Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліон"про стягнення 195 265 грн. 03 коп., з яких: 190 696 грн. 15 коп. основного боргу, 4 049 грн. 03 коп. пені, 329 грн. 15 коп. 3% річних та 190 грн. 70 коп. інфляційних втрат.

Позов подано на підставі ст.ст. 530, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст. 231 Господарського кодексу України та обґрунтовано посиланням на порушення відповідачем грошових зобов’язань перед позивачем за поставлений за видатковими та товарно-транспортними накладними товар.

03.11.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 22.11.2011 р.

22.11.2011 р. на адресу господарського суду Запорізької області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказує, що не отримував товар від позивача та просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання 22.11.2011 р. не з’явився, у зв’язку з чим, розгляд справи було відкладено на 20.12.2011 р., про що сторони були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 20.12.2011 р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та надав клопотання про приєднання до матеріалів справи документів, які мають суттєве значення для справи, а саме: копії податкових накладних, декларацій з ПДВ, реєстрів податкових накладних.

Представник відповідача в судовому засіданні 20.12.2011 р. заперечив проти позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

За клопотанням позивача у судовому засіданні оголошувалась перерва до 03.01.2012 р.

03.01.2012 р. від відповідача у справі надійшли доповнення до відзиву на позовну заяву, які були підтримані представником відповідача в судовому засіданні.

Також, 03.01.2012 р. від представника позивача надійшли клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами та про залучення до участі у справі третіх осіб.

В судовому засіданні 03.01.2012 р. представник позивача підтримав вищевказані клопотання, а також заявив клопотання про направлення повідомлення щодо факту приховування поставки товару від Товариства з обмеженою відповідальності "Торговий дім "Фаворит"та його отримання працівниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліон"в прокуратуру Запорізької області для проведення розслідування за вищевказаним фактом.

Клопотання позивача про фіксацію судового процесу технічними засобами було задоволено, розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Оберіг".

У задоволенні інших клопотань позивача було відмовлено з наступних підстав:

Так, позивач просив залучити до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача перевізників: СПД ОСОБА_3, СПД ОСОБА_4, ТОВ "Фортуна Крим Трейд".

Згідно зі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі. Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

Суд вважає клопотання позивача про залучення до участі у справі третіх осіб необґрунтованим, оскільки позивачем не доведено, яким чином рішення суду вплине на їх права або обов’язки щодо однієї із сторін.

Клопотання про направлення повідомлення щодо факту приховування поставки товару від Товариства з обмеженою відповідальності "Торговий дім "Фаворит" та його отримання працівниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліон"в прокуратуру Запорізької області для проведення розслідування за вищевказаним фактом також не було задоволено.

Згідно із частиною четвертою ст. 90 Господарського процесуального кодексу України, якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури.

В даному випадку, судом не вбачається підстав для направлення відповідного повідомлення. До того ж, сам позивач не був позбавлений права звернення до правоохоронних органів з наведених у клопотанні підстав одразу після того, як дізнався про те, що відповідач заперечує факт поставки товару, і взагалі не позбавлений права самостійно звернутися до правоохоронних органів із відповідною заявою.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України по закінченні судового засідання було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

Згідно позовної заяви, 02.06.2011 р., 08.06.2011 р., 09.06.2011 р., 07.07.2011 р., 15.07.2011 р., 26.07.2011 р., 10.08.2011 р., позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 190 696 грн. 15 коп., що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними: № Фт-000492 від 02.06.2011 р., № Цфт.000517 від 08.06.2011 р., № Фт-000525 від 09.06.2011 р., № Фт-0681 від 07.07.2011 р., № РН-0000478 від 15.07.2011 р., № Фт-0710 від 15.07.2011 р., № РН-0000485 від 26.07.2011 р., № РН-0000487 від 10.08.2011 р. відповідачем отриманий товар сплачений не був. Претензією вих. № 163 від 28.09.2011 р. позивач звернувся до відповідача із вимогою погасити заборгованість в розмірі 190 696 грн. 15 коп. Відповідачем відповіді на претензію надано не було, заборгованість не погашено.

Стягнення з відповідача на користь позивача 190 696 грн. 15 коп. основного боргу, 4 049 грн. 03 коп. пені, 329 грн. 15 коп. 3% річних та 190 грн. 70 коп. інфляційних втрат було предметом судового позову у цій справі.

Суд вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі, на підставі наступного:

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 202 вказаного кодексу, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов’язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач у справі зазначено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Так, в обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на видаткові та товарно-транспортні накладні, податкові накладні, а також на претензію, направлену відповідачу у справі.

Відповідно до ст. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність"первинний документ –це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. 2. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надані позивачем видаткові накладні та товарно-транспортні накладні (оригінали яких були досліджені судом в судовому засіданні, а копії –залучені до матеріалів справи) не містять посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

У видаткових накладних: № Цфт.000517 від 08.06.2011 р., № РН-0000478 від 15.07.2011 р., № РН-0000487 від 10.08.2011 р. у графі "Отримав(ла)"відсутній особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

До видаткових накладних № Фт-000525 від 09.06.2011 р., № РН-0000478 від 15.07.2011 р., № РН-0000485 від 26.07.2011 р. позивачем взагалі не надані товарно-транспортні накладні.

Товарно-транспортні накладні № Цфт.000517 від 08.06.2011 р., № РН-0000487 від 10.08.2011 р. в графі "Вантаж отримав вантажоодержувач"не містять підпис осіб, які прийняли продукцію.

Як стверджує відповідач будь-яким працівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліон"видаткові та товарно-транспортні накладні не підписувалися та товар не приймався, подібні штампи, які місяться на цих документах, товариством також не використовуються.

Згідно із п. 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей затверджено наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. № 99 (z0293-96) , сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Не було надано також і довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей в підтвердження отримання відповідачем від позивача товару.

Згідно із актом внутрішньої перевірки складів Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліон", який міститься в матеріалах справи, перевіркою встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кліон" не отримувало та не оприбутковувало на жоден із складів від Товариства з обмеженою відповідальності "Торговий дім "Фаворит" продукцію, вказану у видаткових накладних.

Відповідно до довідки Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя № 7042/10/16-111 від 16.12.2011 р., згідно даних податкової звітності з податку на додану вартість наданої до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Товариство з обмеженою відповідальністю "Кліон"не декларувало суми ПДВ по операціям з ТОВ "Торговий дім "Фаворит"за період з червня по серпень 2011 року.

Податкові накладні та податкові декларації з ПДВ за червень-серпень 2011 р. Товариства з обмеженою відповідальності "Торговий дім "Фаворит", надані позивачем у справі, також не є належними доказами, які підтверджують факт здійснення господарських операцій та отримання відповідачем товару від позивача.

До того ж, слід зазначити, що позивачем не доведено факту отримання відповідачем претензії від позивача.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як свідчать зміст претензії вих. № 163 від 21.09.2011 р. та опис вкладення від 28.09.2011 р., позивачем у вказаних документах адресою відповідача зазначено "вул. Скворцова, 23 "б"", тоді як правильною адресою відповідача у справі є –вул. Скворцова, 236.

Доказів отримання відповідачем претензії позивачем не надано. Відповідач, в свою чергу, вказує, що не отримував зазначену претензію, оскільки вона була направлена на іншу адресу. До того ж, у фіскальному чеку та опису вкладення адресатом зазначено "ООО "Киком", а не Товариство з обмеженою відповідальністю "Кліон".

Згідно з ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов’язані вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач за позовом не довів суду, відповідно до вимог ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, належними та допустимими засобами доказування належне направлення відповідачу у справі претензії та отримання цієї претензії і настання у відповідача обов’язку виконання зобов’язань щодо оплати товару.

Враховуючи вищевикладене, позивачем не доведено правомірність позовних вимог.

У задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача 190 696 грн. 15 коп. основного боргу, 4 049 грн. 03 коп. пені, 329 грн. 15 коп. 3% річних та 190 грн. 70 коп. інфляційних втрат слід відмовити.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за позовом відносяться на позивача.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 36, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В позові відмовити повністю.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.