Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Міністерства Інфраструктури України; Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), м. Київ,

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ", Львівська область, Яворівський район, смт. Шкло,

про розірвання концесійного договору на будівництво та експлуатацію автомобільної дороги Львів-Броди від 26.12.2002 року та додаткової угоди від 16.03.2011 року № 1.

За участю представників:

Від прокурора: Куцик В.В. (посвідчення від 23.11.2011 року № НОМЕР_1)

Від позивача: ОСОБА_1 –представник Державної служби автомобільних доріг України (довіреність в матеріалах справи), ОСОБА_2 –представник Міністерства інфраструктури України (довіреність в матеріалах справи),

Від відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4 –представники (довіреність в матеріалах справи).

Представнику позивача роз’яснено права та обов’язки, передбачені статтею 22 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді відповідно до ст. 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представник не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Міністерства Інфраструктури України; Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор) до Відкритого акціонерного товариства "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ"про розірвання концесійного договору на будівництво та експлуатацію автомобільної дороги Львів-Броди від 26.12.2002 року та додаткової угоди від 16.03.2011 року № 1.

Ухвалою господарського суду від 15.11.2011 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 01.12.2011 року, про що сторони були належним чином повідомлені: прокурор –21.11.2011 року рекомендованою поштою № 79005 0458803 0, позивач – 21.01.2011 року рекомендованою поштою № 03680 02378717 7 та № 01135 0491652 8, відповідач –25.11.2011 року рекомендованою поштою № 81051 0003517 6 (оригінали повідомлень про вручення поштового відправлення в матеріалах справи).

Судове засідання 01.12.2011 року відкладено на 27.12.2012 року з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду по справі.

27.12.2011 року судове засідання відкладено на 19.01.2012 року.

В судовому засіданні 19.01.2012 року оголошено перерву до 24.01.2012 року, про що прокурор та сторони належним чином повідомлено в судовому засіданні (докази в матеріалах справи).

Прокурор в судове засідання 24.01.2012 року з'явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник Державної служби автомобільних доріг в судове засідання з'явився, просить суд відмовити прокурору в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник Міністерства інфраструктури України в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві, просить позов задоволити в повному обсязі.

Представники відповідача в судове засідання з'явились, проти позову заперечили з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

В ході розгляду справи ВСТАНОВЛЕНО.

26.12.2002 року між Державною службою автомобільних доріг України, (надалі –позивач, Укравтодор, концесієдавець) та Відкритим акціонерним товариством "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ"(надалі –відповідач, ВАТ "ВНК "Розточчя СТ", концесіонер) укладено концесійний договір на будівництво та експлуатацію автомобільної дороги "Львів-Броди"(надалі –Концесійний договір). 16.03.2011 року між концесієдавцем і концесіонером укладено додаткову угоду № 1 до концесійного договору на будівництво та експлуатацію автомобільної дороги "Львів-Броди"від 26.12.2002 року (надалі –Додаткова угода № 1 від 16.03.2011 року).

Зазначений Концесійний договір та Додаткову угоду № 1 від 16.03.2011 року укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками юридичних осіб,- сторін за договором, що відповідає вимогам статті 207 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України (435-15) ), в силу статті 204 ЦК України, є правомірним правочином.

Станом на час розгляду справи по суті сторонами не подано доказів розірвання, та/або визнання недійсним Концесійного договору і Додаткової угоди № 1 від 16.03.2011 року.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 14.12.1999 № 1286-XIV "Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг" концесієдавець - держава в особі Кабінету Міністрів України або органу виконавчої влади, уповноваженого ним на проведення концесійного конкурсу, укладення концесійного договору та виконання зобов’язань, що випливають з нього.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2000 року № 1064 "Про затвердження Порядку визначення об’єктів концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг загального користування" (1064-2000-п) , визначено концесієдавцем на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг загального користування Державну службу автомобільних доріг.

Пунктом 1 Положення про Державну службу автомобільних доріг України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.04.2007 року № 628 (628-2007-п) , Державна служба автомобільних доріг України (Укравтодор) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра транспорту та зв’язку.

Відповідно до підпунктів 20 та 36 пункту 4 Положення про Державну службу автомобільних доріг України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.04.2007 року № 628 (628-2007-п) , Укравтодор відповідно до покладених на нього завдань організовує проведення робіт з надання автомобільних доріг у концесію та забезпечує організацію будівництва та експлуатацію автомобільних доріг, відповідного інженерного облаштування, інших споруд, у тому числі на умовах концесії.

Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого Указом Президента України від 12.05.2011 року № 581/2011 (581/2011) , Міністерство інфраструктури України (Мінінфраструктури України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Вказаним Положенням Міністерству інфраструктури України не надано повноважень концесієдавця, щодо будівництва автомобільних доріг. Прокурором та представником Мінінфраструктури України документів на підтвердження повноважень Міністерства як концесієдавця суду не надано.

Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Частиною третьою статті 2 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 20 Закону України від 5.11.1991 року № 1790-XII "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Згідно з частиною 1 статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

У позовній заяві прокурором не зазначено, які порушення закону виявлені прокурором, що були підставою для звернення прокурора до суду. Прокурором не подано до матеріалів справи належних та допустимих доказів порушення Концесіонером строків виконання умов концесійного договору та порушення в зв’язку з цим прав чи охоронюваних законом інтересів держави, громадян чи інших юридичних осіб.

Частиною першою статті 206 Господарського кодексу України, передбачено, що господарське зобов’язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених статтею 188 цього Кодексу.

Відповідно до приписів частини першої статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно частини другої статті 15 Закону України від 16.07.1999 року № 997-XIV "Про концесії" концесійний договір може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін концесійний договір може бути розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов’язань та з інших підстав, передбачених законами України. Аналогічні норми містяться в Концесійному договорі.

Пунктом 10.1. Концесійного договору було передбачено терміни виконання договору. Згідно з пунктом 3.1 Додаткової угоди № 1 від 16.03.2011 року такі терміни було змінено.

У пункті 3.2 Додаткової угоди № 1 від 16.03.2011 року зазначено, що Додаток 2 є робочим порядком денним та графіком, який включатиме в себе дії Сторін до фінансового завершення Проекту. Фінансовим завершенням є подія, коли Концесіонер надасть Концесієдавцю належним чином оформлені підтвердження щодо законності й чинності укладеної/-них угод/-и про залучення основного фінансування для всього Проекту і отримає перший транш такого фінансування від фінансових установ, що забезпечують Фінансування проекту (надалі –Фінансове Завершення). Додаток 2 може бути змінено час від часу на вимогу однієї із Сторін з метою відображення фактичної ситуації та дій пов’язаних із розвитком Проекту.

Представником Державної служби автомобільних доріг України 19.01.2012 року подано суду пояснення (вх. № 1223/12), згідно з якими він не підтримує позовних вимог прокурора та не має зауважень до концесіонера, відповідача по справі, в тому числі щодо строків та порядку виконання умов концесійного договору.

Підпунктом 4.2. пункту 4 Додаткової угоди № 1 від 16.03.2011 року, передбачено, що сторони підтверджують, що після підписання цієї Додаткової угоди Концесіонер матиме право проводити підготовчі роботи, включаючи проектні роботи пов’язані із Проектом до досягнення Фінансового Завершення. Обсяг, вартість та умови виконання таких підготовчих робіт, їх фінансування та рефінансування (погашення) повинні бути попередньо погодженні сторонами оремо у письмовій формі.

Відповідачем долучено до матеріалів справи копію Додаткової угоди № 4 від 14.07.2011 року до договору № 585 від 21.07.2003 року, укладеного відповідачем з Державним підприємством –Український державний інститут з проектування об’єктів дорожнього господарства "УКРДІПРОДОР"(надалі –ДП "УКРДІПРОДОР"), предметом якого було виконання останнім робіт з розробки проектно-кошторисної документації на будівництво концесійної автомобільної дороги Львів-Броди, Львівська область (міжнародний коридор № 3) (стадія –Проект), а також докази часткової оплати за виконання таких робіт. Даний договір укладався на виконання умов концесійного договору та додаткової угоди до нього. Крім цього, до матеріалів справи долучено повідомлення про проведення робочих нарад між представниками концесіонера ВАТ ВНК "Розточчя"та концесієдавця –Державної служби автомобільних доріг України та проектною організацією ДП "Укрдіпродор", що свідчить про вжиття заходів сторонами до виконання умов договору.

Судом також встановлено, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень наявна ухвала Господарського суду Львівської області від 21.12.11 року у справі № 5015/2687/11, якою затверджено мирову угоду, якою передбачено погашення всієї заборгованості ВАТ "ВНК "Розточчя СТ".

В судовому засіданні 24.01.2012 року представниками ВАТ "ВНК "Розточчя СТ"надано пояснення, що перша черга заборгованості згідно затвердженої мирової угоди погашена. Відповідачем надано постанову старшого слідчого відділу ПМ ДПА у Львівській області Любашівської Б.А. від 19.10.2011 року, якою кримінальну справу, порушену відносно голови правління ВАТ "ВНК "Розточчя СТ"ОСОБА_5 та головного бухгалтера товариства ОСОБА_6 за ознаками злочину передбаченого статтею 219 КК України було закрито.

За таких обставин суд приходить до висновку, що за наявності мирової угоди, затвердженої комітетом кредиторів та судом, ВАТ "ВНК "Розточчя СТ"банкрутом не визнавалося, що спростовує твердження прокурора про банкрутство Відповідача, неспроможність подальшого погашення зобов’язань перед кредиторами, а також відсутності фактичної можливості здійснювати інвестиційну діяльність та виконувати умови Концесійного договору та Додаткової угоди № 1 від 16.03.2011 року.

Оскільки судом під час розгляду справи з’ясовано, що жодна зі сторін Концесійного договору та Додаткової угоди № 1 від 16.03.2011 року не заявляла вимог та не вимагала розірвання вказаних договорів, а суд відповідно до закону може розірвати концесійний договір на вимогу лише однієї із сторін, прокурором не долучено до матеріалів справи доказів порушення прав чи законних інтересів держави, громадян чи інших юридичних осіб, то суд приходить до висновку що у позові необхідно відмовити повністю.