Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша фінансова лізингова компанія" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про зобов’язання Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАЗАР" повернути предмет лізингу за Угодою з фінансового лізингу № 53 від 21.04.2008р. та стягнення з останнього 211075 грн. 22 коп. суми боргу за не отримані лізингові платежі, 2902 грн. 01 коп. пені, 32927 грн. 74 коп. інфляційних втрат, 9906 грн. 07 коп. 3 % річних від простроченої суми.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 1, 2, 22, 54 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 526, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України та умови укладеної Угоди з фінансового лізингу № 53 від 21.04.2008р. Вказує, що відповідно до п. 7.2 Угоди № 53 лізингоодержувач зобов’язаний щомісяця сплачувати лізингові платежі та будь-які інші платежі протягом трьох робочих днів з дати виставлення відповідних рахунків, згідно з графіком здійснення платежів. Однак, Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАЗАР" не виконує взяті на себе зобов’язання по вищезазначеній Угоді № 53, в результаті чого станом на момент подання позову відповідач має заборгованість за несплату лізингових платежів за Угодою № 53 у розмірі 211 075 грн. 22 коп. Крім того, відповідно до п. 7.4 Угоди № 53 та ст. 625 Цивільного кодексу України за невиконання грошових зобов’язань Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАЗАР" зобов’язане сплатити Товариству з обмеженою відповідальністю "Перша фінансова лізингова компанія" суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення оплати, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки платежу, а також три проценти річних від простроченої суми. Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд стягнути з відповідача 211 075 грн. 22 коп. суму боргу за не отримані лізингові платежі, 2 902 грн. 01 коп. пені, 32 927 грн. 74 коп. інфляційних втрат, 9 906 грн. 07 коп. 3 % річних від простроченої суми та зобов’язати відповідача повернути предмет лізингу.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.10.2011р. порушено провадження у справі № 30/5009/6139/11, розгляд справи призначено на 10.11.2011р.

У зв’язку з неявкою представників сторін у судове засідання, призначене на 10.11.2011р., ухвалою суду розгляд справи відкладено. Судове засідання призначено на 13.12.2011р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.12.2011р. продовжено строк розгляду спору у справі № 30/5009/6139/11 на п'ятнадцять днів до 28.12.2011р., розгляд справи відкладено на 26.12.2011р. о 10-00 год.

За клопотанням представників сторін фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представник позивача у судовому засіданні 26.12.2011р. підтримав заявлені у позові вимоги та надав заперечення проти відзиву відповідача.

Відповідач –Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАЗАР" підтримав свої заперечення, викладені у письмових відзивах від 13.12.2011 р. та 26.12.2011р., в яких зазначив, що автомобілі, що були предметом лізингу за Угодою № 53 від 21.04.2008р., були вкрадені у червні 2010 р., про що було повідомлено Комунарський райвідділ міліції відповідною заявою. Міліція проводила перевірку, відбирала пояснення, але офіційної відповіді про результати перевірки відповідачу не надано. Крім того, відповідно до п.10.1 Угоди лізингодавець за власний кошт забезпечує страхування обладнання на випадок знищення, крадіжки. В порушення цих вимог позивач не застрахував об'єкти лізингу, чим порушив умови Угоди № 53 від 21.04.2011 р. Відповідно до п. 10.6 Угоди сторони залишають за собою право припинити лізинг обладнання згідно з цією лізинговою угодою, якщо обладнання буде повністю втрачено внаслідок крадіжки і залишкова вартість буде сплачена лізингодавцеві страховою компанією. У цьому випадку лізингодавець, після отримання страхового відшкодування сплачує лізингоотримувачу, тобто нашому підприємству, компенсацію, що розраховується за наведеною формулою. Невиконання позивачем вимог щодо страхування призвело до того, що відповідач, не маючи автомобілів та не користуючись ними, не міг припинити лізинг обладнання та отримати відповідну компенсацію. Відсутність страховки з вини позивача потягла за собою завдання збитків підприємству відповідача у вигляді лізингових платежів з моменту крадіжки до кінця лізингу. Крім того, відповідач вважає, що позивач незаконно вимагає сплати відповідачем лізингових платежів за курсом долара США на момент сплати, а не сплати тих платежів, які передбачені Угодою № 53 від 21.04.2008р. Автомобілі були придбані у Товариства з обмеженою відповідальністю "Руслан-94" в м. Запоріжжя за гривню. Враховуючи вищевикладене, відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 26.12.2011р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

21 квітня 2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша Фінансова лізингова Компанія" (лізингодавець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хазар" (лізингоодержувач, відповідач у справі) була укладена Угода з фінансового лізингу № 53, за умовами якої лізингодавець передав у фінансовий лізинг лізингоодержувачу наступні об’єкту лізингу –автомобіль ГАЗ ГАРЗ 3309СС Д245 (самосвал), що зазначено у лізинговому протоколі (додаток № 1.1 від 21.04.2008р. до Угоди № 53) та у акті прийому-передачі (додаток № 3.1 від 21.04.2008р. до Угоди № 53); автомобіль ГАЗ 33023-414 (бортова), що зазначено у лізинговому протоколі (додаток № 1.2 від 21.04.2008р. до Угоди № 53) та у акті прийому-передачі (додаток № 3.2 від 21.04.2008р. до Угоди № 53), а лізингоодержувач прийняв у лізинг вищезазначені об’єкти лізингу та відповідно до п.п. 7.2 Угоди № 53 зобов’язаний щомісяця сплачувати лізингові платежі та будь-які інші платежі за лізинг протягом трьох робочих днів з дати виставлення відповідних рахунків згідно з графіком здійснення платежів (лізинговими протоколами, що є Додатками 1.1., 1.2 до Угоди № 53).

Всупереч прийнятих обов’язків, відповідач зобов’язання за Угодою з фінансового лізингу № 53 щодо сплати періодичних лізингових платежів не виконав, чим порушив умови п. 7.2 Угоди.

Відповідно до Угоди № 53 Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша Фінансова Лізингова Компанія" виставила Товариству з обмеженою відповідальністю "Хазар" рахунки для внесення лізингових платежів.

Так, за період з 15.12.2009р. по 15.06.2011р. відповідачу були виставлені рахунки для здійснення оплати лізингових платежів на загальну суму 211 075 грн. 22 коп.

Відповідно до п. 7.4 Угоди № 53 та ст. 625 Цивільного кодексу України за невиконання грошових зобов’язань Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша фінансова лізингова компанія" нараховано Товариству з обмеженою відповідальністю "ХАЗАР" 2 902 грн. 01 коп. пені, 32 927 грн. 74 коп. інфляційних втрат, 9 906 грн. 07 коп. 3 % річних від простроченої суми.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача 211 075 грн. 22 коп. суми боргу за не отримані лізингові платежі, 2 902 грн. 01 коп. пені, 32 927 грн. 74 коп. інфляційних втрат, 9 906 грн. 07 коп. 3 % річних від простроченої суми та про зобов’язання повернути предмет лізингу лізингодавцю, є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини... Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Пунктом 1 статті 193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в ст. 526 Цивільного кодексу України.

За своєю правовою природою Договір, за яким між позивачем і відповідачем склалися господарські правовідносини, є Договором фінансового лізингу.

Спеціальним нормативним актом, який безпосередньо регулює відносини лізингу, є Закон України "Про фінансовий лізинг" (723/97-ВР) . Згідно з ч. 2 ст. 1 цього Закону за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов’язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її в користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Цим законом встановлюється порядок нарахування та сплати за договором (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт передачі предмету лізингу за Угодою підтверджується актами приймання-передачі від 21.04.2008 року, за якими лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв у користування визначене Угодою нерухоме майно.

Відповідно до Угоди № 53 за період з 15.12.2009р. по 15.06.2011р. відповідачу були виставлені рахунки для здійснення оплати лізингових платежів на загальну суму 211 075 грн. 22 коп., а саме: від 15.12.2009р. № ФЛФ-001549 на суму 6334,19 грн. за грудень 2009р., від 15.12.2009р. № ФЛФ-001550 на суму 4788,25 грн. за грудень 2009р., від 15.01.2010р. № ФЛФ-000058 на суму 6352,52 грн. за січень 2010р., від 15.01.2010р. № ФЛФ-000059 на суму 4802,03 грн. за січень 2010р., від 16.02.2010р. № ФЛФ-000160 на суму 6388,59 грн. за лютий 2010р., від 16.02.2010р. № ФЛФ-000161 на суму 4 826,36грн. за лютий 2010р., від16.03.2010р. № ФЛФ-000255 на суму 6332,02 грн. за березень 2010р., від 16.03.2010р. № ФЛФ-000256 на суму 4786,61 грн. за березень 2010р., від 15.04.2010р. № ФЛФ-000334 на суму 6 300,57грн. за квітень 2010р., від 15.04.2010р. № ФЛФ-000335 на суму 4762,06 грн. за квітень 2010р., від 17.05.2010 р. № ФЛФ-000394 на суму 6288,23грн. за травень 2010р., від 17.05.2010р. № ФЛФ-000395на суму 4753,72грн. за травень 2010р., від 15.06.2010р. № ФЛФ-000490 на суму 6317,34 грн. за червень 2010р., від 15.06.2010р. № ФЛФ-000491 на суму 4772,62грн. за червень 2010р., від 15.07.2010р. № ФЛФ-000563 на суму 6331,40грн. за липень 2010р., від 15.07.2010р. № ФЛФ-000564 на суму 4781,26грн. за липень 2010р., від 16.08.2010р. № ФЛФ-00624 на суму 6321,57 грн. за серпень 2010р., від 16.08.2009р. № ФЛФ-00625 на суму 4773,87грн. за серпень 2010р., від 15.09.2010р. № ФЛФ-000695 на суму 6381,54грн. за вересень 2010р., від 15.09.2010р. № ФЛФ-000696 на суму 4781,26 грн. за вересень 2010р., від 15.10.2010р. № ФЛФ-000738 на суму 6364,58 грн. за жовтень 2010р., від15.10.2010р. № ФЛФ-000739 на суму 4804,09грн. за жовтень 2010р., від 15.11.10р. № ФЛФ-000802 на суму 6391,20грн. за листопад 2010р., від 15.11.2010р. № ФЛФ-000803 на суму 4823,40грн. за листопад, 2010р., від 15.12.2010р. № ФЛФ-000844 на суму 6410,21 грн. за грудень 2010р., від15.12.2010р. № ФЛФ-000845 на суму 4838,38грн. за грудень 2010р., від 17.01.2011р.№ ФЛФ-000034 від 6399,45 грн. за січень 2011р., від 17.01.2011р. № ФЛФ-000035 на суму 4830,30грн. за січень 2011р., від 15.02.2011р. № ФЛФ-000098 на суму 6420,95грн. за лютий 2011р., від 15.02.2011р. № ФЛФ-000099 на суму 4844,37 грн. за лютий 2011р., від 16.03.2011р. № ФЛФ-000137 на суму 6386,68грн. за березень 2011р., від 16.03.11р. № ФЛФ-000138 на суму 4820,70грн. за березень 2011р., від 15.04.2011р. № ФЛФ-000209 на суму 6214,43грн. за квітень 2011р., від 15.04.2011р. № ФЛФ-000210 на суму 4620,93грн. за квітень 2011р., від 16.05.2011р. № ФЛФ-000274 на суму 6223,25грн. за травень 2011р., від16.05.2011р. № ФЛФ-000275 на суму 4627,47 грн. за травень 2011р., від 15.06.2011р. № ФЛФ-000316 на суму 6219,34 грн. за червень 2011р., від 15.06.2011р. № ФЛФ-000317 від 4624,59р. за червень 2011р.

У відповідності до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

11 липня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша фінансова лізингова компанія"направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хазар"претензію № 2011-07-11/01 з вимогою сплатити лізингові платежі.

Претензія отримана уповноваженим представником відповідача Пономаренко 26.07.2011р., але залишилася без відповіді та задоволення.

Відповідач взяті на себе договірні зобов’язання належним чином не виконав, доказів сплати лізингових платежів в повному обсязі суду не надав, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 211075 грн. 22 коп. слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За неналежне виконання грошового зобов’язання позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 32927 грн. 74 коп. інфляційних втрат та 9906 грн. 07 коп. 3 % річних.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов’язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться інфляційні збитки та 3 % річних.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом .

Розглянувши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, господарський суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим, вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Крім вищезгаданих вимог про стягнення з відповідача 211075 грн. 22 коп. суми боргу за не отримані лізингові платежі, 32927 грн. 74 коп. інфляційних втрат, 9906 грн. 07 коп. 3 % річних, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 2902 грн. 01 коп. пені.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань"(далі –Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до умов п.7.4 Угоди у разі прострочення здійснення лізингового платежу Лізингоодержувач сплачує: (і) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день затримки платежу; та (її) будь-які судові, адміністративні чи оперативні витрати сплачені лізингодавцем для стягнення платежу.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми пені, суд вважає, що вимоги про її стягнення підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Хазар" повернути предмет лізингу за Угодою № 53 Товариству з обмеженою відповідальністю "Перша фінансова лізингова компанія".

Частиною 7 ст. 179 ГК України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Загальні підстави розірвання цивільно-правових договорів, визначені у нормах глави 53 Цивільного кодексу України (435-15) , зокрема ст. ст. 651, 652 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 651 ЦК України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Істотні порушення, на думку позивача, полягають в тому, що у визначений Угодою строк відповідач не виконав взяті на себе за Угодою зобов’язання щодо внесення лізингових платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором, а пунктом 3 ч. 2 ст. 11 вказаного Закону передбачено, що лізингоодержувач зобов’язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 частини 1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно з ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання однією стороною, друга сторона має право повністю або частково відмовитись від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 10 Закону України "Про фінансовий лізинг"визначені права лізингодавця (позивача), у тому числі: здійснювати перевірки дотримання лізингоодержувачем умов користування предметом лізингу та його утримання; відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом; вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках; стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору.

Згідно статті 11 цього ж Закону у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу лізингоодержувач зобов’язаний повернути предмет лізингу у стані, в якому його прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Підпунктом 11.1 Угоди визначено, що після закінчення строку лізингу лізингоодержувач, за умови повної сплати лізингових платежів, має право викупити обладнання за ціною, що вказана у Додатку 1 Угоди з Фінансового Лізингу.

Відповідно до п. 11.2 Угоди, у разі відмови від викупу обладнання, лізингоодержувач зобов'язаний за власний кошт повернути обладнання лізингодавцеві у задовільному стані з урахуванням звичайного зносу за адресою, вказаною лізингодавцем. У разі повернення обладнання, лізингоодержувач згідно з письмовою вимогою лізингодавця сплачує останньому як вартість ремонту та полагодження будь-якого роду пошкоджень або псувань обладнання, за винятком звичайного зносу, як визначено в Додатку 2 до цієї Угоди з фінансового лізингу, так і вартість заміни відсутніх складових обладнання.

Відповідач відповідно до лізингових протоколів (додатки 1.1, 1.2) та актів прийому-передачі (додатки 3.1, 3.2) повинен був викупити предмет лізингу або повернути позивачеві предмет лізингу –транспортні засоби 30.05.2011р.

У зв'язку з тим, що відповідач не виконав та не виконує умови Угоди № 53, а саме не викупив транспортні засоби та не повернув позивачеві предмет лізингу, та враховуючи те, що позивачем доведено невиконання відповідачем зобов'язань щодо сплати в визначений строк та у повному обсязі передбачених Угодою лізингових платежів, таке порушення з його боку умов Угоди з фінансового лізингу № 53 від 21.04.2008р., є підставою для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання повернути предмет лізингу лізингодавцю.

Щодо посилань відповідача на те, що автомобілі, що є предметом лізингу вкрадені ще у червні 2010р. та на те, що позивач не застрахував предмет лізингу, слід зазначити наступне.

Згідно п.10.3 Угоди з фінансового лізингу № 53 від 21.04.2008р. лізингоодержувач зобов'язаний негайно сповіщати лізингодавця про кожний випадок, що тягне за собою вимогу за страховим полісом, та надає лізингодавцю документи, узгоджені зі страховою компанією та зазначені в страховому полісі як обов'язкові до подання.

Як зазначив позивач про крадіжку він дізнався у судовому засіданні 13.12.2011р., ніяких офіційних листів від відповідача чи від органів внутрішніх справ не отримував.

Крім того, відповідач не надав суду належних доказів, які б підтверджували факт крадіжки транспортних засобів.

Щодо страхування предмету лізингу, слід зазначити, що позивач повністю виконав умови лізингової угоди та кожен рік страхував предмет лізингу, про що свідчать відповідні договори страхування: № І 916-а/08к від 28.05.2008р., № 1894-а/09к від 31.08.2009р., № 1454-а/10к-05 від 20.10.2010р., № 3145-а/08к від 30.07.2008р., № 1886-а/09к від 02.09.2009р., № 1392-а/10к-05 від 24.09.2010р. (належним чином завірені копії договорів страхування містяться в матеріалах справи).

Угодою з фінансового лізингу № 53 не передбачено обов’язку позивача повідомляти відповідача про укладення відповідних договір добровільного страхування наземного транспорту.

Заперечення відповідача з приводу безпідставного збільшення розміру лізингових платежів не приймаються судом до уваги, оскільки пунктом 7.3 Угоди з фінансового лізингу № 53 передбачено, що лізингові платежі та інші платежі вказані в українській гривні на день підписання лізингового протоколу. В подальшому лізингоодержувач сплачує лізингові та інші платежі згідно з виставленими йому рахунками в українській гривні і які змінюються та розраховуються протягом цієї Угоди з фінансового лізингу пропорційно зміні офіційного курсу Національного Банку України до доларів США на дату виставлення такого рахунку.

Таким чином, позивач правомірно зазначив у розрахунках суми щомісячних лізингових платежів.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов’язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

В даному випадку, відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 33 ГПК України, не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання зобов’язань за Угодою з фінансового лізингу № 53 від 21.04.2008р.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша фінансова лізингова компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАЗАР" про стягнення 211075 грн. 22 коп. суми боргу за не отримані лізингові платежі, 2902 грн. 01 коп. пені, 32927 грн. 74 коп. інфляційних втрат, 9906 грн. 07 коп. 3 % річних від простроченої суми та зобов’язання повернути предмет лізингу лізингодавцю є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати з державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 22, 33, 34, 44, 49, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша фінансова лізингова компанія" м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАЗАР"м.Запоріжжя задовольнити повністю.

Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша фінансова лізингова компанія" (місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Патріна Лумумби, б. 4/6, корпус "А", кім. 307Б; адреса для листування: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, код ЄДРПОУ 31453238) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Перша фінансова лізингова компанія" (місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Патріна Лумумби, б. 4/6, корпус "А", кім. 307Б; адреса для листування: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, код ЄДРПОУ 31453238) предмет лізингу: автомобіль ГАЗ ГАРЗ 3309СС Д245 (самосвал), що зазначено у лізинговому протоколі (додаток № 1.1 від 21.04.2008р. до Угоди № 53) та у акті прийому-передачі (додаток № 3.1 від 21.04.2008р. до Угоди № 53); автомобіль ГАЗ 33023-414 (бортова), що зазначено у лізинговому протоколі (додаток № 1.2 від 21.04.2008р. до Угоди № 53) та у акті прийому-передачі (додаток № 3.2 від 21.04.2008р. до Угоди № 53).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАЗАР" (69054, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 143, к. 4, код ЄДРПОУ 22137700, р/р 2600400078026 в АБ "Факторіал-Банк" м. Харків, МФО 351715) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша фінансова лізингова компанія" (місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Патріна Лумумби, б. 4/6, корпус "А", кім. 307Б; адреса для листування: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, код ЄДРПОУ 31453238, р/р 26001010002460 в філії УніКредит Банку у м. Києві, МФО 300744) 211075 (двісті одинадцять тисяч сімдесят п’ять) грн. 22 коп. суми боргу за не отримані лізингові платежі, 2902 (дві тисячі дев’ятсот дві) грн. 01 коп. пені, 32927 (тридцять дві тисячі дев’ятсот двадцять сім) грн. 74 коп. інфляційних втрат, 9906 (дев'ять тисяч дев’ятсот шість) грн. 07 коп. 3 % річних, 2568 (дві тисячі п’ятсот шістдесят вісім) грн. 11 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.