( Додатково див. постанову Львівського апеляційного господарського суду (rs22240087) ) ( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs24326125) )

Господарський суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді ' Довідник ', судді Гриняк Б. П., судді ' суддя учасник колегії ', при секретарі судового засідання Михайлюк А. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю " Гілея", площа Героїв,17, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300 ( майдан Шептицького, буд. 3 кв. 17, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300)

до відповідача -1: Товариства з обмеженою відповідальністю " Відродження ", вул. Мартинця,26, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300

до відповідача -2: Державної виконавчої служби м. Калуша, пр. Лесі Українки, 1, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300

до відповідача -3: Товариства з обмеженою відповідальністю " Карпаттехноцентр", вул. Сорохтея,28, м. Івано- Франківськ,76000 ( вул. Автоливмашівська, буд. 6 Г, с. Хриплин, м. Івано-Франківськ, 76495)

про : визнання недійсним Договору купівлі-продажу від 19.01.2007р. зареєстрованого в реєстрі за № Д-40 та відновлення становища, яке існувало до моменту проведення 26 березня 2006 року згідно протоколу № 6090025-1 незаконних публічних торгів з реалізації складських приміщень під літ. В, загальною площею 590 кв. м., розташованих в м. Калуш, вул. Мартинця,26

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 15.11.2011р.)- представник ;

від відповідача -1: ОСОБА_3 (довіреність № 133/1 від 02.12.2011р. ) - адвокат ( посвідчення НОМЕР_1 від 25.06.2008 р.) ;

від відповідача - 2: не з'явились;

від відповідача - 3: ОСОБА_4 (довіреність № 05-12/11 від 05.12.2011р. )- представник ;

ВСТАНОВИВ: Товариством з обмеженою відповідальністю "Гілея" заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю " Відродження ", Державної виконавчої служби м. Калуша та Товариства з обмеженою відповідальністю " Карпаттехноцентр" про визнання недійсним Договору купівлі-продажу від 19.01.2007р. зареєстрованого в реєстрі за № Д-40 та відновлення становища, яке існувало до моменту проведення 26 березня 2006 року згідно протоколу № 6090025-1 незаконних публічних торгів з реалізації складських приміщень під літ. В, загальною площею 590 кв. м., розташованих в м. Калуш, вул. Мартинця,26.

06 грудня 2011р. ТзОВ " Відродження" подано клопотання про залучення до участі у справі у якості відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю

" Мультисерсів" та в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПАТ " Універсалбанк", ВАТ " Тернопільголовпостач", ДП " Екранні віконні конструкції" ТзОВ " Екран", ДП Львівський державний завод " Лорта" та ВАТ " Калуський ЗКУ.

Однак, в судовому засіданні 20.12.2011р. ТзОВ " Відродження" подав заяву про залишення вищезазначеного клопотання без розгляду.

В судовому засіданні 20.12.2011р.на стадії розгляду справи по суті, представник позивача заявив усне клопотання про відкладання розгляду справи, мотивоване необхідністю змінити предмет позову, у задоволенні якого відмовлено, оскільки відповідно до приписів ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви .

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 29.12.2009 року по справі №18/128-5/164-2/234-5-6/124 за позовом ТзОВ " Гілея" до відповідачів: 1) Відділу ДВС в м. Калуш, 2) Івано-Франківської філії ТзОВ " Мультимедіа Софт", 3) ТзОВ " Відродження" про визнання недійсним протоколу № 6090025-1 прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна від 22.03.2006 р. встановлено, що складські приміщення площею 590,8 кв.м., виставлені на прилюдні торги, продані за ціною нижчою від ринкової вартості, що свідчить про упередженість при проведенні вказаних торгів. В апеляційній та касаційній інстанціях дане рішення залишене без змін.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що з огляду на те, що при розгляді справи ґрунтовно досліджувались всі обставини справи і встановлено, що торги проведені незаконно, внаслідок чого визнано недійсним протокол № 6090025-1 прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна від 22.03.2006 року, яке належить ТзОВ " Гілея", а саме складських приміщень, загальною площею 590,8 кв.м. по вул. Г. Матриця, 26 в м. Калуші, Договір купівлі - продажу від 19.01.2007р. укладений між ТзОВ " Відродження" та ТзОВ " Карпаттехноцентр", як наслідок цього аукціону також має бути скасовано.

При цьому позивач просить суд врахувати, що у випадку продажу майна на прилюдних торгах, проведених з порушенням вимог чинного законодавства щодо порядку, встановленого для виконання судових рішень, допущених іншими особами, не змінює статусу особи, що придбала майно з публічних торгів і така особа не перестає бути добросовісним набувачем майна, відповідає положенням ст. 388 Цивільного кодексу України.

Позивач заявив, що ці законодавчі положення і передбачають право власника на витребування майна від добросовісного набувача. У добросовісного набувача ( особа, яка придбала майно з публічних торгів) майно не може бути витребувано, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Визнання судом порушення такого порядку, є підставою для витребування проданого майна від добросовісного набувача. Опис майна та накладення на нього арешту державним виконавцем не припиняються права власності особи.

Так як, при визнанні угоди недійсною, законодавчими нормами передбачено, зокрема, застосування двосторонньої реституції, а боржник, як власник майна є продавцем за примусом, то заявлена ним вимога про витребування майна відповідає правовим наслідкам недійсності угоди та способу захисту порушеного права .

Проте, як зазначив позивач, повернення майна на даний час ускладнилося, оскільки спірний об'єкт відповідачами відчужено .

Оскільки Договір купівлі-продажу між ТзОВ "Відродження" та ТзОВ "Карпаттехноцентр" від 19.01.2007 р. укладений в процесі судового розгляду справи про визнання прилюдних торгів, щодо спірного об'єкту нерухомості, недійсний, і про це було відомо сторонами Договору, то позивач вважає, що даний Договір укладався з метою в подальшому перешкодити передачу його законному власнику.

З огляду на викладене, позивач вважає, що Договір купівлі-продажу від 19.01.2007 р., укладений між ТзОВ " Відродження" та ТзОВ " Карпаттехноцентр" слід визнати недійсним, оскільки він спрямований на порушення прав позивача та незаконне заволодіння його майном.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Відродження" ( відповідач-1) заявлені позовні вимоги заперечує, мотивуючи їх безпідставністю та необґрунтованістю.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач-1 зазначив, що спірне майно реалізоване шляхом проведення прилюдних торгів у порядку виконання судових рішень.

рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 29.12.2009 р. у справі №18/128-5/164-2/234-5-6/124, яке залишене в силі апеляційною та касаційною інстанціями, прилюдні торги з продажу майна ТзОВ " Гілея" в порядку виконання судових рішень не визнані такими, що не відбулися, та не встановлено порушення порядку проведення прилюдних торгів, а лише визнано недійсним Протокол № 6090025-1 проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, яке належить ТзОВ " Гілея" від 22.03.2006 р. .

Відповідач -1 зазначив, що у відповідності до ст. 61, 66 Закону України " Про виконавче провадження" продаж нерухомого майна здійснюється шляхом проведення прилюдних торгів. Торги по реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, що мають право здійснювати операції з нерухомістю, з якими укладено відповідний договір Державною виконавчою службою .

Організацією, яка здійснювала проведення торгів (аукціону) з продажу нерухомого майна ТзОВ " Гілея", було Товариство з обмеженою відповідальністю " Мультимедія Софт" в особі її Івано-Франківської філії, з якою ДВС м. Калуш уклало відповідний договір ( правонаступником ТзОВ " Мультимедія Софт" ) на даний час є ТзОВ " Мультисервіс".

ТзОВ " Відродження", як учасник, який взяв участь у торгах та запропонував найвищу ціну за результатами проведення прилюдних торгів, після повного розрахунку за придбане майно отримав акт державного виконавця, затверджений начальником державної виконавчої служби, про проведені прилюдні торги. На підставі даного акта нотаріус видав ТзОВ " Відродження" свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів і ця нерухомість була зареєстрована ТзОВ " Відродження" у встановленому законом порядку.

Попередніми судовими рішеннями не встановлено порушень з боку ТзОВ "Відродження", як покупця, порядку проведення цих торгів і не встановлено, що ТзОВ " Відродження" діяло недобросовісно щодо придбання права власності на це нерухоме майно.

Оскільки, протиправних дій з боку ТзОВ "Відродження" як покупця не встановлено та не доведено, що ТзОВ " Відродження" є недобросовісним набувачем- ТзОВ

" Відродження" не зобов'язано нести відповідальність за дії державного виконавця, який здійснив арешт та передав на реалізацію арештоване оспорюване майно, склав та затвердив акт про проведений аукціон від 04.04.2006 р., передав Актом передачі майна покупцю від 04.03.2006р. до ТзОВ " Відродження" складські приміщення загальною площею 590,8 кв.м., які знаходяться по вул., Матриця, 26 в м. Калуші.

В Акті про проведений аукціон від 04.04.2006 р. підтверджується, що переможець аукціону - покупець ТзОВ " Відродження" здійснило повний розрахунок за придбане майно, що також вказує на добросовісність дій набувача.

Таким чином, ТзОВ " Відродження" на момент укладення договору з ТзОВ " Карпаттехноцентр" було законним власником спірних складських приміщень загальною площею 590,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, місто Калуш, вул. Мартинця, 26 на підставі Свідоцтва від 17.04.2006 р., виданого ОСОБА_5, приватним нотаріусом Калуського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за № Д-439, зареєстрованого в Івано-Франківському обласному бюро технічної інвентаризації номер запису: ( 91) 134 в книзі : ( 2в) 10.

Відповідач-1 наголошує на тому, що визнання судом порушення порядку, встановленого для виконання судових рішень, як підстава для витребування проданого майна від добросовісного набувача, чинним законодавством не передбачена.

На момент укладення договору між ТзОВ " Відродження" і ТзОВ " Карпаттехноцентр" судового спору щодо майна не було ( адже рішення Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.2006 р. у справі №18/128 вже набрало законної сили згідно ст. 105 ГПК України), майно під заставою, забороною ( арештом), іншими заходами забезпечення позовних вимог ( згідно ст. 67 ГПК України) не перебувало.

Добросовісність ТзОВ " Карпаттехноцентр" при укладенні і виконанні договору купівлі-продажу складів від 19.01.2007 р. підтверджується також тим, що покупець повністю оплатив вартість придбаного майна, що підтверджується відповідними банківськими виписками від 10.01.2007 р., 12.02.2007 р. та 13.02.2007р..

Товариство з обмеженою відповідальністю " Карпаттехноцентр" (відповідач-3) заявлені позовні вимоги заперечив та просить суд відмовити в їх задоволенні з аналогічних підстав .

Міський відділ державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції ( відповідач-2) надіслав суду відзив на позовну заяву Вих №29149, в якому зазначив, що не вважає себе належним відповідачем у даній справі, оскільки яке б рішення не було прийнято судом, воно не впливає на права або обов'язки відповідача-2 щодо позивача та інших відповідачів, а тому просить розглянути даний спір без участі його уповноваженого представника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Цивільного кодексу України добросовісність набувача презюмується.

Згідно ч. 1ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 2 ст. 319 Цивільного кодексу України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною 2 ст. 328 Цивільного кодексу України, встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 29.12.2009 р., залишеним в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.04.2010 р. та постановою Вищого господарського суду України від 21.09.2010 р. у справі №18/128-5/164-2/234-5-6/124 не встановлено, що ТзОВ " Відродження" чи ТзОВ

" Карпаттехноцентр" прилюдні торги з продажу майна ТзОВ " Гілея" в порядку виконання судових рішень не визнані такими, що не відбулися, та не встановлено порушення порядку проведення прилюдних торгів, а лише визнано недійсним Протокол №6090025-1 проведення прилюдних торгів з реалізації майна нерухомого майна, яке належить ТзОВ " Гілея" від 22.03.2006 р..

Зазначеними судовими рішеннями також не встановлено, що ТзОВ " Відродження" чи ТзОВ " Карпаттехноцентр" незаконно набуло право власності на оспорюване нерухоме майно .

Таким чином, ТзОВ " Відродження" на момент укладення договору купівлі-продажу від 25.10.2011 р. було законним власником складських приміщень загальною площею 590,8 кв.м., що знаходиться за адресою : Івано-Франківська область, місто Калуш, вул. Мартинця, 26 на підставі Свідоцтва від 17.04.2006 р., виданого ОСОБА_5, приватним нотаріусом Калуського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за №Д-439, зареєстровано в Івано-Франківському обласному бюро технічної інвентаризації номер запису : ( 91) 134 в книзі : ( 2в) 10.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до вимог ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсним правочину, стороною в якому така особа не є, тобто, з застосуванням правового механізму, встановленого ст. 216 Цивільного кодексу України, незалежно від того чи відповідає спірний правочин закону, оскільки зазначені у ст. 216 вказаного Кодексу наслідки недійсності правочину стосуються сторін за правочином і не поширюються на права позивача, який вважає себе власником спірного майна.

В листі ВГСУ від 18.11.2003 р. №01-8/1427 " Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини" (v1427600-03) із змінами, внесеними лист ВГСУ від 24.07.2008 р. №01-8/451 (v_451600-08) викладені вимоги до застосування господарськими судами України рішень Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) як джерела права. Так, в п. 2 вказаного листа зазначається, що у зв'язку з ратифікацією Конвенції, протоколів до неї та прийняття Закону України " Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (3477-15) господарським судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосовувати судові рішення та ухвали ЄСПЛ з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні.

ВГСУ в постанові від 24.10.2006р. у справі №12/291, яка розглядалась за позовом про витребування майна державною компанією з володіння приватної структури, вважав за необхідне взяти до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ по справі "Stretch v. Unaited Kingdom", визнання недійсним договору, відповідно до якого покупець отримав майно від держави, та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон, є неприпустимим.

ВГСУ в Постанові від 23.01.2007 р. у справі №47/83 констатує необхідність застосування судової практики Європейського суду з прав людини у національному законодавстві як інструменту функціонування Конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства. Та зазначає, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 р. " Stretch проти об'єднання Королівства Великобританії та Північної Ірландії" визнання недійсним договору згідно якого покупець отримав майно від держави та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон є неприпустимим.

Згідно із статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем не наведено жодної правової підстави та відповідних ( належних і допустимих ) доказів того, що ТзОВ " Відродження" не було власником чи добросовісним набувачем майна і відповідно до яких може бути визнаний недійсним Договір купівлі-продажу від 19.01.2007 р., посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за №Д-40 між ТзОВ " Карпаттехноцентр".

Отже, обраний позивачем спосіб захисту не відповідає порушеним, на його думку, правам чи інтересам.

На момент укладення Договору між ТзОВ " Відродження" і ТзОВ "Карпаттехноцентр" судового спору щодо майна не було, майно під заставою, забороною ( арештом), іншими заходами забезпечення позовних вимог не перебувало.

Добросовісність ТзОВ " Карпаттехноцентр" при укладенні і виконанні договору купівлі-продажу складів від 19.01.2007р. підтверджується ще й тим, що покупець повністю оплатив вартість придбаного майна, що підтверджується відповідними банківськими виписками від 10.01.2007 р., 12.02.2007 р. та 13.02.2007 р..

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі залишити за позивачем.

Керуючись ст. 203, 215, 330, 388 Цивільного кодексу України, ст. 33, 34, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю " Гілея" до Товариства з обмеженою відповідальністю " Відродження ", Державної виконавчої служби м. Калуша та Товариства з обмеженою відповідальністю " Карпаттехноцентр" про визнання недійсним Договору купівлі-продажу від 19.01.2007р. зареєстрованого в реєстрі за № Д-40 та відновлення становища, яке існувало до моменту проведення 26 березня 2006 року згідно протоколу № 6090025-1 незаконних публічних торгів з реалізації складських приміщень під літ. В, загальною площею 590 кв. м., розташованих в м. Калуш, вул. Мартинця,26 - відмовити

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.