Вишгородська міська рада звернулась до Господарського суду Київської області із позовом до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 04.08.2011 р. № 80 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" недійсним.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.10.2011 р. по справі № 02-03/1322/4 суд ухвалив направити справу за підсудністю Господарському суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2011 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 16.11.2011 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.11.2011 р. розгляд справи відкладався на 21.12.2011 р.

05.12.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача на виконання вимог ухвали суду надійшов відзив на позовну заяву .

У судове засідання 21.12.2011 року представники сторін з’явились та надали пояснення по справі.

Представник відповідача на виконання вимог ухвали суду надав письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору.

Представник позивача надав усні пояснення по суті справи.

В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача надав усні пояснення по суті справи.

В усних поясненнях проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 21.12.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд-

Як вбачається з матеріалів справи, Адміністративною колегією Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України розглянуто справу № 536/66-р-02-06-11 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку виконавчого комітету Вишгородської міської ради, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 04.08.2011 № 80 в резолютивній частині якого:

визнано дії виконавчого комітету Вишгородської міської ради, що полягають у схиленні Комунального підприємства житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради до порушення вимог частини п'ятої статті 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а саме не дотримання строків повідомлення споживачів про зміну вартості житлово-комунальних послуг, порушенням, що передбачене пунктом 7 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та визначене статтею 17 цього ж Закону у вигляді дій органу місцевого самоврядування, що полягають у схиленні суб'єкта господарювання до порушення, яке передбачене пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції"шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;

визнано дії виконавчого комітету Вишгородської міської ради, що полягають у схиленні Вишгородського міського комунального підприємства "Водоканал"до порушення частини п'ятої статті 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а саме не дотримання строків повідомлення споживачів про зміну вартості житлово-комунальних послуг, порушенням, що передбачене пунктом 7 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції"та визначене статтею 17 цього ж Закону у вигляді дій органу місцевого самоврядування, що полягають у схиленні суб'єкта господарювання до порушення, яке передбачене пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції"шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;

виконавчий комітет Вишгородської міської ради зобов'язано припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом внесення змін до рішень від 3 липня 2008 року №186 "Про встановлення вартості послуг на житлово- комунальні послуги (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій)"та від 24 вересня 2010 року № 265 "Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого водопостачання та водовідведення" в частині встановлення тарифів без врахування вимог частини п'ятої статті 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".про що повідомити Відділення в двомісячний строк з дня отримання цього рішення. В подальшому утримуватись від дій, які можуть призвести до порушень законодавства про захист економічної конкуренції в частині прийняття розпорядчих документів;

виконавчий комітет Вишгородської міської ради зобов'язано усунути наслідки порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом зобов'язання Комунального підприємства житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради та Вишгородського міського комунального підприємства "Водоканал"провести перерахунок всім споживачам за спожиті послуги з врахуванням встановлених частиною п'ятою статті 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" термінів, про що повідомити Відділення у двомісячний строк з дня отримання цього рішення;

виконавчому комітету Вишгородської міської ради в подальшому при прийнятті нормативно-правових актів, які стосуються встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги зобов'язувати виконавців (надавачів) послуг вводити в дію тарифи у відповідності до вимог частини п'ятої статті 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги";

виконавчий комітет Вишгородської міської ради зобов'язано оприлюднити за власні кошти офіційну інформацію стосовно рішення, прийнятого адміністративною колегією Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнятого за результатом розгляду справи № 536/66-р-02-06-11 у місячний строк з дня отримання цього рішення шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Вишгородської міської ради Київської області та у газеті "Вишгород".

Відповідно позовної заяви позивач за первісним позовом стверджує, що спірне рішення було прийняте з порушенням норм матеріального права, висновки, викладені у ньому не відповідають дійсним обставинам справи, що свідчить про неповне їх з'ясування.

Проте суд не погоджується з такими твердженнями позивача виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Відповідно до п.11 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб’єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб’єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

В розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" виконавчий комітет Вишгородської міської ради є органом місцевого самоврядування, таким чином, до нього можливе застосування положень цього Закону (2210-14) .

Відповідно до частини другої статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України), транспортні та інші послуги.

Відповідно до п. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін-тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій є одним з видів житлово-комунальних послуг. Порядок формування та затвердження цін-тарифів на житлово-комунальні послуги визначається ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", в якому зазначається, що органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обгрунтованих витрат на їх виробництво.

Відповідно до статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті в межах своїх повноважень приймає рішення. рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування доводяться до відома населення. рішення нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо не встановлено більш пізній строк введений цих рішень в дію.

Водночас Законом України "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) передбачено, що в разі змін вартості житлово-комунальних послуг виконавець/виробник не пізніше ніж за 30 днів повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та надання необхідних обгрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів.

Згідно зі статтею 20 зазначеного Закону споживач має право одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово- комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо..

Отже, Закон України "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) містить чіткий механізм забезпечення збалансованості цін/тарифів на житлово-комунальні послуги та обов'язкового повідомлення споживачів про зміну вартості цих послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 3 липня 2008 року № 186 "Про встановлення вартості послуг на житлово-комунальні послуги (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій)"Комунальному підприємству житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради було встановлено вартість послуг за надання житлово-комунальних послуг на території м. Вишгород з 01 липня 2008 року.

Такий порядок введення в дію тарифів, а саме прийняття рішення та одночасне введення тарифів згідно цього ж рішення "заднім числом", тобто за три дні до дати прийняття рішення, суперечить вимогам частини п'ятої статті 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", якою зазначено, що: "У разі зміни вартості житлово- комунальних послуг виконавець/виробник/ не пізніше ніж за 30 днів повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обгрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів", призвів до того, що виробник послуг зобов'язав споживачів сплачувати за надані ним послуги за підвищеними тарифами без додержання тридцятиденного терміну, що в свою чергу призвело до ущемлення інтересів споживачів, оскільки споживачі за певний період змушені були безпідставно сплачувати більший розмір коштів внаслідок неправомірно введених тарифів.

Отже, матеріалами справи № 536/66-р-02-06-11 доведено, що дії виконавчого комітету Вишгородської міської ради, що полягають у схиленні Комунального підприємства житлового комунального господарства Вишгородської міської ради до порушення частини п'ятої статті 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а саме не дотримання строків повідомлення споживачів про зміну вартості житлово-комунальних послуг, є порушенням, передбаченим пунктом 7 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та визначеним статтею 17 цього ж Закону у вигляді дій органу місцевого самоврядування, що полягають у схиленні суб'єкта господарювання до порушень законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції"шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Також, рішенням виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 24 вересня 2009 № 265 "Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого водопостачання та водовідведення"Вишгородському міському комунальному підприємству "Водоканал" було встановлено тарифи на комунальні послуги з централізованого водопостачання та водовідведення та введено в дію з 01 жовтня 2009 року.

Такий порядок введення в дію тарифів, а саме прийняття рішення та одночасне введення тарифів згідно цього ж рішення без врахування вимог частини п'ятої статті 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", якою зазначено, що: "У разі зміни вартості житлово-комунальних послуг виконавець/виробник/ не пізніше ніж за 30 днів повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обґрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів", призвели до того, що виробник послуг був позбавлений змоги своєчасно попередити споживачів про зміну вартості послуг з посиланням на погодження відповідних органів та зобов'язав їх сплачувати за надані ним послуги за підвищеними тарифами без додержання тридцяти денного терміну, що в свою чергу призвело до ущемлення інтересів споживачів, оскільки споживачі за певний період змушені були безпідставно сплачувати більший розмір коштів внаслідок неправомірно введених тарифів.

Разом з цим, в рішенні містяться посилання на Закон України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (1160-15) , а тому приймаючи вказане рішення виконавчий комітет Вишгородської міської ради порушив вимоги зазначеного Закону (1160-15) , оскільки виконкомом не було підготовлено аналізу регуляторного впливу та не оприлюднено проекти регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних і юридичних осіб, їх об'єднань, натомість ухвалив 24 вересня 2009 року зазначене рішення, при цьому зазначивши про запровадження тарифів з 01 жовтня 2009 року, не врахувавши порядку та строків вступу прийнятого акту в законну силу.

Таким чином, матеріалами справи № 536/66-р-02-06-11 доведено, що дії виконавчого комітету Вишгородської міської ради, що полягають у схиленні Вишгородського міського комунального підприємства "Водоканал"до порушення частини 5 статті 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а саме не дотримання строків повідомлення споживачів про зміну вартості житлово-комунальних послуг, є порушенням, передбаченим пунктом 7 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції"та визначеним статтею 17 цього ж Закону у вигляді дій органу місцевого самоврядування, що полягають у схиленні суб'єкта господарювання до порушень законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції"шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Копія подання з попередніми висновками від 26.07.2011 № 179/ПС-02-06 у вказаній справі була надіслана листом від 26.07.2011 № 02-06/1794.

У відповідь на подання з попередніми висновками виконкомом Вишгородської МР листом від 03.08.2011 № 2046/0/3-11 надано зауваження та копії документів.

Так, виконком Вишгородської МР зазначив, що Ухвалою Вишгородського районного суду від 19 березня 2009 року за позовом прокурора Вишгородського району Київської області внесено зміни та доповнення до п. 1 рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 3 липня 2008 року № 186 "Про встановлення вартості послуг на житлово-комунальні послуги (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій)"та вирішено, що вартість послуг за надання житлово-комунальних послуг встановлено з моменту офіційного оприлюднення цього рішення.

Як зазначив відповідач, вказана виконавчим комітетом Вишгородської міської ради Ухвала, жодним чином не відноситься до вчиненого ним порушення передбаченого пунктом 7 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", що визначено статтею 17 цього ж Закону у вигляді дій органу місцевого самоврядування у схиленні суб'єкта господарювання до порушень законодавства про захист економічної конкуренції, оскільки виробник послуг мав підстави для введення нових тарифів в дію без врахування вимог частини п'ятої статті 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"на підставі рішення прийнятого виконкомом Вишгородської МР.

Стаття 17 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює заборону на дії державних органів у вигляді схилення до порушень законодавства про захист економічної конкуренції, створення умов для вчинення таких порушень чи їхньої легітимації. Специфіка зазначених дій полягає в тому, що їхнім необхідним елементом поряд із діями або бездіяльністю державного органу, є дійсні або можливі протиправні діяння інших осіб - суб'єктів господарювання чи державних органів, що визнаються порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції згідно з нормами статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Зазначена стаття передбачає особливий зв'язок між діяннями державних органів і протиправними діяннями суб'єктів господарювання, інших державних органів. В даному випадку такий зв'язок виступає у формі схилення до порушень.

Схилення є дією, що у часі передує наявному чи можливому порушенню законодавства про захист економічної конкуренції і полягає у спонуканні, переконанні іншої особи у доцільності та необхідності порушити вимоги законодавства. При цьому, важливо, що особа, яку схиляють, залишає за собою самостійність у прийнятті рішення про вчинення або не вчинення протиправного діяння.

Такі діяння посилюють суспільно шкідливі наслідки тих порушень законодавства про захист економічної конкуренції, до яких схиляють.

Крім того, виконавчим комітетом Вишгородської міської ради зазначено, що прийняттю зазначених рішень передувала низка публікацій у газеті "Вишгород"на тему підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, а також зазначено, що рішення приймались з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (1160-15) .

Оскільки рішення, які приймаються органами місцевого самоврядування щодо встановлення тарифів на комунальні послуги, мають ознаки регуляторного акта, то вони потребують прийняття відповідно до процедури, встановленої Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (1160-15) .

Таким чином, на сьогоднішній день, процес встановлення органами місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги вимагає проходження чітко визначеної регуляторної процедури, включаючи дотримання встановлених термінів для оприлюднення проектів рішень, проведення громадських слухань і обговорень тощо.

Як уже зазначалось, Законом України "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) передбачено, що в разі змін вартості житлово-комунальних послуг виконавець/виробник не пізніше ніж за 30 днів повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та надання необхідних обґрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів.

Отже, не дотримання строків повідомлення споживачів про зміну вартості житлово-комунальних послуг, є порушенням, передбаченим пунктом 7 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та визначеним статтею 17 цього ж Закону у вигляді дій органу місцевого самоврядування, що полягають у схиленні суб'єкта господарювання до порушень законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Статтею 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції" доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.

Таким чином, при прийнятті спірного рішення було дотримано вимоги ст. 1, 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", вимоги Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку.

Згідно ч. 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з’ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Таким чином, враховуючи те, що судом факту порушення у зв'язку з прийняттям спірного рішення прав та охоронюваних законом інтересів позивача не встановлено, підстав для визнання спірного рішення недійсним на підставі ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" немає, а тому вимоги позивача про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 04.08.2011 р. № 80 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" є необґрунтованими, матеріалами справи не підтверджуються та задоволенню не підлягають.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В позові відмовити повністю.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.