ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2009 р.
№ 11/441-08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:
Кота О.В.,
суддів:
Владимиренко С.В.,
Шевчук С.Р.
розглянув касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю Міжгалузевого науково-дослідного виробничого об’єднання "Прогрес"
на рішення
господарського суду Херсонської області від 25.09.2008р.
та постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від 27.11.2008р.
у справі
№11/441-08
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "БМ Банк"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю Міжгалузевого науково-дослідного виробничого об’єднання "Прогрес"
про
стягнення 1007008,31грн.,
за участю представників:
- позивача: Петрової І.Г. (дов. №04/156 від 26.09.2008р.);
- відповідача: не з’явились.
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2008 року Відкрите акціонерне товариство "БМ Банк" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Міжгалузевого науково-дослідного виробничого об’єднання "Прогрес" про стягнення 1007008,31грн., з яких 1000000грн. основного боргу, 5041,1грн. відсотків за договором купівлі-продажу цінних паперів №287-Б/08; Д-70/08 від 21.08.2008р., 1967,21грн. пені за неналежне виконання умов договору.
25.09.2008р. відповідач подав відзив на позов, в якому позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "БМ Банк" визнав в повному обсязі та просив суд розстрочити виконання рішення строком на 1 рік, з затвердженням графіку погашення заборгованості.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 25.09.2008р. у справі №11/441-08 (суддя Чернявський В.В.) позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Міжгалузевого науково-дослідного виробничого об’єднання "Прогрес" на користь Відкритого акціонерного товариства "БМ Банк" 1005041,1грн. боргу, 1967,21грн. пені, 10070,08грн. відшкодування витрат на сплату державного мита, 118 грн. витрат з оплати послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 27.11.2008р. у справі №11/441-08 (колегія суддів у складі головуючого судді Коробки Н.Д., суддів Кагітіної Л.П., Яценко О.М.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Міжгалузевого науково-дослідного виробничого об’єднання "Прогрес" залишено без задоволення, рішення господарського суду Херсонської області від 25.09.2008р. –без змін.
Не погоджуючись з рішенням місцевого суду та постановою суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду Товариство з обмеженою відповідальністю Міжгалузевого науково-дослідного виробничого об’єднання "Прогрес" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просило рішення господарського суду Херсонської області від 25.09.2008р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 27.11.2008р. у справі №11/441-08 в означеній частині скасувати та прийняти нове рішення про задоволення клопотання про розстрочку рішення.
В судове засідання 05.02.2009р. представники відповідача не з’явилися. 29.01.2009р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Міжгалузевого науково-дослідного виробничого об’єднання "Прогрес" надійшла заява №26/01-09/кс від 26.01.2009р. про розгляд його скарги без участі його представника. Враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи сторони були повідомлені своєчасно та належним чином, Вищий господарський суд України вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за відсутності представника відповідача.
Відзив на касаційну скаргу відповідача на час розгляду справи в касаційній інстанції суду наданий не був, що в силу положень статті 111-2 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржених судових рішень.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до Роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.п.1, 6 постанови від 29.12.1976р. № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні. Рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції відповідають зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів №А-2/07/1; Д-53 від 17.09.2007р. укладеному між Відритим акціонерним товариством "Кредобанк", яке діє від імені та за рахунок відповідача, та Товариством з обмеженою відповідальністю "БМ Банк" (правонаступником якого є позивач), позивачем були придбані цінні папери –облігації відсоткові іменні в кількості 1000 шт., номінальною вартістю 1000грн., ціна за один цінний папір – 1011,75грн., загальною вартістю 1011750грн. Оплата здійснена за платіжним дорученням №330697 від 17.09.2007р. на суму 1011750грн.
Згідно з Проспектом емісії облігацій відповідача (п.3.7) у випадку прийняття рішення про зміну відсоткової ставки, відповідач зобов’язаний викупити облігації за вимогою власників, викуп облігацій здійснюється в такі строки: з 21.08.2008р. по 23.08.2008р.; з 20.08.2009р. по 22.08.2009р.; з 19.08.2010р. по 21.08.2010р.; з 18.08.2011р. по 20.08.2011р.
Викуп облігацій здійснюється в зазначені строки за номінальною вартістю. Для здійснення відповідачем такого викупу власники облігацій повинні повідомити про свій намір пред’явити облігації до викупу. Власники облігацій надсилають повідомлення про намір пред’явлення облігацій для їх викупу з ВАТ "Кредобанк".
Повідомлення приймаються відповідачем в такі строки: для викупу після закінчення 4-го відсоткового періоду –з 02.08.2008р. по 15.08.2008р.; для викупу після закінчення 8-го відсоткового періоду –з 01.08.2009р. по 14.08.2009р.; для викупу після закінчення 12-го відсоткового періоду –з 31.07.2010р. по 13.08.2010р.; для викупу після закінчення 16-го відсоткового періоду –з 30.07.2011р. по 12.08.2011р.
Протягом трьох робочих днів до початку викупу ВАТ "Кредобанк" укладає з особами, що належним чином оформили та подали повідомлення, договори купівлі-продажу облігацій від імені відповідача.
Облігації будуть викупатись за номінальною вартістю. Власнику облігацій буде виплачуватись відсотковий дохід за попередній період в національній валюті.
Рішенням №4 від 31.07.2008р. відповідач змінив відсоткову ставку за облігаціями, встановив її у розмірі 23% річних.
14.08.2008р. позивач повідомив ВАТ "Кредобанк" про намір пред’явити облігації до дострокового викупу.
21.08.2008р. між відповідачем, від імені якого діє ВАТ "Кредобанк", і позивачем було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №287-Б/08; Д-70/08, згідно з умовами якого позивач зобов’язався передати у власність відповідача цінні папери, а відповідач –прийняти та сплатити позивачу їх загальну вартість.
Відповідно до п. 1.2 цього договору купівлі-продажу підлягають цінні папери –облігації підприємств відсоткові іменні; номінальною вартістю однієї 1000грн., кількість 1000шт., ціна за один цінний папір 1000грн., загальна вартість – 1000000грн.
Згідно з розділом 2 цього ж договору відповідач зобов’язався не пізніше 26.08.2008р. сплатити загальну вартість цінних паперів, вказану в п.1.2.10 договору, шляхом зарахування коштів на рахунок позивача, вказаний в розділі 9 договору. Відповідач зобов’язався не пізніше 26.08.2008р. надати розпорядження депозитарію на зарахування цінних паперів на свій рахунок, вказаний в розділі 9 договору.
На виконання умов договору позивач надав розпорядження зберігачу про списання цінних паперів зі свого рахунку у цінних паперах.
Відповідач свої зобов’язання за договором №287-Б/08; Д-70/08 від 21.08.2008р. щодо оплати вартості цінних паперів, а також надання розпорядження депозитарію на зарахування цінних паперів на свій рахунок не виконав.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов про стягнення основної суми боргу, відсотків та пені, на підставі ч.5 ст. 78 ГПК України, вказав, що визнання позову є процесуальним правом відповідача з яким кореспондується повноваження господарського суду прийняти рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Перевіряючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції обґрунтовано погодився з викладеними в ньому висновками та залишив без змін рішення місцевого господарського суду.
Відповідач, звертаючись до суду з заявою про розстрочку виконання рішення, вказав на велику ціну позову, своє скрутне господарське та фінансове становище, обумовлене незаконним вилученням бухгалтерських документів. На підтвердження своїх доводів відповідач надав копію договору про надання послуг від 01.01.2008р. між ТОВ "Матрікс" та Товариством з обмеженою відповідальністю Міжгалузевим науково-дослідним виробничим об’єднанням "Прогрес", копію постанови Комсомольського районного суду м. Херсона від 29.07.2008р. у справі №4-403/08 за скаргою ТОВ "Матрікс" на дії слідчого щодо незаконного проведення обшуку та виїмки, вимогами про визнання обшуку та виїмки незаконними, покладення зобов’язання повернути документи.
Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Цією нормою процесуального права не обмежено відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізовано у будь-який час від набрання рішенням законної сили (стаття 115 ГПК України) до його фактичного повного виконання.
При цьому, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду, виходив з того, що подані відповідачем документи не містять даних про вилучення слідчим первинних документів саме Товариства з обмеженою відповідальністю Міжгалузевого науково-дослідного виробничого об’єднання "Прогрес", не містять даних про те, що вилучення документів у ТОВ "Матрікс" спричинило скрутне господарське та фінансове становище відповідача, даних про те, що господарське та фінансове становище відповідача є дійсно скрутним та ускладнить виконання судового рішення або зробить його неможливим.
Залишаючи без змін рішення місцевого суду в частині відмови у наданні розстрочки виконання рішення суду, суд апеляційної інстанції, виходив з того, відповідач не надав жодних доказів, в розумінні ст. 34 ГПК України, скрутного фінансового становища, не навів і не підтвердив обставини, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим.
З урахуванням наведеного, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що рішення місцевого господарського суду, залишене без змін постановою суду апеляційної інстанції, ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Міжгалузевого науково-дослідного виробничого об’єднання "Прогрес" не спростовують висновків господарських судів, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржених судових актів.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Міжгалузевого науково-дослідного виробничого об’єднання "Прогрес" залишити без задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 27.11.2008р. та рішення господарського суду Херсонської області від 25.09.2008р. у справі №11/441-08 в частині відмови у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Міжгалузевого науково-дослідного виробничого об’єднання "Прогрес" про розстрочку виконання рішення суду залишити без змін.
Головуючий суддя:
О. Кот
Судді:
С. Владимиренко
С. Шевчук