ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2009 р.
№ 45/74
( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs2991479) )
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційні скарги державного підприємства "Вишняківський спиртовий завод", с. Вишняки Хорольського району Полтавської області (далі –ДП "Вишняківський спиртовий завод"), та
державного підприємства "Борокський спиртовий завод", с. Борок Сокальського району Львівської області (далі –ДП "Борокський спиртовий завод")
на рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2008 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2008
зі справи № 45/74
за позовом: ДП "Вишняківський спиртовий завод";
державного підприємства "Новосуханівський спиртовий завод", с. Новосуханівка Сумського району Сумської області (далі –ДП "Новосуханівський спиртовий завод");
державного підприємства "Бершадський спиртовий завод", м. Бершадь Вінницької області (далі - ДП "Бершадський спиртовий завод");
державного підприємства "Вузлівський спиртовий завод", с. Вузлове Радехівського району Львівської області (далі –ДП "Вузлівський спиртовий завод");
державного підприємства "Сторонибабський спиртовий завод", с. Сторонибаби Буського району Львівської області (далі –ДП "Сторонибабський спиртовий завод");
ДП "Борокський спиртовий завод"
до Антимонопольного комітету України, м. Київ (далі –АМК)
про визнання недійсним рішення від 20.12.2007 № 745-р.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
ДП "Вишняківський спиртовий завод" –Артеменко М.Б.,
ДП "Борокський спиртовий завод" –Чернявського Р.І.,
ДП "Бершадський спиртовий завод" –не з’яв.,
ДП "Вузлівський спиртовий завод" –не з’яв.
ДП "Сторонибабський спиртовий завод" –не з’яв.,
ДП "Новосуханівський спиртовий завод" –не з’яв.,
АМК –Ахтімірової М.Г.
ВСТАНОВИВ:
Підприємства –позивачі в даній справі звернулися до господарського суду міста Києва з позовними заявами про визнання недійсним рішення АМК від 20.12.2007 № 745-р у справі № 23-26.13/5-07 (далі –рішення № 745-р) у відповідних частинах, які стосуються даних підприємств.
Ухвалами названого суду від 11.03.2008 згадані позовні заяви були об’єднані для спільного розгляду й вирішення у межах справи № 45/74.
Рішенням господарського суду міста Києва від 11.06.2008 (суддя Балац С.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2008 (колегія суддів у складі: Смірнова Л.Г. –головуючий, судді Алданова С.О. і Шапран В.В.), у задоволенні позову відмовлено повністю. У прийнятті зазначених рішення та постанови попередні судові інстанції з посиланням на приписи Законів України "Про Антимонопольний комітет України" (3659-12) та "Про захист економічної конкуренції" (2210-14) виходили з того, що рішення № 745-р прийнято АМК у межах його компетенції та відповідно до норм законодавства України, а позовні вимоги матеріалами справи не підтверджуються і є необґрунтованими.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ДП "Вишняківський спиртовий завод" просить скасувати оскаржувані рішення та постанову попередніх судових інстанцій з даної справи в частині, яка стосується названого державного підприємства. Скаргу мотивовано неправильним застосуванням названими судовими інстанціями норм матеріального права та порушенням ними норм процесуального права.
ДП "Борокський спиртовий завод" у касаційній скарзі до Вищого господарського суду України просить скасувати оскаржувані рішення та постанову попередніх судових інстанцій повністю і прийняти нове рішення, яким визнати рішення № 745-р недійсним у частині накладення штрафу в сумі 40 000 грн. на це державне підприємство. Скаргу мотивовано прийняттям відповідних судових рішень з порушенням норм процесуального і з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Відзиви на касаційні скарги не надходили.
Сторони відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. А згідно з частиною другою статті 4 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Відповідно ж до приписів статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.
У пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 (v3-2-700-05) № 3.2-2005 також зазначено: "Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів АМК до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)".
Отже, спір у цій справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами ГПК України (1798-12) .
Відповідну правову позицію викладено і в абзаці першому пункту 1 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.10.2008 № 04-5/247 (v0247600-08) "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства".
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг з огляду на таке.
Судовими інстанціями у справі встановлено, зокрема, що:
- ДП "Вишняківський спиртовий завод" і ДП "Борокський спиртовий завод" (поряд з іншими спиртовими заводами) протягом 2-х днів (20.09.2006 і 21.09.2006) звернулися до Київського обласного державного об’єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (далі –об’єднання "Київспирт") з листами, в яких установили однакові ціни на свою продукцію;
- у рішенні № 745-р зазначено, зокрема, що:
з аналізу відповідних листів спиртових заводів (загалом 27 заводів) вбачається, що переважна більшість останніх запропонували об’єднанню "Київспирт" (яке укладає договори комісії на продаж спирту етилового з кожним спиртовим заводом) підвищити відпускні ціни на спирт та встановити їх на однаковому рівні залежно від марки; для споживачів –не платників акцизного збору ціни пропонувалися різні;
ще 13 спиртових заводів у 4-му кварталі 2006 також встановили однакові відпускні ціни на спирт;
оскільки спиртові заводи використовували для виробництва спирту різні види сировини, яка має різну вартість, різну питому вагу в загальному обсязі споживання сировини підприємствами та дає різний вихід спирту, то відповідно значення показників у статті витрат "Сировина" фактичних та планових калькуляцій собівартості спирту етилового не співпадає у жодного спиртового заводу; це підтверджується наданими заводами калькуляціями, з яких вбачається, що показники зазначеної статті витрат (як планові, так фактичні) не збігаються у жодного спиртового заводу;
у 4-му кварталі 2006 року дійсно були об’єктивні умови для підвищення цін на спирт, проте вони не призводять до однакової його собівартості, а тим більше до однакової відпускної ціни. Тому об’єктивні економічні причини, що зумовили б необхідність встановлення кожним окремим відповідачем (спиртовим заводом) цін на спирт на рівні: спирт етиловий "люкс" –46 грн./дал, спирт етиловий "екстра" –45 грн./дал, спирт етиловий вищої очистки –44 грн./дал, - відсутні, а встановлення кожним з 40 відповідачів (спиртових заводів) однакових цін з цінами інших заводів на 3 види спирту не можна пояснити інакше, ніж їхньою узгодженою поведінкою;
про узгодженість дій спиртових заводів свідчать й інші обставини, зокрема: всі спиртові заводи практично одночасно (20 та 21 вересня 2006 року) надіслали об’єднанню "Київспирт" листи щодо встановлення зазначених відпускних цін після проведення 19.09.2006 в об’єднанні "Київспирт" наради з питань реалізації продукції в 4-му кварталі 2006 року на внутрішньому ринку України;
внаслідок узгодження спиртовими заводами цін на спирт було усунуто один з найважливіших факторів конкурентної боротьби –ціну товару, що з огляду на обсяг ринку, охоплений узгодженими діями (близько 75 відсотків) призвело до обмеження конкуренції на ринку спирту;
спиртові заводи, у тому числі ДП "Вишняківський спиртовий завод" і ДП "Борокський спиртовий завод", вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання, які призвели до обмеження конкуренції на ринку спирту;
на підставі абзацу другого частини другої статті 52 названого Закону на спиртові заводи накладено штраф, у тому числі на ДП "Вишняківський спиртовий завод" у сумі 50 000 грн., на ДП "Борокський спиртовий завод" у сумі 40 000 грн.;
- обставини, пов’язані з тим, що ціни на спирт, який відпускався в 4-му кварталі 2006 року, фактично за окремими договорами були нижчими, ніж ті, що пропонувалися в їх листах, не впливають на кваліфікацію дій позивачів у даній справі (спиртових заводів), оскільки останні своїми діями створили загрозу такого наслідку, як недопущення, усунення чи обмеження конкуренції;
- жодних однакових показників, за якими визначається собівартість спирту (вартість сировини, палива, електроенергії, основна і додаткова заробітна плата, відрахування на соціальне страхування, витрати на утримання та експлуатацію устаткування, загальновиробничі витрати, адміністративні витрати та витрати на збут) у спиртових заводів –позивачів у справі не було; останні закуповували сировину на різних умовах, мали різну кількість працівників та встановлену для них заробітну плату, витрачали різну кількість електроенергії і мали різний прибуток;
- за наявності підстав для підвищення цін у позивачів зі справи не було підстав саме для одночасного встановлення однакових цін на продукцію;
- штрафи на позивачів у справі накладено згідно з рішенням № 745-р у межах, передбачених Законом України "Про захист економічної конкуренції" (2210-14) .
Причиною спору в даній справі стало питання про наявність або відсутність підстав для визнання недійсним рішення № 745-р (у частині, що стосується позивачів зі справи).
Відповідно до пункту 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.
Частина перша статті 5 названого Закону визначає узгодженими діями укладення суб’єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об’єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яку іншу погоджену конкурентну поведінку (діяльність, бездіяльність) суб’єктів господарювання.
За приписами статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції":
- антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції;
- антиконкурентними узгодженими діями вважається також вчинення суб’єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об’єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності).
У згаданих рекомендаціях президії Вищого господарського суду України викладено правову позицію, згідно з якою, зокрема, з урахуванням приписів частини третьої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" для кваліфікації дій (бездіяльності) суб’єктів господарювання на ринку товарів як антиконкурентних узгоджених дій у вигляді схожих (і які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції) не вимагається обов’язкове встановлення та доведення факту чи фактів формального узгодження зазначених дій, в тому числі укладення відповідної угоди (угод). Це порушення установлюється за результатами такого аналізу органом Антимонопольного комітету України ситуації на ринку товару, який: свідчить про погодженість конкурентної поведінки суб’єктів господарювання; спростовує наявність об’єктивних причин для вчинення зазначених дій. Пов’язані з наведеним обставини з’ясовуються і доводяться відповідним органом Антимонопольного комітету України (підпункт 8.2 пункту 8 названих рекомендацій).
За змістом наведених приписів статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" для кваліфікації дій суб’єкта господарювання як узгоджених антиконкурентних дій не є обов’язковим з’ясування наслідків у формі завдання збитків для його конкурентів чи споживачів або інше реальне порушення їх прав чи інтересів, оскільки достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, які визначено як антиконкурентні узгоджені дії, та можливості настання таких наслідків.
У розгляді даної справи попередні судові інстанції з урахуванням наведених законодавчих приписів з достатньою повнотою встановили обставини, пов’язані з правильністю кваліфікації за рішенням № 745-р дій спиртових заводів, у тому числі скаржників, як антиконкурентних узгоджених, і дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи касаційних скарг даного висновку не спростовують та пов’язані переважно з оцінкою доказів та доводів, які вже були досліджені попередніми судовими інстанціями, і правильності встановлення ними фактичних обставин справи, що згідно з приписами частини другої статті 111-7 ГПК України перебуває поза межами перегляду справи в касаційній інстанції, а тому ці доводи не можуть бути підставою для задоволення скарг.
Керуючись статтями 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2008 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2008 зі справи № 45/74 залишити без змін, а касаційні скарги державного підприємства "Вишняківський спиртовий завод" та державного підприємства "Борокський спиртовий завод" –без задоволення.
Суддя
Суддя
Суддя
В. Селіваненко
І. Бенедисюк
Б. Львов