ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2009 р.
№ 30/19
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В,С. - головуючого,
Костенко Т. Ф.,
Коробенко Г.П.,
розглянувши матеріали
касаційної скарги
ДП "Укрінвестбуд"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2008
у справі
господарського суду м. Києва
за позовом
ДП "Укрінвестбуд"
до 3-тя особа за участю
Українського молодіжного аерокосмічного об’єднання "Сузір’я" Державне управління справами Генеральної прокуратури України
про
розірвання договору оренди,
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: Андрійчук О.В. (дов. від 01.02.09),
відповідачів: Бочковський А.С. (дов. від 27.06.08),
3-тої особи: Маруда С.С. (дов. від 18.11.08 № 01-14-2987),
Генпрокуратури: Громадський С.О.,
ВСТАНОВИВ :
Рішенням від 16.07.2008 господарського суду м. Києва в задоволенні позову про розірвання договору оренди приміщень № 10 від 01.12.2000 та додаткової угоди № 1 від 30.04.2004, укладеної між ДП "Укрінвестбуд" та УМАКО "Сузір'я" відмовлено повністю.
Постановою від 11.11.08 Київського апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, ДП "Укрінвестбуд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати з огляду на порушення судами норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Заступником Генерального прокурора України подано до Вищого господарського суду України повідомлення від 15.01.09 № 05/1/3-5909-05 про вступ Генеральної прокуратури у дану справу з метою захисту інтересів держави в особі ДП "Укрінвестбуд".
Відповідач подав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому просить в її задоволенні відмовити.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, які приймали рішення у даній справі, відповідно до умов договору оренди приміщень № 10 від 01.12.2000, укладеного між будинком відпочинку "Пуща-Водиця" та УМАКО "Сузір'я" останнім прийнято в орендне користування приміщення будинків в кількості 21 об'єкта з інвентарем, обладнанням і допоміжними приміщеннями 4 109,7 м2 та земельна ділянка - 85 305,86 м2, розташовані за адресою: м. Київ. вул. Вишгородська.
Вказані об'єкти оренди передані відповідачу з метою організації роботи по оздоровленню молоді і дітей, здійсненню заходів щодо пропаганди та освіти, згідно статуту УМАКО "Сузір'я".
Відповідно до п. 4.1 договору строк оренди становить десять років з моменту підписання акту прийому-передачі об'єктів оренди представниками двосторонньої комісії і діє до 31.12.2010 року.
Орендоване майно - 21 об'єкт із 22-х, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 85 було передано орендарю згідно акта прийому-передачі від 07.12.2000 під матеріальну відповідальність.
Відповідно до розпорядження керівника Державного управління справами № 137 від 19.03.2003 "Про передачу будівлі та споруди дитячих садків за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 85-а в управління Державному підприємству "Укрінвестбуд" будівлі та споруди дитячих садків будинку відпочинку "Пуща-Водиця", що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 85-а (та є об'єктами оренди за договором оренди приміщень № 10 від 01.12.2000) було передано з балансу будинку відпочинку "Пуща-Водиця" на баланс Державного підприємства "Укрінвестбуд" Державного управління справами.
Розпорядженням керівника Державного управління справами № 716 від 20.10.2003 "Про видачу свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна" вирішено оформити та видати Державному підприємству "Укрінвестбуд" свідоцтва про право власності
Згідно свідоцтв про право власності на нежитловий будинок серії НБ № 000104, серії НБ № 000105. серії НБ № 000106, серії НБ № 000107, серії НБ № 000108, серії НБ № 000109, серії НБ № 0001 10. серії НБ № 000111 від 20.10.2004, виданих Державним управлінням справами Президента України, спірні будівлі було оформлено за ДП "Укрінвестбуд" на праві загальнодержавної власності.
У зв'язку з передачею на баланс Державному підприємству "Укрінвестбуд" будівель та споруд дитячих садків будинку відпочинку "Пуща-Водиця" сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 30.04.2004 до договору оренди приміщень № 10 від 01.12.2000.
Судами з’ясовано, що згідно довідки ДП "Укрінвестбуд" № 134 від 16.03.2006 об'єкти, які є предметом договору оренди приміщень № 10 від 01.12.2000 та додаткової угоди № 1 від 30.04.2004 станом на 01.04.2006 знаходились на балансі ДП "Укрінвестбуд".
При цьому судами враховано, що в п. 5.1 договору № 10 від 01.12.2000 вказано, що розмір орендної плати за здані в оренду об'єкти визначається за домовленістю сторін згідно додатку № 2. Розрахунок орендної плати з урахуванням ПДВ є додатком цього договору і має однакову з ним юридичну силу. Відповідно до вказаного додатку № 2 розмір орендної плати за місяць (з ПДВ) становив 1 145,96 грн.
Додатковою угодою № 1 від 30.04.2004 сторонами було погоджено орендну плату в розмірі 1 334,00 грн. в місяць (в т.ч. ПДВ).
Відповідно до п. 5.3. договору оренди приміщень № 10 від 01.12.2000 орендна плата сплачується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця до 5 числа поточного місяця.
При цьому судами з’ясовано, що між сторонами склався відповідний порядок розрахунків по орендній платі, зокрема, орендна сплата сплачується за минулий період; наприкінці кожного місяця позивач надає відповідачу акт виконаних робіт для підписання та рахунок-фактуру для сплати; відповідач підписує акт виконаних робіт та на підставі цього акту та рахунку-фактури здійснює оплату орендної плати; у виставлених рахунках позивач здійснює коригування орендної плати на індекс інфляції.
Отже, судами при прийнятті оскаржуваних рішень обгрунтовано відповідно до положень ч. 4 ст. 213 ЦК України враховано уставлену практику, яка склалась між сторонами договору оренди, згідно якої позивачем самостійно визначалась сума орендної плати, яка сплачувалась відповідачем після отримання рахунків позивача, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з 01.05.2004 по 01.02.2008, рахунками-фактурами за період з 01.05.2004 по 01.02.2008, а також платіжними дорученнями про оплату орендної плати на підставі виставлених рахунків за період з 01.05.2004 по 01.03.2008.
Зокрема, судами досліджено, що позивачем 30.06.2005 із значною затримкою було виставлено рахунок-фактуру № СФ-0000002 (за 14 місяців оренди) на суму 22411, 2 грн.
Відповідно до ст. 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Відповідно до ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться
З огляду на вказане обгрунтованим вбачається висновок судів про правомірність дій відповідача щодо відстрочки сплати орендної плати за липень-вересень 2005 у зв’язку з наданням позивачем із простроченням (14 місяців) документів для сплати орендної плати, тобто не вчинення ним необхідних дій для належного виконання зобов'язання відповідачем.
Крім того, судами встановлено, що відповідно до акту звірки розрахунків між сторонами за період з 01.01.2005 по 30.11.2005 станом на час звернення ДП "Укрінвестбуд" з позовом у даній справі заборгованості по орендній платі та іншим платежам у УМЛКО "Сузір'я" перед ДП "Укрінвестбуд" не було.
Відповідно до акту звіряння взаєморозрахунків між ДП "Укрінвестбуд" та УМАКО "Сузір'я" за період з 01.11.2006 по 30.11.2007 станом па кінець 2007 року заборгованість у УМЛКО "Сузір'я" по сплаті орендної плати відсутня.
Також обґрунтованим вбачається висновок судів про безпідставність доводів позивача про погіршення стану орендованого майна.
При цьому судами враховано висновок судової будівельно-технічної експертизи № 92 від 16.04.2008, в якому вказано, що об'єкти нерухомого майна, розташовані по вул. Вишгородська, 85 у м. Києві, перебувають у доброму технічному стані та на момент проведення дослідження, не знаходяться в аварійному стані.
Також, експертизою встановлено, що будівельні роботи по капітальному та поточному ремонту орендованих об'єктів проводились відповідачем в основному в 2004-2006 роках, а також в 2008 році (тобто на момент складення позивачем актів перевірки використання орендованих об'єктів).
Крім того, наявність фактичного виконання ремонтно-будівельних та пусконалагоджувальних робіт на об'єктах орендованого майна підтверджується представленими на дослідження копіями актів приймання виконаних підрядних робіт, які узгоджені та підписані замовником та підрядником.
На момент проведення експертизи в приміщеннях будівель спального корпусу № 2 (№ 16) та спального корпусу № 4 (№ 19) проводились ремонтно-будівельні роботи по усуненню наявних пошкоджень в конструктивних елементах та подальшому влаштуванню нових опоряджувальних покриттів.
З огляду на встановлені судами факти проведення належним чином будівельних робіт та поточного ремонту орендованих об'єктів та з врахуванням положень ст. 651 ЦК України, ч.3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" суди попередніх інстанцій правомірно відмовили в задоволенні позову.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судові рішення прийнято при правильному застосуванні норм процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову від 11.11.2008 Київського апеляційного господарського суду у справі № 30/19 залишити без змін.
Головуючий Божок В.С. Судді Костенко Т.Ф. Коробенко Г.П.