Заступник прокурора міста Києва звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного Управління справами Президента України до Фонду державного майна України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна компанія"про визнання недійсними: договору про створення ЗАТ "Готель Україна"від 28.10.2004р. укладеного між ФДМУ і ТОВ "Комерційна компанія", протоколу установчих зборів ЗАТ "Готель "Україна"№ 1 від 14.11.2004р. та статуту ЗАТ "Готель "Україна"від 12.11.2004р..

Під час розгляду справи - ухвалою суду від 08.12.2009р. до участі у справі третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Закрите акціонерне товариство "Готель Україна", також до участі у справі третьою особою 2 залучено Державне підприємство "Готель "Україна"(ухвала суду від 22.12.2009р.).

Провадження у справі зупинялось до набрання Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.07.2010р. у справі № 2а-6632/10/2670 законної сили та було поновлено ухвалою від 03.06.2011р..

Враховуючи, прийняття Вищим адміністративним судом України ухвали від 19.10.2011р. згідно з якою скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.07.2010р. у справі № 2а-6632/10/2670, та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2010р. із закриттям провадження в адміністративній справі, Державним управлінням справами подано заяву про зміну предмету позову.

За вказаною заявою позивач-2 просив:

- залучити до участі у справі 5/73-22/325 Печерську районну у м. Києві державну адміністрацію у якості відповідача;

- визнати недійсним договір про створення ЗАТ "Готель Україна"від 28.10.2004р., укладений між ТОВ "Комерційна компанія"та Фондом державного майна України;

- визнати недійсним рішення установчих зборів ЗАТ "Готель Україна"від 12.11.2004р. викладене у протоколі № 1;

- визнати недійсним статут ЗАТ "Готель Україна"від 12.11.2004р.;

- визнати недійсним з моменту підписання наказ Фонду державного майна України від 28.10.2004р. № 2289 "Про участь Фонду державного майна України у закритому акціонерному товаристві "Готель Україна";

- визнати недійсним з моменту підписання наказ Фонду державного майна України від 12.11.2004р. № 2463 "Щодо участі Фонду державного майна України у закритому акціонерному товаристві "Готель Україна";

- визнати недійсним запис про проведення державної реєстрації Закритого акціонерного товариства "Готель Україна";

- припинити юридичну особу –Закрите акціонерне товариство "Готель Україна"(ідент. код 33103340), зареєстроване 18.11.2004р. Печерською районною у м. Києва державною адміністрацією;

- зобов’язати державного реєстратора Печерської районної у м. Києві державної адміністрації провести державну реєстрацію припинення юридичної особи –ЗАТ "Готель Україна".

При врахуванні поданих уточнень, до участі у справі відповідачем-3 залучено Закрите акціонерне товариство "Готель Україна", а відповідачем-4 - Печерську районну у м. Києві державну адміністрацію (ухвала суду від 21.11.2011р.).

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що створення ЗАТ "Готель Україна" відбулося в порушення чинного законодавства, оскільки Фонд державного майна України всупереч своїх повноважень, визначених Тимчасовим положенням, виступив засновником ЗАТ "Готель Україна"шляхом підписання договору про його створення та Установчого договору про його створення та діяльність.

У поданій Державним управлінням справами, заяві за вих. № 14/1-141 від 18.11.2011р. з посиланням на підстави заявленого позову, стверджуючи про порушення інтересів держави під час відчуження майна державного підприємства у процесі створення господарського товариства, зокрема на підставі оскаржуваних договору про створення ЗАТ "Готель Україна", протоколу установчих зборів та статуту новоствореного товариства, позивач-2 зазначив, що відчуження цілісного майнового комплексу готелю "Україна"(передача в якості внеску до статутного фонду ЗАТ) було здійснено, в тому числі, на підставі наказів ФДМУ від 28.10.2004р. № 2289 "Про участь ФДМУ у ЗАТ "Готель Україна"та від 12.11.2004р. № 2463 "Щодо участі ФДМУ у ЗАТ "Готель Україна", які також мають бути визнані недійсними в судовому порядку.

Фонд державного майна України (надалі ФДМУ, відповідач-1) у поданих додаткових поясненнях за вих. № 10-25-17038 від 15.12.2011р., зазначав про те, що позовні вимоги у даній справі підлягають задоволенню, однак порушення законодавства при створенні ЗАТ "Готель Україна"відбулося не з вини ФДМУ, оскільки саме Державне управління справами, згідно Положення про ДУС, затвердженого Указом Президента № 1180 від 17.12.2002р. (1180/2002) не було наділене повноваженнями надавати згоду ФДМУ на створення товариств без іноземних інвестицій. В даному випадку після того, як ФДМУ стало відомо про перевищення повноважень Державним управлінням справами при наданні згоди на створення ЗАТ "Готель Україна", накази від 28.10.2004р. № 2289 та від 12.11.2004р. № 2463 були скасовані наказом від 05.10.2005р. № 2695.

Заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна компанія"(надалі ТОВ "Комерційна компанія", відповідач-2) викладені письмово у відзивах на позов, та обгрунтовані тим, що:

- інтереси держави в особі Кабінету Міністрів України при створенні ЗАТ "Готель Україна"порушені не були;

- посилання позивачів та прокурора на порушення вимог Положення про порядок передачі об’єктів права державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998р. № 1482 (1482-98-п) не можуть бути прийняті судом, оскільки Положення не регулює спірні відносини;

- Фонд державного майна України та Державне управління справами мали повноваження щодо створення ЗАТ "Готель Україна"і внесення державного майна до статутного фонду (капіталу) товариства, що виключає наявність підстав для визнання статуту, договору про створення товариства та протоколу зборів засновників недійсними;

- порушення вимог ст. 31 Закону України "Про господарські товариства"не є підставою для визнання недійсними засновницьких документів товариства; вимоги ст. 31 Закону України "Про господарські товариства"засновниками ЗАТ "Готель Україна"були виконані;

- наказ ФДМУ від 05.10.2005р. № 2695, яким скасовано накази Фонду про його участь у створенні ЗАТ "Готель Україна"від 28.10.2004р. № 2289 та від 12.11.2004р. № 246, не відповідає вимогам законодавства, грунтується на не оприлюдненому нормативно-правовому акті та прийнятий ФДМУ з перевищенням своїх повноважень, що дає підстави суду його не застосовувати у відповідності з ч. 2 ст. 4 ГПК України;

- реорганізація Державного підприємства "Готель Україна"не проводилась, а твердження прокуратури з цього приводу є безпідставним;

- строк позовної давності сплинув без поважних причин, що унеможливлює його відновлення та є підставою для відмови в позові у відповідності з ст. 267 ЦК України;

- застосування судової практики Європейського суду з прав людини по аналогічним спірним правовідносинам дає підстави для відмови у задоволенні позовних вимог…

Печерська районна в місті Києві державна адміністрація (відповідач 4) у наданих письмових поясненнях (вих. 8409/1/11 від 09.12.2011р.) зазначає, що не може бути відповідачем у даній справі, а рішення суду може лише вплинути на права та обов’язки Печерської районної в м. Києві державної адміністрації щодо однієї із сторін. З посиланням на положення Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (755-15) Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією відзначено, що повноваження щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів виникають у державного реєстратора не раніше ніж в день отримання рішення суду, яке набрало законної сили про визнання недійсними рішень загальних зборів.

Заява відповідача (вих. № 131 від 19.12.2011р.) про призначення слухання справи на дату після 10 січня 2012р. судом врахована, однак підстав для відкладення розгляду справи суд не вбачає, відповідачем у справі являється підприємство (ТОВ "Комерційна компанія"), а не конкретний представник, ГПК України (1798-12) передбачено ведення справи через представника, що дозволяє направити в судове засідання іншу уповноважену особу, а жодних перешкод у наданні до суду доказів в обґрунтування наявних заперечень, не існувало, такі могли бути поданими як через канцелярію суду, так і направлені поштою на адресу суду.

За розглядом заяви Державного управління справами про забезпечення позову у справі, при врахуванні вирішення спору по суті, судом постановлено ухвалу.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши наявні докази у справі, здійснивши необхідні дії на виконання вказівок, що містяться в постанові Вищого господарського суду України у справі, господарський суд, -

"Про передачу цілісного майнового комплексу державного підприємства "Готель Україна"в управління Державного управління справами"цілісний майновий комплекс Державного підприємства "Готель "Україна", розташований по вул. Інститутській, 4, у місті Києві, який знаходився у віданні Верховної Ради України та забезпечував її діяльність, передано в управління Державного управління справами.

На виконання вказаної постанови, розпорядженням керівника ДУС № 154 від 19.03.2004р. цілісний майновий комплекс ДП "Готель Україна"було прийнято в управління ДУС.

В наступному, ДУС, своїм листом за № 01-03-01/1-1568 від 08.06.2004р., звернулось до Кабінету Міністрів України з пропозицією дозволити ФДМУ вжити заходи щодо створення на основі цілісного майнового комплексу ДП "Готель Україна"господарського товариства.

За дорученням Прем’єр-Міністра України № 25610/1/1-04 від 10.06.2004p., ФДМУ було направлено пропозицію про створення господарського товариства, який і провів конкурсний відбір суб’єктів оціночної діяльності для визначення ринкової вартості внеску цілісного майнового комплексу ДП "Готель Україна"для його внесення до статутного фонду господарського товариства, про що, своїм листом за № 10-27-9413 від 09.07.2004р. було повідомлено ДП "Готель Україна".

28.08.2004р. ТОВ "Комерційна компанія"звернулось до ДП "Готель Україна"з пропозицією створити господарське товариство для проведення модернізації та реконструкції готелю.

У свою чергу, директор ДП "Готель Україна" звернувся 06.09.2004р. до ДУС з проханням надати згоду на створення закритого акціонерного товариства з ТОВ "Комерційна компанія", у зв’язку із чим, ДСУ своїм листом за № 01-02-01/3-2443 від 08.09.2004р. повідомило ДП "Готель Україна", що не заперечує проти внесення майна підприємства до статутного фонду спільного підприємства (господарського товариства).

З цих підстав, ФДМУ, наказом № 2289 від 28.10.2004р. "Про участь Фонду державного майна України у закритому акціонерному товаристві "Готель Україна"вирішив підтримати пропозицію ДП "Готель Україна"(погоджену з ДУС) про створення ЗАТ "Готель Україна"і виступити засновником ЗАТ "Готель Україна", шляхом підписання Установчого договору про його створення та діяльність.

Також, між ТОВ "Комерційна компанія"та ФДМУ 28.10.2004р. було укладено Договір про створення ЗАТ "Готель Україна"і в цей же день ДУС, ФДМУ та ЗАТ "Готель Україна"підписали акт № 463 приймання-передачі внеску до статутного фонду товариства, яким ДУС передало ФДМУ, а ФДМУ прийняв і передав до статутного фонду ЗАТ "Готель Україна"цілісний майновий комплекс ДП "Готель Україна", на виконання ФДМУ своїх зобов’язань щодо оплати акцій та згідно з договором "Про створення ЗАТ "Готель Україна"від 28.10.2004р..

Крім того, ФДМУ 12.11.2004р. було видано наказ № 2463 "Щодо участі Фонду державного майна України у закритому акціонерному товаристві "Готель Україна", яким взято на облік належний державі пакет акцій ЗАТ "Готель Україна", розмір якого 108 504 861 грн., що становить 50,0% статутного фонду товариства, у якому також зазначено, що статутний фонд ЗАТ "Готель Україна"становить 217 009 722 грн., поділений на 217 009 722 прості іменні акції номінальною вартістю 1,0 (одна) гривня, і в цей же день установчими зборами ЗАТ "Готель Україна"було прийнято рішення, викладене в протоколі № 1, про створення ЗАТ "Готель Україна", затверджено його статут та визначено розмір статутного фонду, який було зареєстровано Печерською районною державною адміністрацією 18.11.2004р., а також, обрано виконавчі органи зазначеного товариства.

18.11.04р. проведено державну реєстрацію статуту Закритого акціонерного товариства "Готель Україна"Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією, номер ЄДР 10701020000003620; Закритому акціонерному товариству "Готель Україна"видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи №027400.

Предметом спору у даній справі є вимоги щодо визнання недійсними: договору про створення ЗАТ "Готель Україна"від 28.10.2004р., укладеного між ФДМУ і ТОВ "Комерційна компанія", протоколу установчих зборів ЗАТ "Готель Україна"№1 від 14.11.2004р. та статуту ЗАТ "Готель Україна"від 12.11.2004р., наказів Фонду державного майна України від 28.10.2004р. № 2289 "Про участь Фонду державного майна України у закритому акціонерному товаристві "Готель Україна", від 12.11.2004р. № 2463 "Щодо участі Фонду державного майна України у закритому акціонерному товаристві "Готель Україна"та запису про проведення державної реєстрації закритого акціонерного товариства "Готель Україна". Також на розгляд суду передані вимоги про припинення юридичної особи та зобовязання державного реєстратора Печерської районної у м. Києві державної адміністрації провести державну реєстрацію припинення юридичної особи –ЗАТ "Готель Україна".

Заявлені позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про господарські товариства" (чинний на час виникнення спірних правовідносин), до акціонерних товариств належать, зокрема, закрите акціонерне товариство, акції якого розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватись шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі.

Частиною 2 ст. 26 цього Закону також передбачено, що засновники акціонерного товариства укладають між собою договір, який визначає порядок здійснення ними спільної діяльності по створенню акціонерного товариства, відповідальність перед особами, що підписалися на акції, і третіми особами.

Згідно ст. 28 Закону України "Про господарські товариства" акції купуються учасниками при створенні акціонерного товариства на підставі договору з його засновниками, а при додатковому випуску акцій у зв’язку із збільшенням статутного (складеного) капіталу –з товариством. Акція може бути придбана також на підставі договору з її власником або держателем за ціною, що визначається сторонами, або за ціною, що склалася на фондовому ринку, а також у порядку спадкоємства громадян чи правонаступництва юридичних осіб та з інших підстав, передбачених законодавством. Перехід та реалізація права власності на акції здійснюються відповідно до законодавства України.

Відповідно до ч. 3 ст. 81 Господарського кодексу України, акції закритого акціонерного товариства розподіляються між засновниками або серед заздалегідь визначеного кола осіб і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі. Акціонери закритого товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства.

Крім того, відповідно до ст. 31 Закону України "Про господарські товариства", у випадках, коли всі акції акціонерного товариства розподіляються між засновниками, вони (засновники) повинні внести до дня скликання установчих зборів не менше 50% номінальної вартості акцій.

Матеріалами справи підтверджується, і зазначені обставини не заперечуються представниками сторін, що на день скликання установчих зборів –12.11.2004р. ТОВ "Комерційна компанія"зобовязання щодо внесення не менше 50% номінальної вартості акцій ЗАТ "Готель Україна"в розмірі 54 252 430, 50 грн. виконані не були.

При цьому, суд враховує посилання відповідача-2 щодо виконання своїх зобов’язань пізніше (кошти від ТОВ "Комерційна компанія", як одного із засновників ЗАТ "Готель Україна", надійшли на рахунок останнього 02.02.2005р.), однак зазначене не спростовує факту порушення вимог закону при створенні закритого акціонерного товариства на час прийняття рішення про створення ЗАТ "Готель Україна"та затвердження його статуту із визначенням розміру статутного фонду (викладене в протоколі № 1 від 12.11.2004р.).

Положення ст. 31 Закону України "Про господарські товариства"передбачають виконання саме засновниками, обов’язку щодо внесення не менше 50% номінальної вартості акцій до дня скликання установчих зборів, оскільки регулюють питання розподілу всіх акцій між засновниками акціонерного товариства.

В даному випадку, доводи відповідача-2 з цього приводу підлягають відхиленню, а судом враховується викладене у постанові Вищого господарського суду у даній справі, вказівки якої відповідно до ч.1 ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, згідно з якою: висновки судів про те, що при створенні ЗАТ "Готель Україна"його засновники виконали взяті на себе зобов’язання, передбачені договором про створення цього товариства щодо внесення саме до дня скликання установчих зборів не менше 50% номінальної вартості акцій, не ґрунтуються на матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам –правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми; у разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи (ст. 108 ЦК України).

При цьому, ч. 1 ст. 59 ГК України також визначає, що припинення діяльності суб’єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації –за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб’єкта господарювання чи інших правонаступників, у а випадках, передбачених цим Кодексом –за рішенням суду.

Таким чином при перетворенні одна юридична особа припиняється, а інша юридична особа утворюється; перетворення юридичної особи може бути ініційоване її учасниками, органами юридичної особи, що мають на це повноваження.

В даному випадку, згідно п. 1.1. договору про створення ЗАТ "Готель Україна"та п. 3.2.1. статуту ЗАТ "Готель Україна", товариство було створено його засновниками –ТОВ "Комерційна компанія"і ФДМУ, шляхом реорганізації (перетворення) ДП "Готель Україна" у ЗАТ "Готель Україна" та є його повним правонаступником.

Натомість, відповідного рішення щодо реорганізації ДП "Готель Україна"у ЗАТ "Готель Україна"ФДМУ не приймалось, у наказах № 2289 від 28.10.2004р. "Про участь Фонду державного майна України у закритому акціонерному товаристві "Готель Україна"і № 2463 "Щодо участі Фонду державного майна України у закритому акціонерному товаристві "Готель Україна", не йшлося про реорганізацію підприємства.

Згідно з частиною 15 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців"перетворення вважається завершеним з моменту державної реєстрації новоутвореної юридичної особи та державної реєстрації припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення. Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її реорганізації є датою державної реєстрації припинення попередньої юридичної особи, а дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації нової юридичної особи є датою державної реєстрації такої особи.

Частиною 4 статті 87 ЦК України зазначено, що юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. Згідно із пунктом 15 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96р. № 118 (118-96-п) (в редакції чинній на час державної реєстрації ЗАТ "Готель Україна"), у разі перереєстрації (створення) суб'єкта господарської діяльності, що є правонаступником прав і майнових зобов'язань свого попередника, за ним зберігається ідентифікаційний код попередника.

Враховуючи встановлені обставини справи при наданих документах по створенню ЗАТ "Готель Україна", положення статуту ЗАТ "Готель Україна"щодо правонаступництва внаслідок реорганізації ДП "Готель Україна"не відповідають вимогам чинного законодавства, що не є підставою вважати наявною саме реорганізацію ДП "Готель Україна"в ЗАТ "Готель Україна", в розумінні ст. 104 ЦК України.

У зв’язку з наведеним, суд приймає доводи відповідачів з цього приводу (ФДМУ та ТОВ "Комерційна компанія"), зокрема і щодо відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин Положення про порядок передачі об’єктів права державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998р. № 1482 (1482-98-п) .

Фонд державного майна України при створенні спільних підприємств, крім оплати державної частки, не уповноважений здійснювати інші дії щодо зазначеного майна, у тому числі приймати рішення про реорганізацію державних підприємств ( Декрет Кабінету Міністрів України від 15.12.1992р. № 8-92 "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" (8-92) ), і як те зазначено ФДМУ, будь-яке майно, щодо якого уповноважений орган управління (яким по відношенню до ДП "Готель Україна"є ДУС) надав згоду на передачу до статутного фонду господарського товариства, передається Фонду лише з метою оплати державної частки у господарському товаристві (у даному випадку –для оплати акцій ЗАТ "Готель Україна"); тобто державне майно має виключно цільове призначення і не передається до сфери управління ФДМУ.

З 19.03.04р. цілісний майновий комплекс готель "Україна"знаходився в управлінні Державного управління справами Президента України.

Відповідно до п.2 підпункту 15 пункту 4 Положення про Державне управління справами, затвердженого Указом Президента України від 17 грудня 2002 року №1180 (1180/2002) , Державне управління справами відповідно до переданих йому повноважень щодо управління державним майном приймає рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію підприємств установ і організацій, заснованих на державному майні, надає згоду Фонду державного майна України на створення підприємств з іноземними інвестиціями будь-яких організаційних форм, до статутного фонду яких передається майно, що перебуває в управлінні Державного управління справами.

При врахуванні зазначеного, Державне управління справами є спеціальним державним органом, що забезпечує діяльність Президента України, належить до органів виконавчої влади і не підвідомче КМУ, та не було наділено повноваженнями надавати згоду ФДМУ на створення товариств без іноземних інвестицій, тоді як вказане товариство, згідно його установчих документів, саме і було створено без участі таких інвестицій.

Вказаний висновок вміщений, зокрема у Постанові Вищого господарського суду у даній справі, вказівки якої, відповідно до ч.1 ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

27.12.04р. Керівник Державного управління справами Президента України виніс Розпорядження №886 "Про припинення Державного підприємства "Готель Україна"шляхом його ліквідації зі створенням ліквідаційної комісії, порядком і строками ліквідації.

06.01.05р. на виконання Розпорядження №886 Державним підприємством видано Наказ №4 "Про забезпечення виконання розпорядження Керівника Державного управління справами від 27.12.04р. №886, яким створено робочу групу для реалізації заходів припинення Державного підприємства "Готель "Україна".

31.12.04р. Розпорядженням Керівника Державного управління справами №903 призупинено дію Розпорядження від 27.12.04р. №886 "Про припинення Державного підприємства "Готель "Україна"шляхом його ліквідації"на період додаткового вивчення документів з метою підготовки висновків щодо наявності передумов здійснення ліквідації підприємства на підставі доповідної записки Юридичного управління від 30.12.04р., керуючись Положенням про Державне управління справами, затвердженим Указом Президента України від 17.12.02р. №1180 (1180/2002) .

01.02.05р. Державним підприємством "Готель "Україна"видано Розпорядження №1 відповідно до якого призупинено дію Наказу №4 від 06.01.05р., до надходження додаткової інформації від керівництва державного управління справами та голови ліквідаційної комісії.

05.10.05р. Фондом державного майна України видано Наказ №2695, яким скасовано накази від 28.10.2004р. № 2289 про участь Фонду державного майна України у закритому акціонерному товаристві "Готель Україна" та від 12.11.2004р. № 2463 щодо участі Фонду державного майна України у закритому акціонерному товаристві "Готель Україна"; Департаменту міждержавних майнових відносин та спільних підприємств доручено повідомити про прийняття цього наказу Прокуратуру міста Києва та Державне управління справами Президента України.

Заперечення відповідача-2 з приводу суперечності вимогам чинного законодавства зазначеного наказу ФДМУ № 2695 від 05.10.2005р. суд відхиляє, оскільки як те відзначено у постанові Вищого господарського суду України у справі, в даному випадку йдеться про скасування ФДМУ, в межах своєї компетенції, своїх попередніх наказів щодо його участі у закритому акціонерному товаристві, що має наслідком припинення діяльності останнього, у зв’язку з перевищенням ДУС своїх повноважень при наданні згоди на створення такого товариства.

Не приймаються судом також і доводи відповідача-2 щодо не набрання чинності Указом Президента України від 03.02.04р. №144 (144/2004) "Питання Державного управління справами"в зв’язку з його не оприлюдненням, оскільки згідно п. 7 Указу Президента України "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання чинності", яким передбачено, що Акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, які не мають загального значення чи нормативного характеру, можуть не публікуватися за рішенням відповідного органу. Ці акти та акти з обмежувальними грифами офіційно оприлюднюються шляхом надіслання відповідним державним органам та органам місцевого самоврядування і доведення ними до відома підприємств, установ, організацій та осіб, на яких поширюється їх чинність. Неопубліковані акти Верховної Ради України і Президента України набирають чинності з моменту одержання їх державними органами або органами місцевого самоврядування, якщо органом, що їх видав, не встановлено інший строк набрання ними чинності.

Державне управління справами Президента України, надавши дозвіл на створення Закритого акціонерного товариства "Готель Україна"своїм листом від 08.09.04р. №01002-01/3-2443 перевищило свої повноваження щодо управління спірним майном, а при створенні ЗАТ "Готель "Україна" та передачі державного майна до статутного фонду новоствореного товариства фактично відбулась зміна власника державного майна – цілісного майнового комплексу, яке було передано у власність юридичної особи (ЗАТ "Готель Україна").

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закрите акціонерне товариство "Готель Україна"є підприємством, заснованим на змішаній формі власності, а тому у Державного управління справами Президента України не було повноважень згідно із п. 2 пп. 15 п. 4 Указу Президента України від 17.12.02р. щодо створення, реорганізації та ліквідації такого виду підприємств.

Зважаючи на вищевказані обмеження повноважень Державного управління справами Президента України, накази Фонду державного майна України від 28.10.04р. № 2289 та від 12.11.04р. № 2463 суперечать чинному законодавству України, що є підставою для визнання їх недійсними в судовому порядку. Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (755-15) ст. 4 (в редакції чинній на час проведення державної реєстрації ЗАТ "Готель Україна") встановлює, що державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців –засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців включає, зокрема:

- перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній карті;

- перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації;

- внесення відомостей про юридичну особа або фізичну особу-підприємця до Єдиного державного реєстру;

- оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного державного реєстру.

Пунктом 8 ст. 24 Закону державному реєстратору заборонено вимагати документи для проведення державної реєстрації юридичної особи, якщо вони не передбачені частинами першою –сьомою цієї статті.

Стаття 27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено вичерпний перелік підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, а саме: невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи; невідповідність установчих документів вимогам ч. 3 ст. 8 цього Закону; порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом, зокрема, наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені законом як посадові особи органу управління юридичної особи; невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі; наявність обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій, які встановлені абзацом четвертим частини другої ст. 35 цього закону; наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися; використання у найменуванні юридичної особи повного чи скороченого найменування органу державної влади або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Належних доказів, які б свідчили про наявність передбачених законом підстав для відмови у державній реєстрації Закритого акціонерного товариства "Готель Україна"суду не надано.

Натомість при встановлених обставинах справи, зокрема в частині внесення Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційна компанія"свого вкладу до статутного капіталу лише 02.02.2005 року (платіжне доручення № 85), державному реєстратору Печерського району м. Києва було подано документ, який не відповідав дійсності. Наведеним підтверджується, що до реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи були внесенні відомості, які не відповідають фактичним обставинам справи, а саме в частині виконання засновником (Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційна компанія") обов’язку про внесення вкладу до статутного капіталу ЗАТ "Готель Україна", згідно вимог закону "Про господарські товариства" (1576-12) (ст. 31).

Таким чином, при створенні Закритого акціонерного товариства "Готель Україна" були допущені порушення порядку створення юридичної особи, встановленого чинним законодавством України, і які усунути неможливо. Господарським кодексом України (436-15) (ст. 59) встановлено, що припинення діяльності суб’єкта господарювання здійснюється шляхом його ліквідації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації –за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб –засновників суб’єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках визначених цим кодексом, - за рішенням суду.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 59 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання ліквідується у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом.

Пунктом 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців"встановлено підстави постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, не пов’язаного з банкрутством:

визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації Закритого акціонерного товариства "Готель Україна"у зв’язку з тим, що під час створення Закритого акціонерного товариства "Готель Україна"були допущені порушення чинного законодавства України, які неможливо усунути, тобто наявні обставини, за яких відповідно до положень чинного законодавства, що регулюють правовідносини у сфері створення та здійснення державної реєстрації юридичної особи, є підстави для припинення юридичної особи та визнання недійсним запису в Єдиному державному реєстрі.

Заявлені прокурором вимоги про зобов'язання державного реєстратора Печерської районної у м. Києві державної адміністрації провести державну реєстрацію припинення юридичної особи –ЗАТ "Готель Україна", щодо чого вирішено спір у даній справі задоволенню за поданим позовом не підлягають.

В цій частині права та інтереси держави, Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією не порушені, а норми процесуального закону не передбачають вирішення спору на майбутнє, і зазначене прямо визначено у п.4 ч. 1 ст. 84 ГПК, де вказується, що резолютивна частина рішення має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог; висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення).

Прийняття судом рішення щодо припинення юридичної особи –Закритого акціонерного товариства "Готель Україна"(ідент. код 33103340) своїм наслідком передбачає вчинення державним реєстратором відповідних дій щодо проведення державної реєстрації припинення юридичної особи у встановленому чинним законодавством порядку, тому в суду відсутні підстави вважати, що відповідач-4 буде порушувати вимоги закону, права позивачів чи держави, а про необхідність дотримання вимог закону заявляється самою Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією у поданих суду поясненнях.

Виникнення спору у даній справі обумовлюється позицією прокуратури, яка полягає в тому, що прийняте рішення про створення та реєстрація закритого акціонерного товариства на базі цілісного майнового комплексу "Готель Україна"відбулися з порушенням норм чинного законодавства та інтересів держави. Конституція України (254к/96-ВР) визначає основні напрямки діяльності органів прокуратури України, зокрема п. 2 ст. 121 Конституції України встановлено, що на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян чи держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може вступити у справу в будь-якій стадії процесу, якщо цього вимагає захист конституційних прав громадян, інтересів держави та суспільства, і зобов'язаний своєчасно вжити передбачених законом заходів до усунення порушень закону, хоч би від кого вони виходили. Прокурор має рівні права з іншими учасниками судового засідання. Обсяг і межі повноважень прокурора, який бере участь у судовому процесі, визначаються цим Законом та процесуальним законодавством України.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" формами представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Подаючи позов, прокурор зазначає, що відчуження майна державного підприємства з порушенням законодавства, яке встановлює повноваження та процедуру відчуження, складає загрозу інтересам держави.

Таким чином, оскільки при створені Закритого акціонерного товариства "Готель Україна", засновниками якого були Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційна компанія" та Фонд державного майна України, до статутного фонду Закритого акціонерного товариства "Готель Україна" було передано цілісний майновий комплекс готель "Україна"Державного підприємства "Готель "Україна", прокуратурою правомірно було подано позов в інтересах держави, що спростовує доводи відповідача-2 про необґрунтованість звернення прокурора до господарського суду.

З урахуванням викладеного заявлені на розгляд суду позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, при цьому суд відзначає про відсутність підстав вважати пропущеним строк звернення до суду з позовом, оскільки зазначене право заступником прокурора м. Києва, використано після вирішення спірних питань в тому числі в судовому порядку.

Спір за поданим заступником прокурора м. Києва позовом до Господарського суду міста Києва був помилково розглянутий судом в порядку адміністративного судочинства, відповідно з урахуванням ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.04.07р. по справі №48/214-А заявник дізнався про неможливість розгляду справи в порядку адміністративного судочинства та необхідність звернення до господарського суду, що реалізовано 30.11.2009р. шляхом подання позову за яким порушено провадження у справі 5/73 (ухвала суду від 08.12.2009р.).

Згідно положень ч. 3 ст. 49 ГПК України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Витрати на інформаційне технічне забезпечення судового процесу при задоволенні позову покладаються на відповідача в силу положень ч. 5 ст. 49 ГПК України.

Враховуючи, що судом здійснюється розподіл судових витрат, які підлягали сплаті при зверненні до суду з позовними вимогами 30.11.2009р., з відповідачів-1, 2, 3 підлягають стягненню судові витрати у сумі 801, 50 грн. (595 грн. –державне мито (сім немайнових вимог які розглянуті судом та вимоги щодо яких задоволені; 206, 5 грн. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (пропорційна частка виходячи з семи задоволених вимог із заявлених восьми).

При цьому суд враховує, що згідно з положеннями Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" (7-93) (п. 35 ст. 4) від сплати державного мита звільнено державні органи приватизації - за позовами, з якими вони звертаються до суду та господарського суду, в усіх справах, пов'язаних із захистом майнових інтересів держави, та за вчинення нотаріусами виконавчих написів про стягнення заборгованості з орендної плати, а також за проведення аукціонів, за операції з цінними паперами, натомість у даному спорі ФДМУ не виступає органом приватизації та не є позивачем у справі.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82- 85 ГПК України, господарський суд –

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним договір про створення Закритого акціонерного товариства "Готель Україна" від 28.10.2004р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційна компанія"та Фондом державного майна України.

3. Визнати недійсним рішення установчих зборів Закритого акціонерного товариства "Готель Україна"від 12.11.2004р. викладене у протоколі № 1;

4. Визнати недійсним статут Закритого акціонерного товариства "Готель Україна"від 12.11.2004р..

5. Визнати недійсним з моменту підписання наказ Фонду державного майна України від 28.10.2004р. № 2289 "Про участь Фонду державного майна України у закритому акціонерному товаристві "Готель Україна".

6. Визнати недійсним з моменту підписання наказ Фонду державного майна України від 12.11.2004р. № 2463 "Щодо участі Фонду державного майна України у закритому акціонерному товаристві "Готель Україна".

7. Визнати недійсним запис про проведення державної реєстрації Закритого акціонерного товариства "Готель Україна"(ідент. код 33103340).

8. Припинити юридичну особу –Закрите акціонерне товариство "Готель Україна" (ідент. код 33103340), зареєстроване 18.11.2004р. Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією.

9. В іншій частині в позові відмовити.

10. Стягнути з Фонду Державного майна України (01601, м. Київ, вул. Кутузова 18/9, ідент. код 00032945) в доход Державного бюджету України (рахунок 31210206700001 одержувач ГУ ДКУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 24262621, банк одержувача ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 22030001, символ звітності банку 206) 267, 16 грн. (двісті шістдесят сім гривень 16 копійок) судових витрат за розгляд справи 5/73-22/325.

11. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна компанія"(04655, юрид. адреса: 04655, м. Київ, пр-т. Червоних козаків, 21-А; адреса: 01004, м. Київ, вул. Басейна 7-В, ідент. код 30440474) в доход Державного бюджету України (рахунок 31210206700001 одержувач ГУ ДКУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 24262621, банк одержувача ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 22030001, символ звітності банку 206) 267, 16 грн. (двісті шістдесят сім гривень 16 копійок) судових витрат за розгляд справи 5/73-22/325.

12. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Готель Україна"(01001, м. Київ, вул. Інститутська 4, ідент. код 33103340) в доход Державного бюджету України (рахунок 31210206700001 одержувач ГУ ДКУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 24262621, банк одержувача ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 22030001, символ звітності банку 206) 267, 16 грн. (двісті шістдесят сім гривень 16 копійок) судових витрат за розгляд справи 5/73-22/325.