ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2009 р.
№ 12/141/8
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Бернацької Ж.О. –головуючої (доповідач),
Разводової С.С.,
Шевчук С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Агроспецмонтаж" на рішення господарського суду Чернігівської області від 06.05.2008 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2008 в справі № 12/141/8 за позовом відкритого акціонерного товариства "Промтехмонтаж-2" до відкритого акціонерного товариства "Агроспецмонтаж" про стягнення суми
за участю представників сторін:
від позивача: Коваль О.С.,
від відповідача: не зявилися, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач - відкрите акціонерне товариство "Промтехмонтаж-2" у квітні 2007 року звернувся з позовом до відповідача - відкритого акціонерного товариства "Агроспецмонтаж" про стягнення 27696, 20 грн. основного боргу, 1251, 26 грн. пені, 220, 81 грн. трьох процентів річних, 305, 49 грн. інфляційних втрат.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 06.05.2008 (суддя Лавриненко Л.М.) позов задоволено частково: стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Агроспецмонтаж" на користь відкритого акціонерного товариства "Промтехмонтаж-2" 9992, 81 грн. боргу, 4206, 05 грн. інфляційних втрат, 589, 43 грн. три проценти річних з підстав правомірності та обґрунтованості позовних вимог; провадження в частині стягнення 5000 грн. боргу припинено у зв'язку з погашенням боргу; в решті позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2008 (судді: Корсак В.А. –головуючий, Авдеєв П.В., Коршун Н.М.) рішення господарського суду Чернігівської області від 06.05.2008 залишено без змін з тих самих підстав.
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, відповідач - відкрите акціонерне товариство "Агроспецмонтаж" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 06.05.2008 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2008 в частині часткового задоволення позову, а справу передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга відповідача обґрунтована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та процесуального права.
Вислухавши представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відкритим акціонерним товариством "Агроспецмонтаж" (генпідрядник) та Чернігівським спеціалізованим управлінням "Хіммонтаж-13" (субпідрядник) 10.11.2004 укладено договір підряду № 35 на виконання робіт з виготовлення та монтажу теплових завіс цеху ремонту вагонів Панютинського вагоноремонтного заводу.
Відповідно до пункту 1.1 договору, генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов'язується виготовити та змонтувати у повному обсязі теплові завіси на 5 воріт, здати їх генпідряднику та усунути недоліки, що виникнуть та будуть заявлені протягом гарантійного терміну експлуатації об'єкту.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що субпідрядник закінчить виконання робіт за два місяці після перерахування авансу.
Згідно пункту 4.1. договору, договірна ціна на доручені роботи встановлюється динамічною і складає на момент укладення договору 200400грн., в тому числі ПДВ 33400грн.
Відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель, зокрема, житлових будинків, споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Згідно абзацу 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Дана стаття кореспондується з нормами статті 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що акти прийому виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 свідчать про те, що позивач виконав будівельно-монтажні роботи, передбачені договором, на загальну суму 166624, 46 грн.
Суд першої інстанції, з яким правомірно погодився суд апеляційної інстанції, встановив, що вартість виконаних робіт за січень 2005 року становить 32060, 4 грн. як зазначено в акті виконаних робіт за січень 2005 року форми КБ-2в, а не 44482, 52 грн. як вказано у довідці форми КБ-3 б/н за січень 2005 року.
Пунктом 2 наказу Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури № 237/5 від 21.06.2002 "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві", затверджено типові форми первинних облікових документів у будівництві №КБ-2в "Акт приймання виконаних підрядних робіт" та № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт" та запроваджено їх застосування з 01.07.2002, що застосовуються всіма будівельними підприємствами та структурними підрозділами всіх підприємств всіх видів діяльності незалежно від форм власності, що виконують будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту та інші підрядні роботи за рахунок усіх джерел фінансування.
З типової форми № КБ-2в, затвердженої наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури № 237/5 від 21.06.2002, вбачається, що до акту приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в включаються прямі витрати, зокрема, вартість матеріалів, виробів та конструкцій, заробітна плата, вартість експлуатації машин.
З акту виконаних підрядних робіт за січень 2005 року на суму 32060,4грн. вбачається, що в останньому сторонами помилково не було вказано вартість матеріалів у сумі 12422, 15 грн., але вказана вартість використаних матеріалів відображена у довідці про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 за січень 2005 року, що підписана сторонами, яка включає в себе вартість виконаних робіт без врахування ПДВ 26717грн., вартість матеріалів - 10351,79грн., в тому числі ПДВ - 7413, 76 грн., на загальну суму - 44482,55грн.
Податкова накладна № 6 від 31.01.2005 виписана позивачем відповідачу на суму 4482, 55 грн.
Згідно реєстру податкових накладних за період з 01.11.2004 по 30.04.2006, в податковому обліку відповідачем відображена за січень 2005 року загальна вартість виконаних позивачем робіт на суму 44482, 55 грн., ПДВ - 7413, 76 грн.
Довідка форми КБ-3 складається для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт і проведення розрахунків за виконані підрядні роботи.
Крім того, позивачем відповідно до умов договору відповідачу надані автопослуги на об'єкті (послуги автомеханізмів) на суму 22109, 29 грн.
Відповідно до вимог статей 854, 879 Цивільного кодексу України, оплату за виконані роботи відповідач зобов'язаний був здійснити після остаточної здачі роботи, якщо інше не визначено договором.
Підпунктами 5.1., 5.2. пункту 5 договору передбачено, що генпідрядник перераховує субпідряднику аванс у розмірі 80000 грн. на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів строком на місяць.
Генпідрядник протягом наступного за звітним місяця здійснює щомісячні платежі за виконані роботи на підставі довідки (типова форма КБ-3), підписаної уповноваженими представниками сторін та складеної на підставі підписаних актів приймання робіт (форма КБ-2в). Акти приймання та довідку готує субпідрядник і передає для підписання уповноваженому представнику генпідрядника, який протягом трьох днів перевіряє акти і підписує їх в частині фактично виконаних обсягів робіт. Несвоєчасне підписання актів та довідки, а також необґрунтована претензія щодо реальності робіт прирівнюється до їх несвоєчасної оплати.
Згідно платіжних доручень, відповідачем перераховані позивачу грошові кошти на загальну суму 138507, 95 грн., за рахунок яких було здійснено оплату послуг механізмів на суму 22109, 29 грн., а решта 116398,66грн. направлена на оплату виконаних субпідрядних робіт по договору підряду № 35 від 10.11.2004.
Пунктом 1 частини 1 статті 879 Цивільного кодексу України передбачено, що матеріально - технічне забезпечення покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Пунктом 7.1. договору встановлено, що відповідальність за якість всіх матеріалів, конструкцій, устаткування, що були застосовані на будівництві об'єкту, несе субпідрядник, генпідрядник відповідає перед субпідрядником за якість матеріалів та устаткування, поставку яких він взяв на себе як постачальник. Генпідрядник виконує перевезення матеріалів і виробів з бази субпідрядника на місце монтажу.
Отже, судами обох інстанцій встановлено, що умовами договору сторонами передбачена можливість постачання матеріалів генпідрядником.
Крім того, встановлено, що відповідач передав позивачу матеріали для виконання робіт за договором на суму 27928, 26 грн., вартість яких зарахована позивачем в рахунок оплати за виконані роботи. Позивачем зараховано в рахунок оплати вартості виконаних підрядних робіт витрати відповідача в сумі 7304, 73 грн. на проживання та харчування працівників позивача.
Відповідно до вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які підтверджували б факт понесення ним витрат в сумі 688, 19 грн. на харчування працівників позивача щодо зарахованих позивачем витрат в сумі 7304, 73 грн. на проживання та харчування працівників позивача, сторонами складені відповідні акти приймання виконаних робіт.
Отже, суди попередніх інстанцій вірно встановили, що заборгованість відповідача перед позивачем за виконані підрядні роботи відповідно до договору становила на момент подачі позову 14992, 81 грн., в тому числі вартість виконаних підрядних робіт - 166624,46грн., вартість послуг механізмів - 22109, 29 грн., перераховані кошти - 138507,95 грн., вартість переданих матеріалів - 27928,26 грн., витрати на проживання та харчування працівників позивача - 7304, 73 грн.
Колегія суддів також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо припинення провадження в даній справі в частині стягнення 5000 грн. основного боргу, враховуючи наступне.
Платіжним дорученням № 1089 від 25.03.2008 відповідач здійснив оплату в сумі 5000 грн. в рахунок погашення боргу.
Згідно частини 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Таким чином, заборгованість за виконані підрядні роботи з урахуванням проведеної часткової оплати становить 9992, 81 грн.
Позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат в розмірі 4206,04грн., трьох процентів річних в розмірі 601, 35 грн. та пені - 4009 грн. за період з 22.12.2006 по 22.04.2008, колегія суддів вважає обґрунтованими, враховуючи наступне.
За приписами статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами в договорі.
Згідно пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Підпунктом 1 пункту 10.2. договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по договору сторони несуть матеріальну відповідальність за затримку платежів по договору генпідрядник сплачує субпідряднику неустойку за період затримки в розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 2 рази.
Пунктом 10 договору визначено порядок нарахування пені, але сторонами в договорі не визначено період та строк нарахування пені.
Враховуючи те, що останній акт приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та довідка про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 підписані сторонами 30.01.2006, і відповідно оплату згідно пункту 5 договору відповідач повинен був здійснити до 28.02.2006, тому нарахування пені відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України припинилось 28.08.2006.
Суди попередніх інстанцій правомірно дійшли висновків, що позивачем безпідставно нарахована пеня за період з 22.12.2006 по 22.04.2008.
Відповідно до частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом.
Стаття 625 Цивільного кодексу України визначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій.
Інші доводи касаційної скарги про порушення під час прийняття оскаржуваних судових актів норм матеріального та процесуального права свого підтвердження не знайшли.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли вичерпних висновків щодо обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Таким чином, рішення господарського суду та постанова апеляційного господарського суду є законними і обґрунтованими, тому підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Агроспецмонтаж" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Чернігівської області від 06.05.2008 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2008 в справі №12/141/8 залишити без змін.
Головуючий, суддя:
Ж. Бернацька
Судді:
С.Разводова
С.Шевчук