ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 31/53-25/9
06.12.11
( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs12387624) ) ( Додатково див. рішення господарського суду міста Києва (rs10024548) ) ( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs13650815) )
За позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"
до Відкритого акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту"
третя особа Відкрите акціонерне товариство "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго"
про стягнення 1 368 894,37 грн.,-
Суддя Морозов С.М.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1. (представник за довіреністю № 3444-н/о від 06.12.2010);
від відповідача: ОСОБА_2. (представник за довіреністю № 169 від 23.12.2010р.);
ОСОБА_3. (представник за довіреністю №156 від 21.06.2011);
ОСОБА_4 (представник за довіреністю № 157 від 21.06.2011);
від третьої особи: ОСОБА_5. (представник за довіреністю №682/22 від 26.09.2011).
В судовому засіданні 06 грудня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Обставини справи:
Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця"(надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту"(надалі –відповідач) про стягнення 1 396 391,39 грн. заборгованості за Договором № 1778 від 01.08.2003р. Під час розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 1 368 894,37 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконуються зобов’язання за Договором про експлуатацію залізничної під’їзної колії № 1778 від 01.08.2003р. та Договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги № 7323057 від 18.01.2007 щодо оплати за користування вагонами та інших послуг, наданих позивачем за період з 03.06.2009 по 20.08.2009.
Відповідач надав відзив на позов, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що позивачем порушувався встановлений порядок надання вагонів та було штучно створено заборгованість.
Справа розглядається Господарським судом м. Києва вдруге.
рішенням Господарського суду м. Києва від 27.05.2010 позов було задоволено повністю. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2010 вказане рішення залишене без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 18.01.2011 постанова Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2010 та рішення Господарського суду м. Києва від 27.05.2010 скасовані, справа направлена на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.01.2011 справа прийнята до провадження судді Морозова С.М., їй присвоєний номер 31/53-25/9, розгляд справи призначений на 15.02.2011. В судове засідання 15.02.2011 представники позивача та відповідача не з’явилися, у зв’язку з чим розгляд справи відкладено до 24.02.2011. В судовому засіданні 24.02.2011 оголошено перерву до 01.03.2011. Ухвалою від 01.03.2011 у справі призначено судову економічну (бухгалтерську) експертизу, у зв’язку з чим розгляд справи зупинено. Ухвалою від 27.10.2011 провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 22.11.2011. В судовому засіданні 22.11.2011 оголошено перерву до 29.11.2011, викликано в наступне засідання судових експертів, які проводили експертне дослідження, та ухвалою продовжено розгляд справи до 11.12.2011 включно. В судове засіданні 29.11.2011 представники третьої особи та експерти не з’явились, розгляд справи відкладено до 06.12.2011. В судове засіданні 06.12.2011 представники третьої особи та експерти також не з’явились.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
01.08.2003 між позивачем та Відкритим акціонерним товариством "Промислове підприємство залізничного транспорту "Трипілля" укладено Договір №1778 на експлуатацію залізничної під’їзної колії при станції Трипілля –Дніпровське Південно-Західної залізниці (надалі Договір № 1778).
Відповідно до п.21 договору № 1778, цей договір укладено терміном на 5 років, з 01.08.2003 до 01.08.2008. Додатковою угодою до договору № 1778, укладеною позивачем з відповідачем, в особі Трипільської філії, пункт 21 договору змінено на наступну редакцію пункту: "Цей договір укладається з 01 серпня 2003 року до 01 листопада 2009 року".
На підставі наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.04.2006 року №396 "Про реорганізацію відкритих акціонерних товариств шляхом приєднання до ВАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту"та в зв'язку з перейменуванням ВАТ "ППЗТ –Трипілля"у Трипільську філію ВАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство залізничного транспорту", у договір №1778 від 01.08.2003 року внесені зміни та доповнення щодо найменування та місце знаходження власника колії.
Відповідно до п.1 Договору № 1778 згідно із Статутом залізниць України (457-98-п) , Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під’їзна колія, яка належить ВАТ "ППЗТ "Трипілля", правонаступником якого є відповідач (за договором власник) що примикає до станції Трипілля-Дніпровське через стрілки № 20, 61 і яка обслуговується власним локомотивом; межею під’їзної колії є знак "Межа під’їзної колії", який встановлено на відстані 63 м від пера стрілки примикання.
В п.п. 6, 9 Договору № 1778 передбачено, що здавання вагонів провадиться на 4, 3, 5, 7, 9 колії станції; подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії; приймання вагонів залізницею здійснюється на 4, 3, 5, 7, 9 колії станції.
Згідно з п.7 Договору № 1778 максимальна кількість вагонів у кожній партії, що передається власнику колії, становить 35 вагонів.
За умовами п.16 Договору № 1778, власник колії сплачує залізниці плату за подачу та збирання вагонів, за користування вагонами (контейнерами), згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами та за складування вантажів або примикання під’їзних колій у смузі відведення та інші збори і плати згідно договору про проведення розрахунків та наданих послуг.
Згідно із частиною другою п. 16 Договору № 1778 збори і плата вносяться централізовано через ТехПД, згідно Договору про проведення розрахунків та надання послуг.
18.01.07р. сторонами був укладений договір №7323057 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги (надалі –Договір № 7323057).
У відповідності до п. 1.1 цього Договору його предметом є надання позивачем відповідачу послуг, пов’язаних з перевезенням та проведенням розрахунків за ці послуги. Крім того, пунктом 2.1.1 Договору №7323057 передбачено, що відповідач має право отримувати від позивача послуги передбачені Статутом залізниць України (457-98-п) , цим договором та інше.
У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України (435-15) ) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зважаючи на те, що згідно з умовами Договору № 7323057 його предметом сторонами визначено саме надання позивачем послуг, визначених Статутом залізниць України (457-98-п) , господарський суд виходить із того, що між сторонами існували правовідносини щодо надання послуг.
Згідно із ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За правилом статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до п.119 Статуту залізниць України (457-98-п) за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під’їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами –суб’єктами підприємницької діяльності вноситься плата.
Згідно із п. 2 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (z0165-99) , зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 13.03.1999 за № 165/3458, зі змінами, за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під’їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності (далі –вантажовласники) вносять плату.
Пунктом 2.4.2 Договору №7323057 визначено, що відповідач зобов’язаний здійснювати попередню оплату за перевезення вантажів та додаткових послуг шляхом перерахування коштів на рахунок Єдиного технологічного центру по обробці перевізних документів (надалі - ЕТехПД). Згідно із п. 3.1 цього договору вантажовласник здійснює попередню оплату залізниці, яку остання зараховує на особистий рахунок вантажовласника. Послуги за цим договором надаються за умови наявності коштів на рахунку відповідача. Залізниця списує відповідні суми (провізну плату, додаткові збори за користування, штрафи, пеню) з особового рахунку вантажовласника на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами).
Згідно з п.п. 2.2.1, 2.2.6 договору № 7323057 позивач зобов’язався для централізованих розрахунків відкрити відповідачу рахунок; списувати з рахунку відповідача відповідні суми, в тому числі за користування вагонами і контейнерами, на підставі, в тому числі, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами, контейнерами.
Як свідчать матеріали справи в травні 2009 року відповідачем було перераховано на його рахунок в ЕТехПД всього 89800,00 грн. що підтверджується платіжними дорученнями № 374 від 05.05.2009, № 386 від 06.05.2009, № 391 від 907.05.2009, № 3696 від 08.05.2009, № 400 від 12.05.2009, № 10 від 13.05.2009, № 3786 від 15.05.2009, №21 від 19.05.2009, № 430 від 19.05.2009, № 435 від 20.05.2009, № 445 від 21.05.2009 та № 3892 від 22.05.2009. Станом на 03.06.2009 на його рахунку перебувало принаймні 50 000,00 грн., перераховані ним за залізничні послуги згідно Договору № 7223057 на підставі платіжного доручення № 3892 від 22.05.2009.
Відповідно до п.3 Правил користування вагонами і контейнерами (z0165-99) облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі пам’яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, пам’яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к, повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, актів про затримку вагонів ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23.
Відповідно до п.2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 року №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року №864/5085 (z0864-00) , усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами), включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість; ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і платника.
Відповідно до п.76 Статуту залізниць України (457-98-п) час знаходження вагонів на залізничних під’їзних коліях, що обслуговуються їх локомотивами, визначається з моменту передачі вагонів на передавальних коліях; місце і порядок операцій встановлюються договором про експлуатацію залізничної під’їзної колії.
Згідно з п.2.5 Правил обслуговування залізничних під’їзних колій, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 року №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 875/5096 (z0875-00) , у разі обслуговування під’їзних колій локомотивом власника колії вагони подаються локомотивом залізниці на встановлені договором передавальні колії, на яких провадиться приймання і здавання вагонів, розставлення їх на місцях навантаження і вивантаження і повернення на передавальні колії або його контрагентів.
В матеріалах справи наявні відомості плати за користування вагонами та накопичувальні картки за період з 03.06.2009 по 20.08.2009 № 03060849, 03060850,03060851, 03060853, 04060858, 04060859, 04060860, 05060867, 05060868, 05060869, 05060729, 06060870, 06060871, 06060038, 07060876, 07060877, 07060882, 28050034, 27050033, 09060886, 09060887, 10060890, 10060891, 10060892, 10060895, 10060896, 10060773, 11060897, 11060898, 11060902, 11060903, 11060906, 11060907, 12060909, 12060910, 12060913, 13060039, 13060914, 13060917, 14060921, 14060922, 14060923, 14060924, 14060927, 14060929, 14060930, 15060931, 15060934, 15060936, 16060938, 16060941, 16060942, 16060943, 17060944, 17060945, 17060946, 18060951, 18060952, 18060951, 18060831, 19060959, 19060961, 19060962, 19060963, 19060965, 19060966, 20060040, 20060969, 20060971, 20060972, 20060840, 21060976, 23060987, 23060859, 24060041, 25060994, 25060996, 25060997, 26060042, 26060999, 26061002, 26061003, 27061010, 28060887, 28061017, 30060059, 30061026, 30061030, 30060043, 01070905, 01071032, 01070901, 02071041, 02071043, 02071044, 05070061, 06070062, 06071069, 06071070, 06071074, 07070063, 070700564, 07071076, 07071078, 07071082, 0807187, 08070044, 09071096, 09071097, 09070977, 09070982, 10071102, 10070045, 13071113, 13071117, 13071118, 14071123, 15071125, 15071129, 15071018, 15072131, 16071132, 16071136, 16070046, 17071141, 17071043, 18071148, 19071050, 20070067, 20071055, 20070038, 21070068, 21071162, 21071064, 22071169, 24071082, 24071174, 24071175, 24071177, 24071178, 24071180, 24071076, 24071077, 24071082, 25071182, 25071183, 25071184, 25071185, 25070048, 26071186, 26071187, 26071092, 27071190, 27071191, 27071192, 27071193, 27071195, 27071196, 27071197, 28071198, 28071199, 28071200, 28071201, 28071202, 28071203, 28071204, 29071205, 29071206, 29071207, 29071208, 29071209, 29071210, 29071211, 29071104, 30070072, 30070050, 30071212, 30071213, 30071214, 30071125, 30071216, 31071133, 31071217, 31071220, 31071221, 31071140, 31070057, 04061222, 02081228, 03081233, 04081238, 04081239, 05081242, 05081245, 05081246, 06081249, 06081251, 06081190, 07081255, 07080052, 070812256, 07081257, 08081197, 08081258, 08081259, 08081260, 08081261, 09081262, 09081263, 09081264, 09081265, 09081266, 10081267, 11080053, 11081268, 11081269, 11081270, 11081271, 11081272, 11081273, 11081274, 12081275, 12081276, 12081221, 12081278, 13081227, 13081280, 13081281, 13081282, 14080054, 140812283, 14081284, 15081290, 15081291, 16080055, 16081292, 16081293, 16081294, 16081295, 160812244, 16081296, 17081297, 17081298, 17081299, 17081302, 17081303, 18081305, 18081307, 18080056, 18081308, 18081309, 19081310, 19081311, 19081312, 19081313, 19081314, 19081315, 19080057, 20081268, 20080058, 20081317, 20081318, 20081319, 20081268 в яких зазначено про нарахування позивачем плати за користування вагонами та інші послуги на загальну суму 106 714,05 грн. Вказані відомості підписані працівниками станції та вантажовласника, яким зазначено відповідача.
Щодо решти відомостей плати за користування вагонами, зазначеними позивачем у розрахунку заборгованості відповідача за період з 03.06.2009 по 20.08.2009, а також накопичувальних карток, то ці документи працівником платника, вантажовласника, як вказано у відомостях, –відповідача у справі, не підписані, а ним зроблено напис про заперечення проти безпідставного нарахування плати за користування вагонами по актах затримки.
Як підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями відповідачем за період з 03.06.2009 по 20.08.2009 перераховано відповідачу всього 220 710,00 грн.
Як свідчать матеріали справи спір між позивачем і відповідачем виник з приводу сплати відповідачем за користування вагонами під час їх затримки на підходах до станції призначення, на станції призначення Трипілля-Дніпровське та під вивантажувальними операціями .
Згідно зі статтею 119 Статуту (457-98-п) за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Під користуванням вагонами (контейнерами) слід розуміти використання відповідного рухомого складу залізниці певним суб'єктом господарської діяльності, у тому числі власником залізничної під'їзної колії, який безпосередньо приймає вагони (контейнери) від залізниці для виконання подальших операцій з ними, а потім повертає їх залізниці.
Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.
У разі затримки вагонів на станції призначення з причин, які залежать від власника під'їзної колії, вантажовласника, залізниця складає акт загальної форми ГУ-23, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Затримка вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення оформляється наказом залізниці, актом про затримку вагонів форми ГУ-23а, що складається станцією затримки вагонів і підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання актів, але не менше як двома особами відповідно до пункту 3 Правил складання актів (z0567-02) .
Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" на станцію призначення, яка повинна інформувати вантажовласника про затримку вагонів з його вини шляхом вручення копії такого "Повідомлення" не пізніше двох годин після його отримання станцією призначення.
У вирішенні спорів про стягнення з вантажовласника плати за користування вагонами у випадку затримки вагонів і контейнерів на підходах до станції призначення та на станції призначення належить перевіряти дотримання залізницями цього порядку, а також встановлювати та надавати оцінку обставинам, за яких залізниця не подавала чи не могла подавати вагони під вивантаження і з’ясовувати, чи був одержувач повідомлений належним чином про прибуття на його адресу вантажу або з яких причин вагони було затримано залізницею на шляху перевезення і чи дійсно ці причини не залежали від залізниці, а винним у затримці вагонів є "вантажовласник".
Так, п. 3 р. III Правил користування вагонами і контейнерами (z0165-99) встановлено, що облік часу користування вагонами на станції призначення та нарахування плати за користування ними провадиться за "Відомістю плати за користування вагонами (контейнерами)" форми ГУ-46, яка складається на підставі "Пам'яток про подавання/забирання вагонів" форми ГУ-45, "Актів про затримку вагонів" форми ГУ-23а, "Актів загальної форми ГУ-23.
Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) форми ГУ-46, згідно п. 4 р. ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами (z0165-99) , складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, і є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами. Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред’явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюється начальником залізниці.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, частина відомостей плати за користування вагонами (контейнерами) форми ГУ-46 за період з 03.06.2009 по 20.08.2009 оформлена не у відповідності встановленій Правилами користування вагонами і контейнерами формі. Так, відомості та накопичувальні картки № 03060844, 03060845, 03060846, 03060847, 03060848, 03060852, 03060854, 04060726, 04060047, 04060857, 04060861, 05060048, 05060865, 05060866, 06060872, 06060874, 06060875, 070607878, 07060879, 07060880, 07060881, 08060744, 08060884, 09060888, 09060889, 10060893, 10060894, 10060771, 10060772, 10060774, 11060784, 11060900, 11060901, 11060904, 11060905, 11060908, 12060796, 12060912, 13060915, 13060916, 13060918, 13060919, 14060920, 15060932, 15060933, 15060935, 16060817, 16060818, 16060819, 16060937, 16060940, 17060947, 17060948, 18060055, 18060950, 18060954, 18060955, 18060956, 18060957, 19060958, 19060960, 19060964, 19060967, 20060968, 20060970, 20060973, 21060975, 21060977, 21060978, 21060979, 22060854, 22060855, 22060856, 22060981, 22060983, 23060984, 23060985, 23060986, 24060989, 25060991, 25060992, 25060993, 25060995, 26060058, 26060998, 26061000, 26061001, 26061004, 27060871, 27061005, 27061006, 27061007, 27061008, 27061009, 28061012, 28061013, 28061014, 28061015, 28061016, 28061018, 28061019, 29061020, 29061021, 29061024, 30061025, 30061027, 3061028, 30061029, 30061031, 01071033, 01071035, 01071036, 02071037, 02071038, 02071039, 02071040, 02071042, 02071045, 02070916, 33393516, 03071046, 03070924, 03071046, 03071048, 04071049, 04071050, 04071051, 04071052, 04071053, 04071054, 04071055, 04071056, 05071057, 05071058, 05071059, 05071060, 05071061, 050710612, 05071063, 05071064, 05070940, 06070947, 06071065, 06071066, 06071067, 06071068, 06071072, 07071075, 07071077, 07071079, 07071080, 070710811, 08071083, 08071084, 08071085, 08071086, 08071088, 09071090, 09071091, 09071092, 09071093, 09071094, 09071095, 10070990, 10071098, 10071099, 10071100, 10071101, 10071103, 11071104, 11071105, 11071107, 11071108, 11071109, 12071110, 13071007, 13071010, 13071011, 13071111, 13071112, 13071114, 13071115, 13071005, 13071007, 13071116, 14071115, 14071119, 14071120, 14071122, 15071021, 15071022, 17071126, 15071127, 15071130, 16071024, 16071034, 16071133, 16071134, 16071135, 16071137, 16071138, 16071024, 17071139, 17071140, 17071142, 17071143, 18071144, 18071146, 18071147, 18071149, 19071150, 19071151, 19071152, 19071153, 19071154, 120071155, 20071156, 20071157, 20071158, 20071158, 20071159, 20071160, 21071161, 21071163, 21071063, 21071164, 21071165, 21070504, 22071166, 22071067, 22071168, 22071170, 23070115, 23071171, 23071069, 23071172, 24071173, 24071176, 24071178, 24071179, 24071081, 25071181, 27071194, 28071096, 28070120, 30071215, 31071218, 31071219, 04081223, 04081224, 04080535, 02081226, 02081227, 03081229, 03081230, 03081231, 03081232, 04081234, 04081235, 04081236, 04081154, 04081237, 04081241, 05081243, 05081244, 05080074, 06081174, 06080075, 06081247, 06081248, 06081250, 060812252, 07081192, 07081195, 07081253, 07081254, 08081198, 11081211, 14081232, 14081285, 14081286, 15081287, 15081288, 17081300, 17081301, 18081254, 18081304, 18081306, 19081316, 20080593 не погоджені та не підписані відповідачем, та в них зазначені заперечення проти нарахування плати за ними.
Загальний час, за який вноситься вантажовласником залізниці плата за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника, що передбачено п. 12 р. III Правил користування вагонами і контейнерами (z0165-99) .
У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми ГУ-23, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Як вбачається з доданих до матеріалів справи доказів, вказані акти у червні - серпні 2009 року складені в присутності відповідача та третьої особи. Відповідач з вказаними актами не погодився, від підпису відмовився про що містяться відмітки на актах.
Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ встановленої форми. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.
Накази встановленої форми в матеріалах справи відсутні. Надані позивачем накази по ст. Нові-Безрадичі та ст. Миронівка за період з 31.05.2009 по 11.06.2009 не приймаються судом до уваги, оскільки умови Договору № 1778 не стосуються правовідносин щодо експлуатації під’їзних колій біля станцій Нові-Безрадичі та Миронівка, вказані накази не відповідають встановленій Додатком 4 до пункту 9 Правил користування вагонами і контейнерами формі, та частина з них не стосується періоду, що охоплюють позовні вимоги.
Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів.
Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
Станцією Трипілля-Дніпровське Південно-Західної залізниці були складені акти загальної форми по періодах та решті вагонів, зазначених у розрахунку позивача, щодо затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, у яких вказано, що вагони простоюють на коліях станції в очікуванні звільнення вантажного фронту Трипільської ТЕС. Акти загальної форми працівником відповідача не підписані .
Відповідно до п. 2 р. І Правил користування вагонами і контейнерами (z0165-99) , вантажовласниками є всі суб'єкти підприємницької діяльності - вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи, які вносять плату за користування вагонами і контейнерами.
Як встановлено судом, вантажовласником у даній справі є відповідач і при цьому - належним платником плати за користування вагонами, що відповідає пункту 3.7 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій ст.ст. 12, 64, 77 Статуту залізниць (457-98-п) .
Однак, з наявних в матеріалах справи доказах (Актах загальної форми), які свідчать про затримку вагонів не вказано вантажовласника, а зазначається, що затримки відбувалися з вини "клієнта", без зазначення конкретної особи.
Відповідно до п. 13 р. III Правил користування вагонами і контейнерами плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.
Як свідчать матеріали справи, згідно з приписом Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж Міністерства палива та енергетики України від 14.05.2009 року №04-01/09 приписано Трипільській ТЕС у визначені строки усунути порушення вимог чинного законодавства, виявлені під час здійснення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю), та заборонено приймати вугілля на вугільний склад ТЕС понад проектний обсяг –282 тис.т.
Трипільська ТЕС та ВАТ "Центренерго"зверталися до позивача із листами від 27.04.2009 року №30-2/1740, від 03.06.2009 № 06-04/2291, від 01.07.2009 № 30-2877, від 09.07.2009 року № 30-3025, від 31.07.2009 № 30-3496, від 04.08.2009 № 30-3548 та телеграмами від 01.07.2009 № 30-76, від 09.07.2009 № 30-85 з повідомленнями щодо обмеженої можливості вивантаження вантажу до 3000 тонн за добу у зв’язку з перебуванням в поточному ремонті вагоноперекидача №2 та продовження терміну його ремонту та проханнями обмеження перевезення вугільної продукції в адресу Трипільської ТЕС.
Згідно з протоколом обстеження вагоноштовхача Т-20 вагоноперекидача №2 від 03.09.2009 року, комісією, до складу якої входив і начальник станції Трипілля-Дніпровське, вирішено, з урахуванням обставин, викладених у протоколі, продовжити термін ремонту електровагоноштовхача Т-20 до 30.09.2009 року.
Таким чином, позивач був повідомлений третьою особою про обмеження можливостей приймання ТЕС вантажу в період з червня по серпень 2009 року через ремонт вагоноперекидача та наявність припису Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж Міністерства палива та енергетики України від 14.05.2009 року №04-01/09 про заборону приймати понаднормовий обсяг вугілля.
Господарський суд не приймає до уваги Висновок № 2255/10390/11-19 судово-економічної експертизи у цій справі від 29.09.2011 (надалі –Висновок експерта) зважаючи на наступне.
Згідно із частиною 5 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов’язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього кодексу.
У відповідності до ст. ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Виходячи із аналізу змісту Висновку експерта дослідження в межах судової-економічної експертизи в цій справі проводилося не на підставі дослідження первинних документів, а виходячи із узагальнюючих даних, наданих позивачем (узагальнюючої інформації про фактичне надходження коштів, довідки про сплату відповідачем коштів, інформацією по клієнту, складеною позивачем, тощо), в результаті чого експертами зроблено неправомірні висновки про відповідність всіх відомостей плати за користування вагонами, накопичувальних карток вимогам Правил користування вагонами, незважаючи на те, що велика частина цих відомостей та накопичувальних карток відповідачем підписана з запереченнями. Таблиця ж визначення вартості послуг, наданих позивачем, що складена експертами та є Додатком №1 до Висновку фактично дублює за змістом Розрахунок суми дебіторської заборгованості, наданий позивачем, та не містить будь-яких додаткових даних, що свідчить про недостатнє дослідження експертами первинних документів. Висновок експерта не узгоджується з наявними в матеріалах справи фактичними даними, містить інформацію загального характеру та не відображає ґрунтовного дослідження поставлених судом питань.
Нарахування плати за користування вагонами, в тому числі й у випадках їх затримки з вини вантажовласника, передбачене вимогами п. 12 розділу III Правил користування вагонами, згідно ставок плати за користування вагонами залізниць, які затверджені згідно з чинним законодавством, а саме: з 00 годин 01.08.2008р. згідно наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 року № 317, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15.04.2009 року за № 340/16356 (z0340-09) , введені ставки плати за користування вагонами.
У відповідності із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Разом з тим, позивач - Південно-Західна залізниця не довела належними доказами дотримання встановленого Статутом (457-98-п) та Правилами користування вагонами порядку визначення плати за користування вагонами, а відтак правомірності вимог про стягнення з відповідача плати за користування вагонами за період з 03.06.2009 по 20.08.2009 в сумі 1 368 894,37 грн.
Як підтверджується матеріалами справи, станом на 03.06.2009 на особовому рахунку відповідача були наявні кошти в сумі 50 000,00 грн., до 20.08.2009 на вказаний рахунок відповідачем було перераховано ще 220 710,00 грн. Згідно з даними наявних в матеріалах справи відомостей плати за користування вагонами за вказаний період, що погоджені та підписані відповідачем, загальна сума плати за користування вагонами та інших послуг складає всього 106 714,05 грн. Таким чином, сума сплачених відповідачем коштів значно перевищує документально підтверджену суму наданих позивачем послуг.
В іншій же частині позивачем не доведено правомірність нарахування відповідачу плати за користування вагонами через недоведеність вини відповідача чи третьої особи у затримці вагонів, зазначених у відомостях плати за користування вагонами та накопичувальних картках, що не погоджені відповідачем.
Враховуючи викладене, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82- 85 ГПК України, господарський суд –
ВИРІШИВ:
В позові відмовити повністю.
рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 91, 93 ГПК України.
Суддя
С.М. Морозов
Дата підписання повного тексту рішення 12.12.2011 р.