19.05.11. прокурор Кілійського району Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Кілійської районної державної адміністрації Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єрмак" про внесення змін до договору оренди земельної ділянки водного фонду загальною площею 2189,913 га, яка розташована на о. Єрмаків, Кілійського району, Одеської області, укладеного між Кілійською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Єрмак" 22.10.2004року, шляхом викладення пункту 4.1 договору в наступній редакції: "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі трикратного розміру земельного податку для земель зазначеної категорії, що складає 210538,24грн. в рік із розрахунку 94,14грн. за 1 га землі. Орендна плата вноситься щомісячно в розмірі 1/12 частини, обгрунтовуючи вимоги, зокрема: розпорядження Кілійської районної державної адміністрації від 31.08.2004р. № 486, договорм оренди земельної ділянки водного фонду загальною площею 2189,913 га, яка розташована на о. Єрмаків, Кілійського району, Одеської області, укладеного між Кілійською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Єрмак" 22.10.2004року, згідно умов якого, сторони можуть вносити зміни до договору за взаємною згодою сторін; Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України" № 2756-VІ від 02.12.2010р. (2756-17) , яким внесено зміни до статті 21 Закону України "Про оренду землі"; пунктом 288.5. статті 288 Податкового кодексу України, яким передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель, в тому числі водного фонду) - трикратного розміру земельного податку; пунктом 280.1. ст.280 Податкового кодексу України, згідно яких ставка податку за земельні ділянки на землях водного фонду встановлюється у розмірі 0,3 відсотка від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області; розпорядженням Одеської обласної ради народних депутатів "Про грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення в області" № 287/95 від 23.06.1995р., згідно якого затверджено середню грошову оцінку 1 га земель по Одеській області у розмірі 3338 грн.; листом Держкомзему від 11.01.2011р. № 334/22/6-11 щодо нормативно- грошової оцінки земель населених пунктів; пунктом 289.2 ст.289 Податкового кодексу України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.05.2011р. порушено провадження у справі №15/17-1948-2011 за позовом прокурора Кілійського району Одеської області в інтересах держави в особі Кілійської районної державної адміністрації Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єрмак" про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Під час розгляду справи в суді прокурор декілька разів уточнював позовні вимоги. Останню заяву про уточнення позовних вимог подав до суду 18.07.11., згідно якої просив внести зміни до зазначеного вище договору оренди земельної ділянки від 22.10.04., виклавши пункт 4.1 договору в редакції: "Орендна плата вноситься арендарем у грошовій формі у розмірі трикратного розміру земельного податку для земель зазначеної категорії, що складає 210538,24грн. в рік із розрахунку 96,14грн за 1 га землі. Орендна плата вноситься щомісячно в розмірі 1/12 частини (а.с.70-72, т.1).

рішенням господарського суду Одеської області від 25.07.2011р. позов прокурора Кілійського району Одеської області в інтересах держави в особі Кілійської районної державної адміністрації Одеської області задоволено (а.с.83 - 88, т.1).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.09.2011р. рішення господарського суду Одеської області від 25.07.2011р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2011р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.09.2011р. та рішення господарського суду Одеської області від 25.07.2011р. у справі №15/17-1948-2011 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області (а.с.164-167, т.1).

Згідно автоматизованого розподілу справ господарського суду Одеської області справу №15/17-1948-2011 передано на розгляд судді Брагіній Я.В., яка ухвалою суду від 08.12.11. прийняла дану справу до свого провадження (а.с.1,т.2).

В засіданні суду представник позивача та прокуратури позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача в засіданні суду проти позову заперечував, заперечення виклав у відзиві, посилаючись теж на договір оренди земельної ділянки водного фонду загальною площею 2189,913 га, яка розташована на о. Єрмаків, Кілійського району, Одеської області, укладеного між Кілійською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Єрмак" 22.10.2004року, згідно якого не передбачено зміну умов договору при зміні в законодавстві порядку визначення розміру орендної плати чи земельного податку; дія Податкового кодексу України (2755-17) немає зворотньої дії в часі, орендна плата в договорі погоджена сторонами та визначена відповідно до вимог чинного законодавства, чинного на момет укладення договору і рішення позивача, відсутністю рішення позивача щодо приведення договорів оренди земельної ділянки, в тому числі і спірного договору оренди земельної ділянки, укладеного між позивачем та відповідачем, у відповідність до Податкового кодексу України (2755-17) .

Заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

Розпрядженням Кілійської районної державної адміністрації від 31.08.2004 року №486 було затверджено проект відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років Товариству з обмеженою відповідальністю "Єрмак", надано останньому земельну ділянку загальною площею 2189,913 га, в тому числі сіножаті -257,990га, болото -1931,923га в довгострокову оренду терміном на 49 років для сінокосіння із земель водного фонду, що перебувають в запасі на території Лісківської сільської ради за межами населених пунктів (о. Єрмаків) та встановлено орендну плату в розмірі 54747,83 грн. (25грн. за один гектар).

На виконання зазначеного вище розпорядження Кілійської районної державної адміністрації від 31.08.2004р. № 486, 22.10.04. укладено договір оренди земельної ділянки № 77 (о. Єрмаків), що розташована на території Кілійського району Одеської області загальною площею 2189,913 га, в т.ч. сіножаті –257,990 га, болото –1931,923 га. для сінокосіння та заготівлі кормів терміном на 49 років між Кілійською районною державною адміністрацією (орендодавцем) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Єрмак" (орендарем) (а.с.11-14, т.1). Зазначений договір зареєстрований в Одеській філії ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 28 жовтня 2004 року за № 04045220001.

Пунктом 4.1 договору, орендну плату встановлено у розмірі 54 747,83 грн. за рік з розрахунку 25 грн. за 1 га. Орендна плата вноситься у два строки: 1/2 частини річної суми до 01 серпня, остання частина річної суми до 01 листопада, тобто орендну плату встановлено відповідно розпорядження позивача №486 від 31.08.04.

Дійсно, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України" № 2756-VІ від 02.12.2010р. (2756-17) внесено зміни до статті 21 Закону України "Про оренду землі", у зв’язку з чим, частина 2 цієї статті викладена у такій редакції: "Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (2755-17) )".

Пунктом 288.5. статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Розпорядженням Одеської обласної ради народних депутатів "Про грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення в області" № 287/95 від 23.06.1995р. було затверджено середню грошову оцінку 1 га земель по Одеській області у розмірі 3338 грн.

Пунктом 289.2 ст.289 Податкового кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за відповідною формулою.

Згідно листа Держкомзему від 11.01.2011р. № 334/22/6-11 нормативно грошова оцінка земель населених пунктів, що проведена за вихідними даними станом на 01.04.1996р., земель сільськогосподарського призначення станом на 01.07.1995р. та земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, що проведена станом на 01.01.1997 р., підлягає індексації станом на 01.01.2011 р. на коефіцієнт 3,2.

Проте, господарський суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову враховуючи наступне.

Як суд зазначив вище, 22.10.2004р. на підставі розпорядження Кілійської районної державної адміністрації від 31.08.2004р. № 486 між Кілійською районною державною адміністрацією (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Єрмак"(орендар) укладено договір оренди земельної ділянки № 77 (о. Єрмаків), що розташована на території Кілійського району Одеської області загальною площею 2 189,913 га, в т.ч. сіножаті –257,990 га, болото –1 931,923 га. для сінокосіння та заготівлі кормів терміном на 49 років (а.с.11-14, т.1), який зареєстрований в Одеській філії ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 28 жовтня 2004 року за № 04045220001.

Розпорядженням позивача від 31.08.04. №486 орендну плату для відповідача встановлено у розмірі 54747,83 грн. за рік з розрахунку 25 грн. за 1 га.

Пунктом 4.1 договору, орендну плату теж погоджено у розмірі 54747,83 грн. за рік з розрахунку 25 грн. за 1 га. Орендна плата вноситься у два строки: 1/2 частини річної суми до 01 серпня, остання частина річної суми до 01 листопада, тобто орендну плату встановлено відповідно до розпорядження позивача №486 від 31.08.04.

Згідно п.4.5 зазначеного договору від 22.10.04. розмір орендної плати може бути переглянуто сторонами шляхом внесення змін (доповнень) до цього договору.

Слід зазначити, що позивач надсилав відповідачу пропозицію про внесення змін до п.4.1 договору від 22.10.04, але з пропозицією позивача відповідач не погодився, тобто сторони згоди щодо внесення змін до договору не досягли.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, яка кореспондується із положенняями ст. 193 ГК України.

З врахуванням вимог ст.ст. 651, 652 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки сторони не досягли згоди щодо внесення змін до п.4.1 спірного договору, то за рішенням суду договір може бути змінено за позовом прокурора в інтересах позивача при наявності доказів, які б підтверджували істотне порушення умов спірного договору відповідачем та в інших випадках, встановлених договором або законом, а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, Тобто, законом встановлено, що договір може бути змінений за рішенням суду виключно з підстав передбачеих ст.ст. 651, 652 ЦК України. Така правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 22.04.10. у справі №32/176-09.(а.с.38-41, т.1).

Однак, ні прокурор, ні позивач не надав належних доказів суду і такі відсутні у матералах справи, що підтверджували би істотне порушення умов спірного договору відповідачем, інші випадки, встановлені договором або законом, чи істотні зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору і встановленні орендної плати.

Крім того, Цивільний кодекс України (435-15) у ч.ч. 1, 2 ст. 632 передбачає застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Орендна плата за землю визначена у ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією з істотних умов договору.

Як зазначалось вище, пунктом 4.1 договору сторони встановили орендну плату у розмірі 54747,83 грн. за рік з розрахунку 25 грн. за 1 га., яку орендар сплачує щорічно, заборгованість відповідача перед позивачем відсутня, про що не заперечували представник позивача та прокурор в засіданнях суду.

Отже, доказів, які б підтверджували порушення відповідачем істотних умов договору прокурор та позивач не надав.

Слід зазначити, що між сторонами виникли орендні відносини у 2004 році, і умовами спірного договору не погоджено сторонами перегляду розміру орендної плати у разі змін в законах чи інших нормативних актах України збільшення чи зменшення цін, тарифів, в тому числі інфляційних процесів, зміни коефіцієнта індексації грошової оцінки земель, зміни розмірів ставки земельного податку, тощо.

Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами, а зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (436-15) , інших актів цивільного законодавства.

Таким чином, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для внесення змін до спірного договору.

Також слід зазначити, що спірний договір оренди укладено місцевим органом виконавчої влади в особі Кілійської районної державної адміністрації на підставі розпорядження №486 від 31.08.04., пунктом третім якого встановлено орендну плату в розмірі 54747,83грн. (25,00грн. за один гектар), про що суд зазначав вище, яке не скасоване і не визнано недійсним на час звернення з позовом до суду, про що не заперечували представники сторін в засіданні суду.

Згідно п.7 ст. 13, п.2 ст. 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" до вирішення місцевою держадміністрацією відносяться наряду з іншим і питання щодо використання та розпорядження землями державної власності, що оформляється відповідним розпорядженням (ст. 6 цього Закону).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Під час виконання спірного договору оренди статус орендодавця, як органа виконавчої влади, залишився незмінним, однак необхідного розпорядження щодо приведення раніш укладених договорів оренди землі у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення змін до цих договорів, в тому числі до спірного договору, матеріали справи не містять, і такі не надані ні прокурором, ні позивачем, бо такі не приймались, про що пояснив представник позивача у засіданні суду та зазначив у письмовому пояснення за вихідним №26/147 від 13.01.12., а також прокурор в засіданні суду.

Отже, оскільки розпорядження позивача №486 від 31.08.04., яким встановлено розмір орендної плати для відповідача на підставі якого укладено спірний договір не визнано недійсним, і сторони не передбачили зміну розміру орендної плати при зміні законодавства, що регулює розмір орендної плати за землю чи зміну податкового законодавства, індексів інфляції, чи інше, а також не прийнято рішення органу виконавчої влади щодо приведення раніше укладених договорів оренди землі водного фонду, в тому числі і спірного договору до вимог прийнятих законодавчих актів у 2010році, а також відсутності обов'язкової норми в Податковому кодексі України (2755-17) та в Законі України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України" № 2756-VІ від 02.12.2010р. (2756-17) щодо приведення раніше укладених договорів оренди до вимог зазначених законів, то у суда відсутні підстави вносити зміни в п.4.1 спірного договору. При цьому, відсутні й докази, які б свідчили про порушення умов договору відповідачем та випадки, встановлені договором або законом, чи істотні зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору і встановленні орендної плати. Слід зазначити, що така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 27.12.10. у справі № 3-47 гс10 та від 06.12.10. у справі №2026/пп-11 (а.с.75-80,т.2) і Вищого господарського суду України у постановах: №5/36-90 від 19.04.11., №61/319-10 від 26.04.11., №32/176-09 від 22.04.10. та у даній справі (а.с. 38 - 41, 58-65, т.1).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів та заперечень.

Суд не приймає доводи позивача та прокурора щодо внесення змін до п.4.1 договору від 22.10.04., укладеного між позивачем та відповідачем, у зв'язку із прийняттям Податкового кодексу України (2755-17) та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України" № 2756-VІ від 02.12.2010р. (2756-17) , якими внесено зміни до статті 21 Закону України "Про оренду землі", оскільки між сторонами виникли правовідносини раніше і зазначені нормативні акти не мають зворотньої дії в часі і не передбачають приведення укладених договорів раніше до вимог Податкового кодексу України (2755-17) чи Закону України "Про оренду землі" (161-14) , а також доводи позивача та прокурора спростовуються матеріалами справи, про що суд зазначав вище.

Не приймає суд обгрунтування позову прокурором, зокрема: посилання на правову позицію Верховного Суду України у постановах Верховного Суду України та правову позицію Вищого господарського суду України, тому що зазначені постанови прийняті при наявності погодження сторонами в договорі оренди земельної ділянки внесення змін до договору при зміні інфляції, цін, земельного подотку та інше, а також при наявності рішення органів місцевого самоврядування про приведення раніше договорів оренди у відповідність до прийнятих законодавчих актів.