За позовом Луганської міської ради, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Все для шиття", м. Луганськ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Виконавчий комітет Луганської міської ради, м. Луганськ

про стягнення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 1127 грн. 06 коп.

Суддя Рябцева О.В.

в присутності представників сторін:

від позивача –ОСОБА_1 –гол. спеціаліст-юрисконсульт відділу контрольно-юридичної роботи, дов. від 24.11.2010 № И 01/03-30/5449/8/2-10 (10.01.2012, 13.01.2012);

від відповідача –ОСОБА_2 –предст. за дов. від 29.06.2011 б/н;

від третьої особи –ОСОБА_1 –гол. спеціаліст-юрисконсульт відділу контрольно-юридичної роботи, дов. від 24.11.2010 № И 01/03-30/5448/8/2-10 (10.01.2012, 13.01.2012).

Позивачем заявлена вимога про стягнення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 1105 грн. 37 коп. за період з 01.01.2009 по 31.12.2009, яка утворилась за договором оренди землі від 24.10.2003, та пені за несвоєчасне внесення орендної плати за землю в сумі 21 грн. 69 коп. за період з 01.03.2009 по 31.08.2009, всього 1127 грн. 06 коп.

На обґрунтування заявленої вимоги позивач вказує, що відповідно до умов договору оренди відповідач користується земельною ділянкою площею 0,0060 га за адресою: м. Луганськ, вул. 7-а Лінія (в районі Парку 1-го Мая), яка надана під розміщення (без права здійснення будівельних робіт) торгівельного павільйону та павільйону очікування транспорту (некапітальна споруда). За умовами договору річна орендна плата встановлюється в розмірі земельного податку (річного), який діє на момент укладання договору оренди землі, збільшеного на коефіцієнт 2,5. Згідно ст. 274 Податкового кодексу України розмір земельного податку встановлюється у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. З урахуванням здійсненої нормативної грошової оцінки земель м. Луганська, розмір орендної плати за 2009 рік склав 1110 грн. 06 коп. За вказаний період заборгованість відповідача по оренді складає 1105 грн. 37 коп. У зв’язку з порушенням строків сплати нарахована пеня за період з 01.03.2009 по 31.08.2009 в сумі 21 грн. 69 коп.

Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі, зазначаючи, що позивач необґрунтовано вимагає сплати орендної плати за землю, обрахованої, виходячи із нормативної грошової оцінки земель, яка проведена після укладання договору, та без внесення відповідних змін до договору, що передбачено п. 4.2. договору. Крім того, на заперечення вимог про стягнення пені, позивач зазначає про закінчення строку позовної давності і заявляє про її застосування згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України.

Державна податкова інспекція в Жовтневому районі у м. Луганську на вимогу суду надала інформацію, з якої вбачається, що на підставі договорів оренди землі, укладених з Луганською міською радою, ТОВ "Торгівельний дім "Все для шиття" має у користуванні 14 земельних ділянок. В складі звітності податкової декларації орендної плати за землю на 2009 рік від 30.01.2009 № 2232 на загальну суму 89062 грн. 62 коп., ТОВ "Торгівельний дім "Все для шиття" було задекларовано розмір орендної плати за земельну ділянку, яка знаходиться у користуванні на підставі договору оренди землі від 24.10.2003, державна реєстрація від 20.11.2003 № 4776, загальною площею 0,006 га, розташовану за адресою: м. Луганськ, вул. 7-а Лінія (в районі Парку 1-го Мая) у розмірі 1110 грн. 06 коп. Але, в подальшому ТОВ "Торгівельний дім "Все для шиття" було подано три уточнюючі податкові декларації з орендної плати за землю:

- від 10.03.2009 № 7319, згідно якої податкове зобов’язання з орендної плати за землю на 2009 рік за усіма діючими договорами оренди складає 0 грн. 00 коп.;

- від 11.03.2010 № 108887 на загальну суму 1419 грн. 23 коп., в складі якої (відповідно додатку до декларації) розмір орендної плати за земельну ділянку, яка знаходиться у користуванні на підставі спірного договору оренди землі від 24.10.2003, державна реєстрація від 20.11.2003 № 4776, складає 0 грн. 00 коп.;

- від 17.08.2010 № 109517 на загальну суму 7096 грн. 15 коп., в складі якої (відповідно додатку до декларації) розмір орендної плати за земельну ділянку, яка знаходиться у користуванні на підставі спірного договору оренди землі від 24.10.2003, державна реєстрація від 20.11.2003 № 4776, також складає 0 грн. 00 коп.

В наслідок відсутності нарахувань орендної плати за користування вищезазначеною земельною ділянкою в складі поданих декларацій за 2009 рік, податковий борг за особовим рахунком платника не значиться.

У судовому засіданні 10.01.2012 відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду пов’язаної з нею справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Все для шиття" до Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.

Дане клопотання судом відхилено, оскільки із наданих позивачем доказів (адміністративного позову від 28.01.2010, постанови Ленінського районного суду м. Луганська від 20.10.2011 № 2"а"-1341/11, ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.12.2011 № 2-а-1341/11/1213, касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України від 30.12.2011) вбачається, що адміністративний спір стосується правомірності визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2010 році, в той час як предметом спору є оцінка землі за 2009 рік.

У судовому засіданні 10.01.2012 відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 13.01.2012.

Оцінивши надані докази і доводи сторін, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що на рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 27.08.2003 № 311/32 вирішено передати ТОВ "Торговий дім "Все для шиття" в оренду терміном на 10 років земельну ділянку площею 0,0060 га під розміщення (без права здійснення будівельних робіт) торгівельного павільйону та павільйону очікування транспорту (некапітальні споруди) за адресою: м. Луганськ, вул. 7-а лінія (в районі Парку 1-го Мая).

На підставі і на умовах вказаного рішення між сторонами у справі укладено договір оренди землі від 24.10.2003 № 4776, який посвідчено нотаріально і зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 20.11.2003 за № 4776.

За умовами п. 2.1. договору річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного), який діє на момент укладання договору оренди земельної ділянки, збільшеного на коефіцієнт 2,5, що визначений рішенням Луганської міської ради від 02.04.1999 № 7/9. (Розрахунок розміру земельного податку (річного), який діє на момент укладання договору оренди земельної ділянки додається до даного договору та є його невід’ємною частиною).

Згідно п.п. 2.1.1. п. 2.1. договору на момент укладання договору річна орендна плата складає 457 (чотириста п’ятдесят сім) грн. 13 коп.

У відповідності до п.п. 2.2.1. п. 2.2. договору орендна плата сплачується за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, у грошовій формі щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, якщо інше не буде передбачено діючим законодавством України.

У пункті 2.3. договору сторони домовились, що щомісячна орендна плата розраховується орендарем самостійно на підставі довідки Управління земельними ресурсами Луганської міської ради, або іншого органу Луганської міської ради, до повноважень якого віднесене це питання, яка свідчить про розмір орендної плати з врахуванням індексації грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється в порядку, передбаченому законодавством України.

Також, сторони передбачили, що у разі зміни земельного податку, пропорційно змінюється й розмір орендної плати без внесення змін у договір. Про зміну земельного податку орендодавець письмово повідомляє орендаря або робить про це оголошення в місцевому засобі масової інформації (п.п. 2.4.1. п. 2.4. договору).

Пунктом 2.5. договору передбачено, що у разі несвоєчасного внесення орендної плати орендар повинен сплатити пеню, яка нараховується на суму боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті, згідно з Законом України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (2181-14) .

Згідно п. 2.6. орендна плата може змінюватися (переглядатися) по узгодженню сторін. А в п. 4.2. договору визначено, що зміна умов договору оренди можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди спір вирішується у судовому порядку. Зміни і доповнення до даного договору вносяться шляхом укладання додаткових угод, що набирають чинність після підписання, нотаріального посвідчення та державної перереєстрації договору оренди і є невід’ємними частинами даного договору.

Визначаючи права і обов’язки за договором, сторони домовились, що орендар зобов’язаний щорічно, в місячний термін, після проведення в установленому законодавством порядку індексації грошової оцінки землі, звертатися до органу, зазначеному в пункті 2.3. цього договору для одержання довідки, про яку йдеться мова у вищевказаному пункті (п.п. 3.4.8. п. 3.4. договору).

Згідно довідки про розмір земельного податку, що за умовами п. 2.1. є невід’ємною частиною договору, річний земельний податок за користування спірної земельної ділянки складає 182 грн. 85 коп.

При цьому, розмір земельного податку визначений в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки із застосуванням функціонального коефіцієнту в розмірі 2,5 на підставі рішення Луганської міської ради від 21.12.2000 № 22/4 "Про затвердження даних уточненої грошової оцінки земель м. Луганська".

рішеннями Луганської міської ради від 28.12.2007 № 28/10 була затверджена нова нормативна грошова оцінка земель м. Луганська, рішення опубліковано в міській щотижневій громадсько-політичній газеті "Жизнь Луганска" від 27.02.2008 № 9 (919) і набрало чинності з 01.03.2008. З цієї дати рішення ради від 22.12.2000 № 22/4 втратило чинність.

Відповідач відповідно до п.п. 3.4.8. п. 3.4. договору одержав в Управлінні нерухомим майном Луганської міської ради дані для розрахунку орендної плати на 2009 рік від 27.01.2009 № 2343, згідно яких визначена нормативна грошова оцінка землі в сумі 7400415 грн. 75 коп. за гектар із застосуванням функціонального коефіцієнту 2,5.

За даними ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську відповідач має у користуванні 14 земельних ділянок.

В складі звітної податкової декларації з орендної плати за землю на 2009 рік від 30.01.2009 № 2232 на загальну суму 89062 грн. 62 коп. ТОВ "Торговий дім "Все для шиття" задекларувало розмір орендної плати за спірну земельну ділянку в розмірі 1110 грн. 06 коп.

10.03.2009 платник орендної плати за землю подав уточнюючу декларацію за 2009 рік, в якій за усіма діючими договорами задекларував платежі 0 грн. 00 коп.

Така позиція орендаря обумовлена тим, що він не був згодний з новою нормативною грошовою оцінкою земель, а стара втратила чинність, а відтак визначити розмір орендної плати за землю не вбачалось можливим.

ТОВ "Торговий дім "Все для шиття" в судовому порядку оскаржував дані для розрахунку орендної плати на 2009 рік по всім 14 ділянкам і по мірі врегулювання спорів подавав уточнюючі декларації до податкового органу.

Що стосується спірної земельної ділянки, то відповідач звертався з позовом про визнання недійсною нормативної грошової оцінки земельних ділянок, у тому числі і спірної до господарського суду Луганської області. Ухвалою суду від 06.04.2009 № 6/83пн провадження у справі було припинено за п. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки суд дійшов висновку, що даний спір підвідомчий адміністративним судам.

Відповідач звернувся в порядку адміністративного судочинства до Ленінського районного суду м. Луганська з позовом до Управління нерухомим майном Луганської міської ради про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії, в якому просив визнати протиправними дії відповідача по видачі даних для розрахунку орендної плати за землю на 2009 рік від 27.01.2009 № 2343. Постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 14.08.2009 у справі № 2а-2188/09 позов задоволено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.03.2010 у справі № 2а-2188/09/1213 постанову районного суду скасовано, провадження у справі закрито, оскільки спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.09.2011 № К-16878/10 ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду залишено без змін.

Враховуючи, що спеціалізованими судами за позовами орендаря не вирішено питання щодо підвідомчості спору, суд, вирішуючи даний спір, оцінює по суті заперечення ТОВ "Торговий дім "Все для шиття" щодо правильності визначення нормативної грошової оцінки землі для розрахунку орендної плати за землю. Заперечення полягають в тому, що для розрахунку нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки неправомірно застосовано функціональний коефіцієнт 2,5, який передбачено для земель комерційного використання, а слід було застосувати коефіцієнт 1, як для земель автомобільного транспорту. Вказана позиція обумовлена приписами статей 1, 18 Закону України "Про автомобільні дороги" та статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", за змістом яких до об’єктів дорожнього сервісу належать спеціально облаштовані місця для зупинки маршрутних транспортних засобів, майданчики для стоянки транспортних засобів, майданчики відпочинку, видові майданчики, автозаправні станції, пункти технічного обслуговування, мотелі, готелі, кемпінги, торговельні пункти (у тому числі малі архітектурні форми), автозаправні комплекси, складські комплекси, пункти медичної та технічно-евакуаційної допомоги, пункти миття транспортних засобів, пункти приймання їжі та питної води, автопавільйони, а також інші об’єкти, на яких здійснюється обслуговування учасників дорожнього руху та які розміщуються на землях дорожнього господарства або потребують їх використання для заїзду та виїзду на автомобільну дорогу, тобто землі, на яких розташовані такі об’єкти відносяться до земель наземного транспорту, а не до земель комерційного використання. Проте такий висновок відповідача зроблено без врахування ст. 67 Земельного кодексу України, якою визначено, що до земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об'єктів транспорту. Той факт, що земельна ділянка надана, у тому числі для облаштування павільйону очікування транспорту, не змінює функціонального призначення цієї земельної ділянки, яка і при укладенні договору відносилась до земель комерційного використання.

Що стосується доводів відповідача щодо необґрунтованості розрахунку орендної плати, виходячи з нової нормативної грошової оцінки земель без внесення відповідних змін в договір, то суд вважає, що ці доводи не є обґрунтованими з огляду на чинне в спірний період законодавство і умови договору.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (стаття 15 Закону).

Статтею 21 зазначеного закону передбачено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю" (2535-12) ).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про плату за землю", що діяв у 2009 році, передбачалось, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки (стаття 13 вказаного закону).

Статтею 14 цього закону встановлювалось, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) (стаття 19 Закону).

Нормативна грошова оцінка є складовою земельного податку, який встановлюється у відсотковому відношенні до неї та в розмірі якого визначена орендна плата у договорі, укладеному між сторонами, а тому у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки змінюється відповідно і розмір земельного податку.

Сторони у договорі передбачили, що орендна плата обчислюється самостійно орендарем з урахуванням індексу інфляції, а також з урахуванням інших змін розмірів земельного податку, що відбувається протягом терміну дії договору оренди.

Тобто, орендар повинен був враховувати зміни складових земельного податку, що як наслідок спричиняє і зміну його розміру, для обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку, яка надана відповідачу на підставі договору оренди землі від 24.10.2003.

Пунктом 3.4.8. договору передбачено, що для обчислення розміру річної орендної плати орендар зобов’язаний звертатись щороку не пізніше місячного терміну після проведення у встановленому законодавством порядку індексації грошової оцінки землі, до Управління земельними ресурсами Луганської міської ради для отримання відповідної довідки та самостійно на підставі вищезазначеної довідки обчислювати розмір орендної плати.

Орендар отримав таку довідку, здійснив обчислення орендної плати за землю та подав відповідну податкову декларацію. Згодом орендар подав уточнену податкову декларацію, в якій не задекларував своїх податкових зобов’язань за спірним договором оренди землі взагалі.

Суд, також враховує положення п. 2.6. договору, в якому визначено, що орендна плата може змінюватися (переглядатися) по узгодженню сторін, та п. 4.2., в якому визначено, що зміна умов договору оренди можлива за взаємною згодою сторін, з урахуванням домовленостей у п. 2.3., згідно якому щомісячна орендна плата розраховується орендарем самостійно на підставі довідки Управління земельними ресурсами Луганської міської ради, або іншого органу Луганської міської ради, до повноважень якого віднесене це питання, яка свідчить про розмір орендної плати з врахуванням індексації грошової оцінки земельних ділянок, та у п.п. 2.4.1. договору, а саме, що у разі зміни земельного податку, пропорційно змінюється й розмір орендної плати без внесення змін у договір. Суть цих домовленостей, за оцінкою суду, полягає в тому, що зміни до договору вносяться за домовленістю сторін, а в разі зміни земельного податку змінюється і розмір орендної плати без внесення змін в договір. Вказаний пункт не суперечить приписам п. 1 ст. 628 ЦК України, в якому визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства, та п. 1 ст. 651 ЦК України, який передбачає, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Сторони в договорі домовились, що зміна земельного податку не потребує внесення змін до договору. Орендар отримує відповідну інформацію у відповідному органі Луганської міської ради, що і було зроблено відповідачем.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтованими.

Щодо вимоги про стягнення пені, то суд вважає, що з огляду на заяву відповідача про застосування позовної давності, дана вимога задоволенню не підлягає. Згідно ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік. Згідно ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Позивач просить стягнути пеню за період з 01.01.2009 по 31.12.2009, по якій на час звернення до суду (31.10.2011) строк спеціальної позовної давності закінчився.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача в доход Державного бюджету України пропорційно задоволеним вимогам стягуються витрати по сплаті державного мита в сумі 100 грн. 04 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 231 грн. 46 коп. Відповідно до ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" наказ про стягнення судових витрат видати Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Все для шиття", м. Луганськ, вул. Шелкового, 1д, ідентифікаційний код 21807149 на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Жовтневого району, банк УДК в Луганській області, МФО 804013, код 24046538, р/р 33216812700004, код платежу: 13050200 заборгованість з орендної плати за землю в сумі 1105 грн. 37 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Все для шиття", м. Луганськ, вул. Шелкового, 1д, ідентифікаційний код 21807149 в доход Державного бюджету України:

- на рахунок 31118095700006, банк - ГУДКУ у Луганській області, одержувач - УДК у м. Луганську ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, ОКПО - 24046582, код бюджетної класифікації - 22090200 державне мито в сумі 100 грн. 04 коп.;

- на рахунок 31217264700006, банк - ГУДКУ у Луганській області, одержувач - УДК у м. Луганську, МФО 804013, ОКПО 24046582, код бюджетної класифікації 22050003 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 231 грн. 46 коп.

5.Видати наказ Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську після набрання рішенням законної сили.

6.рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

7.Повне рішення складено і підписано - 18.01.2012 .