Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метафора Транс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Афіна" про стягнення боргу,

представники:

позивача: Стужук В.Г. (паспорт НОМЕР_1 від 16.02.1996р.),

Шеремет А.О. (наказ № 1-к від 01.04.2011р.),

відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

У листопаді 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Метафора Транс" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Афіна" (далі - відповідач) про стягнення боргу.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором з надання транспортно –експедиційних послуг № 21/4 від 04.04.2011р. щодо оплати за надані послуги пов’язані з перевезенням вантажу. У зв’язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача всього 54 801,21 грн боргу, з яких: 54 510 - основного бору та 291,21 грн –3% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.11.2011р. порушено провадження у справі № 6/140-11 та призначено її до розгляду на 29.11.2011 року.

У зв’язку з неявкою в судове засідання 29.11.2011р. представника відповідача та неподанням ним витребуваних документів, суд відклав розгляд справи на 20.12.2011р.

У судовому засіданні 20.12.2011р. позивач позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання 20.12.2011р. знову не направив, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим про час та місце судового засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено у даному засіданні.

Відтак, на підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними в ній матеріалами та без участі представника відповідача, так як його нез’явлення та не подання відзиву не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

04.04.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Афіна" (далі –замовник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Поділля" (далі –виконавець, відповідач у справі) було укладено договір з надання транспортно-експедиційних послуг № 21/4 (далі –договір), відповідно до умов якого (п. 1.1.) виконавець зобов’язується протягом строку дії договору за заявками замовника виконувати транспортно-експедиційні послуги довіреного йому вантажу до пунктів призначення та у строки, зазначені у маршрутному листі, а замовник - сплатити за транспортно –експедиційні послуги вантажу встановлену плату згідно додатків до цього договору.

Відповідно до п. 2.1. договору виконавець, який виконує перевезення за цим договором є повною матеріально відповідальною особою і зобов’язується здійснювати пов’язані з перевезенням вантажу замовника допоміжні (експедиційні) послуги.

Сторонами погоджено (п. 3.1., договору), розмір плати за перевезення вантажів, послуги, пов’язані з перевезенням, визначаються сторонами згідно протоколу цін за виконані роботи, вказаних у додатку № 1, який є невідємною частиною цього договору.

Так, відповідно до протоколу погодження цін за виконані роботи (додаток № 1 до договору), вартість послуг за перевезення по місту з експедиційними послугами –600 грн (вантаж до 1500 кг, пробіг до 150 км, кількість місць розвантаження –до 15, кількість районів міста –до 2-х розташованих поруч, час роботи –6 годин). В разі перевищення вимог викладених в п. 1 додатку замовник доплачує: за кожні 100 кг. вантажу вище домовленого (до 2000 кг) –40 грн, за кожне місце розвантаження 30 грн без ПДВ, при перевищені пробігу 1 км.=3,50 грн (без ПДВ).

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2011р. (п. 7.1. договір).

Судом встановлено, що позивач виконав взяті на себе договірні зобов’язання, а саме виконав роботи (послуги):

Автотранспортні послуги до доставці (поверненню) товару за маршрутами, що підтверджується актами здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) № 31 від 19.08.2011р., № 35 від 31.08.2011р., № 42 від 09.09.2011р. та № 47 від 19.09.2011р. на загальну суму 54 510 грн.

Отже, факт виконання робіт з перевезення вантажу за договором з надання транспортно-експедиційних послуг № 21/4 від 04.04.2011р. підтверджується актами здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг), про що свідчать підписи та печатки сторін договору за відсутності у відповідача заперечень щодо якості та ціни наданих послуг з перевезення вантажу.

Пунктом 3.2. договору визначено, що розрахунки між перевізником та замовником здійснюються шляхом банківського переказу на рахунок перевізника за кожний відпрацьований тиждень протягом 3-х банківських днів після надання перевізником акту виконаних робіт.

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов’язання за договором з оплати за надані послуги пов’язані з перевезенням вантажу не виконав.

Таким чином, на час вирішення спору вартість виконаних робіт з перевезення вантажу за договором та не оплачених відповідачем становить 54 510 грн, у зв’язку з чим позивач звернувся з даним позовом про стягнення цих сум з відповідача.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги положення п. 3.2. договору, відповідач зобов’язаний був сплачувати позивачу кошти протягом 3-х банківських днів після надання перевізником акту виконаних робіт.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 251, 252 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Проте, доказів сплати вартості отриманих за договором експедиційних послуг пов’язаних з перевезенням вантажу відповідач суду не надав.

Факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов’язань перед позивачем щодо сплати вартості експедиційних послуг пов’язаних з перевезенням вантажу за договором доведено позивачем належними та допустимими доказами.

Таким чином, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем вартості робіт (послуг), господарський суд дійшов висновку, що на момент розгляду спору у суді борг відповідача перед позивачем за договором з надання транспортно-експедиційних послуг № 21/4 від 04.04.2011р. становить –54 510 грн.

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, господарський суд зазначає, що цивільні права і обов’язки виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, а саме безпосередньо з правочинів, господарських договорів та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Приписами ч. 1 ст. 929 ЦК України визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Відповідно до ст.ст. 509, 510, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням з правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування, що встановлено ст.12 Закону.

Відповідач, на якого, відповідно до вимог ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, покладається обов’язок доказування, не надав доказів на підтвердження проведення оплати за виконані позивачем роботи (послуги) по договору з надання транспортно-експедиційних послуг № 21/4 від 04.04.2011р.

Ні копій платіжних доручень, ні будь-яких інших доказів розрахунків в рахунок оплати боргу ( 54 510 грн ) за договором відповідачем надано не було.

З огляду на вищенаведене, господарський суд дійшов до висновку про доведеність існування боргу відповідача перед позивачем в розмірі 54 510 грн, а відтак заявлена позовна вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

У зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором, позивач також просить суд стягнути з відповідача 291,21 грн 3% річних нарахованих на прострочену суму боргу по кожному акту виконаних робіт окремо. При цьому, судом перевірено та встановлено, що позивач правильно визначив кількість прострочених днів при нарахуванні 3% річних по кожному акту окремо.

Частина 2 ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та враховуючи строки виникнення зобов’язань за договором, перевіривши періоди нарахування 3% річних, визначені позивачем, вимоги частини 2 статті 625 ЦК України, господарський суд встановив, що наданий позивачем розрахунок 3% річних є арифметично вірними.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних у сумі 291,21 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 54 510 грн основного боргу та 291,21 грн 3% річних є доведеними, правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем належним чином не запереченими та не спростованими, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Афіна" (код ЄДРПОУ 33600024) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метафора Транс" (код ЄДРПОУ 37618281) 54 510 грн основного боргу та 291,21 грн 3% річних, а також 1411,50 грн судового збору.