ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 32/56
09.12.11
( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs21399967) ) ( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs22214553) )
Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Айтекс", м. Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія АТОЛ", м. Київ
про стягнення 43 935, 20 грн.
за участю:
представників сторін:
від позивача: Кобилецький В.В. - юрисконсульт
від відповідача: ОСОБА_1. –адвокат
З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, у судовому засіданні з 24.11.11р. по 01.12.11р., та з 01.12.11р.по 08.09.11р., згідно вимог ст. 77 ГПК України були оголошені перерви, без винесення процесуального документа суду, за наслідком яких були складено протоколи відповідно до вимог ст. 811 ГПК України.
За клопотанням відповідача, з урахуванням виняткових обставин справи, значного обсягу доказів, витребування від учасників судового процесу додаткових матеріалів, які підлягають належної правової оцінки, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п’ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Айтекс"звернулось до господарського суду з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія АТОЛ"про стягнення з останнього основного боргу в сумі 43 935,20 грн. згідно договору підряду № 0022/0904 від 17.04.08р.
До прийняття рішення по справі позивач згідно вимог ст. ст. 22, 67 ГПК України клопоче перед судом про забезпечення позову, а саме:
Ш накласти арешт на грошові кошти в сумі 43 935,20 грн., які знаходяться на рахунках в установах банках.
Заяву про забезпечення позову обґрунтовує тим, що не прийняття таких заходів може негативно вплинути на його права та охоронювальні законом інтереси під час здійснення ним господарської діяльності.
Відповідно до вимог ст. 66, 67 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу, заборони йому вчиняти певні дії, у тому числі іншим особам, що стосуються предмета спору.
Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК України.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент винесення та виконання рішення.
Позивачем не достатньо обґрунтовано доведено те, що невжиття заходів до забезпечення позову до вирішення спору по суті, може вплинути на діяльність його підприємства, у тому числі правовідносини між сторонами, утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, у зв’язку з неналежним ставленням відповідача до своїх обов’язків. Крім того, слід звернути увагу на те, що позивач, як суб’єкт господарювання самостійно на власний ризик здійснює підприємницьку діяльність з метою отримання прибутків.
За такими обставинами у задоволенні клопотання позивача щодо забезпечення позову відносно накладення арешту на грошові кошти відповідача в сумі 43 935,20 грн., які знаходяться на рахунках в установах банках - відмовити.
Відповідач позов не визнав, мотивуючи свої заперечення наступними обставинами:
· позивач самочинно проставив дату підписання акту за серпень 2008 року, та намагається ввести суд в оману відносно наявності підписаного з боку відповідача акту здачі-приймання робіт на об’єкті;
· оскільки акт виконаних підрядних робіт за серпень 2008 року за формою КБ-2в та довідка про вартість виконаних підрядних робіт за формою №КБ-3 за серпень 2008 року насправді були підписані сторонами 29.08.08 року, а грошові розрахунки між сторонами мали бути здійснені, на думку позивача відповідачем протягом 15 робочих днів з моменту підписання цього акту, то є підстави стверджувати про сплив строку позовної давності на стягнення спірної заборгованості згідно статті 257 ЦК України;
· тобто, право на звернення до суду виникло у позивача починаючи з 20.09.08р. Так як звернення позивача відбулося лише 26.09.11р., то ним пропущений строк позовної давності на стягнення спірної суми. На таки підставах позивач клопоче перед судом про застосування до спірних відносин сторін строку позовної давності.
Суд дослідив докази того коли позивач довідався чи міг довідатися про своє порушене право, і дійшов до наступного висновку:
Ш будь-яке порушене право підлягає захисту, з урахуванням строку позовної давності про застосування якого клопочуть учасники судового процессу;
Ш законодавець встановлює, що коли суд на підставі досліджених у судовому засіданні доказів установить, що право позивача про захист якого він просить відповідачем не порушено, приймається рішення про відмову у задоволенні позову саме з цих підстав, а не через пропуск строку позовної давності;
Ш якщо буде встановлено, що право позивача порушено і строк позовної давності пропущено без поважних причин, суд приймає рішення, яким відмовляє в позові у зв’язку із закінченням строку позовної давності, а у випадку визнання причин пропуску цього строку поважними - порушене право має бути захищене;
Ш з введенням нового ЦК України (435-15) 2003р. суд застосовує строк позовної давності тільки за заявою сторони у спорі (частина 4 ст. 267 ЦК України). Така заява стане підставою для відмови у позові, коли суд не визнає причину пропуску строку поважною. По старому ЦК України 1963р (1540-06) . суд був зобов’язаний застосувати строк позовної давності незалежно від заяв та волевиявлення сторін. Це прагнення наскільки можливо не втручатися у приватні відносини сторін на підставі статті 42 ГК України;
Ш виходячи із змісту вказаної правової норми, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об’єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторін, та пов’язані із дійсними істотним перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення стороною у справі процесуальних дій;
Ш до поважних причин також слід віднести причини, за якими кредитор проявляв належну дбайливість про захист свого порушеного права, але не міг своєчасно заявити позов з причин, які від нього не залежать та не знаходилися під його контролем;
Ш права позивача порушене, своїми діями він проявляв дбайливість щодо його захисту. Крім того, слід зазначити, що відповідно до вимог пункту 5 статті 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати ( страхового відшкодування);
Ш доводи відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності є необґрунтованими, оскільки обставини справи свідчать про те, що право позивача порушено, а строк позовної давності на стягнення з відповідача боргу в сумі 43 935,20 грн. ним не пропущений. Так, при передачі відповідачу акта виконаних робіт за серпень позивач за його вимогою виписав податкову накладну серпнем місяцем, оскільки не пов’язано з податковим обліком та звітністю відносно сплати податку на додану вартість. Реально ж акт виконаних робіт позивач отримав підписаним від відповідача лише 05.09.08р., про що зробив відмітку на йому акті. Крім того, серпень 2008 року містить в собі 31 день, то вочевидь акт виконаних робіт в серпні не міг бути підписаним 29.08.08р., оскільки позивачем не виконувались роботи на об’єкті відповідача і саме через закінчення цих робіт відповідач затримав підписання акту аж 5 вересня 2008 року. З боку відповідача на акті відсутня дата його підписання, що говорить про надуманість та безпідставність тверджень відповідача. Враховуючи, що акт був підписаний підрядником 5 вересня 2008 року,згідно пункту 2.3 Договору підряду оплата повинна бути проведена протягом 15 робочих –тобто до 26.09.08р. Позов поданий 26.09.11р.,тобто в межах строку позовної давності, передбачений статтею 257 ЦК України. На підставі викладених обставин розглядається по суті заявлених вимог;
Ш щодо самочинно прославлення позивачем дати підписання акту за серпень 2008 року, то це питання не відноситься компетенції суду, а вирішується за допомогою спеціальних знань, що дозволяє встановити особу яка вчинила вказані дії тощо;
Ш посилання сторін на податкову накладну, яка є одночасно розрахунковим та звітним документом необґрунтовано, оскільки до податкових відносин цивільне законодавство не застосовується.
З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, заперечення відповідача, суд встановив:
Позов мотивовано тим, що 17.04.08р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Айтекс, далі Підрядник, та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія АТОЛ", далі Генпідрядник, було укладено договір підряду № 0022/0904, далі Договір. Відповідно до предмету договору встановленого в пункті 1.1 Договору, Підрядник зобов’язується своїми силами та засобами виконати за завданням Генпідрядника та умовах Договору, а Генпідрядник зобов’язується прийняти і оплатити роботи щодо закупівлі,доставку обладнання, монтаж системи вентиляції та димовидалення на об’єкті Генпідрядника, що передбачені проектною документацією.
Згідно пункту 2.1 Договору сторонами встановлено договірну ціну, яка вважає твердою і дорівнює 648 889,20 грн., а пунктом 3.1 зробили застереження відносно того, що Підрядник розпочне виконання робіт протягом 3-х робочих днів з моменту виконання Замовником умов передбачених пунктами 2.2 та 3.4 Договору. Початок виконання робіт фіксується актом, який підписується сторонами і вважається датою початку робіт. Завершення виконання робіт відбувається Підрядником, залежно від будівельної готовності об’єкту, протягом 30 робочих днів з дня початку виконання робіт виконання робіт.
Генпідрядник перераховує на рахунок Підрядника передплату (аванс) для закупки матеріалів та обладнання у розмірах та в строки погоджені між Замовником будівництва, Генпідрядником та Підрядником на підставі наданого Підрядником переліку матеріалів та обладнання до 18 числа місяця пункт 2.2 Договору). Залишок суми (за вирахуванням авансу) сплачується Генпідрядником протягом 15 робочих днів з моменту виконання Підрядником всього обсягу робіт по Договору, підписаними сторонами актами здачі-прийняття виконаних робіт, що кореспондується з приписами пунктів 9.1,9.2 Договору. Генпідрядник протягом семи робочих днів підписати акт, або в письмовій формі надати Підряднику обґрунтовану відмову в підписанні акту. Якщо протягом 7 днів Генпідрядник не підпише отриманий від Підрядника акт, і у письмовій формі не відмовить у підписанні, такий акт вважається підписаним Генпідрядником.
Договір вступає силу з моменту підписання та діє до повного його виконання сторонами ( п. 41.1).
На виконання умов договору підрядні роботи були виконані поетапно, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за формами КБ-2в за червень та серпень 20008 року на загальну суму 100 492,80 грн. та 133 442,40 грн. Акт виконаних робіт був підписаний 05.09.08р., без заперечень та пропозицій відносно недоліків виконаних Підрядником робіт. Передплата в сумі 100 000, 00 грн. та часткова оплата робіт в сумі 90 000,00 грн. були проведені Генпідрядником зокрема: 23.05.08р., 18.06.08р.,16.07.08р. та 12.08.08р. Всупереч вимогам пункту 2.3 Договору залишок суми протягом 15 робочих днів з моменту підписання акті здачі-приймання виконаних робіт.
Таким чином, станом на 26.09.08р. за відповідачем з урахуванням оплаченої суми заборгованості утворився основний борг в сумі 43 935,20 грн., який позивач і намагається стягнути.
Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір підряду. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно цього типу договору, встановили його предмет, визначили договірну ціну (кошторис), порядок прийомки виконаних робіт, строк дії договору, а тому в розумінні вимог ст.ст. 638, 639, 837, 844 ЦК України договір вважається укладеним.
Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (436-15) . Судом прийнято до уваги що учасниками судового процесу є суб’єкти господарювання в розумінні ст. 55 ГПК України.
Так, стаття 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (Підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (Замовника), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що мотивованої відмови від прийомки виконаних робіт з боку відповідача не надходило, обсяг робіт погоджений сторонами, недоліків під час виконання робіт сторонами не виявлено.
В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 33 ГПК України зобов’язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Зобов’язання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, і позивачем доведений факт неналежного виконання ним зобов’язання за договором підряду. Натомість, відповідач доказів виконання зобов’язань щодо сплаи виконаного позивачем обсягу робіт суду не надав. За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 43 935,20 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Витрати по державному миту в умі 439,35 грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн. покладаються за приписами ст.ст. 44, 49 ГПК України на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія АТОЛ".
Позивач згідно платіжного доручення №797 від 23.09.11р. зайво перерахував до державного бюджету державне мито в сумі 0,15 грн., тому відповідно до статті 47 ГПК України воно підлягає поверненню йому на його розрахунковий рахунок.
У судовому засіданні, яке відбулося 09.12.11р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 264, 267, 268, 257, 525, 526, 599, 638, 639, 837, 844 ЦК України, ст. ст. 55, 173, 194, 202 України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, ч.3 ст. 43, 44, ст. 47, ст. 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Айтекс"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія АТОЛ" задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія АТОЛ", 01024, м. Київ, вул. Богомольця, 6, код ЄДРПОУ 33996670, на користь:
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Айтекс", 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 68, кв. 1, код ЄДРПОУ 32524943, основний борг в сумі 43 935,20 грн., витрати по державному миту в сумі 439,35 грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн., видавши наказ.
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія АТОЛ", 01024, м. Київ, вул. Богомольця, 6, код ЄДРПОУ 33996670, державне мито в сумі 0,15 грн. згідно платіжного доручення №797 від 23.09.11р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи. Підставою для повернення державного мита є дане рішення, яке затверджене гербовою печаткою Господарського суду м. Києва.
4. рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя
Ю.О.Підченко
Повне рішення складено - 14.12.11р.