Заступник прокурора Харківської області (процесуальний позивач) в інтересах Громадської організації "Координаційна рада міських громадських організацій інвалідів міста Києва"(позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" (відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Цифрова типографія "Гринвич" (відповідач-2) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Елістер прожект" (відповідач-3) з вимогами:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу адміністративної будівлі в літері "П" загальною площею 916,9 м.кв., що знаходиться в АДРЕСА_1, укладений 07.04.2011р. між Підприємством "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Цифрова типографія "Гринвич", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованого реєстрі за № 636;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу адміністративної будівлі в літері "П" загальною площею 916,9 м.кв., що знаходиться в АДРЕСА_1, укладений 20.05.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Цифрова типограф "Гринвич" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елістер проджект";

- витребувати нерухоме майно, а саме: адміністративну будівлю в літері "П" загальною площею 916,9 м.кв., що знаходиться в АДРЕСА_1, з чужого незаконного володіння - у Товариства з обмеженою відповідальністю "Елістер проджект".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у момент вчинення правочину купівлі-продажу адміністративної будівлі в літері "П" загальною площею 916,9 м.кв., що знаходиться в АДРЕСА_1, ліквідатором Підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" Телитченко А.О. не дотримано вимоги, які встановлені ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, а тому, договір купівлі-продажу нерухомості від 07.04.2011р. є недійсним. Окрім цього, позивач зазначає, що укладення 07.04.2011р. договору купівлі-продажу адміністративної будівлі в літері "П"загальною площею 916,9 м.кв. є перевищенням повноважень з боку керівника юридичної особи Підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів", яким в силу Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) є ліквідатор Телитченко А.О.

Відповідач-1 та відповідач-2 відзиви на позовну заяву до суду не надали, участь своїх представників в судові засідання не забезпечували. Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Відповідач-3 надав до суду відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує та просить суд відмовити прокуратурі Харківської області у задоволені позовної заяви в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 09.02.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2012 року розгляд справи, у зв’язку з неявкою представників відповідача-1 та відповідача-2 було відкладено до 21.02.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2012 року розгляд справи, у зв’язку з повторною неявкою представників відповідача-1 та відповідача-2 було відкладено до 06.03.2012 року, судом викликано для дачі пояснень арбітражного керуючого Підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів"- Телитченко Андрія Олександровича.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. "Про деякі питання практики застосування (2343-12) Господарського процесуального кодексу України (v_289800-97) " (v_289800-97) (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об’єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури, позивача, відповідача-3 та арбітражного керуючого, суд,-

Відповідно до постанови господарського суду Харківської області від 04.10.2010р. у справі № Б-39/161-09 Підприємство "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" (надалі –Підприємство або Центр) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором Підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів"арбітражного керуючого Телитченка Андрія Олександровича.

Процесуальний позивач зазначає, що у ході проведеної прокуратурою Харківської області перевірки встановлено, що 07.04.2011р. ліквідатором Підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" Телитченко А.О. укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю "Цифрова типографія "Гринвич" договір купівлі-продажу адміністративної будівлі літери "П", загальною площею 916,9 м.кв., що знаходиться в АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2

Як вказує процесуальний позивач, укладення 07.04.2011р. Телитченко А.О. договору купівлі-продажу адміністративної будівлі відбувалося в межах процедури ліквідації підприємства, а тому, враховуючи те, що діючи від імені Підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів"Телитченко А.О. здійснив продаж нерухомості з метою проведення розрахунків з кредитором, який таким не являється, свідчить про порушення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) та говорить про те, що в момент укладення договору купівлі-продажу ліквідатором не дотримано вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України, а саме зміст правочину - договору купівлі-продажу нерухомості в процесі ліквідації - суперечить вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) : відсутність всіх необхідних істотних вимог, необхідних для дійсності правочину, а саме мети, задля якої здійснювалася реалізація нерухомості. Дії ліквідатора Телитченко А.О. щодо відчуження майна, як зазначає позивач, вчинені шляхом омани, у зв’язку з чим, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним.

Процесуальний позивач стверджує, що ліквідатор Телитченко А.О., який діяв від імені Підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів", фактично не приступив до виконання повноважень керівника підприємства, його підпис не був скріплений печаткою на договорі, як це передбачено цивільним законодавством щодо вимог до письмової форми правочину, що також є підставою для недійсності правочину.

Реалізація нерухомого майна в межах процедури ліквідації Підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів"для задоволення вимог неіснуючого кредитора є перевищенням повноважень керівником юридичної особи, яким в силу Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є ліквідатор Телитченко А.О., що вказує на відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності у ліквідатора Підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів"та є підставою для визнання договору недійсним.

Окрім цього, мотивуючи свої позовні вимоги процесуальний позивач стверджує, що продавцем по договору купівлі-продажу від 20.05.2011р. було ТОВ "Цифрова типографія "Гринвич", яка не є власником спірної нерухомості, відтак, договір купівлі-продажу від 20.05.2011р., укладений між ТОВ "Цифрова типографія "Гринвич" та ТОВ "Блістер проджект", також підлягає визнанню недійсним порядку ст. 215 та ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, з відповідними правовими наслідками щодо витребування майна з чужого незаконного володіння.

З викладеними позивачем в позовній заяві твердженнями відповідач-3 не погоджувався та у своєму відзиві на позовну заяву вказав, що так як Громадська організації "Координаційна рада міських громадських організацій інвалідів міста Києва"не є власником майна боржника то укладення оскаржених правочинів не порушує права Громадської організації "Координаційна рада міських громадських організацій інвалідів міста Києва", оскільки вона не була безпосередньо стороною цих правочинів. Відповідач-3 зазначає, що договір купівлі-продажу адміністративної будівлі від 07.04.2011 року укладений між ліквідатором Підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" та ТОВ "Цифрова типографія "Гринвич" укладений законно, підстави для визнання його недійсним з урахуванням приписів ст.ст. 203, 215, 230 Цивільного кодексу України відсутні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2012р. арбітражного керуючого Підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів"- Телитченко Андрія Олександровича зобов’язано надати до суду письмові пояснення з приводу викладених в позовній заяві обставин.

На виконання вимог ухвали суду від 21.02.2012р. арбітражний керуючий Телитченко Андрій Олександрович, через канцелярію до суду, 06.03.2012р. надав відзив (пояснення) в якому просить суд відмовити у повному обсязі у задоволені позовної заяви заступника прокурора в інтересах Громадської організації "Координаційна рада міських громадських організацій інвалідів міста Києва".

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно положень Статуту Підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" слідує, що Центр є підприємством об’єднання громадян, засноване на власності неприбуткової Громадської організації "Координаційна рада міських громадських організацій інвалідів міста Києва" (по тексту - Засновник), що зареєстрована Київським міським управлінням юстиції (свідоцтво від 26.09.1995р.) (копія статуту міститься в справі).

Центр є юридичною особою, має відокремлене майно, круглу печатку та штампи зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом, рахунками в установах банку (п. 1.2. Статуту).

У відповідності до п. 1.4. Статуту Центр не відповідає за зобов’язаннями Засновника Центра, рівно як Засновник не відповідає за зобов’язаннями Центру.

Таким чином, в силу положень Статуту Підприємства, Центр, як самостійна юридична особа, може мати відокремлене майно, з витікаючими правомочностями щодо такого майна, які виникли у Центру за його зобов’язаннями і при цьому, Центр не відповідає за зобов’язаннями Засновника, як і Засновник не відповідає за зобов’язаннями Центру.

Так, 02 грудня 2003 року між ОСОБА_7 та Підприємством було укладено договір купівлі-продажу (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі –Договір-1 або Договір купівлі-продажу-1) згідно п. 1. якого Продавець продав належну йому на праві власності, а Покупець купив адміністративну будівлю (в літ. П) загальною площею 916,9 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (далі по тексту – Адміністративна будівля). Договір купівлі-продажу-1 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 02.12.2003р. і зареєстрований в реєстрі за № 5301.

Згідно витягу з Державного реєстру правочинів № 9553415 від 02.02.2011р., виданого на запит арбітражного керуючого Телитченка Андрія Олександровича, набувачем Адміністративної будівлі за Договором купівлі-продажу-1 є Підприємство "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів"(копія витягу № 9553415 міститься в справі).

З положень витягу про Державну реєстрацію прав Комунального підприємства Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна № 29417473 від 24.03.2011р. вбачається, що Адміністративна будівля належить Підприємству "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів"на праві приватної власності з часткою 1/1 (копія витягу № 29417473 міститься в справі).

З огляду на викладене, власником Адміністративної будівлі, в силу укладеного зобов’язання по Договору купівлі-продажу-1, що спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 625 Цивільного кодексу України), є відповідач-1.

Як вже було встановлено судом, постановою господарського суду Харківської області від 04.10.2010р. у справі № Б-39/161-09 визнано банкрутом Підприємство "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" та відкрито ліквідаційну процедуру Підприємства. Призначено ліквідатором Підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" арбітражного керуючого Телитченка Андрія Олександровича, ліцензія серії НОМЕР_1 від 10.07.2009р. (копія постанови від 04.10.2010р. у справі № Б-39/161-09 міститься в справі).

У відповідності до ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, в тому числі, приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

05 квітня 2011 року на Товарній біржі "Правопорядок" було проведено аукціон, за наслідками чого було складено протокол № 1 зі змісту якого випливає, що переможцем проведеного аукціону по лоту: Адміністративна будівля є - відповідач-2. Адміністративна будівля придбана за ціною 4 397 470,00 грн. (копія протоколу міститься в справі).

07 квітня 2011 року відповідач-2 перерахував на користь відповідача-1 грошові кошти в розмірі 4 397 470,00 грн., що становить вартість Адміністративної будівлі згідно протоколу аукціону № 1 та підтверджується платіжним дорученням № 1 від 07.04.2011р. (копія платіжного доручення міститься в справі).

07 квітня 2011 року між відповідачем-1 (Продавець), в особі ліквідатора арбітражного керуючого Телитченка Андрія Олександровича, який діяв на підставі постанови господарського суду Харківської області від 04.10.2010 р. у справі № Б-39/161-09 та ліцензії НОМЕР_1 та відповідачем-2 (Покупець), на підставі протоколу № 1 проведення аукціону на товарній біржі "Правопорядок" від 05.04.2011р., було укладено договір купівлі-продажу адміністративної будівлі (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі –Договір-2 або Договір купівлі-продажу-2), відповідно п.п. 1.1., 1.2., 1.3. якого Продавець, в порядку та встановленому для виконання постанови господарського суду Харківської області від 04.10.2010р. справа № Б-39/161-09, передав належне йому на праві власності майно у власність Покупця (продав), а Покупець, прийняв у власність майно, а саме –Адміністративну будівлю від Продавця (купив).

Договір купівлі-продажу-2 посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 07.04.2011р. і зареєстрований в реєстрі за № 636.

Пунктом 2.1. Договору-2 передбачено, що продаж нежитлових будівель згідно Протоколу № 1 вчиняється за 4 397 470,00 грн., які отримані Продавцем від Покупця ще до оформлення цього договору, згідно платіжного доручення № 1 від 07 квітня 2011 року.

З огляду на викладене, відповідач-2, на підставі протоколу проведеного аукціону № 1 та Договору купівлі-продажу-2 придбав у власність Адміністративну будівлю за ціною 4 397 470,00 грн., що належала відповідачу-1 на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу-1.

Згідно ухвали господарського суду Харківської області від 04.04.2011р. у справі № Б-39/161-09 скаргу ОСОБА_4 задоволено в повному обсязі, зобов’язано ліквідатора Центру внести відомості до реєстру вимог кредиторів Підприємства про зміну кредитора ФОП ОСОБА_5 з вимогами у розмірі 12 700 000,00 грн. на кредитора ОСОБА_4. Згідно резолютивної частин відповідного процесуального документу ухвала набрала законної сили з моменту ухвалення.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.05.2011р. по справі № Б-39/161-09 апеляційну скаргу ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" задоволено частково, ухвалу господарського суду Харківської області від 04.04.2011р. у справі № Б-39/161-09 скасовано повністю та прийнято нове рішення за яким, в тому числі, скаргу ОСОБА_4 задоволено в повному обсязі, зобов’язано ліквідатора Центру внести відомості до реєстру вимог кредиторів Підприємства про зміну кредитора ФОП ОСОБА_5 з вимогами у розмірі 12 700 000,00 грн. до Підприємства на кредитора ОСОБА_4. з вимогами 12 700 000,00 грн. Згідно резолютивної частини вказаного процесуального документу постанова набрала законної сили з моменту її прийняття.

За ч. 8 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунку здійснюються виплати кредиторам у порядку, передбаченому статтею 31 цього Закону (ч. 8 ст. 30).

07 квітня 2011 року в рахунок часткового погашення кредиторських вимог у справі про банкрутство № Б39/161-09 відповідач-1 перерахував на користь ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 4 397 470,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1 (копія в справі).

Як вбачається з матеріалів справи, 17.02.2012р. за наслідками позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим Телитченко Андрієм Олександровичем Ліцензійних умов, Головним управлінням юстиції у Харківській області Міністерства юстиції України було складено акт № 7 (копія акту міститься в справі) яким встановлено, що продаж Адміністративної будівлі при продажу за Договором-2 здійснений ліквідатором у відповідності до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , кошти в розмірі 4 397 470,00 грн., які отримані від продажу Центру, перераховані на користь ОСОБА_4 за наявності його вимог кредитора, порушення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) - відсутні.

Враховуючи те, що укладаючи Договір-2 арбітражний керуючий Телитченко Андрій Олександрович, як ліквідатор відповідача-1, діяв на підставі постанови господарського суду Харківської області від 04.10.2010р. у справі № Б-39/161-09 та ліцензії НОМЕР_1, тобто, по суті, мав достатній обсяг цивільної дієздатності на вчинення дій щодо розпорядження майном банкрута в силу закону (ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України кореспондує до ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), а також те, що згідно ухвали господарського суду Харківської області від 04.04.2011р. у справі № Б-39/161-09, тобто на момент укладання Договору-2 та на час перерахування коштів від проведеної ліквідаційної процедури кредитору - ОСОБА_4, відомості щодо вимог кредитора ОСОБА_4 були внесені до реєстру кредиторів Центру, необґрунтованими є твердження позивача щодо відсутності повноважень у ліквідатора на вчинення відповідного правочину та про порушення арбітражним керуючим Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) в частині реалізації майна банкрута для задоволення вимог кредиторів в межах ліквідаційної процедури Центру.

При цьому, суд зазначає, що посилання позивачем на постанову Харківського апеляційного господарського суду у справі № Б-39/161-09, винесену судом 06.12.2011р. за наслідками розгляду заяви Громадської організації "Координаційна рада міських громадських організацій інвалідів міста Києва" є безпідставним, оскільки обставини, що викладені в постанові від 06.12.2011р., винесеної після спливу 7 місяців з дня винесення господарським судом Харківської області ухвали від 04.04.2011р., стосуються припинення зобов’язань ОСОБА_6 та Підприємства перед ОСОБА_5 ще до моменту прийняття господарським судом ухвали суду від 16.04.2010 року про затвердження реєстру вимог кредиторів, та прийняття Харківським апеляційним господарським судом постанови від 04.05.2011 року та про непідтвердженість належними та допустимими доказами вимог ОСОБА_4 в цілому. А тому, не є достатнім доказом відсутності повноважень відповідача-1 в особі ліквідатора щодо укладення Договору-2 та неправомірності вчинення останнім дій щодо перерахування коштів в рахунок погашення вимог кредитора ОСОБА_4 в квітні 2011 року.

20 травня 2011 року між відповідачем-2, як власником Адміністративної будівлі, та відповідачем-3 було укладено договір купівлі-продажу Адміністративної будівлі (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі –Договір-3 або Договір купівлі-продажу-3), згідно п. 1.1. якого відповідач-2 передав у власність, а відповідач-3 прийняв Адміністративну будівлю.

З огляду на обставини належності права приватної власності на Адміністративну будівлю відповідачу-2 на підставі Договору-2, останній, в силу ст. 317 Цивільного кодексу України, як власник майна має права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, в тому числі, щодо укладання договорів відносно свого майна, а тому, зважаючи на необґрунтованість позовних вимог в частині визнання недійсним Договору-2, недоведеними є позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу адміністративної будівлі в літері "П" загальною площею 916,9 м.кв., що знаходиться в АДРЕСА_1, укладений 20.05.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Цифрова типограф "Гринвич" (власником майна) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елістер проджект" (покупцем майна) та про витребування нерухомого майна, а саме: адміністративну будівлю в літері "П"загальною площею 916,9 м.кв., що знаходиться в АДРЕСА_1, з чужого незаконного володіння - у Товариства з обмеженою відповідальністю "Елістер проджект".

Недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом (ст. 218 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Так, з правової конструкції ст. 657 випливає, що договір купівлі-продажу іншого нерухомого майна укладається:

- у письмовій формі;

- підлягає нотаріальному посвідченню;

- державній реєстрації.

В силу вимог ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін (ст. 209 Цивільного кодексу України). Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (ст. 210 Цивільного кодексу України).

Як вбачається зі змісту укладеного між відповідачем-1 та відповідачем-2 Договору купівлі-продажу-2 він засвідчений підписами його сторін, а саме: від Продавця в особі ліквідатора діяв Телитченко А.О., а від Покупця –директор Донде Вадим. Договір-2 скріплений печаткою відповідача-2, нотаріально засвідчений. В залежності від обставин відомостей Витягу з Державного реєстру правочинів № 9764881 від 07.04.2011р. набувачем Адміністративної будівлі за Договором-2 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Цифрова типографія "Гринвич" (копія витягу № 9764881 міститься в справі). Факт повного розрахунку за Договором-2 (п. 2.2.) свідчить про створення цивільних прав та обов'язків для сторін відповідного правочину та про схвалення правочину як відповідачем-1 так і відповідачем-2.

За таких обставин, необґрунтованими є викладені позивачем твердження про те, що підставою для визнання Договору-2 недійсним є відсутність скріплення його печаткою з боку банкрута - Підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів".

Положеннями ч. 1 статті 230 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Пунктом 20 Постанови Пленуму верховного суду України № 9 від 06.11.2009р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (v0009700-09) визначено, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

За обставин включення ОСОБА_4 до реєстру вимог кредиторів Центру станом на квітень 2011 року, позивачем не підтверджено достатніми та належними доказами факт обману позивача та наявність умислу в діях відповідача про істотність значення обставин, щодо яких позивача введено в оману.

Окрім цього, суд зазначає, що з урахуванням обставин належності Адміністративної будівлі на праві приватної власності відповідачу-1, твердження позивача про порушення прав Громадської організації "Координаційна рада міських громадських організацій інвалідів міста Києва" відносно Адміністративної будівлі в аспекті розпорядження майном його власником, в особі ліквідатора, та за своїм зобов’язанням, яке виникло у Підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" за Договором-1 є, в силу ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, необгрунтованим з тих підстав, що згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) - фізична особа, яка має ліцензію, видану в установленому законодавством порядку, та діє на підставі ухвали господарського суду; розпорядник майна - фізична особа, на яку у встановленому цим Законом порядку покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство в порядку, встановленому цим Законом. Таким чином, ліквідатор, в силу наданих йому законом повноважень, в період провадження у справі про банкрутство Підприємства виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута та діє на підставі та у спосіб, чітко встановленим Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , що визначає та носить спеціальний характер по відношенню до загального порядку розпорядження таким майном.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що заявлені Заступником прокурора Харківської області в інтересах Громадської організації "Координаційна рада міських громадських організацій інвалідів міста Києва" вимоги за викладених підстав є необґрунтованими, недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають.