Позовні вимоги Публічного АТ "Трест Житлобуд - 1", м. Харків до ТОВ "Сіті Брок", м. Київ, ТОВ "Видавничий будинок "Премьер", м. Харків та до ТОВ "Молода Україна-Харків", м. Харків полягають у визнанні недостовірною та такою, що дискредитує, порочить ділову репутацію АТ "Трест Житлобуд-1" інформацію, яка вміщена в оголошенні, що розміщене 08.12.2011р. у щоденному рекламно-інформаційному виданні "Премьер-Экспресс" №289 на сторінці №25 у розділі "Нерухомість" та спростуванні інформації, що розміщена у вказаному оголошенні. Зобов'язати TOB "Видавничий будинок "Премьер" протягом одного місяця з моменту набрання судовим рішенням законної сили розміщати у Щоденному рекламно-інформаційному виданні "Премьер - Экспресс"у розділі "Нерухомість" спростування наступного змісту: "Сіті Брок" приносить вибачення AT "Трест Житлобуд-1" за поширення недостовірної інформації, яка містила відомості про ініціювання загальних зборів AT "Трест Житлобуд-1" з повісткою дня по наступним питанням: 1) Ліквідація AT "Трест Житлобуд-1" за рішенням вищого органу емітенту; 2) Обрання Ліквідаційної комісії, затвердження порядку та строків ліквідації; 3) Порядок розподілу між акціонерами майна, яке залишається після задоволення вимог кредиторів; 4) затвердження ліквідаційного балансу.

У судове засідання 15.02.2012р. представник позивача з'явився, підтримує позовні вимоги.

У судове засідання представники 1-го відповідача з'явилися: проти позову заперечують, просять суд відмовити позивачу в повному обсязі, вказують, що згідно довідки вартість акцій Публічного АТ "Трест Житлобуд - 1" зросла.

У судове засідання 15.02.2012р. представник 2-го відповідача з'явився, проти позову заперечує та просить суд прийняти рішення про відмову від позову.

У судове засідання представник третього відповідача не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про місце та дату слухання справи був повідомлений належним чином, повідомлення отримав.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника третього відповідача.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

08.12.2011р. у Щоденному рекламно-інформаційному виданні "Премьер-Экспресс" №289 на сторінці 25 у розділі "Нерухомість" наступного змісту "УВАЖАЕМЫЕ АКЦИОНЕРЫ АО "ТРЕСТ ЖИЛСТРОЙ-1", г. Харьков, ул. Артема, 43 код ОКПО 01270285 ООО "Сити Брок (г. Киев, просп. Воссоединения. 7-а, офис 728), являющееся одним из крупнейших акционеров АО "Трест ЖИЛСТРОЙ-1", в связи с неблагоприятной экономической ситуацией в строительной отрасли, с целью защиты прав акционеров выносит на рассмотрение в повестку дня Общего собрания акционеров, которое состоится согласно действующего законодательства, следующие вопросы: 1. Ликвидация АО "Трест ЖИЛСТРОЙ-1" по решению высшего органа эмитента. 2. Избрание Ликвидационной комиссии, утверждение порядка и сроков ликвидации. 3. Порядок распределения между акционерами имущества, которое остается после удовлетворения требований кредиторов. 4. Утверждение ликвидационного баланса. Телефон для справок: 044 388 54 82".

Рекламодавцем даного оголошення є TOB "Сіті Брок", м.Київ через TOB "Молода Україна - Харків", м.Харків. Розповсюджувачем TOB "Видавничий будинок "Премьер", м.Харків. Відповідно до Договору №13-07/РА про надання права на збір модольної реклами від 02.04.2007р., що укладений між TOB "Молода Україна - Харків", м.Харків та TOB "Видавничий будинок "Премьер", м.Харків та Додаткової угоди №4 до зазначеного договору строк його дій продовжено до 31.12.2011р. За умовами договору №13-07/РА TOB "Молода Україна - Харків" зобов"язується забезпечити збір рекламно-інформаційних модулів для публікації у рекламно-інформаційному виданні "Прем"єр", проводити контроль достовірності наданої видавнику інформації, а видавник - TOB "Видавничий будинок "Премьер" зобов"язується повністю та у строк публікувати надані та сплачені TOB "Молода Україна - Харків" рекламно-інформаційні модулі в виданні "Прем"єр".

Позивач вважає, що інформація, розміщена у Щоденному рекламно-інформаційному виданні "Премьер-Экспресс"№289 на сторінці 25 у розділі "Нерухомість"є недостовірною і негативною, такою, що принижує ділову репутацію позивача, не відповідає фактичному положенню речей та має за мету виключно зіпсування імені AT "Трест Житлобуд-1", а тому підлягає спростуванню.

На підтвердження недостовірності інформації, викладеної відповідачами в оголошенні, позивач посилається на наступне:

1) TOB "Сіті Брок"є акціонером AT "Трест Житлобуд-1" та володіє 111578 акціями, що складає 0,5182 % від статутного капіталу позивача, а скликання позачергових загальних зборів акціонерів у відповідності до ст. 47 Закону України "Про акціонерні товариства" можуть вимагати акціонери, які сукупно є власниками 10 і більше відсотків простих акцій товариства.

Позивач у позовних вимогах зауважує, що TOB "Сіті Брок", в період між загальними зборами акціонерів 2007-го та 2008-го років придбало пакет акцій Товариства. Пізніше, протягом 2009, 2010 та 2011 років, представники TOB "Сіті Брок"звертались до Товариства з проханням запропонувати мажоритарному акціонеру викупити їх акції. Але мажоритарний акціонер жодного разу не виявив зацікавленості в придбанні незначного пакету акцій.

2) Розміщення оголошення відбулося саме в розділі "Нерухомість", де розміщують оголошення про купівлю-продаж нерухомого майна, в тому числі і позивач розміщує оголошення про продаж своїх квартир. У зв'язку із розміщенням оголошення знизилася кількість звернень до позивача щодо придбання квартир громадянами, постали питання щодо розірвання із позивачем попередніх договорів купівлі-продажу квартир, що є основним джерелом існування позивача.

В свою чергу, у відзиві на позовну заяву, що була подана до канцелярії суду 10.01.2012р. (вх.№131) та у запереченнях на доводи позивача від 13.02.2012р. (вх.№3081) перший відповідач проти позовних вимог повністю, заперечує, наводить низку фактів, на підставі яких на думку першого відповідача можна зробити висновок про повноту інформації, що міститься в опублікованому у щоденному рекламно-інформаційному виданні "Премьер-Экспресс" №289 на сторінці №25 у розділі "Нерухомість" оголошенні.

Відповідно до ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

При цьому за змістом приписів статті 91 ЦК право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 ЦК, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб'єкта (підприємця) (п. 8 Інформаційного листа ВГСУ № 01-8/184 від 28.03.2007р. (v_184600-07) ).

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (v_001700-09) вбачається, що відповідно до статей 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частина друга цієї статті встановлює способи захисту цивільних прав та інтересів, якими, зокрема, є припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувала до порушення; відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Крім того, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Цивільного кодексу України, інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 02.10.1992р. № 2657-ХІІ "Про інформацію" (в новій редакції згідно з Законом України від 13 січня 2011 року N 2938-VI (2938-17) ), під інформацією закон розуміє будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, під документом - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

Статтею 4 Закону України "Про інформацію" встановлено, що суб'єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об'єднання громадян; суб'єкти владних повноважень, а об'єктом інформаційних відносин є інформація.

Як визначено статтею 5 Закону України "Про інформацію", кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частиною 1 статті 7 України "Про інформацію" визначено, що право на інформацію охороняється законом.

Згідно частини 2 наведеної статті визначено, що ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Згідно зі ст. 34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Разом з тим, ст. 32 Конституції України встановлено, зокрема, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім’ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж права та обов’язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Згідно з ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім'я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про інформаційні агентства", інформаційними агентствами згідно з цим Законом є зареєстровані як юридичні особи суб'єкти інформаційної діяльності, що діють з метою надання інформаційних послуг.

Відповідно до п. 3 ст. 35 Закону України "Про інформаційні агентства", інформаційне агентство, суб'єкти діяльності інформаційних агентств не несуть відповідальності за розповсюдження інформації, яка не відповідає дійсності, принижує честь і гідність громадян та організацій, порушує їх права і законні інтереси або являє собою зловживання свободою діяльності інформаційних агентств і правами журналіста, якщо ця інформація: є дослівним відтворенням офіційних виступів посадових осіб державних органів, організацій і об'єднань громадян.

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (v_001700-09) , при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача ;

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Отже, для вирішення спору та прийняття правильного рішення необхідно встановити:

чи мало місце поширення відповідачем інформації;

чи стосувалася поширена інформація позивача ;

чи є підстави для визнання поширеної інформації недостовірною, що не відповідає дійсності;

чи призвело поширення інформації до порушення особистих немайнових прав позивача.

Крім того, відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (v_001700-09) зазначено, що обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази на своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В абз. 2 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (v_001700-09) зазначено, що під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

В ході розгляду справи по суті судом було досліджено оголошення, що розміщене 08.12.2011р. у Щоденному рекламно-інформаційному виданні "Премьер-Экспресс" №289 на сторінці 25 у розділі "Нерухомість".

Перший відповідач не заперечує, що вказане вище оголошення дійсно було поширене ним шляхом публікації 08.12.2011р. у Щоденному рекламно-інформаційному виданні "Премьер-Экспресс" №289 на сторінці 25 у розділі "Нерухомість".

За таких обставин, суд дійшов висновку про поширення першим відповідачем спірної інформації через другого та третього відповідача.

Щодо питання про те, чи стосувалась поширена відповідачами інформація позивача, суд зазначає наступне.

Поширена другим відповідачем шляхом публікації 08.12.2011р. у Щоденному рекламно-інформаційному виданні "Премьер-Экспресс" №289 на сторінці 25 у розділі "Нерухомість" стосується позивача, оскільки в тексті оголошення зазначено: "УВАЖАЕМЫЕ АКЦИОНЕРЫ АО "ТРЕСТ ЖИЛСТРОЙ-1" г. Харьков, ул. Артема, 43 код ОКПО 01270285 ООО "Сити Брок (г. Киев, просп. Воссоединения. 7-а, офис 728), являющееся одним из крупнейших акционеров АО "Трест ЖИЛСТРОЙ-1", ... ... 1. Ликвидация АО "Трест ЖИЛСТРОЙ-1" по решению высшего органа эмитента. ... ".

Наступним питанням, що підлягає дослідженню судом в рамках предмету доказування, є питання про те, чи є підстави для визнання поширеної інформації недостовірною, тобто такою, яка не відповідає дійсності.

Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності).

В абз. 5 п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (v_001700-09) , зазначено, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Зі змісту спірних правовідносин вбачається, що обов’язок доказування достовірності та правдивості поширеної інформації покладається на особу, яка цю інформацію поширила, тобто в даному випадку на ТОВ "Сіті Брок", м. Київ.

Відповідна правова позиція викладена і в п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (v_001700-09) , в якому зазначено, що обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

У п. 8 Інформаційного листа Вищого Господарського Суду України від 28 березня 2007 року № 01-8/184 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію" (v_184600-07) також зазначено, що у вирішенні відповідних спорів господарським судам необхідно виходити з того, що недостовірність негативної інформації є правовою презумпцією.

З наведеного випливає, що тягар доказування достовірності інформації про позивача покладається на першого відповідача, а на позивача покладено лише обов'язок доказування факту поширення такої інформації відповідачем. Цей висновок узгоджується з приписом абзацу першого частини другої статті 302 Цивільного кодексу України.

Таким чином, позивач повинен довести лише факт поширення інформації, а відповідач - її достовірність.

За твердженням першого відповідача в тексті оголошення він наводить оціночні судження щодо позивача, а відповідно до статті 30 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. На підставі ч.1 ст. 30 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Проте, суд дослідивши текст спірного оголошення не може погодитися з таким твердженням першого відповідача, оскільки, у тексті оголошення зазначено такі мовні звороти, як: "выносит на рассмотрение в повестку дня", "которое состоится". Тобто перший відповідач фактично констатує, що збори скликані згідно з діючим законодавством за питаннями, що вміщені у оголошенні відбудуться.

За таких підстав суд не вважає текст спірного оголошення таким, що відображає оціночні судження першого відповідача.

Також, перший відповідач, у відзиві до позовних вимог зазначає, що Закон України "Про акціонерні товариства" (514-17) не містить норм, які забороняють акціонерам, що мають менше ніж 10% акцій вимагати проведення зборів акціонерів, більш того, згідно ч. 3 ст. 47 Закону України "Про акціонерні товариства"рішення про відмову в скликанні позачергових загальних зборів приймається у випадку, якщо акціонер на дату подачі вимоги має менше ніж 10%, тобто, тим самим визнається можливість подання вимоги про скликання від таких акціонерів.

Абзацом 7 п.1 ст. 47 Законом України "Про акціонерні товариства" передбачено, що вимога про скликання позачергових загальних зборів подається в письмовій формі виконавчому органу на адресу за місцезнаходженням акціонерного товариства із зазначенням органу або прізвищ (найменувань) акціонерів, які вимагають скликання позачергових загальних зборів, підстав для скликання та порядку денного. У разі скликання позачергових загальних зборів з ініціативи акціонерів вимога повинна також містити інформацію про кількість, тип і клас належних акціонерам акцій та бути підписаною всіма акціонерами, які її подають.

Зважаючи на викладене, суд не може прийняти твердження позивача, що викладені в позовній заяві, що опубліковане спірне оголошення є вимогою про скликання загальних зборів акціонерів, оскільки обраний першим відповідачем спосіб подання заяви, шляхом публікації оголошення в засобах масової інформації про скликання позачергових загальних зборів не відповідає передбаченому Законом України "Про акціонерні товариства" (514-17) .

В свою чергу, суд приходить до висновку, що вказана інформація є недостовірною, оскільки спірне оголошення містить неповні відомості, щодо прав першого відповідача, як акціонера AT "Трест Житлобуд-1", перекручені відомості, щодо господарської діяльності позивача, зважаючи на спосіб викладення цих обставин першим відповідачем у спірному оголошенні, та його розміщення в розділі "Нерухомість" рекламно-інформаційного видання "Прем"єр".

Щодо питання про те, що поширена першим відповідачем інформація, порушує особисті немайнові права або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право суд зазначає наступне.

Позивачем в підтвердження завдання шкоди інтересам AT "Трест Житлобуд-1" надано копії листів та договорів з контрагентами (а.с.63-72), де зазначається, що контрагентам AT "Трест Житлобуд-1" стало відомо з засобів масової інформації (оголошення в рекламно-інформаційному виданні "Прем"єр) про ліквідацію AT "Трест Житлобуд-1". Так позивач зазначає, що у зв"язку з опублікуванням оголошення AT "Трест Житлобуд-1" було змушене укласти додаткові угоди з контрагентами про дострокове розірвання договірних відносин. Вказані вище докази підтверджують порушення спірним оголошенням прав AT "Трест Житлобуд-1", а тому позовні вимоги AT "Трест Житлобуд-1" в частині визнання недостовірною інформацію, яка вміщена в оголошенні, що розміщене 08.12.2011р. у Щоденному рекламно-інформаційному виданні "Премьер-Экспресс" №289 на сторінці 25 у розділі "Нерухомість" підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 34 ГК України дискредитацією суб’єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов’язаних із особою чи діяльністю суб’єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб’єкта господарювання.

Оскільки інформація, яка вміщена в оголошенні, що розміщене 08.12.2011 р. у Щоденному рекламно-інформаційному виданні "Премьер-Экспресс" №289 на сторінці 25 у розділі "Нерухомість" має недостовірний характер суд приходить до висновку про дискредитацію таким оголошенням суб"єкта господарювання - ПАТ "Трест Житлобуд-1" незалежно завдало таке оголошення або могло завдати шкоди діловій репутації ПАТ "Трест Житлобуд-1".

За таких підстав суд приходить до висновку, що в частині визнання недостовірною та такою, що дискредитує ПАТ "ТРЕСТ ЖИЛСТРОЙ-1" інформації, що вміщена у спірному оголошенні, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про зобов’язання TOB "Видавничий будинок "Премьер" протягом одного місяця з моменту набрання судовим рішенням законної сили розміщати у Щоденному рекламно-інформаційному виданні "Премьер - Экспресс" у розділі "Нерухомість" спростування наступного змісту: ТOB "Сіті Брок" приносить вибачення AT "Трест Житлобуд-1" за поширення недостовірної інформації, яка містила відомості про ініціювання загальних зборів AT "Трест Житлобуд-1" з повісткою дня по наступним питанням: 1) Ліквідація AT "Трест Житлобуд-1" за рішенням вищого органу емітенту; 2) Обрання Ліквідаційної комісії, затвердження порядку та строків ліквідації; 3) Порядок розподілу між акціонерами майна, яке залишається після задоволення вимог кредиторів; 4) затвердження ліквідаційного балансу.

Суд погоджується з запереченнями першого відповідача з приводу публікації впродовж місяця спростування спірного оголошення за текстом якого "ТОВ "Сіті Брок" приносить вибачення ..." виходячи з наступного.

В п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (v_001700-09) судам роз"яснено, що інформація, яка порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо).

Окрім цього в п.26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (v_001700-09) зазаначено, що відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. У свою чергу, частина перша статті 34 Конституції України кожному гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Суд не вправі зобов'язувати відповідача вибачатися перед позивачем у тій чи іншій формі, оскільки примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації за поширення недостовірної інформації не передбачено у статтях 16, 277 Цивільного кодексу України.

Спростування недостовірної інформації відповідно до ч. 7 ст. 277 ЦК України здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

За вказаних вище обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог в частині спростуванні інформації, що розміщена у спірному оголошенні шляхом розміщення впроовж місяця спростування у щоденному рекламно-інформаційному виданні "Премьер-Экспресс" за текстом якого: "ТОВ "Сіті Брок" приносить вибачення ..." слід відмовити, оскільки примусове вибачення, як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації за поширення недостовірної інформації не передбачено законодавством України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, позовні вимоги Публічного АТ "Трест Житлобуд - 1", м. Харків підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає витрати по сплаті судового збору у розмірі 941 грн. на позивача.

Одночасно, у зв"язку з внесенням позивачем судового збору у більшому розмірі ніж передбачено законом, відповідно до п.1 ч.1 ст. ст.7 Закону України "Про судовий збір" підлягають поверненню позивачу 941 грн. 00 коп. судового збору.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82- 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

Позов задовольнити частково.

Визнати недостовірною та такою, що дискредитує ПАТ "ТРЕСТ ЖИЛСТРОЙ-1" інформацію, яка вміщена в оголошенні, що розміщене 08.12.2011р. у Щоденному рекламно-інформаційному виданні "Премьер-Экспресс" №289 на сторінці 25 у розділі "Нерухомість" наступного змісту "УВАЖАЕМЫЕ АКЦИОНЕРЫ АО "ТРЕСТ ЖИЛСТРОЙ-1" г. Харьков, ул. Артема, 43 код ОКПО 01270285 ООО "Сити Брок (г. Киев, просп. Воссоединения. 7-а, офис 728), являющееся одним из крупнейших акционеров АО "Трест ЖИЛСТРОЙ-1", в связи с неблагоприятной экономической ситуацией в строительной отрасли, с целью защиты прав акционеров выносит на рассмотрение в повестку дня Общего собрания акционеров, которое состоится согласно действующего законодательства, следующие вопросы: 1. Ликвидация АО "Трест ЖИЛСТРОЙ-1" по решению высшего органа эмитента. 2. Избрание Ликвидационной комиссии, утверждение порядка и сроков ликвидации. 3. Порядок распределения между акционерами имущества, которое остается после удовлетворения требований кредиторов. 4. Утверждение ликвидационного баланса. Телефон для справок: 044 388 54 82".

В решті позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України (Управління державного казначейства у Дзержинському районі м. Харкова, код одержувача: 24134567, рахунок 31210206700003 в ГУДКСУ у Харківський області, МФО 851011, *; 101; код бюджетної класифікації 22030001; 03500039 Судовий збір ГС Х/о) на користь Публічного акціонерного товариства "Трест Житлобуд-1" (61002, м.Харків, вул. Артема, 43, код в ЄДРПОУ 01270285, р/р 260053001536 в АТ Банк "Меркурій", м.Харків, МФО 351663) - 941 грн. 00 коп. зайво сплаченого судового збору.