Розглядається вимога Регіонального відділення фонду Державного майна України по Донецькій області про стягнення з ТОВ "Восток Телеком" неустойки за користування майном за час прострочення повернення майна в сумі 4123,30 грн.

Представник позивача в призначене судове засідання не з’явився, витребуваних судом документів не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений, про причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечує, звернувся до суду з клопотанням про залишення без розгляду клопотання про залучення до участі у справі в якості другого відповідача - ТОВ "Велтон.Телеком".

До матеріалів справи 02.12.2011 року відповідачем надано письмовий відзив, до якого додано копію постанови ВГСУ від 22.11.2011 року у справі №5023/4140/11.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв’язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

12.12.2006 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Велтон.Телеком" (орендар) було укладено договір оренди № 3036/2006, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно – нежитлове вбудоване приміщення площею 13,64 кв.м, розташоване за адресою: м. Донецьк, пр. Київський, 57, що знаходиться на балансі Вищого професійного училища № 107 м. Донецька (балансоутримувач), про що складено акт приймання-передачі.

Згідно з п. 10.1 договір укладено на 360 днів з 12.12.2006 р. по 07.12.2007 р., п. 10.6 договору сторони передбачили, що у разі відсутності заяви про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін та на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Відповідно до п. 5.7 договору орендар зобов'язаний у разі припинення або розірвання договору повернути балансоутримувачу орендоване майно у належному стані.

рішенням господарського суду Донецької області від 05.10.2009 року по справі № 16/112пн за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток Телеком", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон. Телеком", 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Донецьке вище професійне гірниче училище № 107, про примусове повернення майна, яке набрало законної сили позовні вимоги задоволено та зобов’язано ТОВ "Восток Телеком" повернути балансоутримувачу –Вищому професійному училищу № 107 м. Донецька орендоване майно - нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 13,64 кв. м, розташоване за адресою: м. Донецьк, пр. Київський, 57, за актом приймання-передачі в місячний термін з дня набрання рішенням чинності. Даним рішенням встановлений факт припинення дії договору оренди № 3036/2006 від 12.12. 2006 р.

Відповідно до імперативних приписів ч.2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином у відповідності до вимог ч.2 ст. 35 ГПК України встановлено факт припинення договору оренди від 12.12.2006 №3036/2006 на початку грудня 2008 року у зв'язку зі своєчасним направленням орендодавцем на адресу Донбаської філії ТОВ "ТК "Велтон.Телеком" повідомлення про відмову в пролонгації договору оренди, а також щодо наявності у ТОВ "Восток Телеком" статусу орендаря за вказаним договором, як правонаступника первісного орендаря (ТОВ "ТК "Велтон. Телеком"), встановлені постановами Вищого господарського суду України від 16.03.2010 у справі №16/112пн та від 07.04.2010 у справі №16/111 (між тими ж сторонами).

Відповідно до наявного у справі статуту ТОВ "Восток телеком" останнє перейменоване з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Велтон.Телеком".

Реорганізація первісного орендаря за договором у ТОВ "Восток Телеком" не змінює зобов'язань сторін за договором оренди від 12.12.2006 №3036/2006.

Отже, враховуючи викладене, достеменно встановлено факт повідомлення відповідача - ТОВ "Восток Телеком", як належного орендаря, про небажання продовжувати дію договору та факт припинення дії договору оренди № 3036/2006 від 12.12. 2006 р. з грудня 2008 року.

Згідно з вимогами ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

З матеріалів справи вбачається пред'явлення орендодавцем вимог про стягнення неустойки, нарахованої за час прострочення повернення орендованого майна, а саме: за період з червня по вересень 2011 року включно.

Положеннями ч.2 ст. 785 ЦК України чітко визначено, що у разі якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Однак, спеціальною нормою ч.6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Тобто законом чи договором може бути встановлено інший період для нарахування неустойки (менший чи більший за 6 місяців).

Натомість, норма ч.2 ст. 785 ЦК України не містить застереження (в розумінні ч.6 ст. 232 ГК України) як щодо іншого конкретного строку нарахування неустойки (більш як за 6 місяців) в разі прострочення повернення орендованого майна орендодавцю, так і щодо можливості її нарахування за весь час неповернення орендарем об'єкта оренди. Отже, в даному випадку термін нарахування неустойки за неповернення орендованого майна має повністю узгоджуватися з нормою ч.6 ст. 232 ГК України, як з нормою спеціального закону, що регулює обмеження щодо періоду нарахування будь-яких різновидів штрафних санкцій, як-от, неустойка, штраф, пеня (ч.1 ст. 230 ГК України).

Вказаної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України (постанова від 22.11.2011 року у справі 5023/4140/11) та Верховний Суд України при здійсненні перегляду судових рішень у справах про стягнення неустойки (постанова Верховного Суду України від 10.10.2006 у справі №13/757).

Договір оренди від 12.12.2006 №3036/2006 також не містить жодних застережень щодо можливості стягнення неустойки, нарахованої за більш ніж 6-місячний граничний термін, встановлений імперативною нормою ч.6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином пред'явлення орендодавцем вимог про стягнення неустойки, нарахованої за час прострочення повернення орендованого майна, а саме: за період з червня по вересень 2011 року включно суперечить вимогам діючого законодавства, а тому позов задоволенню не підлягає.