ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 58/591
03.02.12
( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs22239757) )
За позовом
Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"
До
Антимонопольного комітету України
Про
визнання недійсним розпорядження державного уповноваженого Антимонопольного комітету України про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції № 05/263-р від 21.11.2011 року
Суддя Блажівська О.Є.
Представники сторін:
Від позивача –ОСОБА_1, пред. за дов. № 155/1/19-298 від 24.01.2012 р.
Від відповідача –ОСОБА_2, пред. за дов. № 300-29/10-768 від 24.01.2012 р., ОСОБА_3, пред. за довю № 300-122/10-10841 від 10.11.2011 р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним розпорядження державного уповноваженого Антимонопольного комітету України про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції № 05/263-р від 21.11.2011 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.12.2011 р. порушено провадження у справі № 58/591, розгляд справи призначено на 25.01.2012 р.
25.01.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.
У судове засідання 25.01.2012 року з’явились представники сторін.
Представник позивача на виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі.
Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.
Представник позивача надав усні пояснення по суті справи. в усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача надав усні пояснення по суті справи. В усних поясненнях проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.
В зв’язку з необхідністю вивчення поданих документів відповідно до ст. ст. 77 ГПК україни судом оголошено перерву до 03.02.2012 р. на 12:40.
У судове засідання 03.02.2012 року представники сторін з’явились.
Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.
Представник позивача надав усні пояснення по суті справи. В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник 2 відповідача надав усні пояснення по суті справи. В усних поясненнях проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.
Представник позивача надав усні пояснення по суті справи. В усних поясненнях проти тверджень представника відповідача заперечив.
Представник 2 відповідача надав усні пояснення по справі щодо розпорядження.
Представник позивача надав усні пояснення по суті справи. В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти тверджень представника 2 відповідача заперечив.
Представник 2 відповідача задав питання представнику позивача.
Представник позивача надав відповідь на поставлене запитання.
Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні 03.02.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд-
ВСТАНОВИВ:
21.11.2011 року Антимонопольним комітетом України прийнято розпорядження № 05/263-р. про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
18.10.2011 року Позивач отримав вимогу Відповача про надання інформації № 136-29/05-9745 від 18.10.2011р., а саме: питання по тарифах на розміщення телекомунікаційних мереж у житлових та нежитлових будівлях, надати позивачу перелік суб’єктів господарювання, перелік будинків до яких звернулось КП "Київжитлоспецексплуатація"щодо укладання договорів на розміщення телекомунікаційних мереж у житлових та нежитлових будівлях, тощо.
Відповідно позовної заяви позивач вказує, що відповідач отримавши від витребувану інформацію безпідставно встановив порушення Позивачем законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 13 та пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Відповідачем при винесенні Розпорядження не враховано, той факт, що організація розміщення телекомунікаційних мереж у (на) житлових та нежитлових будівлях комунальної власності визначається Київською міською радою, а розроблення та погодження тарифів здіснювалося виключно в межах чинних нормативно-правових актів, згідно п.6 рішення, на підставі повноважень визначених підпунктом 5.5. пункту 5 Положення про Головне управління з питань цінової політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) затвердженого Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 24.06.2003 № 1145 (ra1145017-03) (в редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.08.2010 № 625 (ra0625017-10) відповідно до якого Головне управління з питань цінової політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) погоджує ціни та тарифи на товари і послуги, що виробляються та надаються підприємствами, установами та організаціями, створеними Київською міською радою, та які отримують кошти з бюджету міста Києва.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти позовних вимог зазначає, що в межах своєї компетенції, без порушення законних прав та інтересів позивача, на підставі вимог нормативно-правових актів, прийняв розпорядження державного уповноваженого від 21.11.2011 № 05/236-р про початок розгляду справи за ознаками вчинення комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 13 та пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку з організації розміщення телекомунікаційних мереж у (на) житлових та нежитлових будівлях комунальної власності шляхом встановлення таких тарифів (плати) за послуги розміщення телекомунікаційних мереж у (на) житлових будівлях комунальної власності, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку (копія додається).
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Пунктом 1 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"передбачено, що територіальним громадам міст належить право комунальної власності на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.
Відповідно до преамбули Статуту територіальної громади міста Києва затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 р. № 371/1805 (ra0371023-02) (із змінами та доповненнями) Київська міська рада є повноважним представником територіальної громади міста Києва та відповідно до п. 15 Статуту територіальної громади міста Києва, є представницьким органом місцевого самоврядування у місті Києві.
Відповідно до п.31 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"до виключної компетенції міської ради відноситься прийняття виключно на пленарних засіданнях рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.
Враховуючи вищевикладенні нормативно-правові акти, Київська міська рада рішенням від 14.07.2011 № 378/5765 (ra0378023-11) "Про питання впорядкування діяльності суб'єктів господарювання в галузі зв'язку та інформаційних технологій"(далі - рішення), відповідно до якого комунальному підприємству "Київжитлоспецексплуатація"доручено здійснювати моніторинг та координацію розміщення суб'єктами господарювання телекомунікаційних мереж у житлових та нежитлових будівлях комунальної власності та надано повноваження у відповідності до п.1 ст. 402 Цивільного кодексу України укладати договори на розміщення телекомунікаційних мереж у житлових та нежитлових будівлях комунальної власності.
Відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) комунальним підприємством є юридична особа, заснована на власності відповідної громади. Комунальне підприємство є самостійним господарюючим статутним суб'єктом, який може здійснювати виробничу, науково-дослідну і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу). Відносини органів місцевого самоврядування з комунальним підприємством будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.
Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація"діє на підставі Статуту затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 04.09.96 № 1397 (ra1397017-96) (в редакції розпорядження Київської міської державної адміністрації від 21.11.2000 №2074 (ra2074017-00) ), керується в своїй діяльності керується Конституцією України (254к/96-ВР) , Законами України, указами та розпорядженнями Президента України, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, рішеннями Київської міської ради, розпорядженнями Київського міського голови та Київської міської державної адміністрації.
Так, відповідно п. 6 рішення, 23.08.2011 наказом № 97 Головою комісії з реорганізації цінової політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) погоджено в установленому порядку тарифи на розміщення телекомунікаційних мереж у житлових будівлях комунальної власності, та 19 вересня 2011 року наказом № 99 погоджено розрахунок місячної плати за розміщення базових мобільних станцій на житлових та нежитлових будівлях комунальної власності .
Згідно ч.1 ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
Відповідно до п.11 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб’єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб’єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Пунктом 1 частини другої статті 13 та пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції"встановлено що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.
Відповідачем при винесенні Розпорядження не враховано, той факт, що організація розміщення телекомунікаційних мереж у (на) житлових та нежитлових будівлях комунальної власності визначається Київською міською радою, а розроблення та погодження тарифів здіснювалося виключно в межах чинних нормативно-правових актів, згідно п.6 рішення, на підставі повноважень визначених підпунктом 5.5. пункту 5 Положення про Головне управління з питань цінової політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) затвердженого Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 24.06.2003 № 1145 (ra1145017-03) (в редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.08.2010 № 625 (ra0625017-10) відповідно до якого Головне управління з питань цінової політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) погоджує ціни та тарифи на товари і послуги, що виробляються та надаються підприємствами, установами та організаціями, створеними Київською міською радою, та які отримують кошти з бюджету міста Києва.
Таким чином комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація"не є суб'єктом зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку та не має підстав для зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку з організації розміщення телекомунікаційних мереж у (на) житлових та нежитлових будівлях комунальної власності, так як не встановлювало порядок використання комунального майна, власником якого є територіальна громада міста Києва та не встановлювало тарифів (плати) за користування такого майна.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним розпорядження Антимонопольного комітету України від 21.11.2011 року № 02/263-р. про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
3. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03680, м. Київ, вул. Урицького, 45, ідентифікаційний код 00032767) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"(01034, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Володимирська, буд. 51-А, ідентифікаційний код 03366500) судового збору 941, 00 грн. (дев’ятсот сорок одну грн. 00 коп.).
4. рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя
О.Є. Блажівська
Повний текст рішення складено: 08.02.2012 року.