про зобов’язання укласти договір про користування приміщеннями, наданими митниці у залізничних пунктах пропуску (пунктах контролю) Закарпатської області; зобов’язання надати висновок щодо правомірності укладення іншої угоди для врегулювання питання розміщення підрозділів митниці у приміщеннях, які забезпечують функціонування міжнародних залізничних пунктів пропуску Закарпатської області та є державною власністю, ніж договору оренди

Суддя О.В. Васьковський

Представники:

від позивача –ОСОБА_1. –заступник начальника відділу правового забезпечення (дов. від 31.05.11 №1/1-19.42/3206) (у судовому засіданні 17.01.12 - ОСОБА_2 - головний спеціаліст-юрисконсульт (дов. від 28.12.11 №1/1-19.42/8875-н)

від відповідача 1 –ОСОБА_3 –юрисконсульт відокремленого підрозділу "Вокзал Ужгород" (дов. від 29.07.10 №ню-1180)

від відповідача 2 – ОСОБА_4 –заступник начальника юридичного відділу (дов. від 10.01.12) (у судовому засіданні 17.01.12 - ОСОБА_5 –головний спеціаліст-юрисконсульт (дов. від 10.01.12 №4)

СУТЬ СПОРУ: про зобов’язання відповідача 1 укласти з позивачем договір про користування приміщеннями, наданими митниці у залізничних пунктах пропуску (пунктах контролю) Закарпатської області; зобов’язання відповідача 2 надати висновок щодо правомірності укладення іншої угоди для врегулювання питання розміщення підрозділів митниці у приміщеннях, які забезпечують функціонування міжнародних залізничних пунктів пропуску Закарпатської області та є державною власністю, ніж договору оренди.

Позивач просить задоволити позов, мотивуючи тим, що після закінчення терміну дії договорів оренди, згідно яких він користувався приміщеннями у міжнародних залізничних пунктах пропуску для здійснення митних процедур, рішенням спільного засідання представників регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, Чопської митниці та балансоутримувачів з питань орендних відносин, яке оформлено протоколом від 07.02.11, вирішено наступне: Чопській митниці, як орендарю, закрити актами приймання-передавання (повернення) майна договори оренди; Чопській митниці спільно з ВП "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" вирішити питання розміщення митних органів на об’єктах залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства. Акти приймання-передавання (повернення) за договорами були підписані митницею та надані для підписання балансоутримувачам, однак останніми акти були повернені без підписання, у зв’язку з фактичним не звільненням приміщень. Умовою підписання є фактичне вивільнення приміщень, що займають підрозділи митниці у міжнародних залізничних пунктах пропуску для здійснення митних процедур. Позивач доводить, що вимога щодо фактичного звільнення приміщень балансоутримувачів, що використовуються підрозділами Чопської митниці для здіснення митного контролю осіб, ран сортних засобів і вантажів, що перетинають державний кордон призведе до фактичного припинення (закриття) міжнародних пунктів пропуску, а тому з метою врегулювання даного питання було надіслано балансоутримувачам для розгляду та погодження проект договору про користування приміщеннями, наданими митниці, у залізничних пунктах пропуску (пунктах контролю) Закарпатської області, однак балансоутроимувачі відмовилися від укладення запропонованого договору, зокрема блансоутримувачі ВП "Ужгородська дирекція залізничних перевезень у листах вказали про те, що вони не уповноважені на укладення відповідних договорів, а ВП "Вокзал Чоп" запропонувало звернутися до ДТГО "Львівська залізниця".

Відповідач 1 позовні вимоги заперечив та у письмовому запереченні, поданому до суду 13.12.11 вказав наступне: відносини щодо тимчасового користування митницею приміщеннями, які перебувають на балансі підрозділів залізниці, можуть бути оформленні лише шляхом укладення договорів оренди. Залізниця як державне комерційне підприємство, відповідно до ч.5 ст. 75 Господарського кодексу України, не має право безоплатно передавати належне їй майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків передбачених законом.

Відповідач 2 з позовними вимогами не погодився та у відзиві на позовну заяву, поданому до суду 13.12.12, вказав: розміщення митних органів регулюється спеціальним законодавством, ст. 114 Митного кодексу України, Положенням про пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю, затвердженого Постановою КМУ від 18.08.10 №751 (751-2010-п) , а відтак розміщення митних органів та пунктів контролю не є компетенцією РВ ФДМ України.

У судових засіданнях 17.01.12, 25.01.12, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального (далі – ГПК України (1798-12) ), оголошувалася перерва.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між позивачем, відповідачем 1 та відповідачем 2 укладено наступні договори оренди:

№57-06/06-05 від 25.04.06 (поновлений угодою №1 від 25.04.06 та продовжений додатковими договорами від 14.04.08, 27.04.09 та 24.12.09), згідно якого предметом є оренда нежитлових приміщень загальною площею 36,0 м2, а саме: дві кімнати площами 28,0 м2 та 8,0 м2, розміщені за адресою: м. Ужгород, пост. ЕЦ "Павлово", що перебувають на балансі ВЦ "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" ДТГО "Львівська залізниця". Термін дії договору оренди закінчився 21.11.10.

№58-06/06-05 від 25.04.06 (поновлений угодою №1 від 25.04.06 та продовжений додатковими договорами від 14.04.08, від 27.04.09 та від 24.12.09), предметом якого є оренда нежитлових приміщень загальною площею 57,49 м2, а саме: три кімнати площею 16,24 м2, 16,24 м2 та 25,01 м2, які розміщені за адресою: м. Ужгород, вул. Транспортних будівельників, 35, що перебувають на балансі ВП "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" ДТГО "Львівська залізниця". Термін дії договору оренди закінчився 24.11.10;

№13-06/06-05 від 24.01.06 (поновлений угодою від 24.12.06 та продовжений додатковими договорами від 30.11.07, від 17.12.08, від 22.10.09 та від 10.09.10 із змінами внесеними додатковим договором від 07.12.09), предметом якого є оренда вбудованих приміщень головного залізничного вокзалу м. Чоп площею 85,0 м2, розміщеного за адресою: м. Чоп, пл. Привокзальна, 3, що перебуває на балансі ВП "Вокзал Чоп" ДТГО "Львівська залізниця". Термін дії договору оренди закінчився 31.12.10;

№03-07/06-05 від 25.04.07 (продовжений додатковими договорами від 13.05.08, від 27.04.08 та від 29.01.10), предметом якого є оренда вбудованих приміщень загальною площею 83,4 м2 в будівлях Станції Чоп, а саме: приміщення на ІІ поверсі площею 15,0 м2 в товарній конторі; приміщення на ІІ поверсі площами 15,68 м2 та 16,52 м2в конторі передач "Експорт" та приміщення на ІІ поверсі площами 11,3 м2, 12,1 м2, 12,8 м2 в конторі передач "Імпорт", які розміщені за адресою: м. Чоп, пл. Європейська, 5, що перебувають на балансі ВП "Станція Чоп" ДТГО "Львівська залізниця". Термін дії договору оренди закінчився 24.12.10;

№11-06/06-05 від 24.01.06 (поновлений угодою від 24.12.06, продовжений додатковими договорами від 08.01.08, від 17.12.08, від 23.09.09 та від 10.09.10), предметом якого є оренда приміщення в будові поста електричної централізації станції Салівка площею 25,0, яке розміщено за адресою: Берегівський район, с. Салівка), що перебуває на балансі ВП "Станція Батьово" ДТГО "Львівська залізниця". Термін дії договору оренди закінчився 31.12.10;

№10-06/06-05 від 24.01.06 (поновлений угодою від 24.12.06, продовжений додатковими договорами від 08.01.08, від 17.12.08, від 23.09.09 та від 10.09.10), предметом якого є оренда приміщення в будові пункту передачі ваготів сортувального парку станції Батьово площею 32,2, розміщені за адресою: Берегівський район, смт. Батьово, що перебуває на балансі ВП "Станція Батьово" ДТГО "Львівська залізниця". Термін дії договору оренди закінчився 31.12.10.

рішенням спільного засідання представників регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, Чопської митниці та балансоутримувачів з питань орендних відносин, яке оформлено протоколом від 07.02.11, вирішено наступне: Чопській митниці, як орендарю, закрити актами приймання-передавання (повернення) майна договори оренди; Чопській митниці спільно з ВП "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" вирішити питання розміщення митних органів на об’єктах залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства.

Частина 1 ст. 15 Митного кодексу України встановлює, що митниця є митним органом, який безпосередньо забезпечує виконання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України.

Відповідно до ст. 114 Митного кодексу України адміністрація морських і річкових портів, міжнародних аеропортів, прикордонних залізничних станцій на договірних засадах забезпечує митні органи необхідними службовими приміщеннями, обладнанням, засобами зв'язку та створює належні умови для здійснення ними митних процедур.

Перелік приміщень та вимоги до них визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи і центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту України відповідно до обсягу та характеру міжнародних перевезень.

Державне територіально-галузеве об’єднання "Львівська залізниця" (ДТГО "Львівська залізниця") створене згідно із статтями 1, 4 Закону України "Про залізничний транспорт", засноване на державній власності і входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв’язку України (п.1.1. Статуту).

Майно ДТГО "Львівська залізниця" є державною власністю і закріплюється за ними на праві повного господарського відання (п.4.1 Статуту).

Відповідно до ч.2 ст. 136 Господарського кодексу України (далі – ГК України (436-15) ), право господарського відання є речовим правом суб’єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим кодексом та іншими законами.

У відповідності до ч.1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів.

Статутом ДТГО "Львівська залізниця" передбачено право залізниці здавати в оренду нерухоме майно відповідно до чинного законодавства та нормативних актів органу управління (п.4.5.1). Інших правових форм розпорядження майном підприємства, зокрема безоплатну передачу у користування іншим особам, як статутом ДТГО "Львівська залізниця" так і законодавством не передбачено.

Частина 1 ст. 287 ГК України встановлює, що орендодавцями щодо державного майна є Фонд державного майна України, його регіональні відділення щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю.

Доводи позивача про підставність вимоги щодо зобов’язання укласти договір на користування з посилання на норми Положення про пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю, затвердженого Постановою КМУ від 18.08.10 №751 (751-2010-п) , спільного наказу Держмитслужби та Мінтрансу від 06.03.03 № 149/168 "Про затвердження Переліку службових приміщень, якими адміністрації морських і річкових портів, міжнародних аеропортів, прикордонних залізничних станцій забезпечують на договірних засадах митні органи, а також про встановлення вимог до таких приміщень", ч.2 ст. 188 Митного кодексу України (проект), судом відхиляються.

Отже, аналіз матеріалів справи та законодавства, що регулює спірні правовідносини, приводить до висновку, що договірні відносини між позивачем та відповідачем з приводу користування майном, яке належить ДТГО "Львівська залізниця" на праві повного господарського відання, виникають у рамках діючого законодавства, що регулює порядок використання державного майна, відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) .

Щодо вимоги позивача до відповідача 2 про надання висновку щодо правомірності укладання іншої угоди, ніж договір оренди для врегулювання питань розміщення підрозділів митниці, то у задоволені цієї вимоги слід відмовити з огляду на невідповідність цієї вимоги способам захисту майнових прав та інтересів, встановлених ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України. Зміст цієї вимоги не направлений на врегулювання спірних правовідносин а її вирішення, безпосередньо, не має своїм наслідком поновлення прав позивача.