Господарський суд Черкаської області у складі головуючого - судді Швидкого В.А., при секретарі судового засідання Холодній Л.В., за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" до товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитрансбудсервіс"

про стягнення 96889,36 грн., -

Публічним акціонерним товариством "Київський річковий порт" (далі за текстом позивач) заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитрансбудсервіс" (далі за текстом відповідач) про стягнення 96889,36 грн., з яких: 81571,43грн. основний борг, 4133,71 грн. інфляційні нарахування, 3 % річних у сумі 2420,32 грн. та 8763,90 грн. пеня.

В ході розгляду справи відповідач направив суду письмове заперечення проти позову, в якому просив застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності, передбачений ст. 315 ГК України.

До початку судового засідання представник позивача подав суду клопотання, в якому просить суд поновити строк позовної давності щодо стягнення плати за надання послуг з перевезення, мотивуючи його пропуск важким фінансовим станом підприємства.

У судовому засіданні представник позивача подав клопотання про відкликання клопотання про поновлення строку позовної давності.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, пославшись на пропуск позивачем строку позовної давності. Щодо клопотання про його поновлення - представник відповідача вважає його необґрунтованим, тому просить суд відмовити у поновленні вказаного строку.

Матеріалами справи і в судовому засіданні встановлено.

10.09.2010 між відкритим акціонерним товариством "Київський річковий порт"(виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Сумитрансбуд"(замовник) укладено договір про надання послуг № 8-43/10 (далі за текстом Договір).

29.06.2011 відкрите акціонерне товариство "Київський річковий порт"змінило своє найменування на публічне акціонерне товариство "Київський річковий порт"відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" (514-17) .

Відповідно до умов Договору відповідач узяв на себе зобов"язання щодо перевезення за маршрутом: Ново-Українське родовище - пристань Ржищів, до місця призначення піску річкового, вивантаження вантажу з суден, зберігання його на території пристані Ржищів протягом 60 днів та навантаження на автотранспорт замовника в терміни, узгодженні сторонами, та на умовах, передбачених Договором.

Згідно з п. 3.1 Договору, вартість послуг за 1 тонну становить 30,00 грн., у т.ч. ПДВ.

Відповідно до п. 3.3. Договору оплата за послуги здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця передоплатою у розмірі 100% від вартості послуг на підставі рахунку-фактури виконавця протягом 5 (п’яти) банківських днів, з моменту його виставлення, якщо інше не встановлено додатковими угодами до цього договору. Платежі Договором вважаються здійсненими з моменту надходження повної суми платежу на поточний рахунок виконавця згідно актів виконаних робіт.

Крім того, відповідно до п. 4.2 Договору за прострочення розрахунків за надані послуги згідно з п. 3.3 Договору, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період заборгованості за кожен день прострочки.

На виконання договору позивач надав відповідачу послуги з перевезення, вивантаження з суден, зберігання та навантаження піску річкового на автотранспорт на загальну суму 153000,00 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 917014 від 17.09.2010 на суму 71428,57 грн., № 927010 від 27.09.2010 на суму 81571,43 грн., підписаними сторонами.

Відповідач частково оплатив вартість наданих послуг, а саме: рахунок № 914017 від 14.09.2010 на суму 71428,57 грн. був оплачений платіжним дорученням № 448 від 17.09.2010.

Рахунок № 927035 від 27.09.2010 на суму 81571,43 грн. залишився відповідачем не оплачений, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, умов договору.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видавати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства, суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов’язання між сторонами виникли з моменту укладення договору № 8-43/10 від 10.09.2010, який за своєю правовою природою є договором перевезення. Свої зобов’язання за цим Договором позивач виконав належним чином та надав відповідачу послуги з перевезення вантажу загальною вартістю 153000,00 грн.

Відповідач своїх зобов"язань щодо оплати наданих позивачем послуг виконав частково, сплативши позивачеві лише 71428,57 грн. Борг становить 81571,43 грн.

В той же час, відповідно до ч. 5 ст. 315 ГК України для пред’явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

За умовами договору відповідач був зобов’язаний сплатити вартість наданих послуг з перевезення вантажу протягом п’яти банківських днів з моменту отримання рахунків-фактур, які направлені йому: № 914017 від 14.09.2010 на суму 71428,57 грн., № 927035 від 27.09.2010 на суму 81571,43 грн.

Позивач до суду із даним позовом звернувся 24.11.2011.

Таким чином, строк позовної давності за договором сплинув 04.04.2011. Згідно ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якого заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у задоволенні позову.

Заперечення позивача щодо застосування строку позовної давності суд вважає не обґрунтованим, виходячи із наступного.

За змістом укладеного сторонами Договору, договір є договором перевезення. Включені у цей договір роботи по вивантаженню вантажу, його зберіганню, та навантаженню, є складовими послуги перевезення, оскільки надавались позивачем на його території та пов’язані з послугою перевезення.

Посилання позивача на важкий фінансовий стан підприємства, як на підставу пропуску строку позовної давності, є не обґрунтованим, оскільки названа ним обставина не може бути підставою для поновлення цього строку.

Керуючись ст.ст. 82- 85 ГПК України суд, -

У позові відмовити повністю.

рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст. ст. 91- 93 ГПК України.