ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2009 р.
№ 06/4804
Вищий господарський суд України у складі колегії:
головуючого - судді Гончарука П.А.,
суддів: Вовка І.В.,
Малетича М.М. (доповідач),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного будівельно-монтажного підприємства "Спецбуд" на рішення господарського суду Черкаської області від 06.11.2008р. у справі № 06/4804 за позовом Приватного будівельно-монтажного підприємства "Спецбуд" до Приватного підприємства "Мале виробничо-комерційне підприємство "БЕРК" про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу
за участю представників:
позивача: не з’явились,
відповідача: Біленкий Є.Й., директор.
В с т а н о в и в:
Приватне будівельно-монтажне підприємство "Спецбуд" (далі –Підприємство "Спецбуд", Позивач) звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного підприємства "Мале виробничо-комерційне підприємство "БЕРК" (далі –Підприємство "БЕРК", Відповідач), з урахуванням уточнених вимог, про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу від 07.05.2001р., укладеного між Закритим акціонерним товариством "РБМУ-7" (далі –ЗАТ "РБМУ-7") та Відповідачем, в частині продажу приміщення адмін. будівлі літ. А-ІІІ та земельної ділянки площею 0,1561 га, або відмови від неї, як такого, що не відповідає вимогам закону.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 06.11.2008р. у позові Підприємства "Спецбуд" було відмовлено.
У поданій касаційній скарзі Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати прийняте у справі судове рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши пояснення Відповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 07.05.2001р. між ЗАТ "РБМУ-7" (Продавець) та Підприємством "БЕРК" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу, б/н (далі –Договір), згідно умов якого ЗАТ "РБМУ-7" зобов’язалось передати у власність Відповідача об’єкт нерухомості, а саме: двоповерхове виробничо-побутове приміщення, літ. Б-ІІ, площею 264 м2, триповерхове приміщення адміністративної будівлі, літ. А-ІІІ, площею 391,9 м2, що знаходяться по вул.Чигиринській, 609 в м. Черкаси (п.п. 1.1.).
Відповідно до п.п. 1.2. та 1.4. Договору, об’єкт нерухомості, який відчужується, розташований на земельній ділянці площею 1.1 га., що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею від 11.05.1998р. та належать на праві власності ЗАТ "РБМУ-7".
Ділянка площею 0,1561 га з проїздом для автомобілів з вулиці Чигиринської згідно з планом, що підписується сторонами та є складовою частиною договору (додаток № 2 до Договору).
Згідно п. 1.3. Договору, продаж об’єкту проводиться відповідно до рішення правління ЗАТ "РБМУ-7" за № 52 від 03.05.2001р. та рішення спостережної ради ЗАТ "РБМУ-7" за № 15 від 03.05.2001р.
Предметом спору у даній справі є вимоги Позивача про визнання частково недійсним вказаного Договору в частині продажу приміщення адміністр. Будівлі, літ. А-ІІІ та земельної ділянки площею 0,1561 га, з посиланням на невідповідність даної угоди вимогам закону, оскільки така, на думку Позивача, була укладена без відповідних на те повноважень представника ЗАТ "РБМУ-7", та порушує його права, як акціонера останнього.
Суд першої інстанції встановивши, що рішення про продаж спірного майна приймалось загальними зборами акціонерного товариства та спостережною радою ЗАТ "РБМУ-7", а також зважаючи на те, що Позивач, як акціонер, не наділений суб’єктивним правом щодо здійснення повноважень власника майна цього Товариства, як і не наділений правом на звернення з позовом до суду про визнання недійними правочинів, вчинених цим Товариством, дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсним спірного договору, й обґрунтовано відмовив в задоволенні даного позову.
Вказані висновки місцевого господарського суду є правильними і такими, що відповідають нормам матеріального і процесуального права, а також фактичним обставинам та наявним у справі матеріалам.
Разом з тим, відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, водночас, в мотивувальній частині свого рішення невірно послався, як на одну із підстав для відмови в позові, пропуск Позивачем строку позовної давності (ст.ст. 75, 80 та 271 Цивільного кодексу УРСР), оскільки встановивши, що позов не доведений, суд у своєму рішенні повинен зазначити тільки про відмову в задоволенні позову саме з цих підстав, а не у зв’язку з пропуском строку позовної давності.
За таких обставин, рішення господарського суду Черкаської області від 06.1.2008р. слід змінити, виключивши з його мотивувальної частини, як підставу для відмови в позові, посилання на пропуск Позивачем строку позовної давності. В решті, рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та законним, а тому підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7 - 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Приватного будівельно-монтажного підприємства "Спецбуд" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від 06.11.2008р. у справі № 06/4804 змінити, виключивши з його мотивувальної частини посилання, як на підставу відмови в позові, пропуск строку позовної давності. В решті, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Головуючий - суддя Гончарук П.А. судді: Вовк І.В. Малетич М.М.