ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 58/495
21.12.11
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs28212183) ) ( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs28099383) ) ( Додатково див. рішення господарського суду м.Києва (rs26471642) )
За позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік Паблішинг"
До
Товариства з обмеженою відповщальністю "РАДІ.О"
Про
стягнення 1152000, 00 грн. за порушення авторських прав
Суддя Блажівська О.Є.
Представники сторін:
Представники сторін:
Від позивача –ОСОБА_1 (за дов. б/ н від 25.01.11р.)
Від відповідача –ОСОБА_2. (за дов. б/ н від 05.12.11р.)
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік Паблішинг" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДІ.О" про стягнення 1152000, 00 грн. за порушення авторських прав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2011 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 16.11.2011 року.
У судове засідання 16.11.2011 року представники позивача з'явились.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Представник позивача на часткове виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі та клопотання про зміну адреси направлення поштової кореспонденції.
Представник позивача надав усні пояснення по справі.
В зв’язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2011 року розгляд справи було відкладено на 07.12.2011 року.
У судове засідання 07.12.2011 року представники позивача з'явились.
Представник відповідача у судове засідання 07.12.2011 року не з'явився.
06.12.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Клопотання судом задоволено.
Представник 2 позивача надав суду усні пояснення щодо місцезнаходження відповідача.
Представник 1 позивача надав суду заяву про продовження строку розгляду справи.
Заяву судом задоволено.
В зв’язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2011 року розгляд справи було відкладено на 21.12.2011 року.
У судове засідання 21.12.2011 року представники позивача та відповідача з'явились.
21.12.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло пояснення по справі.
21.12.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про залучення відповідача "КИЙ АВТО Холдінг".
21.12.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про витребування доказів (запис рекламного ролику).
21.12.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про витребування доказів (договору на трансляцію рекламного ролику).
21.12.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли документи по справі.
Розглядається клопотання позивача про залучення відповідача "КИЙ АВТО Холдінг".
Представник позивача підтримав заявлене клопотання.
Представник відповідача заперечував у задоволенні заявленого клопотання у повному обсязі.
Суд відмовив у задоволенні заявленого клопотання.
Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.
Представник позивача надав усні пояснення по суті справи.
В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача надав усні пояснення по суті справи.
В усних поясненнях проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.
Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні 21.12.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва –
ВСТАНОВИВ:
01.05.2005 року між ТОВ "Комп Мюзік Паблішинг"(надалі –позивач) та ЕМІ MUSIC PUBLISHING LIMITED (та всіма її дочірніми компаніями) було укладено Ліцензійний договір (Далі - Договір).
Відповідно до п.п. d) розділу 2 Договору ЕМІ MUSIC PUBLISHING LIMITED надала Позивачеві виключне право на використання творів з каталогу, в тому числі і шляхом надання невиключних світових ліцензій на запис, відтворення та використання Композицій і в зв'язку з кінокартинами або телепродукцією (включаючи без обмежень рекламні фільми та ролики) з метою їх використання в будь-яких медіа, відомих на сьогоднішній день і винайдених надалі (включаючи без обмежень кабельне та супутникове телебачення), виготовленою на Ліцензійній Території і збирати всі роялті, сплачені за таке використання.
Відповідно до Виписки із Каталогу міжнародної музичної компанії ЕМІ MUSIC PUBLISHING LIMITED, до каталогу входить твір SMOKE ON THE WATER (надалі –твір), виконавець Deep Purple, Blackmore R/Gillan I/Glover R/Lord J/Paice.
Відповідно до пункту 1 b) Договору строк дії договору встановлено до 30.06.2006 року. Додатковими угодами від 30.06.2006 та 01.07.2009 строк дії Договору було продовжено до 30.06.2009 та 30.06.2012 відповідно.
Відповідно до п. 1 d) Договору ліцензійною територією є Територія України.
Отже, Позивач, згідно вищезгаданих Договорів став суб'єктом авторського права на період з 01.05.2006 р до 30.06.2012 року. па території України.
20 жовтня 2010 року о 08 годині 03 хвилини Товариством з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік Паблішиг" було зафіксовано використання в ефірі ТОВ "Раді.О" (надалі –відповідач) музичного твору ON THE WATER"у виконанні групи Deep Purple в рекламі автосалону "Кий Авто".
ТОВ "Комп Мюзік Паблішинг"не надавало Відповідачу, а також будь-яким іншим особам право на використання Твору " SMOKE ON THE WATER "у виконанні Deep Purple шляхом включення до рекламного ролику, синхронізації з голосом, публічного сповіщення та розповсюдження .
20.10.2010 року Позивач звернувся до Відповідача з листами вих. № 284 від 20.10.2010 р., який Відповідачем було отримано 29.10.2010 року, та № 307 від 21.01.2011 р. з проханням пояснити на якій підставі використовувався Твір у Рекламному ролику. Проте відповіді отримано не було.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечує з тих підстав, що позивачем належними та допустимими доказами позовні вимоги не доведені.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги не є обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 421 Цивільного кодексу України, суб'єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 424 Цивільного кодексу України, майновими правами інтелектуальної власності є:
1) право на використання об'єкта права інтелектуальної власності;
2) виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності;
3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;
4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 426 Цивільного кодексу України, використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.
Згідно положень ст. 427 Цивільного кодексу України, Майнові права інтелектуальної власності можуть бути передані відповідно до закону повністю або частково іншій особі. Умови передання майнових прав інтелектуальної власності можуть бути визначені договором, який укладається відповідно до цього Кодексу та іншого закону.
Відповідно до ст. 435 Цивільного кодексу України, первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.
Відповідно до ст. 440 Цивільного кодексу України, майновими правами інтелектуальної власності на твір є:
1) право на використання твору;
2) виключне право дозволяти використання твору;
3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання;
4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Згідно зі ст. 443 Цивільного кодексу України, використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Відповідно до положень ч.2 ст. 32 Закону України "Про авторське право і суміжні права", передача права на використання твору іншим особам може здійснюватися на основі авторського договору про передачу виключного права на використання твору або на основі авторського договору про передачу невиключного права на використання твору.
Зі змісту ч. 3 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні" права вбачається, що виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти:
- публічне виконання і публічне сповіщення творів;
- переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів;
- включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо;
- подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором;
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", публічне сповіщення (доведення до загального відома) - передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.
Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", за винятком випадків, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону, автор (чи інша особа, яка має авторське право) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору. Винагорода може здійснюватися у формі одноразового (паушального) платежу, або відрахувань за кожний проданий примірник чи кожне використання твору (роялті), або комбінованих платежів.
Згідно вимог ч. 1 ст. 31 Закону України "Про авторське право і суміжні права", автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором.
Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.
Відповідно до ст. 431 Цивільного кодексу України, порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.
Відповідно до вимог ст. 33 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно положень ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано лише Витяг з Ліцензійного договору від 01.05.2003 року на англійській мові, переклад витягу не засвідчено нотаріально, та не засвідчено перекладачем бюро перекладів. Проте Додаток до ліцензійного договору від 30.06.2006 року укладений в письмовій формі та посвідчено нотаріально, з подальшим підтвердженням "апостиль"підписів нотаріуса.
Згідно положень ст. 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Крім того, відповідно до п. 12 Ліцензійного договору від 01.05.2003 року зазначається, що в будь-який момент починаючи з наступного року, що минає за роком укладання цього Договору (з 02.05.2004 року) "Правовласник" (ЕМІ MUSIC PUBLISHING LIMITED) має право направити письмове повідомлення "Видавцю" (Позивачу), про подовження дії Договору. Договір буде вважатись подовженим на дев'яносто днів з дати відправлення такого повідомлення (позивачем вказаний пункт договору подано без перекладу).
В матеріалах справи відсутні відомості щодо письмового повідомлення ЕМІ MUSIC PUBLISHING LIMITED про продовження терміну дії Договору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не доведено що Ліцензійний договір від 01.05.2005 року було продовжено у встановлений договором спосіб.
Крім того, позивачем не доведено належність майнових авторських прав ЕМІ MUSIC PUBLISHING LIMITED.
Згідно ч. 2 ст. 440 Цивільного кодексу України, майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Відповідно до змісту ст. 7 Закону України "про авторське право і суміжні права". суб'єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.
Згідно вимог ч. 1 ст. 31 Закону України "Про авторське право і суміжні права", автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором.
Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про авторське право і суміжні права", автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору.
Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.
Позивачем в обґрунтування позовних вимог не надано доказів того, що Позивач є суб’єктом авторського права.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ч. 1 ст. 43 ГПК України).
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України (435-15) , та ст.ст. 33, 34, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва –
ВИРІШИВ:
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
2. рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя
Блажівська О.Є.
Повний текст рішення складено 26.12.2011 року