Розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за договорами субпідряду на поточний ремонт автомобільних доріг державного значення у розмірі 538 005, 61 грн., з них 533 948, 83 грн. основного боргу, 2915 грн. пені та 1141, 40 грн. 3% річних.

Від позивача надійшли додаткові пояснення до позову (вх.№430д від 112.01.12р.).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договорів субпідряду № 2-11 тр від 04 червня 2010 року, № 3-11 тр від 04 червня 2010 року, № 4-11 тр від 04 червня 2010 року, № 49-08 від 10 серпня 2010 року, № 50-08 від 10 серпня 2010 року, № 51-08 від 10 серпня 2010 року, № 52-08 від 10 серпня 2010 року не розрахувався з позивачем за виконані останнім роботи по ремонту автомобільних доріг державного значення, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 533948 грн. 83 коп.

Відповідач у відзиві (вх.№20504 д від 27.12.11 р.) не погоджується з доводами позовної заяви, посилаючись на те, що Договори субпідряду станом на дату виконання робіт припинили свою дію; позивачем не пред'явлено вимоги про оплату, тому строк оплати робіт не настав. Відповідач зазначає про необгрунтованість нарахування пені, оскільки це не передбачено умовами договору.

Ухвалою суду від 27.12.2011р. за клопотанням віповідача суд залучив у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача, Службу автомобільних доріг.

Відповідачем в судовому засіданні 27.12.2011 р. було заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи.

Враховуючи неявку представника позивача, надання відповідачем відзиву на позов, а також залучення до справи у якості третьої особи на стороні відповідача –Службу автомобільних доріг у Полтавській області, ухвалою суду від 27.12.2011 року строк розгляду справи продовжено на 15 днів, розгляд справи відкладено на 12.01.2012 року.

В судове засідання 12.01.2012р. представники третьої особи не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи третя особа повідомлена належним чином, що підтверджується долученим до матеріалів справи Повідомленням про вручення поштових відправлень.

Водночас, до початку судового засідання 12.01.2012р. року через канцелярію суду від третьої особи надійшло клопотання, в якому вона просить перенести слухання справи на іншу дату у зв'язку з неможливістю забезпечити явку свого представника.

Відповідно до ст. 22, 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно зі ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження, яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, установи, організації.

Третя особа не була позбавлена права надіслати до суду для представництва своїх інтересів іншого представника, або подати письмові пояснення через канцелярію суду. Крім того, явка третьої особи обов'язковою не визнавалась.

З огляду на вказане вище, суд відхиляє клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, суд встановив:

В червні-серпні 2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс Лайн Груп" (надалі по тексту - позивач) було укладено з Дочірнім підприємством "Полтавський облавтодор"Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"(надалі по тексту - відповідач) в особі його філій ряд договорів субпідряду на поточний ремонт автомобільних доріг державного значення (надалі по тексту - Договори субпідряду), а саме:

Договір субпідряду № 2-11 тр від 04 червня 2010 року укладеного із філією "Лубенська ДЕД"ДП "Полтавський облавтодор"на поточний ремонт автомобільної дороги державного значення М-03 Київ-Харків-Довжанський, км 158+000 - км 164+500 (правий проїзд) (п. 1.1.). Вартість робіт згідно п. 2.1. Договору № 2-11 тр склала 70206 грн. 00 коп.;

Договір субпідряду № 3-11 тр від 04 червня 2010 року укладеного із філією "Лубенська ДЕД"ДП "Полтавський облавтодор"на Поточний ремонт автомобільної дороги державного значення М-03 Київ-Харків-Довжанський, км 158+000 - км 164+500 (лівий проїзд) (п. 1.1.).Вартість робіт згідно п. 2.1. Договору № 3-11 тр склала 70100 грн. 00 коп.;

Договір субпідряду № 4-11 тр від 04 червня 2010 року укладеного із філією "Кобеляцький райавтодор"ДП "Полтавський облавтодор"на поточний ремонт автомобільної дороги державного значення Р-52 Дніпропетровськ-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка, км 117+205 - км 145+138 (п. 1.1.). Вартість робіт згідно п. 2.1. Договору № 4-11 тр склала 81438 грн. 00 коп.

Договір субпідряду № 49-08 від 10 серпня 2010 року укладеного із філією "Лубенська ДЕД"ДП "Полтавський облавтодор"на поточний ремонт автомобільної дороги державного значення М-03 Київ-Харків-Довжанський, км 170+400 - км 185+060 (правий проїзд) (п. 1.1.). Вартість робіт згідно п. 2.1. Договору № 49-08 склала 80213 грн. 00 коп.

Договір субпідряду № 50-08 від 10 серпня 2010 року укладеного із філією "Лубенська ДЕД"ДП "Полтавський облавтодор"на поточний ремонт автомобільної дороги державного значення М-03 Київ-Харків-Довжанський, км 170+380 - км 185+040 (правий проїзд) (п. 1.1.). Вартість робіт згідно п. 2.1. Договору № 49-08 склала 79058 грн. 00 коп.

Договір субпідряду № 51-08 від 10 серпня 2010 року укладеного із філією "Лубенська ДЕД"ДП "Полтавський облавтодор"на поточний ремонт автомобільної дороги державного значення М-03 Київ-Харків-Довжанський, км 170+400 - км 185+060 (лівий проїзд) (п. 1.1.). Вартість робіт згідно п. 2.1. Договору № 51-08 склала 80497 грн. 00 коп.

Договір субпідряду № 52-08 від 10 серпня 2010 року укладеного з філією "Лубенська ДЕД"ДП "Полтавський облавтодор"на поточний ремонт автомобільної дороги державного значення М-03 Київ-Харків-Довжанський, км 170+380 - км 185+040 лівий проїзд) (п.1.1.). Вартість робіт згідно п. 2.1. Договору № 51-08 склала 79098 грн. 00 коп.

У п.4.1 Договорів визначається, що вони діють до 31.12.2010р.

Позивач зазначає, що Додатковими угодами до Договорів субпідряду сторони пролонгували дію Договорів до 2011 рік, у зв'язку з чим він відповідно до умов договорів субпідряду у 2011 році виконував роботи з поточного ремонту автомобільних доріг державного значення.

Факт виконання позивачем робіт підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт, а саме:

Акт приймання виконаних будівельних робіт від 23 березня 2011 року на суму 70206 грн. 00 коп.

Акт приймання виконаних будівельних робіт від 23 березня 2011 року на суму 70100 грн. 00 коп.

Акт приймання виконаних будівельних робіт від 01 лютого 2011 року на суму 81438 грн. 00 коп.

Акт приймання виконаних будівельних робіт від 23 березня 2011 року на суму 80213 грн. 00 коп.

Акт приймання виконаних будівельних робіт від 23 березня 2011 року на суму 79058 грн. 00 коп.

Акт приймання виконаних будівельних робіт від 23 березня 2011 року на суму 80497 грн. 00 коп.

Акт приймання виконаних будівельних робіт від 23 березня 2011 року на суму 79098 грн. 00 коп.

В тексті вказаних Актів приймання виконаних будівельних робіт зазначається, що підставою виконання позивачем робіт є Договори субпідряду № 2-11 тр від 04 червня 2010 року, № 3-11 тр від 04 червня 2010 року, № 4-11 тр від 04 червня 2010 року, № 49-08 від 10 серпня 2010 року, № 50-08 від 10 серпня 2010 року, № 51-08 від 10 серпня 2010 року, № 52-08 від 10 серпня 2010 року.

Факт прийняття відповідачем виконаних позивачем робіт підтверджується підписами посадових осіб, що скріплені печатками відповідача.

Відповідач у відзиві не заперечує факт виконання позивачем робіт, проте вказує, що акти приймання виконаних будівельних робіт не є беззаперечними доказами виконання робіт саме на підставі помилково зазначених договорів. Відповідач вважає, що Договори субпідряду не діяли у 2011 році, оскільки долучені до позову додаткові угоди, на думку відповідача, підписані не тією особою, від імені якої проставлявся підпис.

Суд вважає дані твердження відповідача необгрунтованими з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законами, іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

В матеріалах справи наявні належні докази схвалення підприємством відповідача умов Додаткових угод про пролонгацію дії Договорів до 2011 рік, зокрема, про таке схвалення свідчить прийняття відповідачем робіт за Актами від 23 березня 2011 року на суму 70206 грн. 00 коп., від 23 березня 2011 року на суму 70100 грн. 00 коп., від 01 лютого 2011 року на суму 81438 грн. 00 коп., від 23 березня 2011 року на суму 80213 грн. 00 коп., від 23 березня 2011 року на суму 79058 грн. 00 коп., від 23 березня 2011 року на суму 80497 грн. 00 коп., від 23 березня 2011 року на суму 79098 грн. 00 коп.

За даних обставин, твердження відповідача щодо того, що у Актах виконання робіт помилково зазначені договори субпідряду не є обгрунтованим та не приймається судом до уваги.

Позивач у позові зазначає, що станом на 08 червня 2011 року загальний розмір заборгованості відповідача по вищевказаним договорам субпідряду складав 540610 грн. 00 коп.

08 червня 2011 р. між сторонами було проведено взаємозалік наявної заборгованості та складено протокол про погашення зустрічних вимог, згідно якого заборгованість відповідача на користь позивача склала 533948,83 грн. та була розподілена на: філія "Лубенська ДЕД" на суму 459172 грн. 00 коп., філія "Кобеляцькийрайавтодор"на суму 74776 грн. 00 коп.

08 червня 2011 р. сторонами був складений акт звірки взаємних розрахунків, в якому відображено, що заборгованість ДП "Полтавський облавтодор" перед ТОВ "Транс Лайн Груп"становить 533948,83 грн.

Позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу № 91 від 30 вересня 2011 року, згідно з якою позивач просив перерахувати суму боргу у розмірі 533948,83 грн. на його поточний рахунок, а також попередив відповідача, що у разі невиконання заявлених вимог до "07" жовтня 2011 р. у повному обсязі, позивач буде змушений звернутися до господарського суду за примусовим стягненням наявної заборгованості.

Дана вимога отримана відповідачем 5 жовтня 2011 року, що підтверджується відміткою канцелярії відповідача (копія вимоги а.с.132).

Як вказує позивач, станом на 01 листопада 2011 року Відповідач на його вимогу належним чином не відреагував, за виконані роботи не розрахувався, що стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача 533948,83 грн. заборгованості.

Частина 1 статті 193 ГК України визначає, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України (436-15) , в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов’язання, які виникають між суб’єктами господарювання або між суб’єктами господарювання і не господарюючими суб’єктами –юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов’язаннями.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, а відповідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк термін), якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач доказів сплати вартості виконаних позивачем робіт у повному обсязі суду не надав. Заперечення відповідача, що наведені у відзиві, не спростовують обставини, наведені позивачем в обґрунтування правомірності позовних вимог.

За даних обставин, вимоги позивача про стягнення 533948,83 грн. вартості виконаних ним робіт є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 216, ч.2 ст. 217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах та в порядку, передбаченим цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 610. ст. 611 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 456 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодекс України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Позивач керуючись статтями 217 та 231 ГК України, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі облікової ставки НБУ за час користування чужими коштами в сумі 2915,38 грн. за період з 07.10.2011 року по 01.11.2011 року.

З положень ст. 217 ГК України вбачається, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб’єкта господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно частини 6 ст. 231 ГК України передбачає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до ст.ст. 547- 548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 547 ЦК України).

Отже, необхідною умовою виникнення права на неустойку є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов'язаної сторони, вид правопорушення, за який вона стягується і конкретний її розмір. Вимога про стягнення пені може бути підставною виключно, якщо такий вид забезпечення зобов'язання зазначений сторонами в договорі.

Оскільки в Договорах субпідряду сплата Відповідачем пені не передбачена, вимоги позивача про стягнення з відповідача 2915,38 грн. пені задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути із відповідача 1141,40 грн. 3 % річних за період з 07.10.2011р. по 01.11.2011р.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 1141,40 грн. 3 % річних є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При вирішенні питання про покладення на відповідача судових витрат суд керується наступним.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Згідно з ст. 49 ГПК України судовий збір та суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру" (2887-12) , а згідно зі ст. 12 цього Закону оплата праці адвоката здійснюється на підставі письмової угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом. Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Позивачем надані належні і допустимі докази на підтвердження надання йому по даній справі правової допомоги адвокатом ОСОБА_3. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 07.11.2008р.) за угодою про надання правової допомоги від 01.11.2011р., зокрема, акт приймання-передачі послуг від 02.11.2011р. на суму 14760 грн. Позивачем також надані докази фактичної сплати 14760 грн. адвокату ОСОБА_3. - платіжне доручення № 1293 від 10.11.2011р. Відповідач вказані докази не спростував.

Як зазначено у п.11 Листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007р. №01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" (v_973600-07) "Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи".

Враховуючи обставини даної справи та ціну позову, суд вважає за необхідне обмежити розмір витрат на правову допомогу адвоката, що покладаються на відповідача, сумою у 5 000 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (м.Полтава, вул. Куйбишева, 22-а, 36024, код ЄДРПОУ 32017261) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Лайн Груп" (м.Чернігів, вул.Червоногвардійська, буд.41, кв.175, код ЄДРПОУ 35884094, р/р 26005178998800 в АТ "Укрсиббанк" МФО 351005) 533 948, 83 грн. основного боргу, 1141, 40 грн. 3% річних, 10701,80 грн. витрат по сплаті судового збору, 5 000 грн. витрат на правову допомогу адвоката.