ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.12.11 Справа № 20/5009/6738/11
Суддя Гандюкова Л.П.
За позовом 1. Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206)
2. Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове
об’єднання № 2" (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 29-а)
до відповідача: Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (69076, АДРЕСА_1)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Фізична особа –підприємець ОСОБА_2 АДРЕСА_2)
про зобов’язання звільнити самовільно зайняте нежитлове приміщення
Суддя Гандюкова Л.П.
Представники сторін:
Від позивача-1 – ОСОБА_3 (довіреність №01-38/0115 від 18.01.2011р.);
Від позивача-2 – ОСОБА_3 (довіреність №130-05/39 від 24.01.2011р.);
Від відповідача – ОСОБА_4 (дов. № 1137 від 16.08.2010 р.);
Від третьої особи – не з’явився
СУТНІСТЬ СПОРУ:
Заявлений позов про зобов’язання ПП ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняте нежитлове приміщення загальною площею 22,0 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_3.
Ухвалою господарського суду від 28.10.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/5009/6738/11, судове засідання призначено на 23.11.2011р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 19.12.2011р.
19.12.2011р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
12.12.2011р. через канцелярію господарського суду за вх. № 09-06/25889 від позивачів надійшла уточнена позовна заява (вих. б/н від 02.12.2011 р.), згідно з якою позивачі просять зобов’язати ФОП ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняте нежитлове приміщення загальною площею 22,0 кв.м, яке складається з кімнати № 5 площею 20,2 кв.м, а також частини коридору № 1 площею 1,8 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 шляхом звільнення приміщення від особистих речей та надання безперешкодного доступу в будь-який час до приміщення представникам Запорізької міської ради та КП "ВРЕЖО № 2". Зазначена заява є по суті заявою про зміну предмету позову, оскільки заявою уточнюється склад та площа спірного нежитлового приміщення, яким саме чином необхідно зобов’язати відповідача звільнити приміщення.
Згідно зі ст. 22 ГПК України позивач до початку розгляду господарським судом справи по суті має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Дії позивачів не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, заява надійшла до суду до початку розгляду справи по суті, копія заяви завчасно направлена відповідачу та третій особі, що підтверджується фіскальними чеками №№ 7802, 8892 від 08.12.2011р. та описом вкладення в цінний лист (а.с. 63-65). Суд прийняв заяву до розгляду в порядку ст. 22 ГПК України.
Представник позивачів підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві та в уточненій позовній заяві від 02.12.2011р., які мотивовано наступними обставинами. Відповідач на підставі договору оренди № 500/2 від 10.09.2003р. орендує нежитлове приміщення цокольного поверху житлового АДРЕСА_3 загальною площею 31,3 кв.м, яке складається з приміщень № 2 площею 6,9 кв.м, № 3 площею 15,7 кв.м, № 4 площею 6,9 кв.м, а також частини коридору № 1 площею 1,8 кв.м. У результаті проведеної працівниками КП "ВРЕЖО № 2" 17.06.2011р. перевірки використання нежитлового фонду, було встановлено факт самовільного зайняття відповідачем нежитлового цокольного приміщення № 5 (згідно з викопіювання з інвентарної справи на житловий АДРЕСА_3 загальною площею 20,2 кв.м, а також частини коридору № 1 площею 1,8 кв.м. Приміщення коридору № 1 в цокольному поверсі зазначеного будинку для нежитлового приміщення, орендуємого відповідачем, та самовільно зайнятого останнім, є місцем загального користування. Самовільно зайняте відповідачем приміщення є об’єктом права комунальної власності, яке належить територіальній громаді та знаходиться на балансі КП "ВРЕЖО № 2". Відповідачу неодноразово направлялися листи з вимогами звільнити спірне приміщення. Право оренди на спірне приміщення належить ФОП ОСОБА_2, що підтверджується угодою від 23.05.2011р. про виконання зобов’язань, що виникли за результатами конкурсу на право оренди об’єкту комунальної власності. Просить позов задовольнити. Позовні вимоги обґрунтовано ст.ст. 316, 317, 327, 387, 391 ЦК України.
Представник відповідача проти позову заперечив із підстав, зазначених у письмовому відзиві. ФОП ОСОБА_1 ніяким чином не порушує ні права, ні інтереси позивачів, не перешкоджає позивачу у володінні та користуванні його власністю. На теперішній час відповідач є власником нежитлового приміщення (частини підвального приміщення одноповерхового житлового будинку по АДРЕСА_3), яке було орендоване ним за договором № 500/2. Відповідачу взагалі невідомо про яке приміщення зазначено в позові, оскільки окремого приміщення загальною площею 22,0 кв.м у всьому полупідвальному приміщенні по АДРЕСА_3 немає. Крім того, позивачами надані всі докази, що стосуються приміщення іншою площею (20,2 кв.м), ніж зазначено в позові. Оскільки частина нежитлового приміщення цокольного поверху (кімната № 5 загальною площею 20,2 кв.м) не була ніким зайнята, здана в оренду позивачами, відповідачем, який залишився єдиним орендарем приміщення, було встановлено металеві двері з метою уникнення потрапляння невідомих осіб до його приміщення. Представник відповідача в судовому засіданні усно доповнив, що металеві двері були встановлені відповідачем при вході до коридору № 1, із якого можна потрапити до приміщень відповідача та до кімнати № 5. Двері були встановлені за усним (телефонним) погодженням з працівниками КП "ВРЕЖО № 2". Зокрема, як зазначено у письмовому відзиві, докази, надані позивачами, не відповідають дійсності. Так, у листі від 23.06.2011 р. № 1169-05/39 зазначено, що КП "ВРЕЖО № 2" було проведено перевірку використання нежитлового приміщення площею 22,0 кв.м по АДРЕСА_3 без зазначення в якому місті розташоване приміщення. Акт від 17.06.2011р. не є доказом зайняття відповідачем зазначеного в ньому приміщення, оскільки відповідно до акту працівники КП "ВРЕЖО № 2" не заходили до вказаного приміщення, та обстежували нежитлове приміщення площею 20,2 кв.м, тоді як в листі йдеться мова про приміщення площею 22,0 кв.м. У листі від 14.09.2011р. № 1701-05/39 відповідача просять звільнити приміщення площею 20,2 кв.м без зазначення його (приміщення) номеру. Акт складений лише робітниками КП "ВРЕЖО № 2", не має підтверджень того, що відповідач був ознайомлений з цим актом або відмовився від ознайомлення. Вважає, що ФОП ОСОБА_2 не може бути стороною у справі, оскільки на сьогоднішній день з нею позивачем ще не укладено договору оренди нежитлового приміщення загальною площею 22,0 кв.м по АДРЕСА_3.
Третя особа (ОСОБА_2) у судове засідання не з’явилася. Згідно з письмовим поясненням, яке надійшло через канцелярію господарського суду 17.11.2011 р., третя особа позов підтримала, просить задовольнити з наступних підстав. За результатами конкурсу (протокол № 6 від 18.05.2011 р.) ФОП ОСОБА_2 стала переможцем конкурсу на право оренди об’єкту комунальної власності частини нежитлового приміщення № 1 цокольного поверху кімнати № 5 та частини коридору № 1, що розташоване по АДРЕСА_3. Було укладено відповідну угоду про виконання зобов’язань, що виникли за результатами конкурсу на право оренди об’єкту комунальної власності. рішенням господарського суду Запорізької області від 05.09.2011 р. № 11/5009/3746/11 відмовлено в позові ФОП ОСОБА_1 до Управління житлового господарства міської ради про визнання результатів конкурсу та рішення тендерної комісії від 18.05.2011 р. незаконними, визнання недійсним договору оренди. В ході перевірки КП "ВРЕЖО № 2" встановлено факт самовільного зайняття нежитлового приміщення загальною площею 22,0 кв.м по АДРЕСА_3. Зазначене приміщення самовільно без належних документів зайняв відповідач, чим заважає ОСОБА_2 користуватися ним. У письмовому поясненні викладено клопотання ОСОБА_2 про розгляд справи без її участі.
Суд визнав наявні матеріали достатніми для розгляду справи на підставі ст. 75 ГПК України у відсутність третьої особи.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши в судовому засіданні оригінали доказів та вислухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
27.10.2011р. Запорізька міська рада та комунальне підприємство "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання № 2" звернулися з позовом до ФОП ОСОБА_1, за яким порушено провадження у даній справі, про зобов’язання останнього звільнити самовільно зайняте нежитлове приміщення загальною площею 22,0 кв.м, яке складається з кімнати № 5 площею 20,2 кв.м, а також частини коридору № 1 площею 1,8 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_3.
На підтвердження факту самовільного зайняття відповідачем зазначеного приміщення до матеріалів справи долучено копію акту від 17.06.2011 р. (а.с. 14), оригінал якого оглянуто в судовому засіданні. Акт складено представниками КП "ВРЕЖО № 2" (позивач-2). В акті зазначено, що представниками КП "ВРЕЖО № 2" проведено обстеження нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, яке раніше здавалося в оренду та на теперішній час є вільним. У результаті обстеження виявлено, що зазначене приміщення площею 20,2 кв.м на момент обстеження закрито металевими дверима, приміщення має загальний вхід з нежитловим приміщенням, розташованим поруч, яке орендує ФОП ОСОБА_1 на підставі договору оренди № 500/2 від 10.09.2003 р. Спільний вхід до нежитлових приміщень має металеві двері з кодовим замком та переговорним пристроєм, у наданні доступу до вільного приміщення площею 20,2 кв.м співробітником відповідача було відмовлено.
Як слідує із матеріалів справи (а.с. 10-12), відповідно до договору № 500/2 від 10.09.2003 р. оренди нежитлового приміщення, укладеного між Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради (орендодавець), комунальним підприємством "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання № 2" (балансоутримувач, позивач-2) та підприємцем ОСОБА_1 (орендар, відповідач), орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 31,3 кв.м за адресою: АДРЕСА_3 (частина підвалу одноповерхового житлового будинку), що значиться на балансі КП "ВРЕЖО № 2" (п. 1.1 договору). Пунктом 11.1 договору встановлено, що цей договір діє з 10.09.2003 р. до 09.09.2008 р. (п’ять років).
За договором № 31/11 купівлі-продажу об’єкта права комунальної власності (а.с. 69-73), посвідченим 10.10.2011р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, за реєстровим № 3352, ОСОБА_1 придбав у власність комунальне майно м. Запоріжжя шляхом приватизації способом викупу на підставі рішення Запорізької міської ради від 24.09.2008 р. № 27, відповідно до наказу Управління у справах приватизації Запорізької міської ради від 31.03.2011 р. № 113 та наказу Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради від 07.10.2011 р. № 215. Об’єктом приватизації є нежитлове приміщення 1 цокольного поверху літ. Б, а саме: коридору № 2 площею 6,9 кв.м, кабінету № 3 площею 15,7 кв.м, кабінету № 4 площею 6,9 кв.м, загальною площею 29,5 кв.м, що складає 11/20 частин нежитлового приміщення 1 цокольного поверху літ. Б, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3
Згідно з актом № 36 (а.с. 74) прийому-передачі об’єкта приватизації –нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 відповідач 12.12.2011 р. прийняв зазначений об’єкт приватизації.
Як вбачається із матеріалів справи (викопіювання нежитлового приміщення за адресою: 69063, АДРЕСА_3, а.с. 13) та підтверджено представниками сторін у судовому засіданні, частина нежитлового приміщення, придбаного відповідачем за вищезазначеним договором купівлі-продажу, безпосередньо межує зі спірним нежитловим приміщенням, має коридор № 1 загального користування та загальний вхід.
Із акту від 17.06.2011р. (а.с. 14) слідує, що на спільному вході до спірного приміщення та приміщення, яке є власністю відповідача, відповідачем встановлено металеві двері з кодовим замком та переговорним пристроєм. Представник відповідача у судовому засіданні підтвердив факт встановлення відповідачем металевих дверей та зазначив, що двері були встановлені за телефонною згодою представника КП "ВРЕЖО № 2" з метою уникнення потрапляння до приміщення сторонніх осіб, ключі від дверей позивачам не передавалися.
На час розгляду даного спору судом ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою-підприємцем, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 17.11.2011р.(а.с.52) і за умовами договору оренди нежитлове приміщення загальною площею 31,3 кв.м. за адресою:АДРЕСА_3 (частина підвалу) надавалось йому під магазин з продажу непродовольчих товарів (а.с.10).
23.05.2011 р. між виконкомом Запорізької міської ради в особі конкурсної комісії на право оренди об’єктів комунальної власності міста та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (третя особа у справі, переможець за угодою) укладено угоду про виконання зобов’язань, що виникли за результатами конкурсу на право оренди об’єкту комунальної власності, предметом якої є виконання переможцем зобов’язань, що виникли за результатами конкурсу на право оренди об’єкту комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя –частина нежитлового приміщення № 1 цокольного поверху кімната № 5 та частина коридору № 1 площею 20,2 кв.м та 1,8 кв.м по АДРЕСА_3. Виконавчий комітет, зі свого боку, зобов’язався укласти з переможцем конкурсу договір оренди об’єкта права комунальної власності строком на 2 роки 11 місяців.
рішенням господарського суду Запорізької області від 05.09.2011 р. у справі № 11/5009/3746/11 (а.с. 29-30), залишеним постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.11.2011р. (а.с. 35-37) без змін, відмовлено ФОП ОСОБА_1 у задоволенні позову про визнання результатів конкурсу на право оренди об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя, а саме: кімнати № 5 та частини коридору № 1 частини нежитлового приміщення № 1 цокольного поверху загальною площею 20,2 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 та рішення тендерної комісії від 18.05.2011р. із цього приводу незаконними, визнання недійсним договору оренди зазначеного приміщення, укладеного з ФОП ОСОБА_2
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що спірне нежитлове приміщення є об’єктом комунальної власності міста Запоріжжя, на час звернення позивачів до суду з даним позовом та розгляду спору у відповідача відсутнє право на оренду спірного приміщення.
23.06.2011р. за вих. № 1169-05/59 позивачем-2 на адресу відповідача був направлений лист (а.с. 17) із вимогою в триденний строк з дати отримання даного листа, звільнити нежитлове приміщення загальною площею 22,0 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_3, передати ключі від приміщення представнику КП "ВРЕЖО № 2".
Як слідує з відповіді відповідача на зазначений лист (а.с. 17 зі зворотнього боку), відповідач, посилаючись на отримання листа 25.06.2011 та вихідні дні 26-28.06.2011 р., просить надати йому додатковий строк у вигляді п’яти робочих днів для виконання вимоги.
14.09.2011р. позивачем-2 було вручено відповідачу повторну вимогу (лист від 14.09.2011 р. за вих. № 1701-05/39, а.с. 20) у строк два дні з дня отримання даної вимоги звільнити самовільно зайняте нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 20,2 кв.м, передати ключі від приміщення представнику КП "ВРЕЖО № 2".
Враховуючи, що спірне нежитлове приміщення не звільнене відповідачем, позивачі звернулися до суду з позовом, за яким порушено провадження у даній справі.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, пояснення сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в зв’язку з наступним.
Приписами ст. 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб’єкти права власності рівні перед законом.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим та іншими законами. Аналогічний припис визначено в ч. 5. ст. 16 зазначеного Закону.
Статтею 60 Закону визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема, на рухоме і нерухоме майно, житловий фонд, нежитлові приміщення, та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження
об'єктами права комунальної власності. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
За приписами статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Як слідує із матеріалів справи, спірне нежитлове приміщення є об’єктом права комунальної власності (перебуває у власності територіальної громади міста Запоріжжя від імені якої позивачем-1 у справі виступає Запорізька міська рада) та знаходиться на балансі Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання № 2" (позивач-2 у справі).
Відповідно до угоди від 23.05.2011 р. про виконання зобов’язань, що виникли за результатами конкурсу на право оренди об’єкту комунальної власності –частини нежитлового приміщення № 1 цокольного поверху кімнати № 5 та частини коридору № 1 площею 20,2 кв.м та 1,8 кв.м по АДРЕСА_3, за результатами конкурсу (протокол № 6 від 18.05.2011 р. конкурсної комісії), право на оренду спірного приміщення належить ФОП ОСОБА_2 (третя особа у справі).
Згідно з актом від 17.06.2011р., складеним представниками позивача-2, вхід до спірного приміщення зачинений металевими дверима з кодовим замком, які самовільно (без отримання належного дозволу/погодження з власником спірного приміщення) встановлені відповідачем, ключі від дверей позивачам не передавалися, що підтверджується письмовим відзивом та усними поясненнями представника позивача, наданими у судовому засіданні. Даний факт (обмеження позивачам вільного доступу до спірного приміщення) спростовує пояснення представника відповідача, що ФОП ОСОБА_1 ніяким чином не перешкоджає позивачам у володінні та користуванні власністю.
Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Частиною першою статті 317 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 319 ЦК України визначено здійснення права власності. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1). Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч. 2). Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.7).
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).
Стосовно тверджень відповідача щодо факту, що відповідачу взагалі невідомо про яке приміщення йдеться у позові, оскільки в позовній заяві йдеться мова про приміщення загальною площею 22,0 кв.м, тоді як за письмовими доказами та фактично мається приміщення № 5 загальною площею 20,2 кв.м, суд бере до уваги наступне.
12.12.2011 р. позивачами було подано уточнену позовну заяву, якою змінено резолютивну частину позову та зазначено (конкретизовано) із яких кімнат складається приміщення загальною площею 22,0 кв.м. Копія заяви була завчасно направлена відповідачу (а.с. 64-65).
Слід зазначити, що на лист позивача-2 від 23.06.2011 р. № 1169-05/39 (а.с. 17) з вимогою звільнення нежитлового приміщення загальною площею 22,0 кв.м, розташованого по АДРЕСА_3, відповідач надав письмову відповідь від 01.07.2011 р. (а.с. 17 зі зворотнього боку), якою просив надати йому додатковий час для виконання вимоги. Будь-яких заперечень, зауважень на даний лист від відповідача до КП "ВРЕЖО № 2" не надійшло.
Письмовий відзив відповідача та усні пояснення його представника, надані у судовому засіданні, не спростовують встановлені судом факти.
За таких обставин позовні вимоги про звільнення самовільно зайнятого нежитлового приміщення заявлені обґрунтовано, підтверджуються доказами, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Зобов’язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (69076, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звільнити самовільно зайняте нежитлове приміщення загальною площею 22,0 кв.м, яке складається з кімнати № 5 площею 20,2 кв.м, а також частини коридору № 1 площею 1,8 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_3, шляхом звільнення приміщення від особистих речей та надання безперешкодного доступу в будь-який час до приміщення представникам Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206, код ЄДРПОУ 04053915) та Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання № 2" (69095, м. Запоріжжя, вул.. Українська, 29а, код ЄДРПОУ 05448685). Видати наказ.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69076, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання № 2" (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 29а, код ЄДРПОУ 05448685, р/р 26005037520001 в АКБ "Індустріалбанк", МФО 313849) суму 85 грн. 00 коп. державного мита, 237 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Суддя Л.П. Гандюкова
рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 23.12.2011 р.
23.12.2011