Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Дочірнього підприємства "Лисичанський холодокомбінат" Відкритого акціонерного товариства "Луганськхолод", м.Лисичанськ Луганської області

до Приватного підприємства "Імпоркос", м.Луганськ

про стягнення 1198800 грн. 00 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача представник за довіреністю ОСОБА_1, довіреність №108 від 12.01.2012;

від відповідача не прибув.

Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №1/122 від 27.07.2011 в сумі 1198800 грн. 00 коп.

Відповідач клопотанням б/н від 08.02.2012 просив розглянути справу за відсутності представника.

Суд, з урахуванням думки представника позивача, вважає можливим задовольнити вказане клопотання.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та не прибуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області встановив наступне.

Між Дочірнім підприємством "Лисичанський холодокомбінат" Відкритого акціонерного товариства "Луганськхолод" (покупець, позивач) та Приватним підприємством "Імпоркос" (продавець, відповідач) 27.07.2011 був укладений договір №1/122 (далі-договір), за умовами якого продавець зобов"язався продати тропічні масла/жири рослинного походження (товар) в кількості 55 тон за ціною 22 грн. 20 коп. за 1 кг (п.1.1 договору).

Пунктом 1.2 договору сторони визначили, що загальна сума договору 1221000 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ.

Відповідно до п.3.1 договору поставка здійснюється протягом 5 календарних днів з моменту надходження оплати на рахунок продавця на умовах самовивезення зі складу продавця. Товар переходить у власність покупця з моменту підписання накладних і передачі йому товару.

Згідно п.4.1 договору покупець оплачує продавцю товар на умовах передплати протягом 20 днів з моменту укладення договору.

На виконання вказаних умов договору позивач перерахував відповідачу передплату в сумі 1198800 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №783 від 28.07.2011 (а.с.14) та №788 від 29.07.2011 (а.с.15).

Відповідач поставку товару, в передбачений п.3.1 договору строк, не здійснив.

У відповідь на лист позивача від 16.08.2011, відповідач листом б/н від 25.08.2011 пояснив, що не має змоги в серпні місяці 2011 виконати свої обовязки по договору №1/122 від 27.07.2011 та зазначив, що постачання буде мати місце у вересні 2011 року.

Але у вересні 2011 відповідач товар, обумовлений договором, позивачу не поставив, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Договір №1/122 від 27.07.2011 за своєю правовою природою є договором поставки, до якого застосовуються відповідні положення Цивільного (435-15) та Господарського кодексів України (436-15) ., в т.ч. параграфу 3 глави 54 Цивільного кодексу України (435-15) та параграфу 1 глави 30 Господарського кодексу України (436-15) .

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Станом на дату розгляду справи в суді товар, обумовлений договором №1/122 від 27.07.2011, позивачу відповідачем не був поставлений, внаслідок прострочення відповідачем строків його поставки, про що зазначено позивачем у позовній заяві та підтверджено в судовому засіданні.

Крім того, договір №1/122 від 27.07.2011 припинив свою дію 31.12.2011 (п.6.1 договору).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме, з платіжних доручень №783 від 28.07.2011 та №788 від 29.07.2011, позивач перерахував відповідачу суму передплати в розмірі 1198800 грн. 00 коп.

Згідно ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи викладене, позивачем належним чином обґрунтована та підлягає до задоволення вимога про стягнення з відповідача суми передплати за договором поставки №1/122 від 27.07.2011 в сумі 1198800 грн. 00 коп.

Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 09.02.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

1. Позов Дочірнього підприємства "Лисичанський холодокомбінат" Відкритого акціонерного товариства "Луганськхолод" до Приватного підприємства "Імпоркос" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Імпоркос", вул.Совєтская, б.76, офіс 1414, м.Луганськ, код 32742463 на користь Дочірнього підприємства "Лисичанський холодокомбінат" Відкритого акціонерного товариства "Луганськхолод", вул.Первомайськая, б.201а, м.Лисичанськ Луганської області, код 21756908 заборгованість в сумі 1198800 грн. 00 коп., судовий збір в сумі 23976 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.