Суть спору: позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 19856613,67 грн., з яких 17749888, 95грн. основного боргу за поставлений природний газ згідно договору №06/10-2620ТЕ-34 від 20.12.2010р. про закупівлю природного газу за державні кошти, 1325584,86 грн. пені, 419553,01 грн. інфляційних нарахувань, 361586,85 грн. 3% річних, посилаючись на умови договору поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання від 20.12.2010р., ст.ст. 258, 525, 526, 530, 550- 552, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216- 217, 231, 264- 265 Господарського кодексу України.

Відповідач в письмовому відзиві на позов зазначає, що дана заборгованість за спожитий природний газ виникла в результаті застосування тарифів на комунальні послуги для населення, що надає підприємство, які є нижчими фактичних витрат на їх виробництво та відсутністю постанови Кабінету Міністрів України про відшкодування в 2011 році різниці в тарифах на послуги теплопостачання, що надаються населенню, яка в минулих роках відшкодовувалась теплопостачальним організаціям та спрямовувалася на погашення заборгованості за газ.

Зазначає, що оскільки тарифи на теплову енергію переглядаються несвоєчасно і не покривають фактичних витрат на їх виробництво, то відповідач звертався до Міністра регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України з проханням звернутися до Кабінету Міністрів України щодо врегулювання питання відшкодування різниці в тарифах для підприємств ЖКГ за 2011р. та врегулювання з Міністерством енергетики та вугільної промисловості України щодо врахування підпорядкованими їм газопостачальним та енергопостачальним організаціям при розрахунках за природний газ та електроенергію сум невідшкодованої різниці в тарифах.

Стверджує, що заборгованість по оплаті за спожитий газ виникла в результаті невідшкодування відповідачеві, як передбачено Законом України "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) різниці в тарифах на теплопостачання для населення, яка станом на 01.10.2011р. становить 17921187, 44 грн., значної динаміки зросту цін на газ при незначному підвищенні тарифів для населення ( за період з 2007р. по 2011р. ціна на газ зросла від 6856грн. до 1309, 20 грн. за 1 тис. куб.м, що становить 90,85%, в той час як тарифи для населення за цей період підвищено лише на 25% від 194, 79 грн. до 243, 37 грн. за 1 Гкал.), заборгованістю населення за спожиті комунальні послуги ( станом на 31.01.2012р. становить 7736799, 64 грн.)., яка станом на 31.01.2012р. становить 7736799, 64 грн. Крім того зазначає, що по договорах, які укладені між позивачем та відповідачем станом на 01.01.2011р. залишок боргу становить 18547876, 12 грн., за 9 місяців 2011р. спожито природного газу на суму 35859814, 26 грн., оплачено коштами 24827347, 07 грн., що становить 69, 2% суми спожитого газу закрито за рахунок різниці в тарифах станом на 01.01.2011р.-11659155, 87 грн.

З огляду на викладені обставини відповідач, просить суд звернути увагу на важкий фінансовий стан підприємства та відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені, яка заявлена до стягнення.

Розглядом матеріалів справи встановлено :

Між дочірньою компанією "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та комунальним підприємством "Міськтепловодоенергія", м. Кам’янець-Подільський (покупець) 20.12.2010р. укладено договір № 06/10-2620 ТЕ-34 про закупівлю природного газу за державні кошти.

Відповідно до п.1.1. договору постачальник зобов’язується поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання.

За умовами п.п.1.2., 1.3 договору постачальник передає покупцю в період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011року природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 32260,000тис. куб.м. по місяцях: січень - 5880 тис. куб.м., лютий - 5470 тис. куб.м., березень - 4800 тис. куб.м., квітень - 1645 тне. куб.м., травень - 720 тис. куб.м., червень - 645 тис. куб.м., липень - 585 тис.куб.м., серпень - 250 тис. куб. м ., вересень - 565 тис. куб.м., жовтень - 2170 тис.куб.м., листопад - 4080 тне.куб.м., грудень - 5450 тис. куб.м.). Обсяги закупівлі газу можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та рівня оплат.

Згідно з р. 3 договору ціна за 1000 куб.м. газу становить 840,196 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу до сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ 1309, 20 грн. Загальна вартість цього договору на дату його укладення становить 35195660,00 грн. Сторони домовились, що ціна за 1000,0 кубічних метрів газу встановлюється на рівні граничної ціни на газ та/або тарифів, затверджених уповноваженим державним органом. У разі зміни уповноваженим державним органом граничної ціни на газ та/або тарифів, сторонами в обов'язковому порядку застосовується нова ціна на газ та/або тарифи.

Відповідно до п.4.1 договору розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 (тридцять чотири) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 (тридцять три) відсотки вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставка. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно з п. 4.2 договору при невиконанні покупцем вимог, передбачених у п. 4.1 цього договору, постачальник має право обмежити або припинити ( у між опалювальний період) постачання газу покупцеві.

Пунктом 5.1 договору передбачено строк поставки газу: з 01.01.2011р. по 31.12.2011р.

Відповідно до п. 6.1.1. договору покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений газ.

У разі порушення покупцем умов п. 4.1 цього договору, покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 7.3.1. договору).

Договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін, але не раніше ніж через 14 днів (п'ять робочих днів у разі застосування процедури закупівлі: підстав, визначених пунктом 3 частини другої Закону України "Про здійснення державних закупівель" (2289-17) ) з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель відомостей про рішення уповноваженого органу про погодження процедури закупівлі в одного учасника, поширює дію на відносини, що фактично складне між сторонами з 1 січня 2011 року і діє у частині поставки газу до 31 грудня 2011 року включно, а у частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення (п.10 договору).

Додатком від 20.12.2010р. до договору поставки сторони погодили умови поставки і обліку газу та інші права та обов’язки сторін, порядок приймання передачі газу. Зокрема, відповідно до п.1.3.1 додатку у разі невиконання та / або несвоєчасного виконання покупцем вимог п. 4.1 договору постачальник має право зменшити плановий обсяг поставки, який зазначається в заявці на наступний місяць поставки, пропорційно загальній сумі грошових коштів не сплачених покупцем станом на 26 число місяця, що передує місяцю поставки.

Відповідно до п.2.2 додатку приймання - передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки газу, оформляється актом приймання передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість.

28.01.2011р. сторони підписали додаткову угоду №1 до договору від 20.12.2010р., відповідно до якої назву договору та відповідного додатку №1 до нього викладено в новій редакції " Договір поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання" . Крім того домовились, що загальна вартість цього договору складається із сум вартості місячних поставок газу ( п.3.1.1 договору), ціна за 1000,0 кубічних метрів газу встановлюється на рівні граничної ціни на газ та/або тарифів, затверджених уповноваженим державним, у разі зміни уповноваженим державним органом граничної ціни на газ та/або тарифів, сторонами в обов'язковому порядку застосовується нова ціна на газ та/або тарифи ( п.3.2 договору).

Додатковою угодою № 2 від 04.04.2011р. сторони погодили, що з 01 квітня 2011 року ціна за 1000 куб.м. газу становить 815,000 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2 %; податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 259,70 грн., крім того ПДВ - 20%. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ-1309,20 грн. ( п.3.1 договору).

Додатковою угодою №3 від 11.07.2011р. сторони погодили, що з 01 липня 2011 року ціна за 1000 куб.м. газу становить 790,20 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2 %; податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 285,00 грн., крім того ПДВ - 20%. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ -20%, всього 1309,20 грн.

Відповідно до додаткової угоди №4 від 30.08.2011р. сторони погодили, що з 06.08.2011р. по 30. 09. 2011р. поставка природного газу для надання релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання здійснюватися за окремим договором у зв'язку із набуттям чинності Закону України від 07.07.2011р. " про внесення змін до Податкового кодексу України (2755-17) та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України".

Додатковою угодою №5 від 03.10.2011р. сторони погодили вважати договір № 06/10-2620 ТЕ-34 від 20 грудня 2010 року припиненим в частині поставки природного газу з 01 жовтня 2011 року.

На виконання умов договору та додаткових угод, ДК "Газ України" протягом січня-вересня 2011 року поставило відповідачу відповідно до актів передачі-приймання природного газу, підписаних та скріплених печатками сторін, від 31.01.2011р.на суму 7132525,52 грн., від 28.02.2011р. на суму 6419003, 68 грн., від 31.03.2011р. на суму 5441740, 86 грн.. від 30.04.2011р. на суму 1292958, 06 грн., від 31.05.2011р. на суму 771793, 04 грн., від 30.06.2011р. на суму 735871, 21 грн., від 31.07.2011р. на суму 626746, 78 грн., 31.08.2011р. на суму 299247, 78 грн., від 30.09.2011р.на суму 579476, 80 грн. природний газ всього на загальну суму 23 299 363,73 грн.

Відповідач взяті на себе зобов’язання за договором щодо оплати за отриманий газ належним чином не виконав, сплативши кошти у розмірі 5 549 474,78 грн., що підтверджується платіжними дорученнями за квітень –вересень 2011р. Заборгованість по оплаті за отриманий газ склала 17 749 888, 95 грн., що не спростовується відповідачем.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не сплатив суму заборгованості, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 17749888,95 грн. основного боргу, 1325584,86 грн. пені, 419553,01 грн. інфляційних нарахувань, 361586,85 грн.3% річних.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та давши їм оцінку в сукупності суд враховує таке.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (436-15) .

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи між ДК "Газ України"НАК "Нафтогаз України" та КП "Міськтепловоденергія" укладено договір № 06/10-2620 ТЕ-34 від 20.12.2010 року ( із змінами та доповненнями) поставки природного газу для надання послуг населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін., до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із п. 10 Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України затверджених наказом Держкомнафтогазу від 01.11.1994 за № 355 (z0281-94) розрахунки за газ здійснюються за цінами та в порядку, передбаченому договорами, які укладаються між газопостачальною і газозбутовою організаціями та споживачами, а також між газозбутовими організаціями та споживачами. Термін оплати, порядок нарахування оплати і перевірки правильності нарахування обумовлюється договором між сторонами

Невиконання зобов’язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов’язання.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті за постачання газу не виконав, в результаті чого у нього виникла заборгованість в сумі 17749888,95 грн., що не спростовується відповідачем. Тому заборгованість в сумі 17749888,95 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 419553,01 грн. інфляційних нарахувань за листопад березень-червень 2011р. та 361586,85 грн. 3% річних за період з 21.02.2011р.по 08.12.2011р. судом враховується, що статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти, річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналізуючи поданий позивачем розрахунок нарахування інфляційних втрат та 3% річних, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення 419553,01 грн. інфляційних нарахувань за листопад березень-червень 2011р. та 361586,85 грн. 3% річних за період з 21.02.2011р. по 08.12.2011р., тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарського зобов’язання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов’язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) .

Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов’язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 7.3.1. договору від 20.12.2010р. передбачено, що у разі порушення Покупцем умов п. 4.1 цього Договору, покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивач просить стягнути з відповідача 1325584, 86грн. пені за період з 08.06.2011р. по 08.12.2011р. Аналізуючи поданий розрахунок, суд прийшов до висновку, що позивач вірно нарахував відповідачу 1325584, 86грн. пені за період з 08.06.2011р. по 08.12.2011р .

Водночас, частиною 1 статті 550 Цивільного кодексу України встановлено загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України: розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В силу дії частини 1 статті 233 Господарського кодексу України: у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України: господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідач просить суд зменшити розмір пені з огляду на те, що згідно договору газ придбавався для надання послуг з теплопостачання та гарячого водопостачання населенню, несвоєчасна та неповна оплата послуг по транспортуванню позивачем газу пов’язана з несвоєчасною та неповною оплатою послуг споживачами - фізичними особами, невідшкодуванням, як передбачено Законом України "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) різниці в тарифах на теплопостачання для населення, значної динаміки зросту цін на газ при незначному підвищення тарифів для населення. В підтвердження надає розшифровку кредиторської заборгованості станом на 31.12.2011р, журнал-ордер і відомість по рахунку 3611 про заборгованість населення за послуги з теплопостачання .

Враховуючи вищенаведене, норми законодавства, заяву відповідача щодо важкого фінансового стану комунального підприємства, об’єктивні обставини, які призвели до виникнення боргу, беручи до уваги те, що відповідачем газ придбавався для надання послуг з теплопостачання населенню, які мають заборгованість по сплаті послуг, невідшкодовану різницю в тарифах на для населення, а також розмір стягнутих з відповідача збитків від інфляційних та річних, невикористання позивачем права передбаченого п. 4.2. договору від 20.12.2010р. суд вважає необхідним зменшити розмір пені на п’ятдесят відсотків - до 662792,43 грн. ( аналогічна правова позиція міститься у постанові ВГСУ від 22.11.2011р. по справі №11/5005/6874/2011, постанові РАГС від 21.09. 2011 року по справі № 2/5025/1226/11)..

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача. При розподілі судових витрат судом враховується п. 3.17.4. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 18 (v0018600-11) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) судами першої інстанції" відповідно до якого судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки

Керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 32- 34, 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

Позов дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ до комунального підприємства "Міськтепловодоенергія" м.Кам'янець-Подільський про стягнення 19856613,67 грн., з яких 17749888,95 грн. основного боргу, 1325584,86 грн. пені, 419553,01 грн. інфляційних нарахувань, 361586,85 грн.3% річних задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Міськтепловоденергія", м. Кам’янець-Подільський (код 36588183) на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ ( код 31301827 ) 17749888,95 грн. (сімнадцять мільйонів сімсот сорок дев’ять тисяч вісімсот вісімдесят вісім гривень 95 коп.) основного боргу, 662792,43 грн. (шістсот шістдесят дві тисячі сімсот дев’яносто дві гривні 43 коп.) пені, 419553,01грн. (чотириста дев’ятнадцять тисяч п’ятсот п’ятдесят три гривні 01 коп.) інфляційних нарахувань, 361586,85грн. (триста шістдесят одну тисячу п’ятсот вісімдесят шість гривень 85 коп.) 3% річних, 56460 грн. (п’ятдесят шість тисяч чотириста шістдесят гривень) судового збору.