( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs24679947) ) ( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs31580598) ) ( Додатково див. рішення господарського суду Харківської області (rs26472752) ) ( Додатково див. постанову Харківського апеляційного господарського суду (rs22240680) )

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанська В.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 довіреність №08-11/3150/2-10 від 31.12.2010 р.;

3-ї особи ' Текст ' відповідача - ОСОБА_2 довіреність №14/11 від 14.11.11 р.;

третьої особи (Управління зем. відносин Харківської міської ради) - не з"явився;

третьої особи (Головне управління Держкомзему у Харківській області) - не з"явився; 3-ї особи ' Текст '

розглянувши справу за позовом позовом Харківської міської ради, м. Харків

3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

- Управління земельних відносин Харківської міської ради, м. Харків

- Головне управління Держкомзему у Харківській області, м. Харків 3-я особа ' Текст '

до Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна Кераміка" (ПрАТ "СБК"), м. Київ 3-я особа ' Текст '

про стягнення коштів

Харківська міська рада (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна Кераміка" (ПрАТ "СБК") щодо стягнення з відповідача збитків (упущеної вигоди) у розмірі 7 535 262,74 грн. Також позивач судові витрати просить покласти на відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбулося 19 грудня 2011 року звернувся із клопотанням про продовження строку розгляду справи на 15 днів та відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 грудня 2011 року клопотання відповідача про продовження строку розгляду справи задоволено та строк розгляду справи продовжено до 15 січня 2012 року. Розгляд справи відкладено до 12 січня 2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулося 12 січня 2012 року підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував про що надав відзив на позов за вх.№ 448, який долучено судом до матеріалів справи.

Представник третьої особи (Управління зем. відносин Харківської міської ради) у судове засідання не з"явився, свого повноважного представника не направив.

Представник третьої особи (Головне управління Держкомзему у Харківській області) у судове засідання не з"явився. Надав через канцелярію господарського суду Харківської області 05 грудня 2011 року письмові пояснення за вх.№ 24108, в яких пояснив, що Управлінням Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель було проведено перевірку ПРАТ "Слобожанська Будівельна кераміка" за результатами якої встановлено використання останнім земельної ділянки площею 18,0740 га по вул. Довгалевський, 27 в м. Харкові без правовстаовлюючих документів на землю, чим порушено вимоги ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Таким чином проти позовних вимог Харківської міської ради третя особа не заперечує та просить справу розглядати без участі представника Головного управління Держкомзему у Харківській області, яке судом було задоволено.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

рішенням 16 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 21.11.07 р. №250/07 ЗАТ з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" надано в оренду земельну ділянку площею 18,0740 га по вул. Довгалевській, 27 для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель та споруд (складських, виробничих та допоміжних), строком до 01.11.12 р. (арк.с.42-45).

19.08.11 р. посадовими особами управління земельних відносин Харківської міської ради здійснено обстеження земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Довгалевська, 27 та результатами обстеження складено відповідний акт, в якому зазначено, що земельна ділянка по вул. Довгалевській, 27, загальною площею 18,0740 га, використовується ПАТ з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" без правовстановлюючих документів, чим порушено вимоги ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Згідно акту про визначення збитків від 02.09.11 р. №194, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 07.09.11 р. №675, неодержаний Харківською міською радою (позивачем) дохід за використання ПАТ з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" (відповідачем) земельної ділянки площею 18,0740 по вул.Довгалевській, 27 в м. Харкові без оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку, складає 7 535 262,74 грн.

Як вказує у позовній заяві позивач, розмір збитків визначався на підставі Земельного кодексу України (2768-14) , Закону України "Про плату за землю" (2535-12) , який був чинним до 31.12.10р., ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 р. №284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" (284-93-п) та Порядком визначення та відшкодування Харківській міській раді збитків, заподіяних внаслідок невикористання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату за землю, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 24.06.09р. №130/09.

Пунктом 5.1 Порядку визначено, що у разі використання земельної ділянки без документів, що підтверджують право користування, збитки визначаються за фактичний період користування земельною ділянкою.

Згідно п.6.1. вказаного Порядку, визначення сум збитків покладається на комісію по визначенню збиткі власникам землі та землекористувачам.

Повідомлення про результати розгляду матеріалів комісією по визначенню збитків, розрахунок суми збитків та рішення виконавчого комітету Харківської міської ради про затвердження акту про визначення збитків з пропозицією добровільного відшкодування збитків було направлено ПАТ з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" (відповідачеві) 12.09.2011 р. за №8508/0/84-11.

Як вказує позивач, вказане повідомлення залишено відповідачем без відповіді, збитки не відшкодовані, у зв’язку з чим позивач, посилаючись на положення ст.ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 152- 156 Земельного кодексу України, просять стягнути з відповідача збитки (неодержаний Харківською міською радою (позивачем) дохід за використання ПАТ з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" (відповідачем) земельної ділянки площею 18, 0740 га по вул. Довгалевській, 27 в м.Харкові без оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку у розмірі 7 535 262,74 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

У відповідності до статі 22 Цивільного кодексу України (435-15) , особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки );

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Під шкодою розуміють зменшення або втрату певного особистого чи майнового блага.

Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що: 1) протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; 2) шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.

Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.

Реальні збитки –це втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Неодержаний прибуток (упущена вигода) –це розрахункова величина втрати очікуваного приросту в майні, що базується на даних бухгалтерського та податкового обліку, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання певних грошових сум чи інших цінностей, якщо інший учасник відносин у сфері господарювання не допустив би правопорушення.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Аналогічні за змістом положення щодо відшкодування збитків містить Господарський кодекс України (436-15) . Так, відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту,права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

У п.3.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.11 р. №6 (v0006600-11) "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначається, що вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, шкоди у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди, крім спеціальних норм, повинні брати до уваги загальні положення ст.22, глави 82 ЦК України (435-15) , частини другої статті 224 ГК України. Крім того, для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв’язку між протиправною поведінкою та збитками і вини), так і ступінь вини у розумінні ст. 1193 ЦК України.

Відповідно зі ст. 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів (в даному випадку – Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області), а згідно зі ст. 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" складання актів перевірок дотримання вимог земельного законодавства відноситься до повноважень саме державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель, але аж ніяк не до повноважень працівників виконавчого органу місцевої ради.

Стаття 156 Земельного кодексу України визначає перелік випадків, коли власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки. Згідно даної норми, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні наслідок: а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок; г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан; д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Статтею ст. 157 Земельного кодексу України, визначений порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. Так, відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постанова Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. №284 (284-93-п) визначає, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок та регламентує порядок визначення та відшкодування збитків.

Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності шкоди. Позивач повинен довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про відшкодування збитків (наприклад, справа №42/266-6/492, постанова від 30.05.2006 р.).

Позивачем на момент розгляду справи не обґрунтовано і не доведено самого права (як його наявності, так і його порушення як обов’язкової передумови для здійснення судового захисту), - вимагати від відповідача відшкодування збитків, правовим підґрунтям для яких є положення ст.ст. 156, 157 Земельного кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. №284 (284-93-п) , що також визначені позивачем у якості законодавчих підстав позовних вимог, з огляду на те, що позивачем право користування земельними ділянками передано іншій особі, яка, згідно чинного законодавства, є землекористувачем вказаних земельних ділянок та, відповідно до приписів наведених вище правових норм, має право на відшкодування збитків.

В матеріалах справи відсутні докази того, що Харківською міською радою вживались дії по отриманню доходів у вигляді орендної плати, а також заходи направлені на уникнення збитків. Зокрема, Харківська міська рада не зверталась до відповідача по закінченню місячного строку, встановленого рішенням Харківської міської ради №250/07 із листом - пропозицією про укладення договору оренди земельної ділянки.

Враховуючи вищенаведене та те, що позивачем не доведено причинного зв"язку, як складової цивільного правопорушення, що робить неможливою відповідальність відповідача, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову про стягнення з відповідача збитків в розмірі 7 535 262,74 грн.