На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго"в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Текстиль-Полімер"про стягнення донарахованого ПДВ на двократну вартість різниці фактично спожитої електричної енергії і договірної величини споживання в розмірі 5 503,07 грн. у зв’язку із порушенням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 10476 від 22.02.07 р.

Ухвалою суду від 07.11.11 року. було порушено провадження у справі № 37/398 та призначено її розгляд на 23.11.11 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 23.11.11 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 07.11.11 р. надав витребувані судом документи.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, відзиву на позов не надав.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 23.11.11 р. від відповідача надійшла телеграма з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю його уповноваженого представника бути присутнім у призначеному судовому засіданні через хворобу.

Розглянувши дане клопотання, суд його відхилив з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника, а також реалізації його права на захист шляхом подання відзиву на позов по суті. Також відповідачем не виконано вимог ухвал суду у даній справі, хоча він міг подати витребувані судом документи через службу діловодства суду, як він це зробив, подавши клопотання про відкладення розгляду цієї справи. Проте відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався.

Таким чином, суд визнав клопотання відповідача про відкладення розгляду даної справи необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, у зв’язку з нез’явленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвали суду від 07.11.11 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 23.11.11 р. було відкладено розгляд справи № 37/398 на 14.12.11 р.; повторно зобов’язано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з доданням підтверджуючих документів і доказів його надіслання позивачу та направити в судове засідання уповноваженого представника.

У судовому засіданні 14.12.11 р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.12.11 р. проти позову заперечив, пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню, надав суду письмовий відзив на позовну заяву, який було залучено до матеріалів справи.

Суд оголосив перерву в судовому засіданні 14.12.11 р. до 26.12.11 р. для дослідження доказів у справі.

У судовому засіданні 26.12.11 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, надав суду лист Державної податкової адміністрації України, який було залучено до матеріалів справи.

Представник відповідача у судовому засіданні 26.12.11 р. проти позову заперечив, пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

Між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго"(постачальник) та Дочірнім підприємством "Торговий дім "Текстиль-Полімер", яке було перетворено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Текстиль-Полімер", (споживач) був укладений договір № 10476 від 22.02.07 р. про постачання електричної енергії, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю в точках продажу електричної енергії згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід’ємною частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід’ємною частиною.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 2.3.4. договору № 10476 від 22.02.07 р. передбачено, що споживач зобов’язується здійснювати оплату з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатками "Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживачів" та "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Правовідносини з приводу постачання та оплати електричної енергії регулюються договором, Законом України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 р. № 28 (z0417-96) .

Згідно з п. 4.2. Правил (z0417-96) , відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором.

Пропозиції споживача щодо необхідного йому обсягу електричної енергії та строків постачання є пріоритетними для оформлення договірних величин споживання електричної енергії за наявності виробничих можливостей у постачальника електричної енергії. У разі потреби постачальник електричної енергії може вимагати від споживача надання обґрунтування очікуваних обсягів споживання.

Розмір очікуваного споживання електричної енергії визначається та вказується для кожної площадки вимірювання.

У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений договором строк, розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік встановлюється постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року.

Узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електричної енергії та заявлені величини споживання електричної потужності оформлюються додатком о договору як договірні величини.

Додатком № 8А до договору № 10476 від 22.02.07 р. визначено граничні величини споживання електричної енергії ТОВ "Торговий дім "Текстиль-Полімер".

Згідно з п. 4.4. Правил (z0417-96) , споживач має паво протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживач не пізніше, ніж за п’ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду.

Повідомленням (вихідний № 048-30-13457 від 26.10.07 р.) було встановлено граничні розміри споживання електричної енергії на 2008 рік Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Текстиль-Полімер".

Позивач пояснив суду, що споживачем у січні –лютому 2008 року було перевищено договірні величини споживання електричної енергії, що відображено у наданих звітах про використану електричну енергію.

Відповідно до п. 4.2.3. договору № 10476 від 22.02.07 р., за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини. Плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВа і більше та середньомісячним (за підсумками минулого року) обсягом фактичного споживання електричної енергії 50 тис. кВтг і більше.

Внаслідок порушення вищевказаного пункту договору, відповідачу було проведено нарахування за перевищення договірної величини потужності в розмірі двократної вартості різниці фактично спожитої та договірної величини на суму 27 515,45 грн., на яку донараховано ПДВ в розмірі 5 503,07 грн. При цьому відповідач сплатив двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини електричної енергії у розмірі 27 515,45 грн., а суму донарахованого ПДВ в розмірі 5 503,07 р. не сплатив.

ПАТ "Київенерго"направило відповідачу претензію (вихідний № 048-72-11376 від 31.08.11 р.) з вимогою сплатити донарахування ПДВ на двократну вартість різниці фактично спожитої електричної енергії і договірної величини споживання у розмірі 5 503,07 грн.

ТОВ "Торговий дім "Текстиль-Полімер"у відповідь на зазначену претензію надало ПАТ "Київенерго"відповідь, у якій повідомило, що між сторонами станом на 31.12.09 р. договірні стосунки припинено і проведено повний розрахунок, що підтверджується листом (вихідний № 11/2-11-2009 від 11.11.09 р., актом звірки взаєморозрахунків за договором № 10476 від 22.02.07 р. станом на 01.11.09 р., рахунком-фактурою № 10476012/2009-12/16 від 31.12.09 р.).

За таких обставин ПАТ "Київенерго"в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулась до Господарського суду м. Києва з даним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Текстиль-Полімер"про стягнення донарахованого ПДВ на двократну вартість різниці фактично спожитої електричної енергії і договірної величини споживання в розмірі 5 503,07 грн. у зв’язку із порушенням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 10476 від 22.02.07 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (435-15) .

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (435-15) .

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску електричної енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач свої зобов’язання за договором № 10476 від 22.02.07 р. належним чином не виконав.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд відмовити ПАТ "Київенерго"в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"в задоволенні позовних вимог повністю, пояснюючи це тим, що між сторонами станом на 31.12.09 р. договірні стосунки припинено і проведено повний розрахунок, що підтверджується листом (вихідний № 11/2-11-2009 від 11.11.09 р., актом звірки взаєморозрахунків за договором № 10476 від 22.02.07 р. станом на 01.11.09 р., рахунком-фактурою № 10476012/2009-12/16 від 31.12.09 р.).

Зазначені доводи відповідача не приймаються до уваги, оскільки акт звірки взаєморозрахунків не містить інформації щодо розрахунків за споживання перевищеної договірної величини електричної енергії.

Згідно з п. 7. та 8.1. Правил користування електричною енергією (z0417-96) , постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на отримання від споживача підвищеної оплати за електричну енергію за обсяг перевищення споживачем договірних величин споживання електричної енергії та величини потужності за розрахунковий період відповідно до актів законодавства та умов договору.

Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-VI рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини (з урахуванням змін, внесених до даної статті, починаючи з 22.07.05 р.).

У відповідності до листа Державної податкової адміністрації України № 10191/16-1517 від 18.05.09 р., кошти, які отримує електропостачальна організація як плату за перевищення договірної величини споживання електричної енергії або потужності за розрахунковий період, включаються до бази оподаткування ПДВ за ставкою у розмірі 20 %.

Враховуючи наведене, позовні вимоги ПАТ "Київенерго"в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Текстиль-Полімер"про стягнення донарахованого ПДВ на двократну вартість різниці фактично спожитої електричної енергії і договірної величини споживання в розмірі 5 503,07 грн. у зв’язку із порушенням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 10476 від 22.02.07 р. є документально підтвердженими, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Господарський суд міста Києва, –

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Текстиль-Полімер"(03022, м. Київ, вулиця Козача, 122, код ЄДРПОУ 31027038) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"(01001, м. Київ, площа І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) донарахований податок на додану вартість на двократну вартість різниці фактично спожитої електричної енергії і договірної величини споживання в сумі 5 503 (п’ять тисяч п’ятьсот три) грн. 07 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.