Мале приватне підприємство "Віртус" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж-23" про визнання недійсним договору підряду № 18 від 06.10.2008 р., укладеного між сторонами по справі, посилаючись на те, що умовами договору підряду не визначено склад та зміст проектно-кошторисної документації та строк її передачі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.04.2010 р. порушено провадження у справі № 15/59-10-1742 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

В ході розгляду справи Мале приватне підприємство "Віртус" подало до господарського суду Одеської області клопотання про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи, посилаючись на те, що підпис на спірному договорі підряду № 18 від 06.10.2008 р. виконаний не генеральним директором МПП "Віртус".

У зв’язку з заявленим клопотанням ухвалою господарського суду Одеської області від 14.06.2010 р. по справі № 15/59-10-1742 було призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено спеціалістам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, також провадження у справі було зупинено до закінчення проведення судової почеркознавчої експертизи. При цьому вказаною ухвалою суду було зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтаж-23" надати до суду оригінал договору підряду № 18 від 06.10.2008 р. для проведення експертизи.

08.02.2011 р. Мале приватне підприємство "Віртус" подало до господарського суду Одеської області клопотання про поновлення провадження у справі № 15/59-10-1742 з огляду на неможливість проведення експертизи.

Враховуючи те, що призначена судом експертиза не проведена у зв’язку з відсутністю оригіналу спірного договору підряду, ухвалою господарського суду Одеської області від 10.02.2011 р. провадження у справі № 15/59-10-1742 поновлено та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

25.02.2011 р. представником позивача подано до господарського суду Одеської області клопотання про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи. В обґрунтування клопотання позивач посилається на те, що підпис на договорі підряду № 18 від 06.10.2008 р., копія якого міститься в матеріалах справи, вчинено неповноважною особою, тобто не генеральним директором МПП "Віртус" ОСОБА_1

Крім того, як було зазначено представником позивача, копія договору підряду № 18 від 06.10.2008 р., яку було надано ТОВ "Монтаж-23" у даній справі, відрізняється від копії договору підряду № 18 від 06.10.2008 р., що була надана ТОВ "Монтаж-23" та знаходиться в матеріалах справи господарського суду Одеської області № 34/75-09-2321 за позовом ТОВ "Монтаж-23" до МПП "Вірус" про стягнення боргу за договором підряду № 18 від 06.10.2008 р.

Так, враховуючи вказане клопотання, ухвалою господарського суду Одеської області від 25.02.2011 р. у справі № 15/59-10-1742 було призначено по справі судову почеркознавчу і судову технічну експертизу договору підряду № 18, проведення якої було доручено спеціалістам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

До господарського суду Одеської області від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли висновки судово-технічної експертизи № 3499/03 від 11.08.2011 р. та судово-почеркознавчої експертизи № 3498/02 від 23.08.2011 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.09.2011 р. провадження у справі № 15/59-10-1742 було поновлено та справу призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів.

В порядку ст. 2-1 ГПК України згідно з автоматизованим розподілом справ визначено наступний склад колегії: головуючий суддя Петров В.С., судді –Оборотова О.Ю., Погребна К.Ф.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 06.09.2011 р. справу № 15/59-10-1742 прийнято до провадження колегією суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючого судді –Петрова В.С., суддів –Оборотової О.Ю. і Погребної К.Ф. та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Згідно з автоматизованим розподілом справ, у зв’язку з перебуванням судді Оборотової О.Ю. на лікарняному, здійснено заміну судді господарського суду Одеської області Оборотової О.Ю. на суддю господарського суду Одеської області Аленіна О.Ю. у складі колегії суддів при колегіальному розгляді справи № 15/59-10-1742.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 12.10.2011 р. справу № 15/59-10-1742 прийнято до провадження колегією суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючого судді –Петрова В.С., суддів –Аленіна О.Ю. і Погребної К.Ф. та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Згідно з автоматизованим розподілом справ, у зв’язку обранням судді господарського суду Одеської області Аленіна О.Ю. на посаду судді Одеського апеляційного господарського суду, здійснено заміну судді господарського суду Одеської області Аленіна О.Ю. на суддю господарського суду Одеської області Брагіну Я.В. у складі колегії суддів при колегіальному розгляді справи № 15/59-10-1742.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 01.11.2011 р. справу № 15/59-10-1742 прийнято до провадження колегією суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючого судді –Петрова В.С., суддів –Брагіної Я.В. і Погребної К.Ф. та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву (а.с. 88-89 т. 2), посилаючись при цьому на те, що укладення спірного договору підряду № 18 було особисто визнано і схвалено ОСОБА_1, а в подальшому схвалено самим МПП "Віртус", про що свідчать кошторис від 06.10.2008 року, акт державної приймальної комісії від 17.12.2008 року, постанова Одеського апеля ційного господарського суду від 20.10.2009 року по справі № 34/75-09-2321 (якою встановлено факти укладення сторонами договору підряду № 18 та част кової оплати МІШ "Віртус" робіт виконаних ТОВ "Монтаж-23" по даному до говору, копії зазначених документів в матеріалах справи), відзив на апеляційну скаргу по справі № 34/75-09-2321 від 29.09.2009 р., відзив на позовну заяву по справі № 34/75-09-2321 від 24.06.2009 р., претензія № 12.08 від 12.11.2008 р. та лист № 02.09. від 03.02.2009 р. Також відповідач з огляду на положення ст. 241 ЦК України та неодноразове схва лення та визнання МПП "Віртус" договору підряду № 18 від 06.10.2008 року вказує, що встановлення факту не підписання ОСОБА_1 договору підряду № 18 не може бути підставою для визнання цього договору недійсним.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Як зазначає позивач, під час розгляду господарським судом Одеської області справи за позовом ТОВ "Монтаж-23" до Малого приватного підприємства "Віртус" про стягнення заборгованості в сумі 299 328,77 грн. за договором підряду № 18 від 06.10.2008 р. в якості доказу своїх вимог ТОВ "Монтаж-23" суду була надана копія зазначеного договору підряду.

За вказаним договором замовник –МПП "Віртус" доручає, а підрядник - ТОВ "Монтаж-23" зобов’язується виконати комплекс ремонтних робіт з матеріалів замовника за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 54.

Пунктом 1.2 цього договору сторони погодили, що об’єм, характер та вартість робіт визначаються кошторисом, узгодженим сторонами, який є невід’ємною частиною цього договору.

За умовами п. 1.3 вказаного договору додаткові роботи та витрати, необхідність в яких виявилась в процесі виконання робіт, оформлюється в письмовій формі додатковою угодою сторін, яка є невід’ємною частиною даного договору з моменту підписання.

Пунктом п. 2.1 даного договору передбачено, що вартість доручених підряднику робіт за договором складає: за договірною динамічною ціною та кошторисній документації –189947,85 грн., у т.ч. 20% ПДВ. Зміна об’ємів робіт здійснюється лише за узгодженням із замовником.

Пунктами 2.2, 2.3 вказаного договору визначено, що можлива індексація вартості робіт за даним договором у взаємоузгоджених розмірах за поточним рівнем ринкових цін, тарифів та заробітної плати на дату виконання робіт. Індексація оформлюється додатковою угодою до договору. Вартість робіт включає в себе вартість робіт та механізмів. Роботи за цим договором виконуються з залученням механізмів підрядника.

За умовами п. 3.1, 3.2 даного договору після підписання договору замовник здійснює передплату у розмірі 10000 грн. Решта оплати здійснюється по мірі виконання робіт на підставі акту приймання робіт протягом 5 днів після підписання акту замовником. У випадку затримки оплати за актами дата здачі об’єкту переноситься на проміжок часу, рівний часу затримки перерахування.

Розділом 4 цього договору визначені права та обов’язки сторін, зокрема: замовник здійснює приймання виконаних робіт у присутності представника підрядника відповідно до кошторису та акту та прийняв на себе зобов’язання здійснювати матеріальне забезпечення виконуваних робіт за замовленнями, наданими підрядником (п.4.1, 4.6 цього договору).

Пунктами 4.10, 4.11 зазначеного договору встановлено, що підрядник виконує роботи за даним договором відповідно до діючих ТУ, СНіП. Підрядник після закінчення всіх робіт надає замовнику виконавчу документацію з оформленням акту приймання закінчених об’ємів робіт.

За умовами п. 5.1, 5.2 даного договору цей договір набирає чинності з моменту сплати авансу відповідно до п.3.1 та діє до повного виконання прийнятих на себе зобов’язань. Термін виконання робіт: початок –за спливом 3 діб після оплати авансу; закінчення –у термін до 20.11.2008 р.

Проте позивач вважає, що вказаний договір підряду підлягає визнанню недійсним, оскільки зміст договору підряду не відповідає вимогам ЦК України (435-15) , іншим актам цивільного законодавства та договір підряду не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 1 статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Частиною 1 статті 877 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

За змістом статті 879 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 вказаного Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За правилами статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Також за приписами статті 181 Господарського кодексу України, яка визначає загальний порядок укладання господарських договорів, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Ст. 180 Господарського кодексу України визначені істотні умови договору, якими, зокрема є предмет, ціна та строк дії договору.

Відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно з пунктом 1 статті 843 Цивільного кодексу України в договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна в договорі підряду може бути визначена також у кошторисі (пункт 1 статті 844 цього ж Кодексу).

Разом з тим відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно вимог ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Виходячи з викладеного, до загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, віднесено те, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Укладений між сторонами договір є договором підряду, а тому в силу ст. 203 Цивільного кодексу України його зміст має відповідати вимогам гл. 61 названого Кодексу.

Як вказує позивач, генеральний директор МПП "Віртус" ОСОБА_1 в м. Одесі 06.10.2008 року підписав та надав для підписання директором ТОВ "Монтаж-23" договір підряду зовсім іншого змісту, ніж наданий відповідачем, копію екземпляру якого надано позивачем до суду. При цьому позивач вказує, що підписаний генеральним директором МПП "Віртус" договір підряду № 18 від 06.10.2008 року був взятий з собою для подальшого підписання з огляду на відсутність печатки, однак відповідачем повернутий не був. Генеральний директор МПП "Віртус" ОСОБА_1 в претензії № 12.08 від 14.11.2008 р. та в листі №02.09 від 03.02.2009 р. вимагав повернення підписаного ним договору підряду, однак підписаний генеральним директором МПП "Віртус" договір підряду № 18 від 06.10.2008 року не був повернутий відповідачем.

В свою чергу відповідач надав до суду в якості доказів сплати позивачем за оспорюваним договором підряду виписки банку про перерахування позивачем коштів в загальній сумі 28947,00 грн. на рахунок ТОВ "Монтаж-23" по договору підряду № 18 від 06.10.2008 року, який укладено між сто ронами, а саме:

- виписку банку від 21.01.2009 р. про сплату 07.10.2008 р. 10 000,00 грн.;

- виписку банку від 21.01.2009 р. про сплату 10.11.2008 р. 10 000,00 грн.;

- виписку банку від 21.01.2009 р. про сплату 19.11.2008 р. 8 947,00 грн.

Також відповідач вказує, що факт перерахування МПП "Віртус" грошових коштів саме на виконання умов договору підряду № 18 від 06.10.2008 року встановлено постановою Оде ського апеляційного господарського суду від 20.10.2009 р. по справі № 34/75-09-2321, копія якої міститься в матеріалах справи.

Разом з тим вищевказані виписки банку, що надані відповідачем до суду судом не приймаються в якості доказів сплати позивачем коштів за виконані відповідачем підрядні роботи по договору підряду № 18 від 06.10.2008 року, оскільки в призначенні платежу у вказаних виписках зазначено, що кошти в сумі 8 947,00 грн. і 10 000,00 грн. перераховані за договором № 18 від 02.10.2008 року., тобто за іншим договором. Крім того, згідно виписки про сплату 10 000,00 грн. 07.10.2008 р. і призначенні платежу вказано рахунок СФ-0000001 від 06.10.2008 р.

До того ж доказами фактичного невиконання умов договору підряду самим відповідачем є подані відповідачем декларації з ПДВ за жовтень-грудень 2008 року. Так, відповідач за період жовтень-грудень 2008 року задекларував зобов'язання перед бюджетом зі сплати ПДВ з операцій з МПП "Віртус" в сумі 1666,67 грн. за жовтень (т. 1 а.с.107); в сумі 1666,67 грн. та в сумі 1491,17 грн. за листопад (т.1 а.с 112), всього 4824,51 грн., що взагалі не відповідає заявленим відповідачем обсягам нібито виконаних в цей же період підрядних робіт в сумі 328275,77 грн. (ПДВ - 54712,63 грн.)

Більш того з наданої суду по даній справі представником відповідача копії договору підряду №18 від 06.10.2008 року вбачається, що зазначена копія за місцезнаходженням відбитків печатки МПП "Віртус" та печатки ТОВ "Монтаж-23" відрізняється від копії договору підряду №18 від 06.10.2008 року, що знаходиться в матеріалах справи господарського суду Одеської області №34/75-09-2321 за позовом ТОВ "Монтаж-23" до МПП "Віртус" про стягнення боргу за договором підряду №18 від 06.10.2008 року (а.с. 8 т.1) та була додана ТОВ "Монтаж-23" до позову.

Також про неможливість підписання договору підряду ОСОБА_1 свідчить довідка відділу кадрів позивача від 13.12.2011 р. про знаходження 06.10.2008 року генерального директора МПП "Віртус" ОСОБА_1 в м. Одесі, а не в м Іллічівську, як слідує з наданого відповідачем договору підряду.

В свою чергу відповідачем не були надані належні докази виконання та визнання позивачем договору підряду, зокрема, накладних на передачу матеріалів підряднику, підписані акти виконаних (скритих) робіт, звіти підрядника про використання матеріалів замовника.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, виходячи з викладеного, суд доходить до висновку, що оспорюваний договір не виконувався сторонами, докази, які б спростовували це, в матеріалах справи відсутні. Так, договір не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Тим більш згідно висновків судово-технічної експертизи Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз № 3499/03 від 11.08.2011 р. та судово-почеркознавчої експертизи № 3498/02 від 23.08.2011 р. підпис на договорі підряду виконаний не самим ОСОБА_1, а іншою особою, також нанесення печатки виконано електрофотографічним способом за допомогою електрофотогорафічного апарату тонером чорного кольору.

Посилання відповідача на те, що укладення спірного договору підряду № 18 було особисто визнано і схвалено ОСОБА_1, а в подальшому схвалено самим МПП "Віртус", тому згідно ст. 241 ЦК України не може бути визнаний недійсним, судом оцінюються критично.

Відповідно до статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Однак, матеріалами справи спростовуються доводи відповідача про виконання договору сторонами та схвалення його позивачем.

Як зазначено в п. 7 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (v0009700-09) правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. Відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд вважає правомірними вимоги позивача про визнання вказаного договору недійсним, які заявлені з метою захисту свого порушеного права, з огляду на його укладення всупереч вимогам закону з боку позивача невідомою особою без повноважень та відсутність доказів наступного його схвалення позивачем.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним ; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Такі положення ЦК (435-15) кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Також суд зазначає наступне. За загальним правилом угода, визнана недійсною, вважається такою з моменту її укладення. Виняток з вказаного правила становлять угоди, зі змісту яких випливає, що вони можуть бути припинені лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ними. Визнання угоди недійсною як з моменту її укладення, так і лише на майбутнє, тягне залежно від підстав такого визнання майнові наслідки, передбачені ст. 216 Цивільного кодексу України.

Однак, якщо з самого змісту угоди випливає, що вона може бути припинена лише на майбутнє, така угода визнається недійсною і припиняється на майбутнє.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Згідно ч. 2 цієї статті Цивільного кодексу України (435-15) якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Також ч. 3 ст. 207 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Між тим з огляду на те, що оспорюваний договір підряду сторонами не виконувався, такий договір визнається недійсним з моменту його укладення. Адже застосування наслідків недійсності угоди в порядку реституції можливо лише за наявністю відповідних доказів понесення стороною витрат за такою угодою.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

1. Позов Малого приватного підприємства "Віртус" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж-23" про визнання договору підряду недійсним задовольнити.

2. ВИЗНАТИ недійсним договір підряду № 18 від 06.10.2008 р., укладений між Малим приватним підприємством "Віртус" (65005, м. Одеса, вул. Балківська, 143; код ЄДРПОУ 22465679) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Монтаж-23" (68000, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Данченка, 15/121; код ЄДРПОУ 32004980).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж-23" (68000, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Данченка, 15/121; код ЄДРПОУ 32004980) на користь Малого приватного підприємства "Віртус" (65005, м. Одеса, вул. Балківська, 143; код ЄДРПОУ 22465679) витрати по сплаті державного мита у розмірі 85/вісімдесят п’ять/грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236/двісті тридцять шість/грн. 00 коп.

рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.