Фермерське господарство "Агроінвест-Тополище" звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський лізинг"про стягнення безпідставно перерахованих коштів в розмірі 80 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач помилково перерахував відповідачу кошти в сумі 80 000, 00 грн., які не були повернути відповідачем після отримання вимоги.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 80 000,00 грн. –боргу, 800,00 грн. - витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 20.10.2011 було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 10.11.2011.

Представники сторін в судове засідання 10.11.2011р. не з’явилися, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Через канцелярію суду від позивача надійшли документи на виконання ухвали про порушення провадження та клопотання про розгляд справи у відсутність їх представника.

Враховуючи неявку представника відповідача розгляд справи було відкладено до 28.11.2011р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду м. Києва від 28.11.2011р. у зв’язку з перебуванням судді Якименко М.М. на лікарняному, справу передано для розгляду судді Ващенко Т.М.

Розпорядженням заступника голови господарського суду м. Києва від 05.12.2011р. у зв’язку з виходом судді Якименко М.М. з лікарняного, справу передано для розгляду судді Якименко М.М.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.12.2011р. справу прийнято до розгляду суддею Якименко М.М. та призначено до розгляду на 12.12.2011р.

Представники сторін у судове засідання 12.12.2011р. не з’явилися, відповідач відзив на позов не надав, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність їх представника

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 (v_289800-97) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Провадження у справі порушено ухвалою від 20.10.2011, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 12.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

22 жовтня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір фінансового лізингу № 34-10-2007, за умовами якого відповідач (лізингодавець) передає позивачу (лізингоотримувачу) в платне користування сільськогосподарську техніку, а останній в свою чергу зобов’язався прийняти предмет лізингу та сплатити лізингові платежі.

рішенням господарського суду Волинської області від 24 червня 2009 року, залишеним в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.10.2009р. та постановою Вищого господарського суду України від 19 січня 2010 року, по справі № 2/30-91 було задоволено позовні вимоги відповідача: розірвано договір фінансового лізингу, зобов’язано позивача повернути предмет лізингу та стягнути з позивача на користь відповідача понесені по справі судові витрати та витрати на оплату послуг адвоката.

Однак, позивач 04 вересня 2009 року платіжним дорученням № 122 здійснив перерахування на розрахунковий рахунок відповідача 80 000,00 грн. в рахунок погашення лізингових платежів.

Враховуючи, що на момент здійснення перерахування коштів позивачем в розмірі 80 000,00 грн. договір фінансового лізингу було розірвано, спір вирішено в судовому порядку, суд приходить до висновку про безпідставність перерахованих позивачем коштів.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

21.09.2011 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 217 про повернення безпідставно набутих грошових коштів, перерахованих платіжним дорученням від 04.09.2009 № 122.

Однак, вимогу відповідачем залишило без відповіді та задоволення.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський лізинг"(03038, м. Київ, вул. Ямська, 28-А, код ЄДРПОУ 33934787) на користь Фермерського господарства "Агроінвест-Тополище" (45341, Волинська обл., Іваничівський р-н, с. Тополище, код ЄДРПОУ 34626298) –80 000 (вісімдесят тисяч) грн. 00 коп. - боргу, 800 (вісімсот) грн. 00 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.