Позивач, Приватне підприємство "Шахтостроительное управление №14", м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська", м.Добропілля про стягнення заборгованості в сумі 1163564грн.16коп., 3% річних у розмірі 24383грн.47коп., інфляції в сумі 36483грн.49коп.

Ухвалою від 21.10.2011р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №33/181, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

Ухвалою від 19.12.2011р. господарський суд Донецької області за клопотанням представника позивача продовжив строк розгляду спору на п’ятнадцять днів до 03.01.2012р. на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 03.01.2012р. справу №33/181 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Сич Ю.В., судді Мальцева М.Ю., судді Соболєвої С.М.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на виконання підрядних робіт №20/01/10-р від 20.01.2010р. в частині оплати виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 1163564грн.16коп. та підстави для нарахування 3% річних у розмірі 24383грн.47коп., інфляції в сумі 36483грн.49коп.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору на виконання підрядних робіт №20/01/10-р від 20.01.2010р., листа №7 від 29.01.2010р., додатку №1 до договору, додаткових угод №1 від 15.02.2010р., №2 від 18.02.2010р., додатку №1 до додаткової угоди №2 від 18.02.2010р., додаткової угоди №3 від 29.04.2010р., додатку №1 до додаткової угоди №3 від 29.04.2010р., додаткової угоди №4 від 30.08.2010р., додатку №1 до додаткової угоди №4 від 30.08.2010р., додаткових угод №5 від 30.11.2010р., №6 від 30.12.2010р., №7 від 04.01.2011р., довідок про вартість виконаних підрядних робіт та витрат №1.1 за лютий 2010р., №1.2 за лютий 2010р., №2.1 за березень 2010р., №3.1 за квітень 2010р., №4.1 за травень 2010р., №5.1 за червень 2010р., №6.1 за липень 2010р., №7.1 за серпень 2010р., №8.1 за вересень 2010р., №9.1 за жовтень 2010р., №10.1 за листопад 2010р., №11.1 за грудень 2010р., №12.1 за січень 2011р., актів оплати виконаних підрядних робіт №1.1 за лютий 2010р., №1.2 за лютий 2010р., №2.1 за березень 2010р., №3.1 за квітень 2010р., №4.1 за травень 2010р., №5.1 за червень 2010р., №6.1 за липень 2010р., №7.1 за серпень 2010р., №8.1 за вересень 2010р., №9.1 за жовтень 2010р., №10.1 за листопад 2010р., №11.1 за грудень 2010р., №12.1 за січень 2011р., актів приймання та браковки робіт, актів звіряння взаємних розрахунків від 01.02.2011р., від 30.06.2011р., претензії №17 від 07.02.2011р., листів №39 від 16.06.2011р., №№41 від 15.11.2011р., банківської виписки, рахунків №010-10 від 02.12.2010р., №011-10 від 04.01.2011р., №012-10 від 04.02.2011р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 610, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 61, 64 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання з’явився, однак мотивований відзив на позов не представив, в судовому засіданні усно заперечував проти позовних вимог.

24.11.2011р. від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження по справі №33/181 до розгляду Добропільською міжрайонною прокуратурою заяви про притягнення до відповідальності посадових осіб ТДВ "Шахта "Білозерська", якими узгоджувалися та приймалися до оплати акти виконаних робіт ПП "Шахтобудівельне управління №14".

Ухвалою суду від 24.11.2011р. вказане клопотання відхилено.

Розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників сторін, суд встановив:

20.01.2010р. між Товариством з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" (замовник) та Приватним підприємством "Шахтостроительное управление №14" (підрядник) укладено договір на виконання підрядних робіт №20/01/10-р (далі – Договір), за умовами якого підрядник виконує своїми силами роботи з капітального ремонту капітальних та експлуатаційних гірничих виробіток (перекріпленню та підриванню ґрунту) замовника. Конкретні обсяги виконуються згідно із завданням замовника, попередньо узгодженим з підрядником (п.1.1. Договору в редакції додаткової угоди №2 від 18.02.2010р.).

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що додані до позовної заяви.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами погоджено вартість робіт та порядок їх оплати за договором.

Строк дії договору визначається з моменту підписання по 28.02.2011р. включно (п.31.01.2011р. Договору в редакції додаткової угоди №6 від 30.12.2010р.).

За п.2.1. Договору вартість виконаних робіт визначається договірною ціною, яка є невід’ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.4.2. Договору розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартості. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи та, у випадку відсутності зауважень, підписує їх. Після підписання документів замовник зобов’язаний оплатити виконані роботи.

Так, сторонами складені довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат №1.1 за лютий 2010р., №1.2 за лютий 2010р., №2.1 за березень 2010р., №3.1 за квітень 2010р., №4.1 за травень 2010р., №5.1 за червень 2010р., №6.1 за липень 2010р., №7.1 за серпень 2010р., №8.1 за вересень 2010р., №9.1 за жовтень 2010р., №10.1 за листопад 2010р., №11.1 за грудень 2010р., №12.1 за січень 2011р., акти оплати виконаних підрядних робіт №1.1 за лютий 2010р., №1.2 за лютий 2010р., №2.1 за березень 2010р., №3.1 за квітень 2010р., №4.1 за травень 2010р., №5.1 за червень 2010р., №6.1 за липень 2010р., №7.1 за серпень 2010р., №8.1 за вересень 2010р., №9.1 за жовтень 2010р., №10.1 за листопад 2010р., №11.1 за грудень 2010р., №12.1 за січень 2011р. та акти приймання та браковки робіт. Зазначені довідки та акти підписані з обох сторін та підписи скріплені відбитками печаток підприємств. Отже, суд робить висновок, що роботи замовником прийняті без заперечень.

За п.4.4. Договору замовник перераховує підряднику грошові кошти за виконані роботи на підставі рахунка у відповідності з актами приймання виконаних робіт за формою №2 та довідки про вартість виконаних робіт за формою №3 протягом 21 банківського дня після виконання та приймання робіт.

Так, загальна вартість виконаних підрядником та прийнятих замовником робіт складає 3717064грн.16коп. Однак, як стверджує позивач, замовником роботи оплачені частково у розмірі 2553500грн.00коп., про що свідчать банківські виписки, копії яких містяться в матеріалах справи.

У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що несплаченими залишились виконані роботи в листопаді 2010р. частково у розмірі 345777грн.83коп., в повному обсязі у грудні 2010р. в розмірі 479477грн.94коп. та у січні 2011р. в розмірі 338308грн.39коп.

Враховуючи умови Договору щодо здійснення розрахунків за виконані роботи, господарський суд дійшов висновку, що останній термін оплати виконаних робіт у листопаді 2010р. становить 29.12.2010р., у грудні 2010р. – 02.01.2011р., у січні 2011р. – 01.03.2011р.

У зв’язку з несплатою вартості виконаних робіт у замовника перед підрядником виникла заборгованість з 30.12.2010р. за роботи виконані у листопаді 2010р., з 03.01.2011р. – у грудні 2010р., з 02.03.2011р. – у січні 2011р., у загальному розмірі 1163564грн.16коп.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України (435-15) .

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов’язки.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Доказів погашення вищезазначеної заборгованості відповідачем суду не представлено.

З приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Крім того, в матеріалах справи міститься копія акту звіряння взаємних розрахунків станом на 30.06.2011р., який підписаний з боку відповідача генеральним директором і головним бухгалтером та підписи скріплені відбитком печатки підприємства, за яким останній підтверджує наявність заборгованості перед позивачем на суму 1163564грн.16коп.

03.01.2012р. представником відповідача надано клопотання про проведення судової гірничотехнічної експертизи. В обґрунтування вказаного клопотання відповідач посилається на те, що в період з 05.08.2011р. по 16.08.2011р. на ТДВ "Шахта "Білозірська" була проведена документальна перевірка виконання договірних зобов’язань підрядником ПП "Шахтостроительное управление №14" за договором від 20.01.2010р. №20/01/10-р. В ході перевірки було виявлено, що частина робіт за договором, які відображені в актах виконаних робіт з лютого 2010р. по січень 2011р. ПП "Шахтостроительное управление №14" не проводились.

Позивач заперечив проти проведення експертизи.

За приписами ч.1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Однак, суд дійшов висновку, що при вирішенні даного спору не виникло питань, які потребують спеціальних знань, оскільки всі роботи були прийняті без заперечень ще в 2010р. – 2011р., акти підписані.

Ч.1 ст. 853 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Повідомлення про наявність недоліків в матеріалах справи відсутні.

У зв’язку із вищенаведеним, посилання відповідача на той факт, що позивачем не в повному обсязі виконані підрядні роботи, є безпідставними та необґрунтованими.

Враховуючи викладене, суд відхиляє вказане клопотання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 1163564грн.16коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 14176грн.89коп. за період з 29.12.2010р. по 11.10.2011р., 14863грн.82коп. за період з 01.02.2011р. по 11.10.2011р., 7442грн.78коп. за період з 01.03.2011р. по 11.10.2011р. що разом складає 36483грн.49коп.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 8156грн.57коп. за період з 29.12.2010р. по 11.10.2011р., 9970грн.51коп. за період з 01.02.2011р. по 11.10.2011р., 6256грн.39коп. за період з 01.03.2011р. по 11.10.2011р. що разом складає 24383грн.47коп.

Згідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок є вірним, відповідно до чого, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 36483грн.49коп. підлягають задоволенню.

Перевіривши розрахунок 3% річних, господарський суд дійшов висновку, що позивачем невірно визначений початкова дата нарахування. Так, здійснивши розрахунок самостійно, з 30.12.2010р. по 11.10.2011р. на суму 345777грн.83коп., з 03.02.2011р. по 11.10.2011р. на суму 479477грн.94коп., з 02.03.2011р. по 11.10.2011р. на суму 338308грн.39коп., суд встановив, що позовні вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково у розмірі 24248грн.43коп.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню пропорційно розміру задовлених позовних вимог у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 625, 837 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82- 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

Позов Приватного підприємства "Шахтостроительное управление №14", м.Донецьк до відповідача, Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська", м.Добропілля про стягнення заборгованості в сумі 1163564грн.16коп., 3% річних у розмірі 24383грн.47коп., інфляції в сумі 36483грн.49коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" (85013, Донецька область, м.Добропілля, вул.Строїтельна, буд. 17, код ЄДРПОУ 36028628) на користь Приватного підприємства "Шахтостроительное управление №14" (83102, м.Донецьк, вул.Стадіонна, буд.30А, код ЄДРПОУ 32164512) суму основної заборгованості у розмірі 1163564грн.16коп., інфляційні втрати в сумі 36483грн.49коп., 3% річних у розмірі 24248грн.43коп., державне мито в розмірі 12242грн.96коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235грн.97коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 24.01.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.