розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства "ЮГА-Сервіс" до Приватного підприємства "Людвік" про стягнення 291 702,27 грн., -

Приватне підприємство "ЮГА-Сервіс" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Людвік" про стягнення 291 702,27 грн., посилаючись на наступне.

14.08.2008 р. між ПП "ЮГА-Сервіс" та ПП "Людвік" був укладений договір на поставку будівельних матеріалів № 01/08.

Також 15.09.2008 р. між ПП "ЮГА-Сервіс" та ПП "Людвік" був укладений договір № 02/09 на поставку будівельних матеріалів.

Як вказує позивач, на виконання умов вказаних договорів відповідач як постачальник/продавець зобов’язався продавати та поставляти товар позивачу як замовнику/покупцю, а останній зобов'язався приймати та оплачувати товар в порядку та на умовах, визначених цими договорами згідно накладних. Сума договору № 01/08 складає 550 000,00 грн., а сума договору № 02/09 - 550 000,00 грн.

При цьому позивач зазначає, що до договору № 01/08 було видано рахунок № 2 від 14.08.2008 року на суму 550 000,00 грн. Також до договору № 02/09 було видано рахунок № 4 від 15.09.2008 року на суму 550 000,00 грн. До того ж ПП "Людвік" оформило та видало податкову накладну №3 від 18.09.2008 згідно рахунку № 4 від 15.09.2008 року на суму 550000,00 грн.

За ствердженням позивача, ПП "ЮГА-Сервіс" здійснило 100% передплату за товар, який повинен був поставлятись. Факт перерахування грошових коштів в якості передплати за договором №01/08 підтверджується банківською випискою від 18.08.2008 року на суму 550 000,00 грн. Також 18.09.2008 року позивачем були перераховані грошові кошти в якості передплати за договором №01/08 в сумі 550 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою.

Відтак, за ствердженнями позивача, на виконання умов вказаних договорі були виписані рахунки, видані накладні та частково поставлено продукцію. Так, відповідачем було поставлено будівельні матеріали на загальну суму 808 297,73 грн. на підставі видаткових накладних № 050110 від 05.01.2010 року на суму 239 427,22 грн.; № РН-0000008 в травні 2011 року на суму 60 000,43 грн., № РН-0000006 в травні 2011 року на суму 80001,56 грн.; № РН-0000010 від 09.06.2011 р. на суму 60 002,52 грн.; № РН-0000011 від 24.06.2011 року на суму 50 000,36 грн.; № РН-0000012 від 14.07.2011 року на суму 100 008,16 грн.; № РН-0000014 від 26.07.2011 року на суму 60 011,50 грн.; № РН-0000015 від 15.08.2011 року на суму 80 007,96 грн.; № РН-0000016 від 18.08.2011 року на суму 50 000,64 грн.; № РН-0000017 від 07.09.2011 року на суму 28 837,38 грн.

Отже, з урахуванням загальної суми передплати в розмірі 1100000,00 грн., здійсненої відповідно до ціни договорів, а також враховуючи частково здійснену поставку будівельних матеріалів на суму 808 297,73 грн., сума заборгованості з поставки товару дорівнює 291702,27 грн.

При цьому, зважаючи на ту обставину, що умовами договорів не було передбачено строку виконання зобов'язань з поставки товарів, та враховуючи необхідність отримання товару, ПП "ЮГА-Сервіс" 22.09.2011 року звернулось з письмовою вимогою до ПП "Людвік" про повернення грошових коштів.

Проте, відповідач не виконав вказаної вимоги позивача, що стадо підставою для звернення д осуду з даним позовом про стягнення грошових коштів.

Також позивач відмітив, що з метою надання правової допомоги та представництва інтересів в господарському при розгляді даної справи, 20.09.2011 року ПП "ЮГА-Сервіс" було укладено договір про надання правових послуг з Адвокатським об'єднанням "Санація"

в особі директора ОСОБА_1..

Відповідно до вищевказаного договору директор Адвокатського об’єднання "Санація" - ОСОБА_1, який є адвокатом, про що свідчить свідоцтво №698 від 26.12.1997 р. (видано 10.12.2002 року) та посвідчення адвоката № 571, здійснював аналіз документів, підготовку по написанню та поданню спочатку вимоги, а згодом і позовної заяви про стягнення грошових коштів у зв'язку з невиконанням умов договорів №01/08 від 14 серпня 2008 року та № 02/09 від 15 вересня 2008 року та відшкодування адвокатських витрат, тобто здійснював необхідний комплекс юридичних дій, пов'язаних з захистом інтересів "ЮГА-Сервіс" у господарському суді Одеської області.

В підтвердження виконання робіт та наданих послуг за договором №№20/09/11 про надання правових послуг ПП "ЮГА-Сервіс" надало акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правових послуг від 18.10.2011 року та платіжне доручення від 18.10.2011 року на суму 10 000 грн.

Відтак, вказані витрати в розмірі 10 000 грн., які понесло ПП "ЮГА-Сервіс", сплативши за юридичні послуги згідно договору №20/09/11 від 20.09.2011 року, є адвокатськими витратами відповідно до ст. 44 ГПК України. Таким чином, позивач на підставі ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України просить стягнути вказані витрати.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.10.2011 р. порушено провадження по справі № 15/17-4295-2011 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

В ході розгляду справи позивачем були подані уточнення заявлених позовних вимог, в яких позивачем були уточнені підстави заявлених позовних вимог.

Відповідач відзив на позов не надав, також представник відповідача у судові засідання не з’явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином за адресою, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб-підприємців.

У зв’язку з зазначеним справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

14 серпня 2008 р. між Приватним підприємством "ЮГА-сервіс" (покупець) та Приватним підприємством "Людвік" (продавець) був укладений договір № 01/08 на поставку будівельних матеріалів (а.с. 24).

Також 15 вересня 2008 р. між Приватним підприємством "ЮГА-сервіс" (покупець) та Приватним підприємством "Людвік" (продавець) був укладений договір № 02/09 на поставку будівельних матеріалів (а.с. 25).

Відповідно до умов вказаних договорів відповідач як продавець зобов’язався передати у власність позивача як покупця будівельні матеріали, а покупець зобов’язався прийняти товар і оплатити його на умовах даних договорів. Об’єм продажу товару за кожним договором складає 550 000,00 грн. При цьому позивач як покупець зобов’язався здійснити передоплату.

Оплата вартості будівельних матеріалів здійснюється по договірній ціні шляхом оплати на розрахунковий рахунок (п. 4.1 договорів).

Також відповідно до п. 5.1 цих договорів вони діють з моменту підписання його сторонами і діють до повного розрахунку за будівельні матеріали.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, вищевказаний договір купівлі-продажу є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (436-15) , в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (436-15) .

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору згідно рахунку № 2 від 14.08.2008 р. позивачем було перераховано відповідачу в якості передоплати 550 000,00 грн. по договору № 01/08 від 14.08.2008 р., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача за 15.08.2008 р. Також згідно рахунку № 4 від 15.09.2008 р. позивачем було перераховано відповідачу в якості передоплати грошові кошти у розмірі 550 000,00 грн. по договору № 02/08 від 15.09.2008 р., що підтверджується платіжним дорученням № 619 від 18.09.2008 р. та банківською випискою по рахунку позивача за 18.09.2008 р.

Проте, як з’ясовано судом та не спростовано відповідачем, останній не виконав у повному обсязі прийняті на себе зобов’язання по поставці будівельних матеріалів згідно вказаних договорів Так, відповідачем була частково здійснена поставка будівельних матеріалів на загальну суму 808 297,73 грн., що підтверджується видатковими накладними № 050110 від 05.01.2010 року на суму 239 427,22 грн.; № РН-0000008 від травня 2011 року на суму 60000,43 грн., № РН-0000006 від травня 2011 року на суму 80 001,56 грн.; № РН-0000010 від 09.06.2011 р. на суму 60 002,52 грн.; № РН-0000011 від 24.06.2011 року на суму 50 000,36 грн.; № РН - 0000012 від 14.07.2011 року на суму 100 008,16 грн.; № РН-0000014 від 26.07.2011 року на суму 60 011,50 грн.; № РН-0000015 від 15.08.2011 на суму 80 007,96 грн.; № РН-0000016 від 18.08.2011 року на суму 50 000,64 грн.; № РН-0000017 від 07.09.2011 року на суму 28 837,38 грн.

Отже, з урахуванням загальної суми передплати в розмірі 1100000,00 грн., здійсненої відповідно до умов вказаних договорів, а також враховуючи частково здійснену поставку будівельних матеріалів на суму 808 297,73 грн., сума непоставленого товару складає 291702,27 грн.

Доказів, які б підтверджували факт поставки відповідачем будівельних матеріалів позивачу на вказану суму в матеріалах справи відсутні. Адже частиною другою статті 22 ГПК України передбачено, що сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо; обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ч. 2 ст. 43 ГПК України), якими в силу ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Так, невиконання зобов’язання або виконання зобов’язання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання.

В свою чергу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно положень ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

В силу ч. 1, 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Скориставшись своїм правом вимоги від відповідача суми передоплати, позивачем рекомендованим листом було направлено ПП "Людвік" вимогу від 22.09.2011 р. про дострокове розірвання договору та повернення грошових коштів у семиденний строк. відповідач не повернув належні відповідачу кошти, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача суми передоплати в розмірі 291 702,27 грн., перерахованої на виконання договорів на поставку будівельних матеріалів № 01/08 та № 02/09.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства "ЮГА-Сервіс" відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.

Щодо понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката, а також по сплаті держмита та витрат на ІТЗ судового процесу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла на момент подачі позову) судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору . Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача .

При цьому за положеннями ч. 6 ст. 28 цього ж Кодексу повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, виданим відповідним адвокатським об'єднанням, або договором. До ордеру адвоката обов'язково додається витяг з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.09.2011 року ПП "ЮГА-Сервіс" було укладено договір про надання правових послуг з Адвокатським об'єднанням "Санація" в особі директора ОСОБА_1. Відповідно до вказаного договору директор Адвокатського об’єднання "Санація" - ОСОБА_1, який є адвокатом, про що свідчить свідоцтво №698 від 10.12.2002 року та посвідчення адвоката № 571, здійснював аналіз документів, підготовку по написанню та поданню вимоги, а також підготовки позовної заяви про стягнення грошових коштів у зв'язку з невиконанням умов договорів №01/08 від 14 серпня 2008 року та № 02/09 від 15 вересня 2008 року.

Відтак, понесені позивачем вказані витрати в розмірі 10 000 грн., що сплачені як за юридичні послуги згідно договору № 20/09/11 від 20.09.2011 року, є адвокатськими витратами відповідно до ст. 44 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, та у зв’язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита, по сплаті витрат на ІТЗ судового процесу і адвокатських послуг, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44- 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

1. Позов Приватного підприємства "ЮГА-Сервіс" до Приватного підприємства "Людвік" про стягнення 291 702,27 грн. задовольнити.

2. СТЯГНУТИ з Приватного підприємства "Людвік" (65085, м. Одеса, вул. Моторна, 8 В; код ЄДРПОУ 22470964; р/р 26008233751 в ВАТ "МТБ", м. Іллічівськ, МФО 328168) на користь Приватного підприємства "ЮГА-Сервіс" (67806, Україна, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Ангарська,1-а; код ЄДРПОУ 33245623; р/р 26004169625901 в ОФ АКІБ "Укрсиббанк" м. Одеса, МФО 351005) суму грошових коштів, перерахованих в якості передоплати за договорами № 01/08 від 14 серпня 2008 року та № 02/09 від 15 вересня 2008 року, в розмірі 291 702/двісті дев’яносто одна тисяча сімсот дві /грн. 27 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 2917/дві тисячі дев’ятсот сімнадцять/грн. 02 коп.; витрати по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236/двісті тридцять шість/грн. 00 коп., витрати на послуги адвоката в сумі 10 000/десять тисяч/грн. 00 коп.

рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.