ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 6/602
27.02.12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЛ Студіо"
До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія РБС"
Про стягнення 149474,29 грн.
Суддя Ковтун С.А.
Представники сторін:
від позивача ОСОБА_1. –за дов.
від відповідача ОСОБА_2 –за дов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю "ХЛ Студіо"до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія РБС"про стягнення 149474,29 грн., а саме: 117855,68 грн. заборгованості, 25173,57 грн. пені, 6445,03 грн. штрафу за договором поставки №1 від 04.01.2011 р..
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог вказаного договору позивач поставив відповідачу товар, проте, відповідач в порушення умов договору зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом цієї справи.
Ухвалою суду від 30.12.2011 р. було порушено провадження у справі № 6/602, розгляд останньої призначено на 30.01.2012 p..
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав.
У судовому засіданні представником позивача подано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 16.01.2012 р., відповідно до якого місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія РБС"є: 01033 м. Київ вулиця Василя Яна, 3/5.
Розгляд неодноразово відкладався.
Відповідач у наданому суду відзиві позовні вимоги відхилив, зазначивши, що при укладені спірного договору не було досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, а тому він є таким, що не відбувся. Крім того, умовами договору передбачено подвійне стягнення пені, що суперечить вимогам законодавства, а також не встановлено період, за який вона стягується.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
04.01.2011 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "ХЛ Студіо"(постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія РБС"(покупцем) був укладений договір про поставки № 1 (далі –Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити будівельні матеріали, товари субститути та інші товари народного вжитку та господарювання (далі - товар), а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти й оплатити товар.
Згідно з п.п. 1.2, 1.3 Договору поставка товару здійснюється партіями. Партією вважається кількість товару, котра зазначається у видаткових документах постачальника. Усі видаткові документи, виписані в період дії цього Договору, вважаються такими, що укладені на умовах цього Договору, навіть вважаючи на те, що в самих видаткових документах може не бути посилання на цей Договір. Асортимент, ціна, кількість та умови поставки товару зазначаються на кожну партію товару окремо у рахунку - фактурі та/або видаткових документах постачальника, або зазначаються на декілька партій одночасно та зазначаються у додатках до цього Договору, з послідуючим відображенням у видаткових документах постачальника.
Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Договору покупець висловлює свій намір купити товар шляхом направлення замовлення на партію (далі - замовлення) покупцю. В замовленні покупець зазначає назву товару, його одиниця виміру, кількість товару та вхідні показники, котрі істотно впливають на виконання постачальником замовлення. Підтвердженням прийняття постачальником замовлення до виконання є видача покупцю рахунку-фактури у строк не пізніше трьох діб з моменту отримання постачальником замовлення від покупця.
Згідно з п. 3.4 Договору після отримання від постачальника рахунку-фактури покупець у підтвердження свого наміру сплачує суму грошових коштів, котрі зазначені у відповідному рахунку - фактурі.
Відповідно до 3.7 Договору постачальник на власний розсуд має право відвантажувати товар до моменту виконання п. 3.4 цього Договору. У цьому випадку дата виписки видаткової накладної постачальником і є датою відліку вимоги про сплату.
Згідно з п. 4.2 Договору строк оплати за товар визначається п. 3.4 та 3.7 Договору.
На виконання своїх зобов'язань за Договором постачальник у період з 04.10.2011 р. по 27.07.2011 р. поставив товар та надав експедиторські послуги, а покупець прийняв їх загальною вартістю 120569,44 грн., що підтверджується доказами, наданими в матеріали справи.
Покупець здійснив оплату товару частково на суму 2713,76 грн., внаслідок чого його заборгованість склала 117855,68 грн..
21.11.2011 р. постачальник виставив покупцю претензію з вимогою у семиденний строк оплатити товар на суму 117855,68 грн.
Станом на день розгляду справи заборгованість в розмірі 117855,68 грн. відповідачем не сплачена.
Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.
Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Факт порушення відповідачем зобов’язання на суму 117855,68 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.
Оскільки умовами Договору не встановлений строк оплати товару, зобов’язання є простроченим у семиденний строк після пред’явлення вимоги, тобто з 29.11.2011 р..
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 7.5 Договору у випадку невиконання умов оплати, визначених цим Договором, постачальник має право вимагати від покупця сплати штрафних санкцій у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення.
Згідно з п. 7.6 Договору у випадку недотримання умов оплати постачальник має право нарахувати покупцеві пеню, розраховану від суми простроченої сплати у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка є дійсна на час нарахування пені, за кожний прострочений день оплати.
Згідно з п. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Фактично обидва пункту Договору встановлюють такий вид забезпечення виконання зобов’язання як пеня, однак у різному розмірі.
Суд, виходячи з принципів розумності та справедливості, а також адекватності заявлених вимог про стягнення штрафних санкцій порушеному праву, вважає, що з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка є дійсна на час нарахування пені, за кожний прострочений день оплати, що передбачено п. 7.6 Договору.
Оскільки зобов’язання є порушеним з 29.11.2011 р., пеня нараховується за період з 29.11.2011 р. по 08.12.2011 р. (дата визначена позивачем).
Сума боргу (грн)
Період прострочення
Кількість днів прострочення
Розмір облікової ставки НБУ
Розмір подвійної облікової ставки НБУ в день
Сума пені за період прострочення
117855.68
29.11.2011 - 08.12.2011
10
7.7500 %
0.042 %*
500.48
За розрахунком суду з відповідача підлягає стягненню 500,48 грн. пені.
У задоволенні вимог про стягнення 25173,57 грн. штрафу та 4844,59 грн. пені судом відмовлено.
Крім того, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов’язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, що передбачено ст. 625 ЦК України.
Сума боргу (грн)
Період прострочення
Кількість днів прострочення
Розмір процентів річних
Загальна сума процентів
117855.68
29.11.2011 - 08.12.2011
10
3 %
96.87
За розрахунком суду з відповідача підлягає стягненню 96,87 грн. трьох процентів річних.
У задоволенні вимог про стягнення 937,66 грн. трьох процентів річних та 65,43 грн. інфляційних судом відмовлено.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.
Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 117855,68 грн. боргу, 96,87 грн. трьох процентів річних та 500,48 грн. пені, а разом 118453,03 грн.
У задоволенні вимог про стягнення 937,66 грн. трьох процентів річних, 65,43 грн. інфляційних, 25173,57 грн. штрафу та 4844,59 грн. пені судом відмовлено.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволенню позовних вимог. Зокрема, з відповідача підлягає стягненню 2369,06 грн. судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82- 85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія РБС"(01033, м. Київ вулиця Василя Яна, 3/5, код 35947164) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ХЛ Студіо"(02225, м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 18, кв. 126, код 34475249) 117855,68 грн. заборгованості, 96,87 грн. трьох процентів річних, 500,48 грн. пені, 2369,06 грн. судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя
С. А. Ковтун
рішення підписано 14.03.2012 р.