07.1990р., до введення зазначеного мораторію від 29.11.1990р., то правомірність вказаної передачі встановлюється чинним на той час законодавством.

Статтею 128 Цивільного кодексу Української РСР, який діяв на той час, передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речей набувачеві, а так само здача транспортній організації для відправки набувачеві і здача на пошту для пересилки набувачеві речей, відчужених без зобовязання доставки. До передачі речей прирівнюється передача коносаменту або іншого розпорядчого документа на речі.

Чинне на той час законодавство, у тому числі Закон СРСР "Про власність в СРСР" (v1305400-90) , а також договір від 11.07.1990р. №273/13 "О безвозмездной передаче нежилых объектов и автотранспорта" не передбачає іншого, ніж зазначено у наведеній статті 128 Цивільного кодексу УРСР.

Більш того, пунктом 3 вказаного договору встановлено обовязок кооперативу узаконити обєкти нерухомості як власність підприємства.

Отже, позивач є власником спірної нерухомості з моменту прийому вказаної нерухомості від комбінату за актами прийому-передачі з 26.07.1990р.

Згідно статті 178 Цивільного кодексу України обєкти цивільних прав можуть переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невідємними від фізичної чи юридичної особи.

Відповідно до даних технічної інвентаризації, проведеної у 2008 році, нежитлове приміщення по вулиці Косіора, 8 в м. Кривому Розі має загальну площу 189, 3 кв.м, у тому числі:

- нежитлове приміщення площею 19,3 кв.м, вбудоване в житловий будинок А-5 на першому поверсі, приміщення №53;

- нежитлове приміщення площею 83,0 кв.м, вбудоване в житловий будинок А-5 на першому поверсі, приміщення №54;

- нежитлове приміщення площею 52,1 кв.м, вбудоване в житловий будинок А-5 на першому поверсі, приміщення №55;

- нежитлове приміщення площею 34,9 кв.м, вбудоване в житловий будинок А-5 на першому поверсі, приміщення №56.

Стосовно доводів відповідача про належність майна до комунальної власності міста, яким позивач безпідставно розпоряджується слід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради народних депутатів від 12.05.1993 р. № 231 "Про прийняття житлового фонду, приміщень, господарчих будівель житлово- комунальних підприємств "Металург" "Будівельник" на баланс управління житлово- комунального господарства на якому було розглянуто клопотання Дзержинської районної народних депутатів № 4/108-38 від 29.03.1993 р. та керуючись рішенням ХІ сесії міської ради народних депутатів від 15.07.1992 р. "Про формування та розподіл комунальної власності міста", виконкомом міської ради народних депутатів було вирішено прийняти на баланс управління житлово - комунального господарства житловий будинок по вул. Косіора, 8 м. Кривому загальною площею 2 867 кв. м. та довідки Управління житлово - комунального господарства виконкому міськради та управління комунальної власності міста виконкому міськради, з яких вбачається про перебування спірного майна на балансі Управління комунальної власності міста виконкому з 27.02.2003 р., не є належним підтвердженням права власності на нерухоме майно, що також заперечується 3-ю особою стосовно передачі спірного майна у власність Управлінню комунальної власності міста та ЖКП "Металург".

Наявність орендних відносин між позивачем та відповідачем не є підтвердженням фактичного визнання з боку позивача права власності відповідача на нерухоме майно.

Суд має зазначити, що у інформаційному листі Вищого арбітражного суду України "Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом" за №01-8/98 від 31.01.2001р. (v8_98800-01) наведено, що вирішуючи спори, пов'язані з визнанням права власності чи усуненням перешкод у користуванні майном, господарські суди повинні мати на увазі, що підтвердженням наявності такого права можуть бути насамперед правовстановлювальні документи. Перелік таких документів наведено у додатку № 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 (z0157-02) (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.01.2003 № 6/5 (z0066-03) ).

Також у вказаному інформаційному листі зазначається, що перебування майна, у тому числі приміщень, споруд, будинків, на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності. Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства. Одним з основних критеріїв визначення законності володіння майном і відображення його на балансі підприємства є джерела фінансування (централізоване або власні кошти підприємства), передача підприємству у володіння майна безпосередньо власником (уповноваженим ним органом) чи підприємством, яке володіє майном на праві повного господарського відання. Отже знаходження майна на балансі не являється підставою для висновку про правомірність (добросовісність) набуття права володіння.

Посилання відповідача відносно того, що оспорюване нерухоме майно належить до комунальної власності не знайшло свого відображення в матеріалах справи, належних доказів в підтвердження зазначеного факту суду відповідачем надано не було.

З врахуванням вищевикладеного клопотання відповідача також судом відхиляються у зв'язку з їх безпідставністю.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства звертаються до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронювальних законом інтересів.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно зі статтею 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'являти позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З урахуванням викладеного доводи відповідача судом не приймаються, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 33- 34, 43, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Рассвет" (код ЄДРПОУ 21882056) право власності на наступні обєкти нерухомого майна, вбудовані в житловий будинок А-5 по вул. Косіора, 8 у м. Кривому Розі Дніпропетровської області на першому поверсі, а саме:

-нежитлове приміщення площею 19,3 кв.м (приміщення №53);

-нежитлове приміщення площею 83,0 кв.м (приміщення №54);

-нежитлове приміщення площею 52,1 кв.м (приміщення №55);

-нежитлове приміщення площею 34,9 кв.м (приміщення №56).

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

рішення підписано 13.03.2012 р.