Дочірня компанія "Газ України"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"(далі –позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Публічного акціонерного товариства "Київенерго"(далі –відповідач) про стягнення 290 717 044, 27 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 06/11-7-ТЕ-41 від 12.01.2011 .

Ухвалою суду від 01.02.2012р. порушено провадження у справі № 5011-1/1043-2012 та призначено розгляд на 20.02.2012 р.

20.02.2012 відповідач подав до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи.

20.02.2012р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та пояснення по суті спору.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Суд задовольнив клопотання відповідача та відклав розгляд справи на 05.03.2012р.

05.03.2012 відповідач подав до канцелярії суду клопотання про зменшення штрафних санкцій.

05.03.2012 представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги позивача.

Представник відповідача заперечив проти позову, просив суд зменшити нараховані штрафні санкції.

Суд вирішив винести рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнив частково, про що повідомив сторін згідно резолютивної частини рішення.

Згідно ст. 87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

12 січня 2011 року між ДК "Газ України"НАК "Нафтогаз України"(позивач) та ПАТ "Київенерго"(відповідач) був укладений договір на постачання природного газу № 06/11-7-ТЕ-41. Згідно з цим договором, ДК "Газ України"зобов'язувався передати Відповідачу протягом січня - вересня 2011 року природний газ, а ПАТ "Київенерго"повинно прийняти та оплатити поставлений природний газ.

ДК "Газ України"свої зобов'язання згідно даного договору виконала, передавши Відповідачу протягом січня - вересня 2011 року природний газ, на загальну суму 354 953 688,28 грн., що підтверджується Актами прийому - передачі природного газу (наявні в матеріалах справи). Відповідач свої зобов'язання по договору виконав частково, а саме розрахувався за поставлений природний газ в сумі 95 430 500,00 грн.

Відповідно до вимог п. 4.1. договору на постачання природного газу № 06/11-7-ТЕ- 41 від 12.01.2011 року остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання - передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 7.3.1 договору газу № 06/11-7-ТЕ-41 від 12.01.2011 року за несвоєчасну оплату спожитого газу Відповідача зобов'язано сплатити на користь ДК "Газ України" пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Згідно п. 9.3. договору пеня нараховується постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.

У своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 290 717 044,27 грн. –боргу, а саме: 259 523 188,28 грн. –основної заборгованості, 3 527 916,97 грн. – індексу інфляції, 20 712 406,68 грн. –пені, 6 953 532,34 грн. –3% річних, та судовий збір у розмірі 64 380,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов’язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.

Відповідно до п.1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до 629 ЦК України (435-15) , договір є обов’язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

05.03.2012 у судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про зменшення штрафних санкцій, мотивуючи своє клопотання тим, що заборгованість за Договором стягнення якої є предметом спору виникла у зв'язку з різницею в тарифах на теплову енергію внаслідок невідповідності фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджені НКРЕ і на відшкодування яких з державного бюджету повинні бути перераховані субвенції відповідно до ст. 20 Закону України "Про теплопостачання", що не було здійснено з боку Кабінету міністрів України, який має винести постанову про перерахування субвенцій, згідно якої кошти надходять на рахунок із спеціальним режимом використання.

На підставі чого, суд керуючись правом наданим ст. 83 ГПК України вирішив зменшити розмір нарахованої пені на 50 %, тобто до 10 356 203,34 грн.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов’язань по оплаті за поставлений позивачем товар доведена матеріалами справи.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з урахуванням зменшення розміру пені.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача..

Керуючись ст.ст. 173, 193, ГК України (436-15) , ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82- 85 ГПК України, -

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київенерго"(01001, м.Київ, пл. Івана Франка 5, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Дочірньої компанії "Газ України"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"(04116, м.Київ, вул. Шолуденка 1, код ЄДРПОУ 31301827) 259 523 188 (двісті п’ятдесят дев’ять мільйонів п’ятсот двадцять три тисячі сто вісімдесят вісім) грн. 28 коп. –основної заборгованості, 3 527 916 (три мільйони п’ятсот двадцять сім тисяч дев’ятсот шістнадцять) грн. 97 коп. –індексу інфляції, 10 356 203 (десять мільйонів триста п’ятдесят шість тисяч двісті три) грн. 34 коп. –пені, 6 953 532 (шість мільйонів дев’ятсот п’ятдесят три тисячі п’ятсот тридцять дві) грн. 34 коп. –3% річних та судовий збір у розмірі 61 804 (шістдесят одну тисячу вісімсот чотири) грн. 80 коп.

В іншій частині заявлених позовних вимог – відмовити.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.