( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs25766948) ) ( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs27030819) )

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Моспінське вуглепереробне підприємство"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллайд Солюшнз Україна"про стягнення 132 954, 09 грн. за участю представників позивача –не з’явився, відповідача –ОСОБА_1, довіреність №б/н від 01.12.2011 року,

У жовтні 2011 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 117 127, 44 грн. попередньої оплати, 10 541, 47 грн. інфляційних втрат та 5 285, 18 грн. 3 % річних у зв’язку неналежним виконанням останнім умов договору щодо поставки продукції та обладнання виробничо-технічного призначення за договором № 178 від 29 листопада 2007 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.10.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 28.11.2011 року.

14.12.2011 року через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву.

Представник позивача у судове засідання 28.12.2011 року не з’явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. 28.12.2011 року до суду надійшла телеграма про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Враховуючи те, що нез’явлення представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника позивача.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29 листопада 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Моспінське вуглепереробне підприємство"(покупець) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллайд Солюшнз Україна"(постачальник) було укладено договір № 178, за умовами якого постачальник зобов’язався поставити у власність покупця продукцію і обладнання виробничо-технічного призначення, в асортименті, якості, в строки та по ціні і з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в даному договорі та специфікаціях, які є невід’ємними частинами даного договору.

Відповідно до п. 4.1. договору ціни на продукцію, що поставляється постачальником, встановлюються сторонами у відповідних специфікаціях до даного договору. Загальна вартість кожної партії продукції, що поставляється постачальником по даному договору, вказується у відповідних специфікаціях до договору.

Відповідно до Специфікації до договору (додаток № 1 до договору) ціна продукції складає 1 171 274, 40 грн.

Згідно п. 4.2.1. договору платіж у розмірі 10 % договірної вартості (передоплата) сплачується протягом 5 днів з моменту підписання договору, 40 % - за письмовим повідомленням за 14 днів до відвантаження обладнання покупцю, оплата решти вартості обладнання –протягом 14 днів з дня поставки товару покупцем. Оплата вартості пуско - налагоджувальних робіт –протягом 10 днів з моменту підписання акту вводу обладнання в експлуатацію.

Позивачем платіжним дорученням № 2235 від 30 листопада 2007 року було перераховано відповідачеві 117 127, 44 грн., що складає 10 % від вартості продукції.

Предметом спору у даній справі є стягнення 117 127, 44 грн. попередньої оплати, 10 541, 47 грн. інфляційних втрат та 5 285, 18 грн. 3 % річних на тій підставі, що відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання з поставки товару, незважаючи на сплату позивачем на виконання умов договору 10 % вартості продукції.

Проте, п. 4.2.1. договору передбачено обов’язок позивача сплатити платіж у розмірі 10 % договірної вартості (передоплата) - протягом 5 днів з моменту підписання договору та 40 % - за письмовим повідомленням за 14 днів до відвантаження обладнання покупцю.

Разом з тим, позивач не сплатив відповідачеві 40 % вартості продукції на виконання вимог п. 4.2.1. договору, у зв’язку з чим порушив взяті на себе зобов’язання.

21.02.2008 року, 25.03.2008 року, 17.04.2008 року та 29.05.2008 року відповідач звертався до позивача з листами, в яких повідомляв про те, що продукція через 14 днів буде відвантажена покупцю (позивачу) у зв’язку з чим, просив сплатити 40 % вартості продукції у відповідності до умов договору. Проте, позивач на листи відповідача не відповів та 40 % вартості продукції не сплатив у зв’язку з чим, відповідач зупинив виконання взятих на себе зобов’язань з поставки товару.

Відповідно до п. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Згідно ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

Враховуючи вищевикладені правові норми та зважаючи на те, що судом встановлено невиконання позивачем виконання взятих на себе зобов’язань з оплати 40 % вартості продукції, правові підстави для стягнення з відповідача попередньої оплати, інфляційних втрат та 3 % річних відсутні, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на позивача.