Перший заступник прокурора Київської області звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та ВАТ "НАК "Украгролізинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне товариство "Супутник" про стягнення заборгованості в сумі 3 835 208 грн. 68 коп.

Рішенням господарського суду Київської області від 12 грудня 2008 року позов задоволено частково, присуджено до стягнення з ТОВ "ВКТ "Супутник" на користь ВАТ "НАК "Украгролізинг" 3 091 213 грн. 00 коп. заборгованості та 295 401 грн. 39 коп. процентів, 25 500 грн. державного мита та 104 грн. 19 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з даним рішенням, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 12 грудня 2008 року та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13 січня 2009 року, прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне товариство "Супутник" на рішення господарського суду Київської області від 12 грудня 2008 року у справі № 9/500-08 та призначено розгляд справи в судовому засіданні за участю представників сторін.

В судовому засіданні 27 січня 2009 року представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив апеляційний господарський суд задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення господарського суду Київської області від 12 грудня 2008 року та винести нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідач послався на те, що позивач не звертався до відповідача з вимогою повернути суму попередньої оплати по Договору, а одразу звернувся до господарського суду з позовною заявою. Разом з тим, представник скаржника наголосив, що господарський суд Київської області вийшов за межі позовних вимог.

Представник ВАТ "НАК "Украгролізинг"заперечив проти вимог апеляційної скарги та наголосив, що всі посилання відповідача є хибними, оскільки на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне товариство "Супутник" було направлено лист, в якому відповідачу було запропоновано поставити товар або повернути гроші.

Прокурор в судовому засіданні звернув увагу на те, що в матеріалах справи містяться докази перерахування 50 % коштів по Договору, а тому оскаржуване рішення має бути залишене без змін.

В судовому засіданні 27 січня 2009 року, у зв'язку із необхідністю витребування додаткових доказів, відповідно до ст. 77 ГПК України була оголошена перерва до 3 лютого 2009 року.

В судовому засіданні 3.02.2009 року представник ВАТ "Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" надав копію витягу з журналу реєстрації вихідної кореспонденції та фіскального чека від 20.03.2008 року за № 1450, яким підтверджується направлення листа від 18.03.2008 року за № 12-1-1/497 на адресу відповідача.

За згодою представників сторін, відповідно до ч. 2 ст. 85 ст. 105 ГПК України у судовому засіданні 3 лютого 2009 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Згідно вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

20 серпня 2007 року між ВАТ "НАК "Украгролізинг"(покупець) та ТОВ "Виробничо-комерційне товариство "Супутник"(постачальник) було укладено договір поставки № 07-30 (а.с. 5-9).

Відповідно до п. п. 1.1, 1.2, 1.3 Договору, постачальник зобов'язується передати у встановлені Договором строки машини, устаткування, обладнання, іншу техніку, щодо яких немає обмежень надання її в лізинг та включеної Міністерством аграрної політики України до переліку сільськогосподарської техніки та обладнання для агропромислового комплексу, закупівля якої фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України (товар), а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити його вартість на умовах Договору. Товар передається у власність покупця з метою його передачі в фінансовий лізинг третім особам (лізингоодержувач).

Ціна Договору 8 855 726 грн. 00 коп. і може змінюватись при зміні обсягів поставки та ціни товару (п. 2.5).

Згідно п. п. 4.1 та 4.2 Договору, після перерахування постачальнику до 50% вартості партії товару, що встановлюється Специфікацією, перший у десятиденний строк передає товар покупцю або згідно з довіреністю покупця лізингоодержувачу. Товар поставляється на умовах EXW "Інкотермс-2000"Франко-завод за місцезнаходженням 25050, м. Кіровоград, вул. Медведєва, 1.

В разі, коли покупець з вини продавця недоодержав товар, за який сплачено авансований платіж, постачальник зобов'язується на вимогу покупця в тижневий строк з дня одержання вимоги повернути покупцю одержаний аванс (п. 4.3 Договору).

Відповідно до п. 7.5 укладеного договору : " У разі, коли після проведення першого платежу в Постачальника змінюється ціна товару, він зобов'язується повернути Покупцю на рахунки державного казначейства, одержаний аванс не пізніше десяти банківських днів з дня одержання авансу."

Сторонами було підписано Специфікацію до договору, якою визначено перелік техніки, її кількість та вартість ( а.с.10-11).

Позивачем на виконання умов укладеного договору № 07-30 від 20 серпня 2007 року, по платіжних дорученнях: № 113 від 11 вересня 2007 року, № 122 від 17 вересня 2007 року, № 141 від 24 вересня 2007 року та № 210 від 28 листопада 2007 року, на рахунок відповідача було перераховано 4 687 213 грн. ( а.с. 54-55, 60-63).

В період з вересня по 28 листопада 2007 року позивачем перераховано 50 % вартості партії товару, що встановлено Специфікацією до договору № 07-30 від 20 серпня 2007 року. Отже зобов'язання по договору ВАТ "НАК "Украгролізинг"було виконано в повному обсязі.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу. Договором встановлено що передача товару повинна відбутись на протязі 10 днів з дня перерахування постачальнику до 50% вартості партії товару, що встановлюється Специфікацією

Статтею 664 ЦК України регламентовано, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

ТОВ "ВКТ "Супутник"свої зобов'язання по укладеному договору № 07-30 від 20 серпня 2007 року не виконав, що підтверджується укладеним сторонами актом звірки розрахунків станом на 1 лютого 2008 року. Згідно якого, відповідачем невиконані зобов'язання щодо постачання техніки на визначених договором умовах на загальну суму 3 091 213 грн. (а.с. 53).

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

18 березня 2008 року НАК "Украгролізинг"звернулася до ТОВ "ВКТ "Супутник"із листом № 12-1-1/497, яким вимагала в триденний термін відвантажити техніку, що була закуплена НАК "Украгролізинг"договору № 07-30 від 20 серпня 2007 року, або повернути кошти в сумі 3 202 620 грн. 00 коп. (а.с. 12).

Направлення даного листа відповідачу, підтверджується витягом з журналу реєстрації вихідної кореспонденції та фіскальним чеком від 20.03.2008 року за № 1450.

1 квітня 2008 року НАК "Украгролізинг"звернулася до ВАТ "Червона зірка" (виробника техніки) із листом-запитом № 12-1/624, яким просила повідомити про наявність техніки, та намір прийняти її у власність (а.с.13). ВАТ "Червона зірка" повідомило, що техніка ТОВ "ВКТ "Супутник" яка зберігається ВАТ станом на 18 квітня 2008 року рахується 4 культиватори і 8 сівалок. При цьому ті які повинні бути поставлені по специфікації по договору № 07-30 від 20 серпня 2007 року, тільки 1 культиватор і 2 сівалки.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання. Також, правові наслідки порушення зобов'язання встановлені ст. 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до ч. 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду зазначає, що згідно положень ст. 3, ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання може потягнути за собою такі наслідки: повернення суми попередньої оплати, сплату неустойки, розірвання договору.

Крім того, колегія суддів апеляційного суду враховує, що відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Вказане положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Крім того, встановлено, що вказане положення застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за право чином строк виконання якого закінчився тобто повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що посилання скаржника на те, що строк виконання зобов'язання щодо повернення суми попередньої оплати не настав, не відповідають дійсності, оскільки п. 4.1 Договору зобов'язує відповідача у десятиденний строк після перерахування постачальнику до 50% вартості партії товару передати цей товар покупцю. Крім того п. 7.5 укладеного сторонами договору, передбачено повернення коштів (авансу) на рахунки державного казначейства на протязі десяти днів із дня одержання авансу у випадку зміни умов договору.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, відповідачем не подано належних та допустимих доказів прийняття ним мір для виконання обов'язку щодо передачі товару відповідно до положень Цивільного кодексу (435-15) та умов договору, а отже відсутні підстави для висновку, що у відповідача відсутнє зобов'язання (обов'язок) повернути суму отриманого авансу після того як наступив строк поставки техніки. З дня наступлення строку поставки, відповідач безпідставно використовує державні кошти, які він зобов'язаний повернути позивачеві.

Також, відповідач не надав доказів того, що ТОВ "ВКТ "Супутник" зверталося до ВАТ "НАК "Украгролізинг"з повідомленням про можливість виконати Договір або повернути кошти в сумі 3 091 213 грн. 00 коп.

Отже, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що відповідач безпідставно користується коштамидержавного бюджету в сумі 3 091 213 грн. 00 коп. з вересня 2007 року по даний час. Що суперечить загальним засадам цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами тобто добросовісності, розумності і справедливості.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача попередньої оплати за Договором поставки № 07-30 від 30 серпня 2007 року на загальну суму 3 091 213 грн. та стягнення процентів в сумі 295 401 грн. 39 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Посилання відповідача на те, що у нього відсутнє грошове зобов'язання є безпідставним та спростовується матеріалами справи. Колегія суддів виходить з того, що у відповідача було зобов'язання поставити техніку у встановлений договором строк (до 9 грудня 2007 року), а після 19 грудня 2007 року повернути кошти на казначейський рахунок позивача, а у позивача відповідно виникло право (а не обов'язок) вимоги повернення коштів яке і було реалізоване шляхом направлення листа від 18 березня 2007 року та звернення з позовом.

Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, в тому числі пеня за період з 9 грудня 2007 року по 29 травня 2008 року в сумі 295 401 грн. 39 коп., та проценти за користування коштами 43 954 грн. 51 коп. які передбачені п. 8.5 укладеного сторонами договору та ст. 536 ЦК України, а також індекс інфляції (збитки від знецінення коштів за вказаний період ) в сумі 404 639 грн. 78 коп., що передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України. Вказане підтверджує практика Вищого господарського суду України, зокрема Постановами від 06.03.2008 р. по справі N 9/92-27/382, від 08.12.2005 р. справа № 18/8-06, від 04.05.2006 року по справі 44/363, від 09.01.2007 року по справі 6/396 та від 27.02.2008 року по справі 11/329/05-НР.

З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Київської області від 12 грудня 2008 року має бути змінено. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне товариство "Супутник" задоволенню не підлягає, а рішення належить змінити оскільки позов підлягає повному задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101- 102, п. 4 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне товариство "Супутник" на рішення господарського суду Київської області від 12 грудня 2008 року по справі № 9/500-08 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 12 грудня 2008 року по справі № 9/500-08 змінити, викласти резолютивну частину в наступній редакції:

"Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне товариство "Супутник" (18150, Київська область, м. Боярка, вул. Декабристів, 33, код ЄДРПОУ 20592132) на користь Відкритого акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16-а, код ЄДРПОУ 30401456) 3 091 213 грн. 00 коп. заборгованості, 404 639 грн. 78 коп. індексація від суми боргу, 295 401 грн. 39 коп. пені, 43 954 грн. 51 коп. відсотків за користування коштами.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне товариство "Супутник" (18150, Київська область, м. Боярка, вул. Декабристів, 33, код ЄДРПОУ 20592132) на користь Державного бюджету 25 500 грн. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ".

3. Господарському суду Київської області видати відповідний наказ.

4. Матеріали справи № 9/500-08 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.