Суть спору: позивачі: ОСОБА_7 ОСОБА_9, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик", в якій просили суд визнати недійсним рішення загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик" від 03 лютого 2011 року, оформлене протоколом №8 загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик" від 03 лютого 2011 року.

рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 липня 2011 року по справі № 5002-3/2578-2011 позов задоволено (т. 1 а.с. 95-99).

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 серпня 2011 року апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик", залишена без задоволення, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 березня 2011 року у справі № 5002-3/2578-2011 залишено без змін (т. 1 а.с. 142-151).

Постановою Вищого Господарського Суду України від 07 грудня 2011 року, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 серпня 2011 року та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 липня 2011 року у справі № 5002-3/2578-2011 скасовані, справа направлена на новий розгляду до суду першої інстанції.

28 грудня 2011 року ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим суддею господарського суду Автономної Республіки Крим Чумаченко С.А. справа прийнята до свого провадження та справі привласнений № 5002-8/2578.1-2011 (т. 2 а.с. 2-3).

19 січня 2012 року ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим, на підставі статті 27 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі в якості третьої особи – ОСОБА_6 (т. 2 а.с. 17-19).

24 січня 2012 року та 26 січня 2012 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, шляхом заборони учаснику товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик" громадянину Ішік Мурату вчиняти будь-які дії пов’язані з відчуженням, перерозподілом або зміною розміру часток у статутному капталі товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик"; заборонити державному реєстратору Бахчисарайської районної державної адміністрації здійснювати дії щодо реєстрації змін до установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик" та змін відомостей про товариство з обмеженою відповідальністю "Базарчик", які містяться у ЄДРПОУ (т. 2 а.с. 22, 23).

Судом розглянуті дані заяви, зазначає, що вони не підлягають задоволенню.

02 лютого 2012 року ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим, на підставі статті 27 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі в якості третьої особи – ОСОБА_12 (т. 2 а.с. 104-107).

Судові засідання відкладались в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача - ОСОБА_1 20 лютого 2012 року у судовому засіданні позовну заяву підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Позивач - ОСОБА_9 20 лютого 2012 року у судовому засіданні позовну заяву підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Позивач - ОСОБА_3 20 лютого 2012 року у судове засідання не з’явився, про день та дату розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Позивач - ОСОБА_4 20 лютого 2012 року у судове засідання не з’явився, 17 лютого 2012 року направив на адресу суду пояснення по справі. У своїх письмових поясненнях зазначив, що на загальних зборах 03 лютого 2011 року присутній не був, запрошення на збори не отримував. Оскільки на зборах участі не приймав, то ніяких заяв не робив та рішень не приймав. Також не здійснював ніяких правочинов з ким - небудь щодо продажу своєї частки товариству з обмеженою відповідальністю "Базарчик". Грошей за продаж своєї частки не отримував. На підставі зазначеного, вважає, що рішення прийняте на загальних зборах засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик" є нелегітимним та незаконним. Позовні вимоги підтримує та просив суд позовну заяву задовольнити у повному обсязі. Просив розгляд справи провести без його участі.

Представник відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик" 20 лютого 2012 року у судовому засіданні надав письмовий відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Також надав суду письмові пояснення директора товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик" ОСОБА_13

Третя особа - Державний реєстратор Бахчисарайської районної державної адміністрації, м. Бахчисарай у судове засідання явку свого представника не забезпечила, про день та дату судового засідання була повідомлена належним чином. Причини неявки суд не відомі.

Представник третьої особа - ОСОБА_6 20 лютого 2012 року у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Третя особа - ОСОБА_12 20 лютого 2012 року у судове засідання не з’явилася, 16 лютого 2012 року надіслала на адресу суду заяву, в якій виклала свої пояснення. Зазначила, що 21 серпня 22010 року нотаріально оформила заяв про вихід з товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик". Від своєї частки відмовилась на користь ОСОБА_6. Зазначила, що не є засновником товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик".

Вищезазначені документи оглянуті судом у судовому засіданні та долучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, суд –

Товариство з обмеженою відповідальністю "Базарчик" зареєстроване державним реєстратором Бахчисарайської райдержадміністрації 03 липня 2007 року на підставі протоколу загальних зборів учасників № 1 від 27 червня 2007 року.

21 березня 2008 року відбулися загальні збори товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик", на яких було прийнято рішення про внесення змін до Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик", про що державним реєстратором 17 квітня 2008 року, був внесений відповідний запис до державного реєстру, згідно протоколу № 4 загальних зборів учасників від 21 березня 2008 року.

Засновниками товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик" згідно установчих документів були: ОСОБА_7 ОСОБА_3, ОСОБА_5 ОСОБА_4, кожен з яких володіли по 12,5% голосів, з часткою в статутному капіталі по 62500,00 грн.; ОСОБА_2, ОСОБА_6, які володіли по 25% голосів, з часткою в статутному капіталі по 125000,00 грн.

03 лютого 2011 року відбулись загальні збори засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик" (протокол № 8 загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик" від 03 лютого 2011 року).

Як вбачається з тексту протоколу загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик" № 8 від 03 лютого 2011 року, на зборах були присутні засновники: ОСОБА_3, ОСОБА_5 ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_6, які володіють 87,5% в статутному капіталі. Засновник ОСОБА_7 не був присутнім на вказаних зборах.

На загальних зборах товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик", які відбулися 03 лютого 2011 року, були прийняті наступні рішення:

- про вибори голови та секретаря зборів учасників товариства;

- про примусове виключення зі складу засновників товариства ОСОБА_1 (на підставі пункту 4.3 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик", у зв’язку зі створенням з його сторони перешкод в діяльності товариства, що виражене в усуненні від участі в загальних зборах, небажанні брати участь в збільшенні статутного капіталу і повного усунення від участі в ухваленні поточних рішень по питанням діяльності товариства);

- виплату ОСОБА_7 належної йому частки статутного капіталу;

- про вихід засновників ОСОБА_3, ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_2 зі складу учасників товариства;

- про приведення у відповідність до Статуту розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик";

- про внесення змін до Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик" та його затвердження в новій редакції;

- про призначення відповідального за реєстрацію внесених змін до установчих документів.

08 лютого 2011 року на підставі протоколу загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик" № 8 від 03 лютого 2011 року державним реєстратором Бахчисарайської державної адміністрації була проведена реєстрація змін до статутних документів товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик" за № 112310500700853.

Предметом позову у справі є вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик", оформленого протоколом № 8 від 03 лютого 2011 року.

Обґрунтовуючи підстави звернення з цим позовом до суду, позивачі вказують на те, що засновники товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик" ОСОБА_3, ОСОБА_5 ОСОБА_4, ОСОБА_2 не були присутніми на спірних загальних зборах; про проведення загальних зборів вони не були повідомлені, а тому не мали можливості приймати участь в прийнятті рішень загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик", оформлених протоколом №8 від 03 лютого 2011 року; в порушення пункту 2 статті 60 Закону України "Про господарські товариства" та пункту 6.10 Статуту у редакції від 21 березня 2008 року, взагалі не реєструвались із зазначенням кількості голосів та не ставили особисті підписи на відомостях про реєстрацію учасників зборів; ОСОБА_7 про проведення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик" належним чином повідомлений не був, у зв'язку чим не міг бути присутнім на вказаних зборах.

Представник позивача ОСОБА_1 позовну заяву підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити. Крім того, зазначав, що учасниками товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик" ОСОБА_3., ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_2 на момент проведення зборів були засвідчені у нотаріуса підписи у заявах про вихід зі складу учасників товариства. Проте невідомо, чи надавалися ці заяви вказаними особами державному реєстратору, загальним зборам чи посадовій особі товариства.

Також зазначив, що станом на 03 лютого 2011 року товариство вважало вказаних осіб повноважними учасниками товариства. Про це свідчить те, що у Протоколі № 8 вони вказані у якості учасників товариства з власними частками у статутному капіталі.

При цьому, як зазначив позивач, важливою обставиною є те, що у своїх заявах жоден із учасників не відмовився від своєї частки у статутному капіталі на користь іншого учасника товариства. Тобто учасники товариства, які написали заяви про вихід з його складу, мали намір вийти зі складу товариства. передавши свої частки товариству для наступної реалізації товариством у порядку частини 5 статті 53 Закону України "Про господарські товариства" та частини 4 статті 147 Цивільного кодексу України.

Відносно того, чи повідомляв учасник ОСОБА_7 товариство з обмеженою відповідальністю "Базарчик" про зміну адреси свого місцезнаходження, позивач зазначив наступне. 01 жовтня 2010 року були проведені загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик", рішенням зборів була затверджена нова редакція статуту товариства та на даних зборах ОСОБА_7 повідомив товариство та інших учасників про зміну адреси проживання, його нова адреса була вказана у тексті нової редакції статуту.

Затверджені протоколи та статут були передані для проведення державної реєстрації керівнику товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик", однак рішення зборів від 01 жовтня 2010 року не було виконане, державна реєстрації статуту від 01 жовтня 2010 року не була здійснена.

Як зазначає представник ОСОБА_1, останній зробив все, що залежить від нього для повідомлення товариства про зміну адреси: заявив про це на загальних зборах учасників, затвердив у числі інших нову редакцію статуту товариства з відповідними змінами.

Позивач ОСОБА_9 позовну заяву підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити. Зазначив, що протокол зборів № 8 складений з порушеннями та його зміст не відповідає дійсності. У протоколі № 8 загальних зборів вказано, що були присутні та навіть виступали учасники товариства ОСОБА_3., ОСОБА_12, ОСОБА_2., з пояснень же вказаних осіб впливає, що вони не були присутні на цих зборах.

Таким чином позивач, вважає, що рішення загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик" від 03 лютого 2011 року було прийнято за відсутності кворуму для проведення загальних зборів та прийняте рішення прийнято з порушенням вимог Закону України "Про господарські товариств" (1576-12) , що є підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів.

Позивач - ОСОБА_4. також позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позовну заяву у повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечує, позовні вимоги не визнає, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, вказує на те, що позивачами ще до прийняття рішення загальними зборами товариства від 03 лютого 2011 року оформленого протоколом № 8 були подані заяви до товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик" про добровільний вихід зі складу засновників. Заяви були подані до державного реєстратора бахчисарайської райдержадміністрації. Вказані заяви були зареєстровані в реєстрі приватними нотаріусами, які засвідчили підписи осіб, які підписали заяви. Тобто, позивачі на момент прийняття рішення загальними зборами товариства від 03 лютого 2011 року вже не були учасниками товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик", то відповідно їх присутність не могла вплинути на рішення учасників та на правочинність рішення.

Також відповідач зазначив, що вказане рішення ніяким чином не впливає на права позивачів.

Відносно належного сповіщення ОСОБА_1 про проведення загальних зборів, відповідач пояснив, що ОСОБА_7 був належним чином повідомлений, згідно положень діючого законодавства та положень статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик". Поштове повідомлення направлялось за адресою: АДРЕСА_1 тобто за адресою зазначеною у статуті товариства, а також, яка зазначена у формі № 3 реєстраційної картки. Тобто, ОСОБА_7 був належним чином повідомлений про час та місце проведення зборів.

Відповідачу не було відомо про те, що ОСОБА_7 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та ніяких змін місцязнаходження не вносилося до установчих документів.

Таким чином, як зазначає відповідач, рішення загальних зборів від 03 лютого 2011 року приймалося більшістю голосів учасників при наявності передбаченого законодавством і статутом кворуму, а ОСОБА_7 був належним чином повідомлений про час та місце проведення зборів, засідання було правомочне. На підставі зазначеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи – ОСОБА_6 зазначив, що вважає датою виходу позивачів зі складу учасників товариства дату подачі заяв про вихід, а договори купівлі – продажу частки в статутному капіталі лише підтверджують факт передачі корпоративних прав від ОСОБА_3., ОСОБА_12, ОСОБА_9 ОСОБА_4 до ОСОБА_6.

Стосовно ОСОБА_1, третя особа зазначила, що ним створювались перешкоди в діяльності товариства, що було виражене в усуненні від участі в загальних зборах, небажанні брати участь в збільшенні статутного капіталу і повного усунення від участі в ухваленні поточних рішень в діяльності товариства.

Дослідивши надані сторонами у підтвердження своїх доводів і заперечень докази та заперечення, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що заявлений позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Права учасників господарських товариств визначені статтею 10 Закону України "Про господарські товариства". Згідно з пунктом "а" частини 1 названої статті до прав учасників товариства віднесено право брати участь в управлінні справами товариства. Дана норма кореспондується з приписами статті 116 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (v0013700-08) підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства, позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах, порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

При цьому, відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 (v0013700-08) , при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону України "Про господарські товариства"); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина 4 статті 43 Закону "Про господарські товариства"); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (стаття 40, 45 Закону "Про господарські товариства" (1576-12) ).

Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 (v0013700-08) визначено, що право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його учасники, які були учасниками на дату прийняття рішення, що оскаржується. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

21 серпня 2010 року ОСОБА_12 та ОСОБА_3. були подані заяви до державного реєстратора Бахчисарайської райдержадміністрації про добровільний вихід за складу засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик" (т. 2 а.с. 27 та 28).

25 червня 2010 року ОСОБА_4. подав до державного реєстратора Бахчисарайської райдержадміністрації заяву про добровільний і вихід зі складу засновників товариства (т. 2 а.с. 29).

03 лютого 2011 року до компетентних органів була подана заява ОСОБА_2 про добровільний вихід зі складу засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик". Вказані заяви були зареєстровані в реєстрі приватними нотаріусами, які засвідчили підписи осіб, які підписали заяви (т. 2 а.с. 30).

Згідно довідки приватного нотаріуса Сімферопольського міського нотаріального округу від 31 травня 2011 року, яка була надана ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 01 жовтня 2010 року за реєстровим № 4465, зареєстрована справжність їх підписів на двох примірниках нової редакції статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик" (т. 2 а.с. 31).

Кім того, в матеріалах справи є наказ № 1/03-02-2011 року від 03 лютого 2011 року про прийняття заяви про добровільний вихід зі складу засновників ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 99).

З якого вбачається, що директор товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик" – ОСОБА_13 керуючись положенням статуту та законодавства України видав наказ прийняти від ОСОБА_2 нотаріально посвідчену заяву про вихід зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик", яка 03 лютого 2011 року зареєстрована в реєстрі приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_16. за № 457.

Відповідно до пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судам корпоративних спорів" від 24 жовтня 2008 року № 13 (v0013700-08) при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до Цивільного Кодексу України (435-15) та Закону про господарські товариства учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.

У протоколі № 8 загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик" від 03 лютого 2011 року (трете питання порядку денного) зазначено, що розглядалися заяви ОСОБА_12, ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_2. про вихід зі складу товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик", тобто подання позивачами заяв компетентним органам товариства передувало прийняттю рішення загальними зборами учасників.

Таким чином, станом на день проведення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик" від 03 лютого 2011 року оформленого протоколом № 8 ОСОБА_12, ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_2 вийшли зі складу учасників товариства, шляхом подачі відповідної заяви, та не були його членами.

У протоколі № 8 від 03 лютого 2011 року зазначено, що ОСОБА_12, ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_2 були присутні на засіданні загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик" та приймали участь у голосуванні по питанням порядку денного.

Відповідно, суд приходить до висновку, що позивачі були присутні на загальних зборах товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик".

На посилання позивачів, що протокол загальних зборів від 03 лютого 2011 року № 8 в порушення норм чинного законодавства не містить особистих підписів позивачів, суд зазначає, що Закон України "Про господарські товариства" (1576-12) не містить вимоги щодо підписання протоколу загальних зборів усіма учасниками, які були присутніми на зборах. Протокол підписує лише голова та секретар зборів.

Під час розгляду справи, судом був досліджений протокол № 8 загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик" від 03 лютого 2011 року, та з’ясовано, що протокол підписаний головою зборів – ОСОБА_6 та секретарем зборів - ОСОБА_13, які були обрані згідно протоколу № 8 від 03 лютого 2011 року.

Особи, які підписували протокол № 8 загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик" від 03 лютого 2011 року на сьогоднішній день до кримінальної відповідальності за фальсифікацію документів не притягувались.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, зокрема з протоколу загальних зборів від 03 лютого 2011 року № 8, позивачі продали свої корпоративні права (частки) ОСОБА_6

Договором про відступлення шляхом купівлі – продажу частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик" від 07 серпня 2010 року ОСОБА_4 (продавець) та ОСОБА_6 (покупець) уклали договір, яким продавець передає покупцю, а покупець приймає у власність частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик", у розмірі 62500,00 грн., що становить 12,50% статутного капіталу товариства за ціною 62500,00 грн., які повністю сплачені покупцем до моменту підписання цього договору. Частка, що відчужується, належить продавцеві на підставі статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик". Право власності на відчужувану частку в статутному капіталі переходить до покупця з моменту підписання цього договору (т. 2 а.с. 265-266).

Заявою від 27 грудня 2010 року ОСОБА_9 повідомила, що їй відомо про участь її чоловіка – ОСОБА_2, як засновника товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик". Цією ж заявою, ОСОБА_9 надал свою згоду своєму чоловікові – ОСОБА_2. на продаж належних йому 25% часток у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик", з усіма правами та обов’язками, що належать йому, які складають у сумі 125000,00 грн. за ціною продажу та на умовах укладання цього договору купівлі – продажу на власний розсуд чоловіка або його представника, діючого на підставі довіреності.

ОСОБА_9 27 грудня 2010 рок надав уповноважив довіреністю ОСОБА_13 продати від його імені усі належні йому корпоративні права – частки в розмірі 25% у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик", з усіма права та обов’язками, на будь – яких умовах та за ціну за його власним розсудом (т. 2 а.с. 268).

Договором про відступлення шляхом купівлі – продажу частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик" від 28 грудня 2010 року ОСОБА_13 (продавець) та ОСОБА_6 (покупець) уклали договір, яким продавець передає покупцю, а покупець приймає у власність частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик", у розмірі 125000,00 грн., що становить 25% статутного капіталу товариства за ціною 125000,00 грн., які повністю сплачені покупцем до моменту підписання цього договору. Частка, що відчужується, належить продавцеві на підставі статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик". Право власності на відчужувану частку в статутному капіталі переходить до покупця з моменту підписання цього договору (т. 2 а.с. 37-38).

Договором про відступлення шляхом купівлі – продажу частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик" від 07 серпня 2010 року ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_6 (покупець) уклали договір, яким продавець передає покупцю, а покупець приймає у власність частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик", у розмірі 62500,00 грн., що становить 12,50% статутного капіталу товариства за ціною 62500,00 грн., які повністю сплачені покупцем до моменту підписання цього договору. Частка, що відчужується, належить продавцеві на підставі статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик". Право власності на відчужувану частку в статутному капіталі переходить до покупця з моменту підписання цього договору (т. 2 а.с. 269-270).

Договором про відступлення шляхом купівлі – продажу частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик" від 07 серпня 2010 року ОСОБА_12 (продавець) та ОСОБА_6 (покупець) уклали договір, яким продавець передає покупцю, а покупець приймає у власність частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик", у розмірі 62500,00 грн., що становить 12,50% статутного капіталу товариства за ціною 62500,00 грн., які повністю сплачені покупцем до моменту підписання цього договору. Частка, що відчужується, належить продавцеві на підставі статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик". Право власності на відчужувану частку в статутному капіталі переходить до покупця з моменту підписання цього договору (т. 2 а.с. 271-272).

На сьогоднішній день вищезазначені договора є чинними, ніким не оспорюванні, тому у суду не має підстав вважати їх незаконними.

Згідно пункту 4.6. розділу 4 статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик" при передачі частки (її частини) третій особі відбувається одночасний перехід до неї всіх прав та обов’язків, що належали учаснику, який відступив її повністю або частково.

Так, станом вже на 03 лютого 2011 року ОСОБА_6 мав 87,5% статутного капіталу, не зважаючи на відсутність по цьому факту рішень зборів, або внесення з цього приводу змін до установчих документі.

Виходячи з наведеного, на момент прийняття рішення загальними зборами товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик" від 03 лютого 2011 року, яке було оформлене протоколом № 8, ОСОБА_12, ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_2 вже не були учасниками товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик".

Відповідно, позивачі не мали права звернення до суду із позовною заявою про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик", оскільки вказане рішення ніяким чином не впливає на їх права та не порушує їх права.

Відносно доводів позивачів щодо відсутності кворуму на загальних зборах товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик" від 03 лютого 2011 року, суду зазначає, що статутом товариства і положеннями Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) передбачено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотків голосів.

З огляду на подачу нотаріально посвідчених заяв колишніми учасниками товариства та укладення з ними договорів купівлі – продажу корпоративних прав, їх права перейшли до покупця ОСОБА_6, який на день проведення засідання вже мав 87,5 % часток статутного капіталу.

Зазначене свідчить про наявність кворуму при проведенні загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик", в результаті яких прийняте рішення, оформлене протоколом № 8 від 03 лютого 2011 року.

Відносно неналежного повідомлення ОСОБА_1 про проведення спірних загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик", з огляду на те, що на копії поштового конверту, яким повідомлявся останній про проведення спірних загальних зборів, зазначено адресу: АДРЕСА_1, тоді як ОСОБА_7 офіційно зареєстрований з 28 липня 2009 року за адресою: АДРЕСА_2, про що, було відомо товариству обмеженою відповідальністю Базарчик", суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про господарські товариства" акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту, повне і командитне товариство - засновницького договору. Установчі документи товариства у випадках, передбачених чинним законодавством, погоджуються з Антимонопольним комітетом України.

Установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Згідно статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик" в редакції, чинній на момент проведення спірних загальних зборів, ОСОБА_7 громадянин Туреччини, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, мешкав в Україні, АРК, АДРЕСА_1.

01 жовтня 2010 року були проведені загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик". рішенням зборів була затверджена нова редакція учасників статуту товариства.

У новій редакції статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик" за текстом була вказана нова адреса проживання ОСОБА_1.

Однак, слід зазначити, що рішення зборів від 01 жовтня 2010 року не було виконане та державна реєстрація статуту товариства від 01 жовтня 2010 року не була здійснена.

Відповідно, зміни щодо нової адреса проживання ОСОБА_1 не були зазначені у статуті товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик".

Оскільки не була здійснена державна реєстрація статуту товариства, відповідно у статуті була зазначена адреса ОСОБА_7 громадянин Туреччини, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, мешкав в Україні, АРК, АДРЕСА_1.

За даною адресою ОСОБА_7 і був повідомлений про проведення спірних загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик", відповідно до статуту товариства та у відповідності із законодавством.

Крім того, суд звертає увагу на те, що в довідці на постійне проживання ОСОБА_1, не зазначено повну адресу, за якою зареєстрований останній.

Посилання ОСОБА_1 на довідку, видану приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_19, не можна приймати до уваги, у зв’язку з тим, що в загальні положення статуту, який був зареєстрований нотаріусом в реєстрі за № 4465, в якості адреси ОСОБА_1 зазначена також адреса: Україна, АРК, АДРЕСА_1. Посилання на відомості, які вказані в цій довідці, як на підтвердження наявності у товариства з обмеженою відповідальністю "Базарчик" даних про фактичне місце проживання ОСОБА_1 є невірним, у зв’язку з відсутністю в матеріалах справи доказів звернення ОСОБА_1 до керівних органів товариства.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (частина 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).