Суддя О. Запотічняк при секретарі Р.Джус розглянула матеріали справи

За позовом: Закритого акціонерного товариства " ІРОКС", м. Львів

До відповідача: Д очірньої компанії "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" від імені якої діє філія Газопромислового управління "Львівгазвидобування", м. Львів

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державне підприємство "Львівське будівельно –монтажне управління"

Про стягнення 923245,57 грн. заборгованості по сплаті орендної плати та 636 777,03 грн. неустойки.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1. (довіреність у справі) Микитчак І.П. –директор;

Від відповідача: ОСОБА_2. (довіреність у справі);

Від третьої особи: не зявився;

Представникам сторін роз’яснено права та обов‘язки згідно ст.ст. 20, 22 ГПК України. За клопотанням представників сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась

Суть спору: Закритим акціонерним товариством "ІРОКС" заявлено позов до відповідача Філії дочірньої компанії "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" Газопромислового управління "Львівгазвидобування", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство "Львівське будівельно –монтажне управління" про стягнення 1252899,88 грн. заборгованості по сплаті орендної плати та 252527,74 грн. неустойки.

Обставини справи: Ухвалою суду від 24.03.2008 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 06.05.2008 р.

Ухвалою від 06.05.2008 р. суд відклав розгляд справи на 15.05.2008 р. та залучив в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство "Львівське будівельно –монтажне управління".

В судовому засіданні 15.05.2008 р. розгляд справи відкладався до 28.05.2008 р. у зв’язку з неявкою представників відповідача та третьої особи.

В судовому засіданні 28.05.2008 р оголошувалась перерва до 05.06.2008р.

Ухвалою від 05.06.2008р. суд зупинив провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду по справі № 32/586, яка перебувала на новому розгляді в господарському суді м.Києва.

Ухвалою від 21.10.11р. суд поновив провадження у справі та призначив розгляд справи на 01.11.11р.

В судових засіданнях 01.11.11р., 29.11.11р., 06.12.11р., 14.12.11р. розгляд справи відкладався з підстав зазначених в ухвалах суду.

В судовому засіданні 20.12.11р. позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог в якій позивач просить суд стягнути з відповідача:

- 923 245,57 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за період березень 2001р –грудень 2006р.;

- 636 777, 03 грн. неустойки за період січень 2007р. –лютий 2008р.

В судових засіданнях представники позивача підтримали уточнені позовні вимоги в повному обсязі, просили суд їх задоволити з підстав наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судових засіданнях.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив повністю, вважає безпідставним посилання позивача на договір суборенди від 01.03.2001 р. б/н, як на обґрунтування позовних вимог, оскільки такий договір втратив чинність з моменту припинення договору оренди укладеного між позивачем та військовою частиною № 2714. Зокрема представник відповідача зазначає, що між позивачем та відповідачем дійсно мало місце укладення 01.03.2001 р. договору суборенди нежитлових приміщень що належали військовій частині 2714. Однак, враховуючи, що листами від 09.10.2003 р. та 24.10.2003 р. військова частина 2714 повідомила ГПУ "Львівгазвидобування" про припинення дії договору оренди вказаного нерухомого майна між військовою частиною та ЗАТ "Ірокс", що підтвердила копією угоди про його розірвання від 01.08.2003 р., між військовою частиною № 2714 та відповідачем було укладено договір оренди нежитлових приміщень по вул. Авіаційній 7 у м. Львові термін дії якого становив з 01.08.2003 р. по 31.12.2003 р. Орендоване майно було передано військові частині 31.12.2003 р. і в подальшому відповідач не мав жодних правових відносин щодо оренди нерухомого майна по вул. Авіаційній 7 у м. Львові .

Також представник відповідача зазначає, що ЗАТ "Ірокс"не являється власником спірного майна, оскільки рішенням господарського суду м.Києва від 06.10.10р. по справі №32/586-45/428т-50/205т визнано недійсною з моменту укладення біржову угоду №171-03/4 договору купівлі-продажу об’єкту нерухомості від 24.09.2003р. укладеної між військовою частиною А2714 та ЗАТ "Ірокс"а постановою Вищого господарського суду України від 20.01.09р. у справі № 15/133(1/645-15/209) скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.09.08р. у справі 15/133(1/645-15/209) та змінено рішення господарського суду Львівської області в цій справі,здійснено поворот виконання рішення господарського суду Львівської області від 10.08.06р. у даній справі скасувавши державну реєстрацію за ЗАТ "Ірокс"права власності на всі об’єкти нерухомості по вул. Авіаційній,7 у м.Львові, які вказані в п. 4 резолютивної частини цього рішення.

Окрім того, представником відповідача подано заяву про застосування строку позовної давності.

Представник третьої особи в наданих поясненнях зазначив, що ДП "Львівське будівельно –монтажне управління" являється правонаступником військової частини № 2714.

01.03.2001 р. Військова частина 2714 уклала з ЗАТ "Ірокс" договір оренди № 22 нежитлових приміщень за адресою м. Львів, вул. Авіаційна, 7. ЗАТ "Ірокс" в цей же день уклало з відповідачем договір суборенди зазначених приміщень. Оскільки 01.08.2003 р. договір оренди між ЗАТ "Ірокс" та військовою частиною було розірвано, остання уклала договір оренди з ГПУ "Львівгазвидобування" терміном з 01.08.2003 р. по 31.12.2003 р. Передача та повернення орендованого майна підтверджується актами прийому-передлачі.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази і оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне:

1 березня 2001 року між ЗАТ "Ірокс"(орендар) та Газопромисловим управлінням "Львівгазвидобування"(суборендар) було укладено договір суборенди нежитлових приміщень, за умовами якого орендар здав а суборендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 14725,9 кв.м. за адресою: м.Львів, вул. Авіаційна, 7, що знаходиться на балансі військової частини А2714, вартість якого визначена відповідно до звіту про експертну оцінку і становить 1 265 432, 00 грн.

Акт передачі майна суборендарю підтверджується Актом приймання-передачі (а.с 11).

Відповідно до п. 10.1 договору, договір суборенди діє з 1 березня 2001р. по 1 березня 2006р.

1 серпня 2003 між ЗАТ "Ірокс"та Військовою частиною А 2714 було укладено угоду про розірвання договору оренди від 30.03.2003р.

Листом від 24 жовтня 2003року Військова частина повідомила Львівгазвидобування про припинення договору оренди з ЗАТ "Ірокс" з 01.08.03р. за погодженням сторін, та запропонувало укласти договір оренди майна Військової частини А 2714 за адресою: м.Львів, вул. Авіаційна,7.

1 серпня 2003 між Військовою частиною А2714 та ГПУ "Львівгазвидобування"було укладено договір оренди нерухомого майна загальною площею 11080 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Авіаційна,7, яке знаходиться на балансі Військової частини А 2714.Згідно з п. 10.1 договору, він діє з 01.08.03р. до 31.12.2003р.

Факт передачі майна підтверджується актом прийому-передачі (а.с.43).

Згідно акту приймання-передачі від 31.12.2003р., ГПУ "Львівгазвидобування (орендар) передало а Військова частина А2714 (орендодавець) прийняло нерухоме майно за адресою: Львів, вул. Авіаційна,7 площею 11080 м.кв.(а.с.44)

24.09.2003 р. між Військовою частиною А2714(продавець) та ЗАТ "Ірокс"(покупець) було укладено 24.09.03р. на підставі біржової угоди №171-03/4 Договору купівлі-продажу об’єкту нерухомості,

Однак, рішенням господарського суду м.Києва від 06.10.10р. по справі №32/586-45/428т-50/205т визнано недійсною з моменту укладення біржову угоду №171-03/4 договору купівлі-продажу об’єкту нерухомості від 24.09.2003р. укладеної між військовою частиною А2714 та ЗАТ "Ірокс".

Приймаючи рішення суд виходив з наступного:

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання —відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

1 березня 2001 року між ЗАТ "Ірокс"(орендар) та Газопромисловим управлінням "Львівгазвидобування"(суборендар) було укладено договір суборенди нежитлових приміщень, за умовами якого орендар здав а суборендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 14725,9 кв.м. за адресою: м.Львів, вул. Авіаційна, 7, що знаходиться на балансі військової частини А2714, вартість якого визначена відповідно до звіту про експертну оцінку і становить 1 265 432, 00 грн.

Відповідно до п. 10.1 договору, договір суборенди діє з 1 березня 2001р. по 1 березня 2006р.

1 серпня 2003 між ЗАТ "Ірокс"та Військовою частиною А 2714 було укладено угоду про розірвання договору оренди від 30.03.2003р.

На момент виникнення правовідносин суборенди між позивачем та відповідачем діяв Цивільний кодекс Української РСР (1540-06) , який втратив свою чинність 01.01.2004р.

Відповідно до ст. 258 ЦК УРСР, строк договору майнового найму визначається за погодженням сторін, якщо інше не встановлено чинним законодавством.

Відповідно до ч.2 ст. 22 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар має право передати в суборенду нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно (окремі верстати, обладнання, транспортні засоби, нежилі приміщення тощо), якщо інше не передбачено договором оренди. При цьому строк надання майна у суборенду не може перевищувати терміну дії договору оренди.

Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

Таким чином, враховуючи, що договір оренди між Військовою частиною А2714 та ЗАТ "Ірокс"припинив свою дію 01.08.03 р., договір суборенди від 1 березня 2001 року укладений між ЗАТ "Ірокс" та Газопромисловим управлінням "Львівгазвидобування"також припинив свою дію з 01.08.03р.

Позивач стверджує, що договір суборенди діяв до 31.12.06р., оскільки відповідно до п. 6.4 договору, суборендар має право продовжувати свою діяльність в рамках цього договору в разі зміни прав власності Орендаря на орендоване майно до кінця строку договору. Також позивач вважає, що відповідач користувався орендованим майном на умовах договору суборенди і після розірвання договору оренди, оскільки всупереч умов п. 2.5. договору суборенди, не повернув орендоване майно орендарю.

Відповідно до п. 2.5 договору суборенди, у випадку закінчення терміну його дії, суборендар повинен повернути орендарю майно згідно акту прийому-передачі.

Однак такі твердження є безпідставними, оскільки ЗАТ "Ірокс"набуло права власності на спірне майно тільки 24.09.03р, яка визнана недійсною з моменту укладення рішенням господарського суду м.Києва від 06.10.10р. по справі №32/586-45/428т-50/205т.

Після закінчення строку дії договору оренди, договір суборенди також втратив чинність, а відтак до вказаних правовідносин не можуть застосовуватись норми ЦК, щодо сплати орендної плати.

Таким чином суд прийшов до висновку, що договір суборенди від 1 березня 2001 року укладений між ЗАТ "Ірокс"(орендар) та Газопромисловим управлінням "Львівгазвидобування"(суборендар) припинив свою дію 01.08.03р., а відтак позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по орендній платі за умовами даного договору суборенди є безпідставними.

Щодо позовних вимог позивача в частині стягнення заборгованості по орендній платі за період дії договору суборенди, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, договір суборенди між ЗАТ "Ірокс"(орендар) та Газопромисловим управлінням "Львівгазвидобування"(суборендар) діяв з 1 березня 2001 до 01.08.03р.

Позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості по договору суборенди, подана до суду 20.03.08р.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Таким чином, позивачем пропущено строк позовної давності для стягнення заборгованості по орендній платі за договором суборенди за період з 1 березня 2001 до 01.08.03р.

14.12.11р. відповідачем подано заяву в якій він просить застосувати строк позовної давності та відмовити з цих підстав в частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості по орендній платі за договором суборенди за період з 1 березня 2001 до 01.08.03р.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень(ст. 33 ГПК України).

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог ЗАТ "ІРОКС" до відповідача Філії дочірньої компанії "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" Газопромислового управління "Львівгазвидобування", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство "Львівське будівельно –монтажне управління" про стягнення 923 245,57 грн. заборгованості по сплаті орендної плати та 636 777,03 грн. неустойки слід відмовити за безпідставністю.

Керуючись ст. 257, 267, 526, 692, 774 ЦК України, 22 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) , ст.ст. ч. 2 ст. 2, 33,43, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст 82-85 ГПК України (1798-12) , суд, -

1. В задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства " ІРОКС" до відповідача: Дочірньої компанії "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" від імені якої діє філія Газопромислового управління "Львівгазвидобування", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державне підприємство "Львівське будівельно –монтажне управління" про стягнення 923245,57 грн. заборгованості по сплаті орендної плати та 636 777,03 грн. неустойки відмовити.

2. рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91- 95 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 26.12.2011р.