Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в березні 2008 року з газотранспортної системи позивача, який є володільцем природного газу, транспортування якого в загальному потоці здійснюється мережами ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", без наявності правових підстав, було відібрано 1366,607 тис.куб.м. природного газу.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 28.11.2011 року прийнято позовну заяву і порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 06.12.2011 року.

Ухвалами суду від 06.12.2011 року та від 04.01.2012 року відкладено розгляд справи відповідно на 04.01.2012 року та на 20.01.2012 року.

Ухвалою суду від 20.01.2012 року продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 03.02.2012 року.

В судовомузасіданні 03.02.2012 року оголошено перерву до 08.02.2012 року.

В судовомузасіданні 08.02.2012 року оголошено перерву до 09.02.2012 року.

Представник позивача, в судовому засіданні 09.02.2012 року, позовні вимоги підтвердв в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та письмових поясненнях по справі. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилаються на те, що в листопаді 2011 року ЗАТ "Укргаз-Енерго" повідомило ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" про те, в березні 2008 року ЗАТ "Укргаз-Енерго" не здійснювало постачання природного газу деяким промисловим споживачам України, в тому числі ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття". Тому вважає, що відповідачем в березні 2008 року з газотранспортної системи позивача, який є володільцем природного газу, транспортування якого в загальному потоці здійснюється мережами ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", без наявності правових підстав, було відібрано 1366,607 тис.куб.м. природного газу, просить зобов"язати відповідача повернути безпідставно набуте майно, а саме 1366,607 тис.куб.м. природного газу та покласти на останнього судові витрати.

Представник відповідача, в судовому засіданні 09.02.2012 року, проти позову заперечує, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Обгрунтовуючи свої заперечення посилається на те, що 28.11.2007 року між ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" (Покупець) та ЗАТ "Укргаз-Енерго" (Постачальник) укладено договір № 111/77/Х9(р)-08, згідно з умовами якого Постачальник зобов"язався здійснювати постачання природного газу протягом періоду з 01 січня по 31 грудня 2008 року. Згідно даного договору в березні 2008 року Відповідачу був поставлений природний газ в обсязі 1366,607 тис.куб.м. Тому ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття" не здійснювало жодного безпідставного відбору газу з газотранспортної системи ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України". Окрім цього посилається пропуск позивачем строку позовної давності, відповідно до статей 256, 257, 265, 267 Цивільного кодексу України. Також зазначає, що згідно рішення господарського суду Івано-Франківської області від 22.02.2011 року по справі № 19/48-27/62, відмовлено в позові Закритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" до Відкритого акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття" про стягнення заборгованості за договором на постачання газу № 111/77/Х(р)-08 від 28.11.2007 року з підстав неналежного виконання постачальником умов договору, щодо пред"явлення вимоги про оплату поставленого газу, яке залишено без змін згідно постанови Вищого господарського суду України від 14.06.2011 року. Просить відмовити в задоволенні позову.

Представник ПАТ "Івано-Франківськгаз", який приймав участь в судовому засіданні 03.02.2012 року, пояснив, що ПАТ Івано-Франківськгаз" є газорозподільним підприємством, що здійснює транспортування природного газу. Щодо розподілу природного газу в 2008 році зазначив, що передача природного газу здійснювалась відповідно до договорів із підписанням актів прийому-передачі, в тому числі за березень 2008 року, в обсязі 1366,607 тис.куб.м., від 31.03.2008 року. Жодних повідомлень Постачальника (ЗАТ "Укргаз-Енерго") про припинення дії угоди протягом періоду з січня по березень 2008 року зі споживачем на адресу ПАТ "Івано-Франківськгаз" не надходило, не надходило також і доручень про відключення відповідача від газопостачання у зв"язку із невиділенням лімітів газу на березень 2008 року, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 1729 від 27.12.2001 року (1729-2001-п) та п. 3.10. договору про надання послуг на транспортування природного газу № 52/66/ТР-07 від 25.07.2007 року. Вважає, що твердження позивача, щодо отримання відповідачем майна (природного газу) без правових підстав, є хибним.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами та витребувані судом, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

З матеріалів справи вбачається, що згідно п. 2.1. Статуту дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", зареєстрованого 11.06.2010 року, компанія створена з метою забезпечення безперебійного транспортування природного газу, ефективного функціонування та розвитку газового комплексу, більш повного задоволення потреб промислових і побутових споживачів у сировині та паливно-енергетичних ресурсах і одержання прибутку. Одним із основних напрямків діяльності компанії в галузі трубопровідного транспорту є надання послуг з транспортування і зберігання природного газу, забезпечення ним споживачів України в обсягах, встановлених контрактами і договорами (п. 2.2.Статуту).

ЗАТ "Укргаз-Енерго" листом № 01-16-265 від 08.11.2011 року повідомило ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтога України", що в І кварталі 2008 року з ресурсів ЗАТ "Укргаз-Енерго" не здійснювалось постачання природного газу підприємствам, зазначеним у листі, в тому числі ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" в березні 2008 року в обсязі 1366,607 тис.куб.м.

При цьому судом встановлено, що 28.11.2007 року між Закритим акціонерним товариством "Укргаз-Енерго" (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством "Нафтохімік Прикарпаття" (Покупець) укладено договір на постачання природного газу № 111/77/Х9(р)-08 (далі Договір), згідно з умовами якого Постачальник зобов'язувався здійснити постачання природного газу протягом періоду з 01 січня по 31 грудня 2008 року (включно).

За умовам п. 1.1. Договору постачальник згідно даного договору зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, вказаному у Статті 2 даного Договору.

Згідно п. 3.2. Договору покупець зобов'язався укласти технічну угоду щодо порядку обліку газу з ВАТ "Івано-Франківськгаз" ("газорозподільне підприємство") в пунктах приймання-передачі газу, вказаних в п. 4.1. Договору. В п. 4.1. Договору зазначено, що Постачальник передає газ Покупцеві на комерційному вузлі/вузлах обліку газу Покупця. Право власності на газ переходить від Постачальника до Покупця в Пунктах приймання-передачі; після переходу права власності на газ Покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ (п. 4.2. Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору ціна 1000,0 кубічних метрів газу, який передається Постачальником Покупцеві на умовах даного Договору узгоджується Сторонами шляхом підписання додаткових угод до даного Договору на кожний Місяць поставки. Пунктом 6.2. Договору передбачено здійснення Покупцем попередньої оплати за газ. Разом з тим, п. 6.3.1. Договору передбачено можливість здійснення остаточного розрахунку за поставлений газ на підставі рахунку-фактури виставленого Постачальником Покупцеві.

Згідно Договору в березні 2008 року Відповідачу був поставлений природний газ в обсязі 1366,607 тис.куб.м., що підтверджується додатковою угодою № 3 до Даного договору, яка укладена сторонами 21.02.2008 року. Крім того, факт поставки газу в березні 2008 року саме ЗАТ "Украгаз-Енерго" підтверджується рахунками-фактурами № СФг-008004 від 25.02.2008 року, № СФг-007888 від 21.02.2008 року та № СФг-008167 від 11.03.2008 року, відповідно до яких ЗАТ "Украгаз-Енерго" предявило ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" вимогу про здійснення попередньої оплати за природний газ, який повинен був бути поставлений в період з 01.03.2008 року по 31.03.2008 року (подекадно).

Також, факт поставки газу Відповідачу в березні 2008 року ЗАТ "Укргаз-Енерго" підтверджується іншими доказами, які надані суду, зокрема: листом ЗАТ "Украгаз-Енерго" № 05-08/1.01300 від 03.04.2008 року, згідно з яким ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" було повідомлено про те, що з початку 2008 року ЗАТ "Украгаз-Енерго" здійснює реалізацію імпортованого в Україну природного газу підприємствам споживачам. Для НАК "Нафтогаз України" та/або його дочірніх компаній газ з імпортованих ресурсів не передавався.

ПАТ "Івано-Франківськгаз" надано суду акт приймання-передачі газу за березень 2008 року, який підписано відповідачем та погоджено ПАТ "Івано-Франківськгаз", та підтверджує факт, що в березні 2008 року ЗАТ "Украгаз-Енерго" передано, а ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" прийнято газ в обсязі 1366,607 тис.куб.м.

Таким чином, вище наведені докази свідчать, що ЗАТ "Украгаз-Енерго" здійснено поставку газу ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" в березні 2008 року, тому суд вважає, що ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" не здійснювало в даному випадку безпідставного відбору газу з газотранспортної системи ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України".

Що стосується спірних питань, які існували чи існують між ЗАТ "Укргаз-Енерго" та ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" щодо наявності чи відсутності у них ресурсу, тощо, вони не можуть бути предметом дослідження та розгляду по даній справі, оскільки не стосуються її предмету спору.

Наведені докази свідчать про те, що постачання природного газу відповідачу в березні 2008 року здійснювалось на договірних засадах з постачальником газу ЗАТ "Укргаз-Енерго".

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

При вирішенні даного спору суд виходить з того, що згідно ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України особа має право звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Проте, при розгляді даної справи позивачем не обгрунтовано те, яким чином порушені його права і з яких підстав він в даному випадку є потерпілою стороною. Адже він не виступає власником майна, про повернення якого заявлено позов. Не надано ним доказів і того, що власник майна - постачальник газу - пред"явив до нього вимогу з приводу його збереження.

Окрім цього суд звертає увагу на приписи статті 256 ЦК України, згідно яких позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ст.ст. 265, 267 ЦК України).

Як випливає з позовних вимог, несанкціонований відбір газу з газотранспортної системи, яка належить Позивачу, був здійснений Відповідачем протягом березня 2008 року. Разом з тим, Позивач звернувся з позовом про захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів 15.11.2011 року.

При цьому, Позивач зазначає, що йому стало відомо про порушення його прав лише в листопаді 2011 році, проте, дане твердження не відповідає дійсності, що підтверджується матеріалами справи.

Так, згідно з листом № 6-3255/1.2-11 від 24.05.2011 року НАК "Нафтогаз України" направило на адресу Позивачу перелік підприємств, які здійснювали несанкціонований відбір газу у лютому-червні 2008 року, в переліку таких підприємств є ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття".

Крім того, відповідно до статті 265 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" відповідно до статутних документів здійснює надання послуг з транспортування і зберігання природного газу. Згідно з п. 12 Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженого Постановою КМУ № 1729 від 27.12.2001 року (1729-2001-п) , газотранспортні підприємства НАК "Нафтогаз України", забезпечують транспортування природного газу, виконують диспетчерські функції з контролю та регулювання надходження і реалізації природного газу, ведуть приладовий облік і здійснюють контроль за якістю газу, протранспортованого та реалізованого споживачам.

Таким чином, виконання поставлених на нього згідно із чинним законодавством України функцій щодо ведення обліку, виконання диспетчерських функцій з контролю та регулювання надходження і реалізації природного газу робить неможливим факт відсутності у Позивача до листопада 2011 року відомостей про несанкціонований відбір газу.

Отже, Позивач згідно покладених на нього функцій, повноважень та обов'язків повинен був дізнатись про несанкціонований відбір газу вже в березні-квітні 2008 року.

Таким чином, крім безпідставності на необґрунтованості матеріально-правої вимоги Позивача, ним також порушено строк позовної давності.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

В даному випадку позивачем не обгрунтовано, яким чином порушено його права та з яких підстав ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" вважає, що він є власником майна, про повернення якого заявлено позов. Окрім цього позивачем не подано доказів, що власником майна, постачальником газу, пред'явлено до нього вимоги з приводу збереження майна.

Станом на час вирішення спору в суді, позивачем не доведено факту порушення його цивільного права.

За наведених обставин вимоги позивача є необгрунтованими, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 15, 16, 509, 256, 257, 265, 267, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в позові Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття" про зобов"язання повернути безпідставно набуте в березні 2008 року майно - 1366,607 тис.куб.м. природного газу відмовити.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.